Рішення

від 05.03.2007 по справі 10/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2007 р.

                    Справа № 10/242.

За позовом відкритого акціонерного

товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернівецької обласної дирекції

відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Чернівці

до 1) приватного підприємця ОСОБА_1

2) приватного підприємця ОСОБА_2

3) товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрно-промислова компанія”

про стягнення боргу та звернення

стягнення на заставлене майно в сумі 608663,10 грн.

Суддя       Т.І.

Ковальчук

Представники:

Від позивача - Рендюк М.В.,

головний юрисконсульт, дов. № 08-1/107 від 15.12.2006 р.

Від відповідачів - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:         

Позивач звернувся з позовом до

приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач 1), приватного підприємця ОСОБА_2

(відповідач 2) і товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрно-промислова

компанія (відповідач 3) про стягнення солідарно заборгованості в сумі 608663,10

грн., у тому числі 600000 грн. неповернутого кредиту і 8663,01 грн. пені, та

звернення стягнення на заставлене майно.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що

на підставі укладеного між позивачем і відповідачем 1 кредитного договору №

010/06-214 від 08.11.2005 р. відповідач 1 отримав кредит у сумі 600000 грн. зі

сплатою 19 % річних строком до 07.11.2006 р., однак  належним чином взяте на себе зобов'язання по

поверненню кредитних коштів не виконав, в обумовлений строк кредит не повернув,

згідно умов договору поруки № 010/06-214 від 08.11.2005 р. відповідач 2

добровільно прийняв на себе обов'язок солідарно відповідати перед кредитором

(позивачем) за невиконання відповідачем 1 зобов'язання по вказаному вище

договору кредиту в тому ж обсязі, що й відповідач 1, крім того, в якості

забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитним договором №

010/06-214 від 08.11.2005 р. згідно договору застави відповідач 3 передав у

заставу позивачу обладнання - 2 крани козлових, тому позивач просить стягнути

борг за кредитом і пеню за прострочку його повернення з відповідачів 1 та 2

солідарно та звернути стягнення на заставлене майно, належне відповідачу 3.

Відзиви на позов відповідачі не

надали, зверталися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для

урегулювання спору в добровільному порядку.

Проте, незважаючи на відкладення

розгляду справи та продовження строку вирішення спору на один місяць ухвалою

заступника голови господарського суду Чернівецької області Скрипничука І.В. від

15.02.207 р., відзиви на позов відповідачі не подали, представники відповідачів

після відкладення розгляду справи в судові засідання не з'являлися, про причини

неявки суд не повідомляли, хоча наявними у справі доказами засвідчується

належне повідомлення відповідачів про час і місце розгляду спору.

За таких обставин справу вирішено

за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому

засіданні просив позов задовольнити, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника

позивача, розглянувши матеріали справи та встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, яке

регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим.

Судом встановлено, що 08.11.2005 р.

між позивачем і відповідачем 1 було укладено кредитний договір № 010/06-214

(далі -Кредитний договір), згідно з яким відповідач 1 отримав кредитні кошти в

сумі 600000 грн., які зобов'язався повернути зі сплатою відсотків за

користування у розмірі 19% до 07.11.2005 р. (пункт 1.1 Кредитного договору,

а.с. 7-9).

З метою забезпечення виконання

відповідачем 1 умов Кредитного договору між позивачем і відповідачем 2  було укладено договір поруки № 010/06-14 від

08.11.2005 р. (далі -Договір поруки), згідно умов якого відповідач 2 -Поручитель

зобов'язався у випадку невиконання Боржником (відповідачем 1) взятих на себе

зобов'язань по Кредитному договору нести перед Кредитором (позивачем) солідарну

відповідальність у тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного

боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та

неустойки (п.п.1.1-1.3, 2.1, 3.1 Договору поруки, а.с. 10).

Крім того, 08.11.2005 р. між

позивачем і відповідачем 3 укладено договір застави обладнання № 010/06-214/235

(далі -Договір застави), згідно з яким Заставодавець (відповідач 3) виступає

майновим поручителем відповідача 1 і в забезпечення виконання останнім  зобов'язань за Кредитним договором передає в

заставу Заставодержателю (позивачу) обладнання, а саме - кран козловий марки

ККС-10 1978 року випуску та кран козловий марки КСК 1987 року випуску (п.п.

1.1, 1.2 Договору застави, а.с. 11).

Як встановлено судом у ході

розгляду справи, в установлений Кредитним договором строк кредит у сумі 600000

грн. відповідач 1 позивачу не повернув, не погашено заборгованість по кредиту

також поручителем за Договором поруки відповідачем 2. Будь-яких доказів на

спростування цього твердження позивача від відповідачів не надійшло.

З довідки про стан розрахунків між

позивачем і відповідачем 1 за період з 10.11.2005 р. по 08.12.2006 р.

вбачається, що станом на день звернення позивача з позовом до суду

заборгованість відповідача по відсотках була погашена, а по кредиту становила

600000 грн.(а.с.12).

Таким чином, судом встановлено, що

відповідач 1 неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання по

Кредитному договору.

Листами-претензіями від 08.11.2006

р. позивач звертався до відповідачів з вимогами погасити заборгованість перед

банком за Кредитним договором, однак ці вимоги не виконані.

У відповідності до ст. 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України

за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати

грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених

договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 10.2 Кредитного

договору за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування

кредитом сторони встановили відповідальність у вигляді пені від суми

простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення,

тому позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню в сумі 8663,01 грн. за

прострочення повернення кредиту за період з 08.11.2006 р. по 08.12.2006 р.

(а.с. 13).

У відповідності до ст. 546 ЦК

України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою,

гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Закон не забороняє забезпечити

виконання зобов'язання одночасно кількома видами забезпечення.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за

договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання

ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення

зобов'язання боржником. Ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення

боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель

відповідають кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не

встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає

перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного

боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено

договором поруки.

У відповідності до ст. 572 ЦК

України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання

боржником  (заставодавцем) зобов'язання,

забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна

переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено

законом (право застави). Згідно з ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може

бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Ч. 2 ст. 590 ЦК України

визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет

застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк

(термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та

встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, які доводяться

дослідженими доказами, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати стягнути на користь

позивача з відповідачів 1 та 2 солідарно.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (м. Чернівці,

АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_1 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, кодНОМЕР_2) та ОСОБА_2

(м. Чернівці, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_3 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, код

НОМЕР_4) на користь відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

в особі Чернівецької обласної дирекції відкритого акціонерного товариства

“Райффайзен Банк Аваль” (м. Чернівці, вул. Головна, 143, р/р 639952 в ЧОД ВАТ

“Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 21418784) солідарно 600000 грн. боргу по

кредиту, 8663,01 грн. пені, 6086,63 грн. державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звернути стягнення на заставлене

майно - кран козловий марки ККС-10 1978 року випуску та кран козловий марки КСК

1987 року випуску, які належать товариству з обмеженою відповідальністю

“Аграрно-промислова компанія” (м. Чернівці, АДРЕСА_1,  р/р 260012387 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк

Аваль”, код 31471660).

3. З набранням судовим рішенням

законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене

у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України

судове рішення підписане 05 березня 2007 року.

                               Суддя                                                             

Т.І. Ковальчук.