Ухвала від 24.03.2025 по справі 947/26823/24

Справа № 947/26823/24

Провадження № 1-кс/947/3950/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси, повторно після усунення недоліків, надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна апартаментів 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, наддала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.

Також до канцелярії суду надійшли письмові заперечення від адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «ТРІЗ», у яких в задоволенні клопотання просить відмовити посилаюсь на те, що 23.08.2018 року ОСОБА_5 видала на ім`я ОСОБА_6 довіреність, якою уповноважила останню з правом відчуження, передачі іпотеку, оренду належним їй нерухомим майном, а саме апартаментами № 1510, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77А.

Також, 23.08.2018 року ОСОБА_7 надав згоду своїй дружині ОСОБА_5 на розпорядження (продаж) зазначеного нерухомого майна

Окрім того, 23.08.2018 року ОСОБА_5 видала на ім`я ОСОБА_6 довіреність з повноваженнями щодо управління вказаними нерухомими майном, яка в свою чергу 08.07.2024 уклала договір купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим номером 1220.

Сторона захисту стверджує, що на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу відчужуваного майна наведена довіреність була чинною та не скасованою, будь-які обтяження майна чи щодо самої ОСОБА_5 та її чоловіка були відсутні, під арештом чи іншою забороною майно не перебувало. ТОВ «ТРІЗ» достовірно відомо, що ОСОБА_9 не отримувала будь-яких повідомлень та вказівок від ОСОБА_5 стосовно зміни суті наданого раніше доручення на відчуження зазначених апартаментів. Шляхом дослідження відкритих відомостей веб-сайту «Судова влада України» було перевірено, що будь-які судові спори за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виявлено. Відтак будь-які обставини, які перешкоджали відчуженню зазначених апартаментів на час укладення договору купівлі-продажу були відсутні.

На думку адвоката, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 висловила як прямо (в довіреності від 23.08.2018 року), так і своєю поведінкою (оскільки протягом майже 6 років не оспорювала довіреність та не відкликала її), що не буде реалізовувати своє право на оспорення. За таких обставин, оспорюючи дії щодо відчуження майна ОСОБА_5 діє всупереч попередній заяві та власній поведінці.

Вважає, що твердженням представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10 про те, що 08.07.2024 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_5 а саме апартаментами №1510, розташованими по вул. Фонтанська дорога, 77-А в м. Одесі слід надати критичної оцінки, оскільки апартаменти перейшли у власність ТОВ «ТРІЗ» на підставі нотаріально-посвідченого договору, відомості про який містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто такі відомості є у загальному доступі.

Щодо обставин видачі довіреності, представник звернув увагу, що з доданої довіреності та інших документів вбачається, що ОСОБА_5 висловила своє бажання розпорядитися апартаментами не пізніше 23.08.2018 року. Таким чином, ОСОБА_5 спільно через свого представника повідомила стороні обвинувачення завідомо неправдиві відомості про те, що мотивом оформлення довіреності була окупація частини території Донецької області та як наслідок неможливості у разі необхідності швидкого виїзду до м. Одеси. Станом на 23.08.2018 року повномасштабне вторгнення на територію України з боку рф не розпочалося. Населений пункт, де мешкала ОСОБА_5 не був окупований.

Також звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року за клопотанням прокурора в рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на вказані апартаменти, який в подальшому ухвалою слідчого суді від 01.10.2024 року було скасовано.

Зазначає, що будь яких нових підстав чи нових обставин, з яких прокурор повторно звернувся з тотожним клопотанням про накладення арешту на вказані приміщення, наведене клопотання не містить.

У зв`язку з вище викладеним представник ТОВ «ТРІЗ» просить відмовити у задоволенні клопотання.

Окрім того до канцелярії суду надійшла заява від представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10 , в якій останній зазначає, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належав об`єкт нерухомості за адресою: апартаменти під номером 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) АДРЕСА_1 , загальною площею 103 кв.м. Державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно здійснено державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області ОСОБА_11 , право власності зареєстровано за№ 27364993, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 1615582351101 від 02.08.2018.

