Рішення

від 14.10.2010 по справі 7/190-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 р. Справа 7/190-1 0

за позовом: Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1, с.Хо лодівка, Тульчинського р-ну

до: Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_2, м.Могилів-По дільський

про: стягнення 30220,27 грн. за боргованості

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Кислиця Л. С.

Представники

позивача: ОСОБА_3 - пред ставник, довіреність № б/н від 15.05.2010 року.

відповідача : не з'явився .

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області 14.09.2010 року н адійшла позовна заява Фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2 про стягнення 30 220,27 грн., з яких 22530,00грн. боргу, 1214,76 г рн. 3% річних, 4424,56 грн. інфляційни х втрат та 2127,71 грн. пені в зв'язк у з неналежним виконанням ві дповідачем умов договору куп івлі-продажу товарів від 22.02.2008 р оку.

Ухвалою від 21.09.2010 року поруше но провадження у справі № 7/190-10 т а призначено до розгляду на 14. 10.2010 року.

Відповідач в судове засіда ння 14.10 2010 року не з'явився та не п овідомив про причини своєї н еявки, при тому, що про час та м ісце судового засідання був повідомлений належним чином . Окрім того, факт належного по відомлення відповідача про ч ас та місце судового засідан ня підтверджується поштовим повідомленням № 20250598.

Згідно довідки з Єдиного де ржавного реєстру юридичних о сіб та фізичних осіб-підприє мців № 7183302 станом на 06.10.2010 року мі сцезнаходженням відповідач а є наступна адреса: АДРЕСА _1, 24000, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій було направлено ухва лу від 21.09.2010 року.

При неявці відповідача в су дове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про державну реєстр ацію юридичних осіб та фізич них осіб-підприємців" обов'яз ок по внесенню змін відомост ей про змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, як і містяться в Єдиному держав ному реєстрі, покладено безп осередньо на таку фізичну ос обу-підприємця.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Ви щого господарського суду Укр аїни від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у 2006 році" в я ких наголошується, що до повн оважень господарських судів не віднесено установлення ф актичного місцезнаходження юридичних осіб або місця про живання фізичних осіб - учасн иків судового процесу на час вчинення тих чи інших процес уальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надс илаються господарським судо м згідно з поштовими реквізи тами учасників судового проц есу, наявними в матеріалах сп рави.

Також суд зазначає, що відпо відно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарськ их судах України, затверджен ої наказом Вищого господарсь кого суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перш ий, належним чином підписани й, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, по станови) залишається у справ і; на звороті у лівому нижньом у куті цього примірника прос тавляється відповідний штам п суду з відміткою про відпра вку документа, що містить: вих ідний реєстраційний номер, з агальну кількість відправле них примірників документа, д ату відправки, підпис праців ника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 13.0 8.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у першому пі вріччі 2008 року" дана відмітка, з а умови, що її оформлено відпо відно до наведених вимог наз ваної Інструкції, є підтверд женням належного надсилання копій процесуального докуме нта сторонам та іншим учасни кам судового процесу.

На першому примірнику ухва ли від 21.09.2010 року, яка наявна в с праві, є штамп суду з відмітко ю про відправку документа. Да на відмітка оформлена відпов ідно до вимог Інструкції з ді ловодства в господарських су дах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що в она є підтвердженням належно го надсилання копій процесуа льного документа сторонам.

Враховуючи викладене суд в важає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлен ня відповідача належним чино м про час і місце розгляду суд ової справи і забезпечення я вки останнього в судове засі дання для реалізації ним пра ва на судовий захист своїх пр ав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопо тання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення р озгляду справи, її відкладен ня чи неможливості забезпечи ти участь в судовому засідан ні свого представника.

За викладених вище обстави н справу, із врахуванням вимо г ч.1 ст.69 ГПК України, розгляну то за наявними у ній матеріал ами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого пр едставником позивача відпов ідного клопотання справа роз глядається без фіксації судо вого процесу технічними засо бами.

14.10.2010 року представником поз ивача подано заяву про відмо ву від позовних вимог в части ні стягнення пені в сумі 2127,71 гр н. за період з 15.03.2010 року по 15.09.2010 ро ку.

