Постанова

від 13.03.2025 по справі 679/3/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 679/3/24

Провадження № 22-ц/820/594/25

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), П`єнти І.В., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/3/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Плаксою Вячеславом Анатолійовичем, на заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року та додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та скасування арешту на майно.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила здійснити поділ належного їм з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності майна подружжя та визнати за нею частку квартири АДРЕСА_1 , та зняти арешт з даної квартири, визнати за нею частку житлового будинку АДРЕСА_2 та зняти арешт з даного будинку.

На підтримання заявлених позовних вимог позивачка зазначала, що у грудні 2020 року за ініціативою відповідача було прийнято рішення подарувати зазначене нерухоме майно доньці ОСОБА_4 , на що вона надала свою згоду.

В подальшому вказувала, що 13 вересня 2023 року вона отримала рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року, відповідно до якого було:

1) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 квартири за адресою: АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

2) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55680215 від 14.12.2020 11:44:25 год. (номер запису про право власності 39685054);

3) визнано недійсним договір дарування № 707 від 14.12.2020 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., що було укладено 14.12.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

4) скасовано рішення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 55682434 від 14.12.2020 12:29:07 год. (номер запису про право власності 39686882)

Із вказаного рішення позивачці стало відомо, що раніше рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021 (у справі № 679/96/21) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за борговою розпискою від 22.12.2019 у розмірі 6 000 євро та 5 000 доларів США.

Про існування будь-яких боргових зобов?язань у відповідача перед будь-якими особами позивачу відомо не було та в інтересах сім?ї отримані у борг грошові кошти відповідач не використовував. Водночас до участі у розгляді справи № 679/96/21 позивача залучено не було.

У зв`язку з цим у грудні 2023 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою про поділ вказаного спірного нерухомого майна подружжя.

У свою чергу, відповідач повідомив позивачці, що здійснити поділ зазначеного майна подружжя неможливо, оскільки на нього накладено арешт у межах виконавчого провадження, що перебуває на виконанні державного виконавця Нетішинського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрчук К.М.

Позивач вважає, що оскільки зазначене нерухоме майно набуте подружжям за час шлюбу, воно належить сторонам на праві спільної сумісної власності у рівних частках, однак з урахуванням накладеного арешту здійснити поділ цього майна за взаємною згодою неможливо.

Заочним рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Разом з тим додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 січня 2025 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн.

ОСОБА_1 не погодившись з такими рішенням суду першої інстанції, через свого представника адвоката Плаксу В.А. подала апеляційну скаргу, при цьому зазначає, що судом неповно з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, посилається, що рішення не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим суд не надав належної оцінки доказам у справі.

Так представник, ОСОБА_1 вказує, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не дослідив належним чином наявні у справі докази та не надав їм належну оцінку, не правильно виходив із того, що, незважаючи на те, що спірне майно нерухоме майно набуте сторонами у період перебування в офіційно зареєстрованому шлюбі, однак воно не може на законних підставах бути поділеним в порядку поділу майна подружжя під час наявності боргових зобов`язань одного із подружжя перед кредитором.

Крім того, оскільки державний виконавець описав та наклав арешт на спірне нерухоме майно в цілому без вирішення питання щодо частки майна боржника відповідача по справі, у цьому спірному майні, яким він володіє спільно з апелянткою та без встановлення факту солідарного обов`язку апелянтки за його зобов`язаннями, то позовні вимоги у цій справі про зняття арешту із спірного майна подружжя також підлягали до задоволення.

Тому ОСОБА_1 та її представник адвокат Плакса В.А., просять скасувати рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, та у разі задоволення апеляційної скарги, скасувати додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 січня 2025 року про стягнення витрати на професійну правничу допомогу.

Також ОСОБА_3 через свого представника адвоката Волкова С.В. подав відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необгрунованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Так представник вказує, що дана справа, є штучно створеним спором, без існування реального спору між подружжям щодо поділу майна, метою якого в дійсності є уникнення зобов`язання з повернення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу в сумі 6 000 євро та 5 000 доларів США, які стягнуті за рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021р. у справі №679/96/21.

Таким чином ОСОБА_3 та його представник адвокат Волков С.В. просять апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 06.07.1986 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

16.07.1999 ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_2 15 серпня 2008 року набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 як на новостворене майно

22.12.2019 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір позики на суму 6000 євро та 5000 дол. США, що підтверджується відповідною розпискою. Відповідач зобов`язався повернути борг у строк до 22.12.2020.

14.12.2020 ОСОБА_2 уклав із донькою ОСОБА_4 договори дарування квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_2 .

14.12.2020 ОСОБА_1 надала письмову заяву, засвідчену приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Івтушком В.М., згідно з якою дала згоду на укладення договору дарування їх доньці ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_2 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.11.2008 Славутським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області № 666-р від 05.08.2008.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021 ва цивільній справі № 679/96/21 стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1 заборгованість за борговою розпискою від 22.12.2019 в сумі 6000 євро та 5000 дол. США. На виконання вказаного рішення 22.04.2021 видано виконавчий лист.

