Ухвала

від 26.03.2025 по справі 613/1883/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1883/21 Провадження № 1-кп/613/23/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Богодухові в режимі відеоконференції справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 42020220000000267 від 22 травня 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Гута Студинецька,Щорського району,Чернігівської області,громадянина України,з вищоюосвітою,одруженого,працюючого уФілії «Слобожанський лісовийофіс» ДП« ЛісиУкраїни», інженер лісового господарства з відведення і таксації лісосік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Хорол, Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 наказом директора ДП «Гутянське лісове господарство» № 30-к від 15 березня 2011 року призначений на посаду головного лісничого ДП « Гутянське лісове господарство». В подальшому, наказом директора ДП «Гутянський лісгосп» від 10 грудня 2019 року ОСОБА_6 призначений на посаду інженера лісового господарства ДП «Гутянське лісове господарство». Відповідно до Положення про державку лісову охорону, інженер лісового господарства відноситься до посадових осіб державної лісової охорони. Крім того, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_6 був службовою особою в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України. Пунктом 8.4 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», передбачено, що виключно Директор Підприємства застосовує заходи заохочення (преміювання) до працівників Підприємства. На період відсутності директора тимчасове виконання обов`язків керівника Підприємства покладається на головного лісничого, а в разі його відсутності - на головного інженера. На період часу з 15 серпня 2018 року по 24 січня 2020 року директором ДП «Гутянське лісове господарство» був ОСОБА_8 . В порушення вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді інженера лісового господарства ДП «Гутянське лісове господарство», діючи умисно, вніс до офіційних документів - наказів про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи, завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин. Так, у період часу з 29 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27 січня 2020 року № 20 комісією у складі представників державних підприємств «Гадяцьке лісове господарство», «Конотопське лісове господарство», «Жовтневе лісове господарство» (далі - Комісія) у присутності головного лісничого ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_9 проведена перевірка окремих питань фінансово- господарської діяльності ДП «Гутянське лісове господарство» за період з 01 січня 2019 року по 27 січня 2020 року в тому числі щодо правильності оплати праці. В ході перевірки правильності нарахування та виплати поточного преміювання працівників лісгоспу за 2019 рік комісією встановлено, що накази про поточне преміювання працівників лісгоспу відповідно до займаних посад, список за прізвищами та конкретними сумами не видавалися, але вся інформація про нарахування премій відповідно до займаних посад, список за прізвищами та конкретними сумами є в наявності в додатках до проектів наказів про преміювання. Виходячи з вище викладеного (відсутність наказів на момент перевірки) виплачена сума преміювання працівникам підприємства Комісією визначена як безпідставна. Як встановлено в ході досудового розслідування, рішення щодо щомісячного преміювання працівників ДП «Гутянське лісове господарство» з 27 червня 2018 року по 29 листопада 2019 року приймав виключно директор ОСОБА_8 , а перерахування премій на карткові рахунки працівників ДП «Гутянське лісове господарство» в порушення Положення про умови преміювання здійснювалось за усною вказівкою останнього, без письмового затвердження відповідних наказів. В подальшому ОСОБА_6 , займаючи посаду інженера лісового господарства ДП «Гутянське лісове господарство», тобто будучи службовою особою, в чиї повноваження не входить вирішення питань щодо преміювання працівників Підприємства, діючи умисно, з метою створення уяви про дотримання законності преміювання працівників ДП «Гутянське лісове господарство», знаходячись у службовому кабінеті головного бухгалтера ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_10 у приміщенні ДП «Гутянське лісове господарство» за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Гути, вул. Первухінська, 49, у період часу з 29 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року, засвідчив від свого імені, як головного лісничого ДП «Гутянське лісове господарство», наступні накази, замість директора ДП « Гутянське лісове господарство»:

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 86 від 27.06.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 92 від 30.07.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 122 від 04.09.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 132 від 28.09.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 159 від 28.11.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 182 від 29.12.2018;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 18 від 31.01.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 33 від 01.03.2019;

- «Про робочий день. Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 50 від 29.03.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 63 від 30.04.2019 (згідно табелю обліку робочого часу 30.04.2019 - день щотижневого відпочинку);

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» .№ 90 від 27.06.2019 (згідно табелю обліку робочого часу 27.06.2019 ОСОБА_6 перебував у відрядженні);

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 107 від 31.07.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 120 від 30.08.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 127 від 30.09.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 140 від 31.10.2019;

- «Про нарахування премій за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи» № 154 від 29.11.2019,