Вказана заява прийнята до р озгляду як така, що не супереч ить ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, з'ясувавши фактичні обст авини на яких ґрунтується по зов, оцінивши докази, які мают ь значення для розгляду спра ви і вирішення спору по суті с удом встановлено наступне.

22.02.2008 року між ФОП ОСОБА_1 (П родавець) та ФОП ОСОБА_2 (По купець) укладено договір куп івлі-продажу товарів.

Відповідно до п. 1.1 укладеног о Договору Продавець продає товар (залізобетонні вироби - пам'ятники, перемички, бордюр и та інше) Покупцеві, по ціні н а суму згідно виписаних накл адних, що є невід'ємною частин ою договору.

Згідно п. 1.2 Договору транспо ртні витрати по доставці тов ару Покупцю відносяться на р ахунок Покупця.

Пунктом 2.2 Договору встанов лено, що Покупець оплачує Про давцю вартість одержаного то вару на протязі 30-ти днів з мом енту його отримання.

За посиланням позивача від повідач допустив порушення в зятих на себе договірних зоб ов'язань та не здійснив розра хунок за товар (залізобетонн і вироби - пам'ятники, перемичк и, бордюри, тощо) - до 28.11.2008 року в зв'язку з чим по закінченню ст року платежу станом на 29.11.2009 ро ку заборгував суму коштів, що складає 22530,00 грн., що підтверджу ється накладною № 28-10-1.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позив ача звернутися з відповідним позовом до суду.

При дослідженні обставин с пору судом встановлено, що на підставі договору від 22.02.2008 року позивач за пері од з 22.02.2008 року по 28.10.2008 року фактич но поставив відповідачу това р на суму 140810,00 грн., а відпо відачем було сплачено118580,00 грн .

Таким чином сума заборгова ності становить 22230,00 грн. (140810,00 - 118580 ,00)

Слід вказати, що факт постав ки товару та проведення розр ахунків на вказані вище суми підтверджується наявними в матеріалах справи видаткови ми накладними, платіжними до рученнями, квитанціями до пр ибуткових касових ордерів, в иписками банку тощо.

З врахуванням встановлени х обставин суд дійшов наступ них висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Дії позивача по передачі то вару та дії відповідача по пр ийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать п ро те, що у боржника (відповіда ча) виникло зобов' язання п о оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторон ами договору від 22.02.2008 року між ними виникли зобов'язання як і регулюються параграфом 3 гл ави 54 Цивільного кодексу Укра їни "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України з а договором поставки продаве ць (постачальник), який здійсн ює підприємницьку діяльніст ь, зобов'язується передати у в становлений строк (строки) то вар у власність покупця для в икористання його у підприємн ицькій діяльності або в інши х цілях, не пов'язаних з особис тим, сімейним, домашнім або ін шим подібним використанням, а покупець зобов'язується пр ийняти товар і сплатити за нь ого певну грошову суму. До дог овору поставки застосовують ся загальні положення про ку півлю-продаж, якщо інше не вст ановлено договором, законом або не випливає з характеру в ідносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище в п.2.2 Дог овору сторони погодили поряд ок розрахунків за отриманий товар на протязі 30 днів з моме нту його отримання.

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України бор жник не звільняється від від повідальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання.

Виходячи з встановлених об ставин справи та наведених в ище законодавчих приписів, с уд вважає вимогу позивача пр о стягнення боргу в розмірі 222 30,00 грн. правомірною та обґрунт ованою з огляду на що задовол ьняє її в повному обсязі.

Разом з тим, в стягненні 300,00 гр н. боргу слід відмовити як зая влених безпідставно, оскільк и на вказану суму у відповіда ча на момент звернення позив ача з позовом до суду боргу не існувало.

Також судом розглянуто вим оги позивача про стягнення 4424 ,56 грн. інфляційних втрат за пе ріод з 29.11.2008 року по 01.09.2010 року та 1214 ,76 грн. 3 % річних за період з 29.11.2008 р оку по 15.09.2010 року за результата ми чого суд дійшов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я 3 % річних, інфляційних втрат є правомірними, оскільки від повідають умовам чинного зак онодавства.

Дослідивши наданий позива чем розрахунок інфляційних в трат та 3 % річних судом виявле но у ньому помилки, які поляга ють в наступному.

