Ухвала від 03.03.2025 по справі 947/26823/24

Справа № 947/26823/24

Провадження № 1-кс/947/3257/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна апартаментів 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

Дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначено відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вказаний у клопотанні об`єкт нерухомості

При вирішенні даного питання слідчий суддя звертає увагу, що апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А вже були предметом розгляду питання щодо необхідності їх арешту.

Так, ухвалоюслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від10.09.2024року (справа№ 947/26823/24,провадження № 1-кс/947/11477/24 ), за клопотанням прокурора прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_2 в рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ», та скасовано арешт накладений на вищевказаний обєкт нерухомого майна.

Отже, на теперішній час слідчий суддя не розуміє з яких правових підстав прокурор звертається знову з клопотанням про накладення арешту на апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А. А від так відкритим залишається питання чому саме зараз у органу досудового розслідування знову виникла необхідність в їх арешті.

Більш того, як вбачається зі змісту клопотання, прокурор обмежився лише наведенням фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту на зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речових доказів.

При цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Підсумовуючи вказане, слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі необхідно накласти арешт на вказаний у клопотанні об`єкт нерухомості, оскільки в клопотанні не зазначено нових обставин, які обумовлюють необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1