Рішення

від 14.03.2025 по справі 703/2072/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2072/19

2/703/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на не оплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, -

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (головуючий суддя Биченко І.Я.) перебувала на розгляді цивільна справа за первісним позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року вимоги за первісним позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» 6243 грн 09 коп. заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 та 1685 грн 20 коп. судового збору, а всього 7928 грн 29 коп.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним залишено без розгляду, в зв`язку з повторною неявкою позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року скасовано, справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сокіл» 6243 грн 09 коп. заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 та 1685 грн 20 коп. судового збору, а всього 7928 грн 29 коп. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сокіл» заборгованість зі сплати щомісячних внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в розмірі 6243 грн 09 коп. та судові витрати в розмірі 1685 грн 20 коп.

28 березня 2023 року справа повернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду в частині вимог зустрічного позову та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана судді Биченку І.Я.

21 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Биченка І.Я. від розгляду даної справи в частині зустрічного позову та ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Биченка І.Я. було задоволено.

Після задоволення заяви про відвід судді, 24 квітня 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, дану справу було передано на розгляд судді Криви Ю.В.

Таким чином, в провадженні судді Криви Ю.В. перебуває на розгляді цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним.

Згідно змінених позовних вимог визначені остаточні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом, в яких останній просить суд:

1) встановити факт порушення вимог ст.. 6 ЗУ «Про ОСББ» в частинах 17,18 цієї статті в процесі створення ОСББ «Сокіл» та встановити факт невиконання вимог постанови КМУ № 1521 щодо передачі будинку в управління ОСББ;

2) встановити факт діяльності ОСББ «Сокіл» поза межами правового поля внаслідок нехтування вимог вищевказаного законодавства та припинити державну реєстрацію ОСББ «Сокіл» як такого, що в незаконний спосіб створене та посягає на права і свободи людини (співвласників), відповідно до вимог ст.. 37 Конституції України;

3) визнати право ОСОБА_1 на неоплату не замовленої споживачем та невиконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди споживача, замовника;

4) визначити належного відповідального за технічний стан будинку (балансоутримувача/управителя) будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вимог ст.. 13 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про особливості здійснення права власності в б/к будинку», за вимогами якої виключена ст.. 11 ЗУ «Про ОСББ» щодо можливості набуття статусу балансоутримувача для ОСББ, та ч. 6 ст. 13 цього Закону, якою заявлено вимогу до 14 грудня 2015 року забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

5) зобов`язати визначеного управителя б/к будинку відшкодувати 14496 грн зустрічним зарахуванням за вимогами ст.. 601 ЦК України за проведення ним робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_2 ;

АДРЕСА_3 ) визнати його право на відшкодування моральної шкоди та стягнути на його користь 6000 грн відшкодування цієї шкоди.

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відмову від додаткових позовних вимог, заявлених в його клопотанні від 21.05.2020 та просив його позовні вимоги залишити в редакції його зустрічної позовної заяви.

18 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог в якому просив також:

- визнати недійсним повністю та з моменту вчинення правочин з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, а також застосувати наслідки недійсності правочину.

З урахуванням викладеного, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом залишалися у вигляді:

1) визнати право споживача ОСОБА_1 на не оплату не замовленої споживачем та не виконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди позивача, замовника та відмовити ОСББ «Сокіл» в стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 9911,23 грн;

2) зобов`язати ОСББ «Сокіл відшкодувати кошти на загальну суму 14496 грн шляхом зустрічного зарахування за вимогами ст. 601 ЦК України, проведених ОСОБА_1 робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного ремонту покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_4 ;

3) стягнути з ОСББ «Сокіл» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав в сумі 6000 грн;

4) визнати недійсним повністю та з моменту вчинення правочин з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, а також застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2025 року провадження у справі за вимогами про визнання недійсним повністю та з моменту вчинення правочин з передачі основних засобів КЖВП «Наш дім» до ОСББ «Сокіл» об`єкт, що знаходиться по вул. В. Чорновола, 24, юридичний факт здійснення якого оформлений актом передачі основних засобів від 01 грудня 2009 року, та застосування наслідків недійсності правочину було закрито.

