Постанова

від 11.03.2025 по справі 921/391/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа №921/391/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Голубінка М.В.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача Павленко С.О.

представник відповідача Буратинський В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" від 25.10.2024 (вх. № 01-05/3045/24 від 28.10.2024)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 (суддя Чопко Ю.А. повний текст рішення складено 09.10.2024)

у справі № 921/391/24

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ", м. Київ;

довідповідача:Борщівського агротехнічного фахового коледжу, 48702, Тернопільська область, м. Борщів,

про: стягнення 801 265,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог тарішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Тернопільської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" (далі ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ", позивач) до Борщівського агротехнічного фахового коледжу (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 801 265,41 грн, з яких: 780 494,29 грн основний борг, 12 326,43 грн - інфляційні втрати, 8 444,69 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №285 від 21.12.2023 щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з улаштування системи протипожежного захисту будівлі гуртожитка.

Також, відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 ГПК України, позивач просив зазначити у рішенні суду про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі №921/391/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не підписав наданих позивачем документів та не прийняв виконаних позивачем будівельних робіт у зв`язку з виявленням їх дефектів, про що складено двосторонній акт від 02.01.2024.

Оскільки доказів усунення дефектів робіт позивачем не надано, прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування (ч.5 ст.882 ЦК України), чого зроблено не було, суд дійшов висновку про передчасність пред`явлення позову у даній справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ "ОХОРОНА - СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" подало апеляційну скаргу від 25.10.2024, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/391/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги надані відповідачем акти про виявлення дефектів від 01.01.2024 та від 02.01.2024, оскільки такі, в порушення вимог п. 7.5 Договору, складені без присутності виконавця та не підписані ним. Водночас, 03.01.2024 та 04.01.2024 уповноважені представники позивача не були допущені відповідачем до місця проведення робіт, що підтверджується актами не допуску та не заперечується самим відповідачем.

На переконання апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою факт відсутності в матеріалах справи доказів направлення відповідачем ТОВ «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» письмової відмови у підписанні Актів приймання виконаних будівельних робіт (листа Коледжу від 03.01.2024 № 01-08/2).

Крім того, скаржник вважає безпідставним застосування судом першої інстанції ч.5 ст. 882 ЦК України з огляду на те, що умовами договору не передбачено проведення попереднього випробування, а працівники позивача не допускаються представниками відповідача до місця проведення робіт.

Борщівський агротехнічний фаховий коледж подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/391/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Відповідач зазначає, що позивач в порушення умов договору не виконав роботи з встановлення системи протипожежного захисту будівлі гуртожитку до 31.12.2023, що підтверджується підписаним обома сторонами актом про виявлені дефекти від 02.01.2024. З огляду на наведене та те, що сторони не уклали додаткової угоди щодо продовження терміну дії договору, замовник закрив тендер як нульовий.

Відповідач вказує на те, що кошти на фінансування даних робіт були виділені з обласного бюджету на 2023 рік, який закрився 29.12.2023, а у 2024 році таке фінансування не передбачене. Представники ТОВ «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» не були допущені на об`єкт замовника 03.01.2024 та 04.01.2024 з огляду на закінчення терміну дії договору та бюджетного року.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів передачі позивачем відповідачу результату робіт за договором улаштування системи протипожежного захисту, а також доказів введення в експлуатацію системи протипожежного захисту, відповідач вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 справу №921/391/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі №921/391/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 задоволено заяву представника позивача адвоката Павленка С. О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 задоволено заяву представника відповідача Буратинського В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 розгляд справи №921/391/24 відкладено на 28.01.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.02.2025.

11.02.2025 судове засідання не відбулося у зв`язку з неможливістю налагодження коректної роботи (несправністю) системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 призначено судове засідання у справі №921/391/24 на 11.03.2025 .

У судовому засіданні 11.03.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

21.12.2023 між Борщівським агротехнічним фаховим коледжем (далі -замовник) та ТОВ "ОХОРОНА-СИСТЕМА БЕЗПЕКИ" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг №285 ( далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору виконавець бере на себе зобов`язання перед замовником надати послуги: ДК 021:2015-45310000-3 Електромонтажні роботи (Улаштування систем протипожежного захисту будівлі "Гуртожиток №3 Борщівського агротехнічного фахового коледжу", що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Я. Кондри, буд. 3), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених договором.