Оскільки ОСОБА_5 постійно проживала та наразі проживає на тимчасово окупованій території Донецької області, то з метою безперешкодного продажу у разі необхідності цієї квартири останньою 23.08.2018 (уперіод тимчасовоговиїзду зокупованої частиниУкраїни)видано довіреність на ім`я свого племінника ОСОБА_12 та його цивільної дружини ОСОБА_6 (попереднє прізвище ОСОБА_13 ), яка протягом тривало часу постійно проживала у м. Одеса, тому у разі необхідності швидко могла реалізувати це майно у разі відповідної вказівки ОСОБА_5 . Починаючи з квітня 2021 року ОСОБА_12 та ОСОБА_6 перестали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, проте про вказану обставину ОСОБА_5 стало відомо тільки у 2024 році

У липні 2024 року ОСОБА_5 (внаслідоквійськової збройноїагресії збоку російськоїфедерації) вирішила продати нерухоме майно за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти № 1510. Проте, її племінник ОСОБА_12 - особа, що має діючу довіреність на розпорядження вказаним майном, перебуває поза межами України, у зв`язку з наявними військовими діями на території України та ракетними обстрілами, не зможе приїхати до м. Одеси для здійснення продажу цього майна.

Оскільки у вказаній довіреності також було зазначено ОСОБА_6 , то ОСОБА_5 вирішила звернутись до цієї особи з приводу продажу вирішення питання щодо можливості продажу її майна. Однак, ОСОБА_6 - як особа, яка мала діючу довіреність на розпорядження вказаним майном, перестала виходити на зв`язок.

30.07.2024 року після сформування довідки з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вищевказаним об`єктом нерухомого майна встановлено, що з 08.07.2024власником цьогонерухомого майназа адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти № 1510, значиться TOB«ТРІЗ»(код ЄДРПОУ 42129301) на підставі договору купівлі - продажу № 1220 від 08.07.2024 зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 .

Заявник стверджує, що ОСОБА_5 не давала ОСОБА_6 жодних вказівок та дозволів необхідності продажу цього майна. ОСОБА_6 також не повідомлялось ОСОБА_5 , що нею від імені останньою здійснено продаж цих апартаментів, а також не узгоджувалась ціна продажу та не передано жодних коштів від продажу цього майна.

З огляду на це, ОСОБА_5 протягом липня - серпня 2024 року намагалась зв`язатись з ОСОБА_6 з питанням пояснення вказаних обставин, проте додзвонитись не виходило, оскільки ОСОБА_6 перестала виходити на зв`язок.

У ході вивчення відомостей з інформаційних ресурсів встановлено, що ТОВ «ТРІЗ» зареєстровано 11.05.2018 та знаходиться за адресою,- 65012, м. Одеса, вул. Канатна буд. 84, а кінцевим бенефіціарнимвласником такерівником цьогопідприємства є- ОСОБА_15 , яка є матір`ю ОСОБА_16 .

Як наслідок слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_5 .

22.08.2024 слідчим визнано ОСОБА_5 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 на підставінаявної довіреностівід 23.08.2018без жодного повідомлення ОСОБА_5 укладено від імені останньої договір купівлі - продажу N° 1220 від 08.07.2024 об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти N° 1510 (посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 ) ТОВ «ТРІЗ», в якому засновником та керівником є ОСОБА_15 (матір ОСОБА_6 ) за ціною у сумі 956 048,00 грн., тобто нижчоюніж упонад 10разів відринкової вартостіцієї квартири,що підтверджено наявною серед матеріалів зазначеного кримінального провадження судовою експертизою, чим завдано матеріальних збитків ОСОБА_5 .

Жодного погодження або вказівки на можливість продажу цього об`єкту нерухомості на підставі довіреності від 23.08.2018 саме за такою неймовірно низькою ціною ОСОБА_5 ОСОБА_6 не надавала.