Таким чином, суд розглядає вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом, згідно якого останній просить суд:

- визнати право споживача ОСОБА_1 на не оплату не замовленої споживачем та не виконаної виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території без згоди позивача, замовника та відмовити ОСББ «Сокіл» в стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 9911,23 грн;

- зобов`язати ОСББ «Сокіл відшкодувати кошти на загальну суму 14496 грн шляхом зустрічного зарахування за вимогами ст. 601 ЦК України, проведених ОСОБА_1 робіт по утепленню технічного поверху та ремонту м`якої покрівлі даху лоджії та латочного ремонту покрівлі даху над квартирами АДРЕСА_4 ;

- стягнути з ОСББ «Сокіл» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав в сумі 6000 грн

В обґрунтування вказаних вимог, ОСОБА_1 зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 вказує, що він є власником квартири, що розташована на 9 поверсі багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим має відмінні від співвласників квартир інших поверхів потреби в належному утримані даху, технічного поверху та інженерного обладнання по відводу ливневої води. Керівництво ОСББ, ігноруючи його потреби, не здійснювало належну господарську діяльність, внаслідок чого стан даху, технічного поверху та інженерного обладнання над його квартирою є аварійним або близьким до аварійного. Керівництво ОСББ самоусунулось від утримання цих об`єктів в належному стані та чинить перепони його одноосібному виконанню зобов`язань з утримання цього майна. Ним було складено два акти претензії про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з ненадання або надання в неповному обсязі, однак перерахунок розміру плати не проводився. За відсутності передбаченого проектного керамзитного утеплення над 2-м та 4-м під`їздами будинку за декілька останній років в його квартирі з наближенням зими з`являлися сирі плями на стелях, стінах, мокрі кути та чорна пліснява, в результаті чого через вологість та плісняви йому зробили дві хірургічні операції з видалення поліпів. В результаті цього він був змушений привести до належного стану спільне майно будинку шляхом утеплення технічного поверху над квартирами АДРЕСА_4 (за згодою її власниці) самостійно за власний кошт. Також він виконав ремонт спільного майна будинку м`якої покрівлі даху лоджії та латочний ремонт покрівлі даху над його квартирою з метою ліквідації протікань. Пакет документів, включаючи заяву про зарахування коштів виконаних робіт в рахунок майбутніх платежів, було надано голові правління ОСББ «Сокіл» стосовно утеплення технічного поверху 07.11.2017 на суму 11171 грн, стосовно ремонту покрівлі даху 24.09.2018 на суму 3325 грн. Вказав, що у сфері житлово-комунальних послуг ОСББ може виступати лише у ролі споживача як колективний замовник, тобто, в ОСББ «Сокіл» відсутнє право вимоги, оскільки воно не може виступати в якості надавача житлово-комунальних послуг. Щодо укладених ОСББ договорів про надання відповідних послуг, то він, ОСОБА_1 не є в переліку учасників регульованих ними договірних відносин, а тому вони не можуть нести для нього жодних зобов`язань. Зазначив, що позивач неправомірно вимагає стягнення з нього боргу, оскільки він самостійно виконав ремонт будинку на суму 14496 грн, яка набагато більшим вкладом ніж заявлений борг та яку ОСББ відмовилось зарахувати в рахунок майбутніх внесків. Вважає, що процедура створення ОСББ «Сокіл» є нелегітимною, діяльність його є незаконною. Вважає, що претензії ОСББ «Сокіл» щодо нього безпідставні, побудовані на припущеннях та є агресивною підприємницькою практикою, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу, що істотно впливає на свободу вибору, поведінку споживача стосовно придбання продукції. Також зазначає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки йому спричинені фізичні і душевні страждання, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, що з 2015 року проводить відносно нього ОСББ «Сокіл». Вказує, що доводити наявність душевних страждань немає потреби, оскільки вони очевидні. Докази, що обґрунтовують розмір відшкодування є: безпідставні щомісячні вимоги ОСББ «Сокіл» про сплату послуги, які він не отримував та не мав наміру отримувати; примушування укласти договір на умовах ОСББ «Сокіл», який за своєю суттю є нікчемним; численні погрози та звернення до суду з безпідставними вимогами.

Відзив на зустрічний позов до суду не надходив.

Сторони в судове засідання 11 березня 2025 року не з`явились.