Так, позивач в розрахунку вк азав, що сума заборгованості становить 22530,00 грн., в той час як фактично така сума становит ь 22230,00 грн..

Окрім того, як вбачається із розрахунку інфляційних втра т позивач обраховував останн і за період з 29.11.2008 року по 01.09.2010 ро ку.

При цьому позивачем взято д ля обрахунку інфляційних втр ат місяці лише з позитивним з наченням індексу інфляції, в той час місяці в яких індекс і нфляції становив значення ме нше за 100 % (дефляція) позивачем не включено до розрахунку.

Однак вказана методика не в ідповідає рекомендаціям по о брахунку інфляційних втрат в казаним в листі Верховного С уду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації відносно поря дку застосування індексів ін фляції при розгляді судових справ" виходячи з яких для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідн о щомісячні індекси, які скла дають відповідний період, пе ремножити між собою.

Аналогічний підхід рекоме ндується застосовувати і у в ипадках коригування розміру боргу під час проведення нар ахування, що вбачається із на веденого у вказаному листі п рикладу розрахунку.

Крім того, слід зазначити, щ о індекс інфляції (індекс спо живчих цін) - це показник, що х арактеризує динаміку загаль ного рівня цін на товари та по слуги, які купуються населен ням для невиробничого спожив ання, який визначається викл ючно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а том у прострочка платежу за менш ий період не тягне за собою на рахування інфляційних втрат , а розмір боргу з урахуванн ям індексу інфляції визначає ться виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день м ісяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на ін декс інфляції, визначений Де ржкомстатом, за період прост рочки.

Розрахунки індексу інфля ції за квартал, період з почат ку року і т. п. проводяться "лан цюговим" методом, тобто шляхо м множення місячних (квартал ьних і т. д.) індексів (наказ Дер жкомстату від 27.07.2007 року, № 265 "Про затвердження Методики розра хунку базового індексу спожи вчих цін").

Таким чином, виходячи із п риписів які містяться в лист і Верховного Суду України ві д 03.04.1997 року № 62-97р та наказі Держк омстату від 27.07.2007 року, № 265, прави льним буде обраховувати інфл яційні втрати шляхом множ ення індексів інфляції за мі сяці, які складають період за боргованості для визначе ння середнього значення інде ксу інфляції для кожної із су м заборгованості окремо.

Тобто, в даному випадку слід інфляційні втрати на суму за боргованості яка повинна спл ачуватись у визначений строк розраховувати визначивши се реднє значення індексу інфля ції за період з початку виник нення заборгованості до того періоду коли така заборгова ність фактично погашається і з врахуванням часткових проп лат.

Провівши перерахунок інфл яційних втрат за період вказ аний позивачем (29.11.2008 року-01.09.2010 ро ку) із врахуванням виявлених помилок судом в результаті о тримано 4357,08 грн. інфляцій них втрат.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення 4424,56 г рн. (тобто більше ніж отрим ано судом при перерахунку) су д відмовляє в стягненні 67,48 грн. інфляційних втрат як за явлених позивачем безпідста вно.

Проводячи власний перерах унок 3 % річних судом враховува лось те, що в 2008 році кількість днів становила 366.

За результатами перерахун ку 3 % річних судом отримано 1198,43 грн., що є меншим ніж заяв ив до стягнення позивач в зв'я зку з чим в стягненні 16,33 г рн. слід відмовити як заявлен их безпідставно.

Розглянувши заяву позивач а про відмову від позову в час тині стягнення пені суд дійш ов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з о гляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення у справі, крім ін шого, відмовитись від позову . При цьому частина шоста назв аної статті вказує, що господ арський суд не приймає відмо ви від позову, зменшення розм іру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавств у або порушують чиї-небудь пр ава і охоронювані законом ін тереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК Ук раїни господарський суд прип иняє провадження у справі, як що позивач відмовився від п озову і відмову прийнято гос подарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнен ня пені та штрафу приймаєтьс я судом, оскільки відмова поз ивача від позову не суперечи ть чинному законодавству, не порушує прав і охоронювани х законом інтересів інших ос іб. Відповідно до вимог ст. 78 ГП К України позивачу роз' ясн ені процесуальні наслідки йо го дій.