Вважає, що вказаний об`єкт нерухомого майна є доказом у кримінальному провадженні у березні 2025 року прокурор знову звернувся до Київського районного суду м. Одеси із клопотанням про накладення арешту на відповідні апартаменти із долученням суду додаткових доказів, якими достовірно підтверджено протиправність дій ОСОБА_6 щодо продажу цієї квартири, зокрема, висновку судової оціночно - будівельної експертизи № 41/24 від 10.10.2024, яким підтверджено продаж за нереально низькою ціною, виписки про рух коштів за поточним рахунком TOB «ТРІЗ» за період з 01.01.2024 - 03.12.2024, яким підтверджено, що у підприємства ніколи не було таких коштів на рахунку, а також, що 08.07.2024 та 10.07.2024 ОСОБА_6 внесено відповідні кошти на рахунок підприємства (підприємства своєї матері), тобто докази, якими достовірно встановлено, що остання фактично у вказаній реалізації майна ОСОБА_5 займала роль як продавця, так й покупця та є єдиною особою, яка отримала вигоду від цього правочину.

На підставі викладеного просить задовольнити зазначене клопотання прокурора та вжити у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти № 1510, яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ». А також розглянути зазначене клопотання сторони обвинувачення без участі потерпілого ОСОБА_5 та її представника.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, дослідивши заперечення представника ТОВ «ТРІЗ» з додатками та заяву адвоката ОСОБА_10 слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2024 до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від адвоката ОСОБА_10 , якій діє в інтересах ОСОБА_5 про те, що 08.07.2024 невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_5 а саме апартаментами №1510, розташованими по вул. Фонтанська дорога, 77-А в м. Одесі.

В ході досудового розслідування та з допиту представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості за адресою: апартаменти під номером 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) АДРЕСА_1 , загальною площею 103 кв.м. Державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно здійснено державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Одеської області ОСОБА_11 , право власності зареєстровано за № 27364993, реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна 1615582351101 від 02.08.2018. У свою чергу на підставі договору оренди від 01.06.2022 (далі Договір) ОСОБА_5 передано в оренду ОСОБА_17 (рнокпп НОМЕР_1 ) вищезазначену квартиру, що підтверджено також відповідним актом приймання-передачі квартири в оренду від 01.06.2022. У свою чергу внаслідок окупації частини території Донецької області та як наслідок неможливості у разі необхідності швидкого виїзду до м. Одеси, у тому числі для продажу вищевказаних апартаментів, ОСОБА_5 видано на ім`я ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 , дівоче прізвище ОСОБА_13 ) довіреність на можливість розпорядження вказаним об`єктом нерухомості, яка у разі необхідності за вказівкою ОСОБА_5 зможе продати ці апартаменти та передати виручені кошти останній або іншій особі, яка буде визначена ОСОБА_5 ОСОБА_6 є колишньою дружиною племінника ОСОБА_5 ОСОБА_12 , тому внаслідок наявних колишніх сімейних зав`язків остання довіряла ОСОБА_6 у вказаному питанні. Тим паче, що ОСОБА_6 протягом тривало часу постійно проживала у м. Одеса, тому у разі необхідності швидко могла реалізувати це майно. Наприкінці липня 2024 року до нього звернувся ОСОБА_12 та повідомив, що його тітка ОСОБА_5 має намір продати нерухоме майно за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти № 1510, а також попросив його допомогти з питанням продажу цього майна. Оскільки особа, яка мала діючу довіреність на розпорядження вказаним майном, тобто, ОСОБА_6 , внаслідок військової збройної агресії з боку Російської Федерації, перебуває поза межами України та невідомо коли повернеться назад, тому не зможе здійснити продаж цього майна. Племінник ОСОБА_5 ОСОБА_12 з 2020 року також перебуває поза межами України, який у зв`язку з наявними військовими діями на території України та ракетними обстрілами, тому не зможе приїхати до м. Одеси. З огляду на це, сформовано довідку з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 388953261 від 30.07.2024 за вищевказаним об`єктом нерухомого майна. За наслідками вивчення вказаної довідки встановлено, що з 08.07.2024 власником нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А, апартаменти № 1510, значиться ТОВ «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301) на підставі договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 зареєстрованого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 . Вказана обставина дуже здивувала ОСОБА_5 , оскільки остання не давала ОСОБА_6 жодних вказівок та дозволів необхідності продажу цього майна. У свою чергу, ОСОБА_6 також не повідомлялось ОСОБА_5 , що нею 08.07.2024 від імені останньою здійснено продаж цих апартаментів, а також не передавалось жодних коштів від продажу цього майна. З огляду на це, ОСОБА_5 намагалась зв`язатись з ОСОБА_6 з питанням пояснення вказаних обставин та вжиття заходів для передачі коштів від продажу цього майна або повернення назад у власність ОСОБА_5 , проте додзвонитись не вийшло, оскільки ОСОБА_6 перестала виходити на зв`язок. У ході вивчення відомостей з інформаційних ресурсів встановлено, що ТОВ «ТРІЗ» зареєстровано 11.05.2018 та знаходиться за адресою: 65012, м. Одеса. вул. Канатна буд. 84, а кінцевим бенефіціарним власником та керівником цього підприємства є ОСОБА_15 , яка є матір`ю ОСОБА_16 . У подальшому після вивчення відповідного договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 встановлено, що ОСОБА_6 від імені ОСОБА_5 передано у власність ТОВ «ТРІЗ», в особі ОСОБА_15 (рнокпп НОМЕР_3 ) вищевказаний об`єкт нерухомого майна та отримано за це грошові кошти у сумі 956048,00 грн. (дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок. При тому, що реальна вартість зазначених апартаментів є значно вищою та становить у сумі не менше 8 млн.грн. (без ремонту) Тому, ОСОБА_5 жодним чином не погодилась би на продаж цього майна за вказану суму 956048,00 грн. Крім того, згідно з п. 2.1. цього договору купівлі продажу № 1220 від 08.07.2024 «продавець», тобто ОСОБА_6 стверджено, що на момент укладення цього Договору відсутні будь-які договори щодо користування іншими особами зазначеними апартаментами. Будь які треті особи не мають права на апартаменти (в тому числі за договорами найму (оренди) чи шлюбним договором. Вказані обставини також не відповідають дійсності, оскільки зазначені апартаменти № 1510 за адресою по вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А, м. Одеса, перебувають в оренді у ОСОБА_17 на підставі договору оренди від 01.06.2022.