Суд враховує, що про розгляд даної цивільної справи в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області, ОСОБА_1 обізнаний, про що свідчить його активне користування своїм правом на апеляційне оскарження різного роду судових рішень, неодноразово протягом декількох років ОСОБА_1 подавав заяви, клопотання, уточнення, відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 без поважних причин не з`явився на розгляд даної цивільної справи. Заяв, клопотань про відкладення судового засідання від ОСОБА_1 не надходило, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, що передбачено ч.1 ст. 44 ЦПК України.

За змістом ч.2 ст. 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Тобто, процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту, тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 44 ЦПК України).

Крім того, недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що неявка сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги зустрічного позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що зустрічна позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

Згідно з договором дарування, посвідченим 04 жовтня 2001 року приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 6953, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 . Квартира складається з 4-х кімнат, розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового цегляного будинку, житловою площею 52,0 кв.м., загальна площа квартири 82,1 кв.м.

Мешканцями будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Сокіл», яке зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за юридичною адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Статутом ОСББ «Сокіл».

Протоколами загальних зборів ОСББ «Сокіл» від 21 червня 2011 року та від 16 грудня 2017 року затверджені розрахунки щомісячної плати на утримання будинку та прилеглої території.

Відповідно до ст.. 10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі Закон) вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статут ОСББ «Сокіл» затверджений загальними зборами ОСББ відповідно до протоколу № 1 від 25 вересня 2008 року.

Так, відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів відповідно до пункту 11.1 цього статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ст.. 10 Закону рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15 Закону передбачено, що співвласник зобов`язаний виконувати вимоги статуту об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 20, 22, 23 Закону власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна, незалежно від членства в об`єднанні в розмірі, затвердженому в установленому порядку тарифів.

Відповідно до ст.. 13 Закону, відносини власників і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно ст.. 22 Закону, власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для зверхня до суду про стягнення заборгованості із сплати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСББ «Сокіл» надається комплекс послуг, необхідний для забезпечення належного утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, відтак, вимоги ОСОБА_1 щодо визнання його права на неоплату не замовленої та не виконаної послуги не підлягають до задоволення, оскільки вище вказаними нормами Закону передбачений обов`язок власника квартири ОСОБА_1 сплачувати послуги, надані ОСББ.

Щодо вимоги про відмову в задоволенні позовних вимог ОСББ «Сокіл» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нібито надані послуги, то суд приходить до висновку, що така вимога не є способом захисту цивільних прав та інтересів в розумінні ст.16 ЦК України, є фактично запереченням проти позовних вимог первісного позову, який вже розглянуто судом, та за яким винесено рішення судом першої та апеляційної інстанції.

Щодо позовної вимоги про зустрічне зарахування боргу в сумі 14496 грн, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого мана, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Так, ОСОБА_1 посилається на те, що у 2017-2018 роках ним за власний кошт було проведено будівельні роботи для утримання спільного майна вказаного будинку, в якому знаходиться його квартира, а всього на суму 14496 грн, на підтвердження чому надав: видаткові накладні від 16 червня 2017 року, 10 січня 2017 року, 14 червня 2017 року, 10 серпня 2018 рок з відповідними квитанціями про придбання будівельних матеріалів на загальну суму 6542,23 грн; товарні чеки від 17,19,21 травня 2017 року про придбання будівельних матеріалів на загальну суму 1959,90 грн; квитанцію від 21 вересня 2018 року на суму 2035,20 грн; договір № 03-05/17-К від 17 травня 2017 року, укладеного між ним та ФОП « ОСОБА_2 », предметом якого є виготовлення кошторисної документації на «Енергозберігаючи заходи шляхом утеплення перекриття технічного поверху над кВ. АДРЕСА_6 »; акт надання послуг № 03-05/17-К від 12 травня 2017 року, відповідно до якого за надані ФОП ОСОБА_2 послуги відповідач сплатив 300 грн; дефектний акт від 20 липня 2017 року; зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва від 20 липня 2017 року, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 та відомість ресурсів до нього; пояснювальну записку; договір підряду № 18/09 від 18 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , за умовами якого ФОП зобов`язався на свій ризик та власними силами виконати і здати в установлений договором строк роботи по утепленню перекриття технічного поверху на кВ. АДРЕСА_2 9-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , акт прийому-передачі виконаних робіт від 04 жовтня 2017 року на загальну суму 4669 грн; рахунок № 18/09 від 04 жовтня 2017 року та квитанцію від 06.11.2017 про сплату ОСОБА_1 4669,00 грн за роботи по утепленню перекриття технічного поверху на кВ. АДРЕСА_7 ; договір на виконання робіт № 20 від 27.08.2018, укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 , предметом якого є виконання ФОП робіт по улаштуванню покрівлі лоджії в один шар площею 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_8 , а також латочний ремонт покрівлі над житловим приміщенням за цією адресою; кошторис на виконання ремонту м`якої покрівлі в один шар і латочний ремонт покрівлі на загальну суму 2035,20 грн; акт про прийняття-передачу виконаних робіт від 31.08.2018; рахунок-фактуру № 20 від 27.08.2018 про оплату послуг; фотокартки, на яких зафіксовано технічний поверх будинку, а також покрівля лоджії та поетапні ремонтні роботи.