Даний виконавчий лист було звернуто до виконання до Нетішинського відділу ДВС у Шепетівському районі і було відкрито виконавче провадження № 70592390.

В межах даного виконавчого провадження 20 грудня 2022 року державним виконавцем Нетішинського відділу ДВС у Шепетівському районі було винесено постанови про накладення арешту на майно боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 .

Рішенням Нетішинського міського суду від 15 травня 2023 року в справі № 679/1286/22 позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , серія та номер договору 707, від 14.12.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Віктором Марковичем, який був укладений 14.12.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55680215 від 14.12.2020, 11:44:25, приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка Віктора Марковича (номер запису про право власності: 39685054).

Визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_2 , серія та номер договору 707, від 14.12.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушком Віктором Марковичем, який був укладений 14.12.2020 року між між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55682434 від 14.12.2020, 12:29:07, приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Івтушка Віктора Марковича (номер запису про право власності: 39686882).

Стягувач ОСОБА_3 залучений до участі в даній цивільній справі як третя особа.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу своїх порушених прав, посилалася на те, щовона є співвласником на праві спільної сумісної власності подружжя частиниспірної квартири та житлового будинку, на які накладено арешт державним виконавцем як на майно боржника її чоловіка ОСОБА_6 і в зв`язку з цим просила суд поділити дане майно. визнати за нею право власності на частину спірного нерухомого майна та скасувати накладення арешту на вищевказане майно.

Згідно із п. 1 частиною першою статті 10 Закону «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно дочастин першоїп`ятоїстатті 56Закону України«Про виконавчепровадження арештмайна (коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника. Арештна рухомемайно,що непідлягає державнійреєстрації,накладається виконавцемлише післяпроведення йогоопису. Постановапро арештмайна (коштів)боржника виноситьсявиконавцем підчас відкриттявиконавчого провадженнята непізніше наступногоробочого дняпісля виявленнямайна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Таким чином відповідачами в такій категорії справ за позовом особи, яка вважає себе власником майна, про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 607/3269/21, від 18 січня 2023 року в справі № 940/734/21, від 24 травня 2023 року в справі №299/2931/17, від 07 червня 2023рокув справі № 522/14402/15.

Згідно з частиною першоюстатті 48 ЦПК Українисторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Статтею 50 ЦПК Українивизначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Згідно з частинами першою, другою, третьоюстатті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц,від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/1.

Як встановлено судом, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.03.2021 в цивільній справі № 679/96/21 стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 1 заборгованість за борговою розпискою від 22.12.2019 в сумі 6000 євро та 5000 дол. США.

На виконання цього рішення було видано виконавчий лист, відкрито виконавче провадження № 70592390, в межах якого накладено арешт на майно боржника, а саме на квартиру АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 .

Однак, стягувач за виконавчими провадженнями, в межах яких було накладено арешт на майно боржника, - ОСОБА_3 не був залучений до участі у справі як співвідповідач, а брав участь у судовому процесі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, тому він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбаченістаттею 49 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції позбавлений права на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь в справі та залучати співвідповідачів, а розгляд справи по суті спору без залучення осіб в якості відповідачів, якщо рішенням суду в справі вирішуються їх права та обов`язки, є порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою скасування рішення суду, оскільки такі порушення призвели до порушення прав ОСОБА_3 ..

Залучення ОСОБА_3 як третьої особи в справі належним чином не забезпечує захист його прав як стягувача за виконавчими провадженням, не свідчить про дотримання прав даної особи, яка мала б приймати участь в розгляді справи саме як відповідач з урахуванням обсягу прав відповідача як учасника цивільного процесу, передбачених нормами ЦПК, на відміну від прав третьої особи.

Така ж правова позиція щодо відмови в позові з підстав незалучення особи як належного відповідача при залучення її лише як третьої особи і це є порушенням прав такої особи викладена в постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року в справі № 678/1127/21.

Таким чином, вирішити даний спір без участі ОСОБА_3 , як належного відповідача стягувача за виконавчим провадженням не можливо.

Однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, хоча і зробив висновок про відмову в позові з підстав уникнення сплати боргу боржником та виконання судового рішення про стягнення боргу, а поділ майна подружжя призведе ще й до порушень прав ОСОБА_3 як третьої особи, хоча як вказано вище ОСОБА_3 мав бути належними відповідачами в даній цивільній справі.

Таким чином висновки суду першої інстанції про відмову в позові є правильними, однак суд першої інстанції помилився з мотивами відмов, а тому рішення суду слід змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову, а саме з підстав пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів.

Оскільки суд відмовляє в позові в зв`язку його поданням не до всіх належних відповідачів, то апеляційний суд не дає оцінку доводам апеляційної скарги щодо фактичних обставин справи та наявних доказів, наданих позивачем в підтвердження своїх вимог.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене судове рішення змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Плаксою Вячеславом Анатолійовичем, задовольнити частково.

Заочне рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 грудня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 січня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 18280,5 грн., сплата якого була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне с удове рішення складено 17 березня 2025 року.

Судді А.М. Костенко

І.В. П`єнта

Т.В. Спірідонова