чим вніс завідомо неправдиві відомості щодо прийняття ним, як головним лісничим ДП «Гутянське лісове господарство», рішень про щомісячне преміювання працівників за виконання місячних планових завдань та нарахування надбавки за складність (напруженість) роботи.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_6 кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 наказом директора ДП «Гутянське лісове господарство» № 95-к від 21 травня 2001 року призначена на посаду головного бухгалтера. Пунктом 1.1 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», передбачено, що ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13 грудня 1993 року № 157, належить до сфери управління Державного агентства лісового господарства України і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Пунктом 5.1 Статутут, передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Згідно з п.1.1 Посадової інструкції головного бухгалтера ДП «Гутянське лісове господарство», з якою ОСОБА_10 ознайомлена 07 грудня 2015 року , посада головного бухгалтера належить до категорії «Керівники». Головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії лісгоспу (п.1.4 Посадової інструкції). Таким чином, перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_10 була службовою особою в розумінні ч.3 ст. 18 КК України, п. 1 примітки до ст. 364 КК України. У своїй роботі головний бухгалтер керується нормативами, документами, наказами та розпорядженнями вищестоящої організації, правилами внутрішнього розпорядку та цією інструкцією, (п. 1.3 Посадової інструкції). Крім того, згідно п.2.1 Посадової інструкції ОСОБА_10 забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; організовує роботу бухгалтерської служби (п.2.2 Посадової інструкції); вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.2.3 Посадової інструкції); здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів (п.2.9 Посадової інструкції); керує працівниками бухгалтерського обліку лісгоспу та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки; має право вимагати від директора лісгоспу сприяння у виконання обов`язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.

Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (в редакції від 03 серпня 2018 року) «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» в п.5.5 встановлено, що контроль за дотриманням виконавцями графіка документообороту на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, вимоги яких щодо порядку подання до місця обробки необхідних документів та відомостей є обов`язковими для усіх підрозділів і служб підприємства.

Згідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95) держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальні власності, та об`єднань державних підприємств» (далі - Постанова № 859) керівнику уповноваженого суб`єкта господарювання з управління об`єктами державної власності надано право встановлювати такі виключні умови оплати праці, як розмір посадового окладу керівника підприємства, умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи.

На виконання зазначеної Постанови № 859 Державним агентством лісових ресурсів України 06 червня 2013 року розроблено та затверджено Умови, диференційовані показники та розміри преміювання керівників державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Умови преміювання), згідно п.1 Примітки до яких керівники підприємств і організацій, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України преміюються щомісячно за забезпечення виконання основних показників фінансово - господарської діяльності, максимальний розмір премії не повинен перевищувати розміру посадового окладу керівника.

Також, згідно п.4 Примітки Умов преміювання премії керівників підприємств виплачуються за рішенням обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Таким чином, підставою для здійснення нарахувань премії керівнику ДП «Гутянський лісгосп» є рішення Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та у розмірі, що не може перевищувати розміру посадового окладу керівника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Згідно ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Крім того, згідно ст. 20 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту. Вимогами п.9.6 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство» передбачено, що умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника Підприємства визначаються контрактом.

Так, 14 червня 2018 року Державне агентство лісових ресурсів України (Орган управління майном) в особі заступника Голови ОСОБА_11 , з одного боку, та ОСОБА_8 (далі - Керівник), з другого боку, уклали Контракт, згідно якого: ОСОБА_8 наймається на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство» Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на термін з 15 червня 2018 року по 14 червня 2019 року .

Пунктом 17 розділу III Контракту передбачені умови матеріального забезпечення керівника, а саме: за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику нараховується заробітна плата, виходячи з установлених Керівнику: а) посадового окладу в розмірі 12800 грн. і фактично відпрацьованого часу; б) встановленої йому надбавки; в) встановленого йому розміру премії 5% до нарахованої заробітної плати за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат за кожен відсоток зростання прибутку (зменшення збитків) порівняно з попереднім місяцем (кварталом), але не більше 20% заробітної плати; г) поточної премії за виконання виробничих показників за умовами і в розмірах, передбачених Положенням про преміювання працівників апарату підприємства, але не більше 100 відсотків посадового окладу. Додатковою угодою до вказаного Контракту щодо внесення змін (без зазначення дати складання 2018 року) внесені зміни до підпункту а) пункту 17 розділу 3 Контракту виклавши його в такій редакції: «посадового окладу в розмірі 14 892 грн. і фактично відпрацьованого часу», та до підпункту б) пункту 17 розділу 3 Контракту, виклавши його в такій редакції; «встановлення йому надбавки за складність, напруженість у роботі у розмірі 50% (або у відсотках до посадового окладу) і фактично відпрацьованого часу.

Крім того, додатковою угодою до вказаного Контракту щодо внесення змін (без зазначення дати складання 2019 року) внесені зміни до підпункту а) пункту 17 розділу 3 Контракту виклавши його в такій редакції: «посадового окладу в розмірі 16 692 грн. і фактично відпрацьованого часу». Зазначені додатки є невід`ємними частинами Контракту.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16 квітня 2019 року № 196-к термін дії Контракту з директором ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_8 продовжено по 14 червня 2023 року, у зв`язку із закінченням терміну дії.

Питання щодо преміювання керівників ДП «Гутянський лісгосп» протягом 2018 року визначено в Положенні про умови, порядок та показники преміювання керівників, службовців, ІТП, лісової охорони лісництв та лісопромислового цеху, постійних робітників на 2016-2018 роки, яке є складовою частиною системи оплати праці на підприємстві та затверджено як додаток № 7 до Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Гутянський лісгосп» на 2016-2018 роки.