З допиту свідка ОСОБА_17 встановлено, що 01.06.2022 між нею та ОСОБА_5 укладений договір оренди та в оренду мені передано апартаменти під номером 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А, загальною площею 103 кв.м., що підтверджено також відповідним актом приймання-передачі квартири в оренду від 01.06.2022. На підставі п.4.1 цього договору строк орендного користування складає 02 років 11 місяців із моменту прийняття апартаментів за актом прийому-передачі. У 2022 році вона з ОСОБА_5 обговорювали варіант якщо продовжуватимуться військові дії на території України, то я зможу викупити у неї апартаменти 1510 за адресою: АДРЕСА_1 . В період с 01.06.2022 по наступний час ОСОБА_5 мені нічого не пояснювала, що хоче продати ці апартаменти. У серпні місяці 2024 року від родичів ОСОБА_5 - сестри ОСОБА_18 (прізвища не знаю) вона дізналася, що апартаменти 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А продані. Кому продано дані апартаменти мені не відомо. Я продовжую оплачувати комунальні послуги по апартаментам №1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А. Після 08.07.2024 до мені ніхто не звертався із пропозицією укладання нового договору оренди апартаментів під номером 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А.

Встановлено, що приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 23.08.2018 від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видана довіреність на ім`я ОСОБА_6 , яка зареєстрована в реєстрі за №725 та на підставі якої 08.07.2024 здійснено договір купівлі-продажу апартаментів 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А між ОСОБА_5 від імені якої діяла ОСОБА_6 та ТОВ «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301), який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1220.

27.08.2024 апартаменти № 1510 по вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А в м. Одеси визнані речовими доказами.

Згідно з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2024 апартаменти 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101) на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

26.08.2024 від представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_10 надійшов цивільний позов та клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження щодо накладення арешту на апартаменти 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 77-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101).

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером 725, було посвідчено довіреність, за умовами якої ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_19 та/або ОСОБА_12 розпоряджатися з правом відчуження, передачі в іпотеку, оренду, належним їй нерухомим майном, а саме: апартаментами № 1510, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 77-А. Дана довіреність була видана на десять років та дійсна до 23.08.2028 року.

Також 23 серпня 2018 року ОСОБА_5 склала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 бути її представником як власника належного їй майна, а саме апартаментів № 1510, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтаська дорога будинок № 77-А. Довіреність видана терміном на п`ять років до 23 серпня 2023 року. Даний правочин було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 724.