Найменування, обсяги та вартість послуг визначаються згідно з договірною ціною, в тому числі локальним кошторисом, що є невід`ємною частиною даного Договору.Виконавець зобов`язаний надати послуги із своїх матеріалів і своїми засобами (п.п.2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2. Договору виконавець розпочинає надання послуг протягом одного робочого дня з дня підписання Договору. Строк надання послуг до 31 грудня 2023 року.

Відповідно до п.п.4.2.,4.3. Договору сума такого складає 870 000 грн з ПДВ (в т.ч. ПДВ 20% 145 000 грн).Сума Договору складається з загальної ціни фактично наданих виконавцем послуг, які підтверджуються актом (актами) приймання-передачі послуг, підписаним уповноваженими особами обох сторін.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця за фактично надані послуги на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів з моменту та на підставі підписаних сторонами актів, за умови отримання замовником відповідного бюджетного фінансування (п.5.4. Договору).

Згідно з п.п.7.1.Договору виконавець зобов`язується надати послуги, якість яких відповідає технічним вимогами замовника, діючим стандартам та нормам.

Гарантійний термін складає 24 місяці та починає свій перебіг з моменту підписання акту приймання послуг форми №КБ-2в ( п.п.7.3.,7.4. Договору).

Виявлені недоробки та дефекти фіксуються у дефектному акті, який складається в присутності представників сторін та підписується обома сторонами. В дефектному акті зазначається перелік недоробок. Зафіксовані в дефектному акті недоробки та дефекти мають бути усунені в обумовлені сторонами строки за рахунок виконавця. На підставі дефектного акта складається акт-графік виправлення дефектів, в якому зазначаються граничні строки усунення дефектів (п.п.7.5., 7.6. Договору).

Відповідно до п.7.8. Договору якщо упродовж 10 робочих днів з моменту передачі виконавцем замовнику акта здачі-приймання наданих послуг форми №КБ-2в замовником він не підписаний або замовник не надасть виконавцю письмової відмови у підписанні акта здачі-приймання наданих послуг форми №КБ-2в, відповідний акт вважається прийнятим замовником без зауважень та підлягає оплаті.

Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами.

31.12.2023 на виконання умов Договору виконавець супровідним листом №29/12/23 від 29.12.2023 передав замовнику наступні документи: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (Форма КБ-2в) на суму 414 263,42 грн; Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Форма № КБ-2в) на суму 366 230,87 грн; Підсумкову відомість ресурсів; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати Форми № КБ-3 на суму 780 494,29 грн; Акт № 2023_17587-СПС підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та системи передавання тривожних сповіщень; Акт на закриття прихованих робіт.

01.01.2024 комісія у складі представників відповідача склала Акт про виявлення недоліків фактично виконаних робіт щодо улаштування систем протипожежного захисту будівлі "Гуртожиток №3 Борщівського агротехнічного фахового коледжу", що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Я. Кондри, буд. 3.

02.01.2024 сторони склали Акт про виявлені дефекти, в якому зафіксували перелік недоробок та дефектів щодо улаштування систем протипожежного захисту будівлі гуртожитку, а також погодили строк для усунення таких виконавцем до 15.01.2024. Зазначений акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.

Листом №01-08/2 від 03.01.2024 замовник відмовив у підписанні Акта здачі-приймання наданих послуг форми №КБ-2в, посилаючись, зокрема, на невиконання позивачем умов укладеного Договору, виявлення ряду недоробок та дефектів виконаних робіт.

З метою усунення недоліків, виконання договірних умов в повному обсязі, представники виконавця прибули на об`єкт замовника 03.01.2024, проте останніх не було допущено до виконання відповідних робіт по причині закінченні робочого дня, що підтверджується актом недопуску на об`єкт для виконання робіт від 03.01.2024 та не заперечується відповідачем.

04.01.2024 уповноважені представники виконавця знову прибули на об`єкт замовника, проте не були допущені на об`єкт по причині закінчення терміну дії Договору.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, підставою для визнання підписаного лише підрядником акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника від підписання такого акта.

Як зазначалось вище, 31.12.2023 на виконання умов Договору виконавець супровідним листом №29/12/23 від 29.12.2023 передав замовнику наступні документи: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року (Форма КБ-2в) на суму 414 263,42 грн; Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Форма № КБ-2в) на суму 366 230,87 грн; Підсумкову відомість ресурсів; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати Форми № КБ-3 на суму 780 494,29 грн; Акт № 2023_17587-СПС підтвердження відповідності системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та системи передавання тривожних сповіщень; Акт на закриття прихованих робіт.