Приймаючи заяву про відмов у від позову суд враховує те, щ о вона підписана представник ом позивача ОСОБА_3 у якої наявні повноваження на відм ову від позову, що вбачається із довіреності від 05.05.2009 року № 453.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвали суду в ідповідач не подав до суду доказів в спростування по зовних вимог позивача щодо с тягнення боргу, 3 % річних та ін фляційних втрат, в тому рахун ку доказів проведення розрах унків (платіжні доручення, ви писки банківських установ що до руху коштів, квитанції до п рибуткових касових ордерів) за винятком згаданих раніше.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про часткове задо волення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у сп раві в частині позовної вимо ги про стягнення пені та част кової відмови в стягненні ін фляційних втрат та 3 % річних.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

При розподілі державного м ита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Р оз'яснення Вищого арбітражно го суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практик и застосування розділу VI Госп одарського процесуального к одексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну по зову, або у процесі розгляду с пору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмо вив у стягненні певних сум, де ржавне мито у цій частині не п овертається.

Також при розподілі судови х витрат суд дійшов висновку про необхідність достягненн я з позивача в доход державно го бюджету недоплаченого мит а в розмірі 0,77 грн., яка бул а несплачена ним при подачі п озовної заяви.

Виходячи із змісту позовни х вимог ціна позову складає 302 97,03 грн..

Враховуючи вимоги встанов лені підпунктами а), б) п.2 ст.3 Де крету КМУ "Про державне мито" р озмір державного мита, який п ідлягав сплаті позивачем від повідно до вказаного підпунк ту мав би становити 302,97 грн..

Натомість, як вбачається із доданих до позовної заяви до кументів позивач сплатив дер жавне мито в розмірі 302,20 грн., що підтверджується платіжним д орученням від 14.09.2010 року № 145.

Приходячи до висновку про д остягнення державного мита с уд врахував позицію викладен у в п.15 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 29.09.2009 року № 01-08/530 "Про дея кі питання, порушені у допові дних записках господарських судів України у першому півр іччі 2009 року щодо застосуванн я норм Господарського процес уального кодексу України" в я кому зокрема зазначається, щ о якщо факт недоплати суми де ржавного мита з'ясовано судо м у процесі розгляду прийнят ої позовної заяви, суд у залеж ності від конкретних обстави н справи може:

1) зобов'язати позивача допл атити необхідну суму державн ого мита, подавши суду відпов ідні докази у встановлений н им термін, та за необхідності - відкласти розгляд справи аб о оголосити перерву в засіда нні (стаття 77 ГПК), і в такому ра зі неподання позивачем без п оважних причин витребуваних доказів може бути підставою для залишення позову без роз гляду (пункт 5 частини першої с татті 81 ГПК);

2) стягнути відповідну суму державного мита за результат ами вирішення спору з урахув анням приписів частин першої - четвертої статті 49 названог о Кодексу.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.82, п. 4 ст.80, ст.ст. 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процес уального кодексу України, су д-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної ос оби -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 24000 (ідентифікаційни й код-НОМЕР_1) на користь фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 АДРЕСА_3(серія та но мер паспорту-НОМЕР_2) - 22230 грн. 00 коп. - боргу, 4357 грн. 08 коп. інфляційних втр ат, 1198 грн. 43 коп. - 3 % річних, 277 грн. 86 коп. - відшкодування витрат пов' язаних зі сплат ою державного мита та 216 грн . 44 коп. - відшкодування витр ат на інформаційно-технічне забез6печення судового проце су.

3. Прийняти відмову пози вача від позовної вимоги про стягнення пені у сумі - 21 27 грн. 71 коп., провадження у сп раві в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК Украї ни.

4. В решті позову відмови ти.

5. Стягнути з фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1, А ДРЕСА_3 (серія та номер паспо рту-НОМЕР_2) - 00 грн. 77 коп. державного мита в дох од державного бюджету Україн и.

6. Видати накази після на брання рішенням законної сил и.

7. Копію рішення надіслат и відповідачу рекомендовани м листом з повідомленням про вручення поштового відправл ення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано в ідповідно до вимог ст.84 ГПК Ук раїни 09 листопада 2010 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - АДРЕСА_2, 24000