Цього ж дня, 23 серпня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було посвідчено заяву, якою ОСОБА_7 надав згоду своїй дружині ОСОБА_5 на розпорядження (продаж, передачу в оренду, іпотеку) нерухомого майна, а саме: апартаментів під номером 1510, що розташовані по вул. Фонтанській дорозі, у будинку під № 77А у м. Одеса та укладання нею відповідного договору купівлі-продажу за ціну та на умовах йому відомих.

Згодом, 08 липня 2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було посвідчено договір купівлі-продажу, реєстровий № 1220, за умовами якого ОСОБА_5 , від імені якої діяла ОСОБА_9 , на підставі довіреності посвідченої ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 23.08.2018, зареєстрованої в реєстрі за № 725, продала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ», в особі директора ОСОБА_15 , прийняло у власність апартаменти під номером 1510, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога під № 77-А, загальною площею 103 кв.м.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України)

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсністьправочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Згідно статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів долучених до клопотання, договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстрований в реєстрі за № 1220 до теперішнього часу в судовому порядку визнаний недійсним не було, право власності ТОВ «ТРІЗ» на апартаменти під номером 1510, що розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога під № 77-А, не скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Більш того, чинною є і довіреність видана 23.08.2018 року ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 на право розпорядження вищевказаними апартаментами, доказів її відкликання матеріали клопотання не містять навіть на час розгляду цього питання.

За змістом ч. 3ст. 244 ЦК Українидовіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника.

Згідно з частиною першою статті 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

При цьому, особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (частина друга статті 249 ЦК України).

Частиною третьою статті 249 ЦК України передбачено, що права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Таким чином, дослідивши матеріали поданих клопотань та матеріали справи, вбачається, що в цьому випадку нерухоме майно, а саме апартаменти № 1510 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога буд. 77А, у розумінні ст. 98 КПК України не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не містять на собі його сліди; не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин під час кримінального провадження; не є об?єктом кримінально протиправних дій; відсутні беззаперечні дані, що воно було набуто власниками протиправним шляхом, не надано й доказів того, що воно було отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних щодо вчинення особами будь-якого кримінального правопорушення.

При вирішенні даного питання слідчий суддя звертає увагу, що апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А вже були предметом розгляду питання щодо необхідності їх арешту.

Так, ухвалоюслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від10.09.2024року (справа№ 947/26823/24,провадження № 1-кс/947/11477/24 ), за клопотанням прокурора прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615582351101), що на праві приватної власності належать товариству з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ» (код ЄДРПОУ 42129301).

В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2024 року було задоволено клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЗ», та скасовано арешт накладений на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Отже, на теперішній час слідчий суддя не розуміє з яких правових підстав прокурор звертається знову з клопотанням про накладення арешту на апартаменти №1510 за адресою: м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, буд. 77-А, оскільки в клопотанні не зазначено нових обставин, які обумовлюють необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, клопотання сторони обвинувачення є повністю аналогічним попередньому.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор обмежився лише наведенням фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту на зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речових доказів.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Частина 1ст. 170 КПК Українипередбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права (ст. 1 Протоколу №1 (1952 рік) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Як вже було зазначено вище, положення КПК України, зокрема ст. 170 КПК України, передбачають накладення арешту на майно, проте такий арешт може бути накладений при певних умовах.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави

Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами не буде законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як відповідно до матеріалів клопотання не вбачається, що вказане майно будь-яким чином використовувалося для скоєння вказаного кримінального правопорушення або було набуто в результаті його скоєння.

Таким чином, дії органів державної влади не відповідають положенням КПК України та принципу верховенства права, з чого вбачається, що втручання було свавільним і не задовольнило вимогу законності.

Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Також, окремо слід звернути увагу, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, не призначена експертиза, а від так вважає, що застосування найсуворішого заходу забезпечення кримінального провадження суттєво порушуватиме права осіб, які не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що прокурором в своєму клопотанні не було обґрунтовано необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з урахуванням норм національного законодавства та практики ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором не доведено необхідність в накладенні арешту на об`єкт нерухомого майно, у зв`язку із чим клопотання останнього задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024162480000997 від 22.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчийсуддя ОСОБА_1