Листом №01-08/2 від 03.01.2024 замовник відмовив у прийнятті робіт та підписанні Акта здачі-приймання наданих послуг форми №КБ-2в, посилаючись, зокрема, на невиконання позивачем умов укладеного Договору, виявлення ряду недоробок та дефектів виконаних робіт.

Відповідно до ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, у випадку неналежного виконання підрядником робіт за договором підряду чи відступу від умов такого договору положеннями ЦК України передбачено право замовника вимагати безоплатного усунення недоліків у роботі, пропорційного зменшення ціни роботи чи відшкодування витрат замовника на усунення недоліків роботи. Водночас, замовнику надано право відмовитися від договору за умови, якщо недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені підрядником, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк.

Пунктами 7.1., 7.5. Договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується надати послуги, якість яких відповідає технічним вимогами замовника, діючим стандартам та нормам. Виявлені недоробки та дефекти фіксуються у дефектному акті, який складається в присутності представників сторін та підписується обома сторонами. В дефектному акті зазначається перелік недоробок. Зафіксовані в дефектному акті недоробки та дефекти мають бути усунені в обумовлені сторонами строки за рахунок виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2024 сторони склали Акт про виявлені дефекти, в якому зафіксували перелік недоробок та дефектів щодо улаштування систем протипожежного захисту будівлі гуртожитку, а також погодили строк для усунення таких виконавцем до 15.01.2024.

Зазначений акт підписано уповноваженими представниками сторін в.о. директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу Галиною Сарап та керівником ТОВ "ОХОРОНА-СИСТЕМА БЕЗПЕКИ" Володимиром Обломеєм, а також скріплено відтисками їх печаток.

З огляду на наведене, колегія суддів критично оцінює та відхиляє покликання апелянта на невідповідність акта від 02.01.2024 вимогам п.7.5. Договору та складення такого без присутності виконавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з метою виконання договірних умов в повному обсязі та усунення виявлених дефектів представники виконавця прибули на об`єкт замовника 03.01.2024, проте останніх не було допущено до виконання відповідних робіт по причині закінченні робочого дня, що підтверджується актом недопуску на об`єкт для виконання робіт від 03.01.2024 та не заперечується відповідачем.

04.01.2024 уповноважені представники виконавця знову прибули на об`єкт замовника, проте не були допущені на об`єкт по причині закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Суд наголошує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Здійснення суб`єктивних цивільних прав повинно відбуватись у суворій відповідності до принципів правомірності здійснення суб`єктивних цивільних прав, автономії волі, принципів розумності і добросовісності. Їх сукупність є обов`язковою для застосування при здійсненні усіх без винятку суб`єктивних цивільних прав.

Відповідно до ч. 3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як зазначалось вище, позивач виконав роботи та надав відповідачу для підписання у визначений Договором строк (до 31.12.2023), зокрема, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 414 263,42 грн та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, на суму 366 230,87 грн. 02.01.2024 сторони склали Акт про виявлені дефекти, яким погодили строк для усунення таких виконавцем до 15.01.2024.

Однак, 03.01.2024 замовник скерував підряднику лист з відмовою у прийнятті робіт та підписанні акта здачі-приймання наданих послуг і, всупереч досягнутих домовленостей, більше не допустив працівників підрядника до об`єкта для усунення дефектів робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами та не заперечується відповідачем.

Отже, зобов`язання позивача щодо усунення виявлених дефектів робіт та проведення попереднього випробування системи протипожежного захисту, про що зазначає відповідач та суд першої інстанції, не могли бути виконані внаслідок недобросовісної поведінки відповідача та його прострочення, як кредитора у такому зобов`язанні.

З огляду на наведені вище законодавчі положення та встановлені обставини недопуску замовником підрядника до об`єкта для усунення виявлених недоліків робіт, колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача 03.01.2024 (до закінчення погодженого сторонами строку на усунення виявлених дефектів робіт) від підписання, зокрема, Акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 414 263,42 грн та Акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, на суму 366 230,87 грн.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з Борщівського агротехнічного фахового коледжу на користь ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" 780 494,29 грн основної заборгованості за Договором.

