Постанова

від 12.03.2025 по справі 279/12603/14-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 279/12603/14-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шульга О.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

12 березня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2024 року (ухвалена в м. Коростені) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності , вчинених суб`єктом владних повноважень- відповідачем на виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності , вчинених суб`єктом владних повноважень- відповідачем на виконання рішення суду.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 12.05.2015 року було зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів передбачених ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з врахуванням проведених виплат.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою у порядку ст.383 КАС України, в якій просив :

-визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області щодо не виконання рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015р. по справі №279/12603/14-а по виплаті позивачу коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014р. по 02.08.2014р., із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014р.» з урахуванням проведених виплат».

-зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015р. по справі №279/12603/14-а шляхом виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014р. по 02.08.2014р., із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014р.» з урахуванням проведених виплат, а також здійснювати подальші виплати у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

-направити окрему ухвалу до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом.

-установити Управлінню праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирській області десятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності , вчинених суб`єктом владних повноважень- відповідачем на виконання рішення суду залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову постанову, якою задовольнити заяву.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до Статті 71 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Особливості внесення змін до цього Закону, Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Тобто, жоден Закон «про Державний бюджет України » не може призупиняти дію положень цього Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

На переконання апелянта, наявні у матеріалах справи документи свідчать про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі, а тому у даному випадку є усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.

Так, апелянт зазначає, що 07.08.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження. У вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику було встановлено строк на виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Такі дії відповідача свідчать про ігнорування судового рішення, не виконання якого є підставою для задоволення його заяви в порядку ст.383 КАС України. Про поважні причини невиконання рішення відповідачем не повідомлено.

Даючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Коростенського міськрайонного суду перебувала адміністративна справа №279/12603/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради , про визнання дій неправомірними, проведення перерахунку і виплати коштів та призначення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, передбачених ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.05.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії відповідачів щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37, 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року протиправними.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів передбачених ст.37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів передбачених ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року замінено сторону боржника в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

З довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слідує, що ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №279/12603/14-а нарахована сума 5581, 53 гривень за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року , яка зарахована на розрахунковий рахунок пенсіонера, відкритого у ПАТ КБ "Приватбанк" у квітні 2020 року.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у вказаній справі.

20.11.2023 року судом постановлено ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа по справі 279/12603/14-а про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісячно за період з 21.05.2014 року по 02.08.2014 року із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" з врахуванням проведених виплат.

На переконання апелянта станом на час звернення його з заявою до суду рішення не виконано.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 07.08.2024 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження з встановленням боржнику строку - 10 робочих днів , на виконання рішення суду.

Такі дії відповідача, на думку ОСОБА_1 , свідчать про ігнорування судового рішення, не виконання якого є підставою для задоволення заяви у порядку ст.383 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами наведеної норми закону, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

В даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України обґрунтовуючи необхідність застосування судом окремої ухвали для реагування та вжиття заходів щодо усунення порушення, встановленого судом, зокрема з підстав неналежного виконання судового рішення щодо здійснення подальших виплат у зв`язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (Закон - №1404-VIII).

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Натомість, колегія суддів наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону №1404-VIII першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.