Також, 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звертався до ОСББ «Сокіл» із заявою, в якій просив прийняти та зарахувати в рахунок квартирної плати виконані ним роботи по утепленню технічного поверху на квартирами АДРЕСА_9 та АДРЕСА_10 на загальну суму 11171,00 грн.

Також, 24 вересня 2018 року ОСОБА_1 звертався до ОСББ «Сокіл» із заявою про зарахування в рахунок квартирної плати виконані ним роботи по ремонту м`якої покрівлі лоджії та латочного ремонту покрівлі даху.

Порядок списання боргу співвласника багатоквартирного будинку із сплати внесків та платежів на утримання і ремонт будинку, передбачений Порядком проведення розрахунків із співвласниками багатоквартирного будинку, які мають заборгованість перед об`єднанням співвласників такого багатоквартирного будинку, у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна співвласників, затвердженим постановою КМУ від 05 вересня 2018 року № 711.

Відповідно до пунктів 2-5 вказаного Порядку, списання (зменшення розміру) заборгованості співвласника на суму, що дорівнює вартості виконаних ним робіт, здійснюється правлінням об`єднання відповідно до покладених на нього загальними зборами повноважень.

Правління об`єднання за заявою співвласника, який має заборгованість із сплати внесків та платежів, або за власною ініціативою укладає за згодою такого співвласника з ним договір про виконання робіт на суму, що не перевищує суму заборгованості. Договір підписується головою правління об`єднання та співвласником, який має заборгованість із сплати внесків та платежів. У договорі зазначаються вид, обсяг робіт, їх вартість і строки виконання, а також умови придбання необхідних для виконання робіт матеріалів і обладнання (у разі потреби). Кожній стороні договору надається по одному примірнику договору.

Після завершення робіт складається акт виконаних робіт за визначеною правлінням об`єднання формою, який підписується головою правління об`єднання та співвласником, який забезпечив виконання відповідних робіт. В акті виконаних робіт зазначається вид робіт, їх обсяг і вартість. Акт виконаних робіт складається у двох примірниках. Кожній стороні договору надається по одному примірнику акта. Вартість виконаних робіт у повному обсязі зараховується у рахунок списання (зменшення розміру) заборгованості із сплати внесків та платежів співвласника.

Про зарахування вартості робіт у рахунок списання (зменшення розміру) заборгованості із сплати внесків та платежів співвласника голова правління об`єднання видає співвласнику довідку за формою, визначеною правлінням об`єднання.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 виконуючи ремонтні роботи, діяв на свій розсуд, самовільно, без згоди інших співвласників майна у багатоквартирному будинку, договору про виконання робіт на суму, що не перевищує суму заборгованості, укладеного із ОСББ не надав, відтак, суд приходить до висновку щодо такі вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення з ОСББ «Сокіл» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 6000 грн, суд приходить до наступного висновку.

В обґрунтування вказаної вимоги, ОСОБА_1 послався на те, що йому завдані фізичні і душевні страждання, яких він зазнав, а саме він втратив спокій, змушений жити у постійній напрузі, відволікатися від звичайних занять, страждати, втратив здоров`я, та змушений самостійно утримувати спільне майно будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ч. 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено наступне: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню. Тобто, означене вказує на те, що будь-яке заперечення сторони в справі повинно бути доказово обґрунтоване.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Виходячи з того, що під час розгляду справи не було встановлено та не підтверджено належними доказами, що ОСББ «Сокіл» порушило права ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відмову в зустрічному позові в повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 164, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280, 282, 284, 288-289, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа КЖВП «Наш Дім», про визнання права споживача на не оплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 березня 2025 року.

Головуючий: Ю. В. Крива