Водночас, суд звертає увагу, що за умовами п.п. 7.3.-7.6. Договору гарантійний термін складає 24 місяці та починає свій перебіг з моменту підписання акта приймання послуг форми №КБ-2в. Виявлені протягом гарантійного терміну недоробки та дефекти фіксуються у дефектному акті, який складається в присутності представників сторін та підписується обома сторонами. В дефектному акті зазначається перелік недоробок. Зафіксовані в дефектному акті недоробки та дефекти мають бути усунені в обумовлені сторонами строки за рахунок виконавця. На підставі дефектного акта складається акт-графік виправлення дефектів, в якому зазначаються граничні строки усунення дефектів.

Отже, висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором не звільняє позивача від його обов`язку протягом гарантійного терміну усунути недоробки та дефекти виконаних робіт.

Щодо покликання відповідача на те, що кошти на фінансування обумовлених Договором робіт були виділені з обласного бюджету на 2023 рік, який закрився 29.12.2023, а у 2024 році таке фінансування не передбачене, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст.218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

До того ж, в ст. 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, відсутність цільового бюджетного фінансування у поточному році не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Норми ст. 625 ЦК України спрямовані в першу чергу на те, щоб через неправомірні дії боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 12 326,43 грн та 3 % річних в сумі 8 444,69 грн за період з 03.02.2024 по 14.06.2024.

Відповідно до п.5.4. Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця за фактично надані послуги на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів з моменту та на підставі підписаних сторонами актів.

З огляду на наведене та висновок суду про безпідставну відмову відповідача від прийняття робіт 03.01.2024, строк оплати виконаних позивачем робіт настав 02.02.2024.

Відтак, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 12 326, 43 грн інфляційних втрат та 8 444,69 грн 3% річних.

Щодо заявленого у позові клопотання ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" про зазначення в судовому рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення.

Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Частині десятій статті 238 ГПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», які конкретизують порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за алгоритмом (формулою), визначеним у цьому рішенні суду. Зокрема, врегульовано, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За загальним правилом, у справах про стягнення суд визначає конкретну суму до стягнення з відповідача у справі станом на момент ухвалення судового рішення за наслідками вирішення спору по суті.

Правила ж частини десятої статті 238 ГПК України встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання.

Водночас, за змістом ч. 10 ст. 238 ГПК України суд може зазначити в рішенні про нарахування до моменту виконання рішення лише відсотків або пені. Вказана норма не стосується нарахування інфляційних втрат.

Відтак, клопотання позивача щодо зазначення в судовому рішенні про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду є безпідставним, таким, що не відповідає положенням ч.10 ст. 238 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню.

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) охоплюються положеннями ч. 10 ст. 238 ГПК України, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.

Разом з тим, у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість.

Таке правило поведінки для суду, як «суд, приймаючи рішення …, може зазначити…», прямо передбачено у частині десятій статті 238 ГПК України.

Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України.

Зважаючи на наведене, а також встановлені судом обставини у справі щодо наявності дефектів виконаних позивачем робіт за Договором, які підлягають усуненню протягом гарантійного строку, стягнення судом основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за Договором на загальну суму 801 265,41 грн, фінансування оплати виконаних за Договором робіт за рахунок обласного бюджету, принципів розумності, справедливості та пропорційності, колегія судді дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про зазначення в судовому рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykhv.Russia» від 24.07.2003 року, «SvitlanaNaumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/391/24 скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Клопотання ТОВ "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" про зазначення в судовому рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарг

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, подання позовної заяви та апеляційної скарги в електронній формі через систему «Електронний суд», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 615,19 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 14 422,79 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 238, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" від 25.10.2024 (вх. № 01-05/3045/24 від 28.10.2024) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2024 у справі № 921/391/24 скасувати.

3.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" задоволити.

4.Стягнути з Борщівського агротехнічного фахового коледжу (48702, Тернопільська область, м. Борщів, вул. Грушевського,15, ідентифікаційний код юридичної особи 00728733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" (04215, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 43193268) 780 494,29 грн основної заборгованості, 12 326, 43 грн інфляційних втрат, 8 444,69 грн 3% річних, 9 615,19 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 14 422,79 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5.В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА- СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ" про зазначення в судовому рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду відмовити.

6.На виконання постанови Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

8.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 17.03.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.