Крім того, у додатку № 8 наведено Перелік посад ІТП, службовців, лісової охорони, апарату управління лісгоспу і виробничих підрозділів, які підлягають преміюванню за виконання плану реалізації, випуску товарної продукції, по лісокультурному виробництву, по захисту лісів від шкідників, самовільних порубів і пожеж, яким визначено, що Директор підлягає преміюванню по лісокультурному виробництву - до 100%, за охорону лісу від пожеж - до 100%, за виконання плану реалізації - до 100%, за виконання плану випуску товарної продукції - до 100%. Щомісячний розмір преміювання по кожному працівнику (до 100% посадового окладу, тарифної ставки) та показник, за який нараховується премія, погоджується з профспілковим комітетом та затверджується наказом по підприємству.

Аналогічно питання щодо преміювання керівників ДП «Гутянський лісгосп» протягом 2019 року визначено в Положенні про умови, порядок та показники преміювання працівників ДП «Гутянське лісове господарство» за виконання плану реалізації продукції та випуску товарної продукції в 2019 році, яке є складовою частиною системи оплати праці на підприємстві та затверджено як додаток № 6 до Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «Гутянський лісгосп» на 2019 рік, згідно якого для Директора премія за виконання плану реалізації продукції та за виконання плану випуску товарної продукції визначена в розмірі до 100%, яка нараховується щомісячно за звітний період.

Так, з 27 червня 2018 року по 31 жовтня 2019 року головний бухгалтер ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні ДП «Гутянський лісгосп» за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт Гути, вул. Первухінська, б. 49, неналежно виконуючи свої організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість їх виконати належним чином, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, достовірно знаючи про те, що відповідно до п.1 Приміток Умов преміювання максимальний розмір премії не повинен перевищувати розміру посадового окладу керівника; за відсутності погодження з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, передбаченого п.4 Приміток Умов преміювання, не дотримуючись покладених на неї обов`язків відповідно передбачених пунктами 1.3., 1.4., 2.1., 2.2., 2.3., 2.13., 3.10. Посадової інструкції, п.5.5. наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, за відсутності підписаних Директором ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_8 , відповідних наказів про преміювання, не здійснила контроль за бухгалтерською службою ДП «Гутянський лісгосп» в частині достовірності та обґрунтованості внесених даних до листів-розрахунків щодо розміру щомісячної премії Директору ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_8 , що в подальшому призвело до незаконного нарахування та в подальшому виплати останньому премій за червень - грудень 2018, січень - жовтень 2019 року на загальну суму 460 464 грн. 33 коп., які були перераховані на зарплатний картковий рахунок ОСОБА_8 , та до завищеного відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із зайво нарахованої премії директору ДП «Гутянський лісгосп» ОСОБА_8 в розмірі 101 302 грн., 15 коп., чим Державі в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано матеріальну шкоду у розмірі 561 766, 48 грн., тобто на суму яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Від обвинуваченої ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, оскільки дії що їй інкриміновані відбувались в період з 27 червня 2018 року по 31 жовтня 2019 року. Відповідно до ч. 2 ст. 367 КК України, інкриміноване діяння кваліфікується як злочин середньої тяжкості. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 49 КК України, строк притягнення до відповідальності за злочини середньої тяжкості становить п`ять років, отже цей строк закінчився в жовтні 2024 року.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_5 підтримали вказане клопотання та просили закрити кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42020220000000267 від 22 травня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, стосовно ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Від обвинуваченого ОСОБА_6 також до суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки згідно обвинувального акту, інкриміновані злочини були вчинені у період часу з 29 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року, то на даний час строк давності вже сплив, так , як строк давності за ч. 1 ст. 366 КК України, становить три роки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 підтримали вказане клопотання та просили закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження на підставі ст.49КК України і звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку зі спливом строків притягнення осіб до кримінальної відповідальності. При цьому вважала, що захисники при подачі клопотань повинні були надати відомості про те, що обвинувачені в період судового розгляду не притягувались до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого ОСОБА_12 в судовому засіданні не заперечила проти закриття кримінального провадження на підставі ст.49КК України та звільнення ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків притягнення осіб до кримінальної відповідальності. .

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши подані заяви, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ч.2 ст.4КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до статті 44КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 49КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно ч.2 ст.12КК України в редакції, чинній на час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 , злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.3 ст.12КК України в редакції, чинній на час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_7 , злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція частини1ст.366КК України,передбачає відповідальність заскладання,видачу службовоюособою завідомонеправдивих офіційнихдокументів,внесення доофіційних документівзавідомо неправдивихвідомостей,інше підробленняофіційних документів у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відповідно до пункту 1 ч.2 статті 284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьою статті 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно частини третьої статті 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у постанові від 19 листопада 2019 року у справі №345/2618/16-к зроблено висновок: «відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки. За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України».

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року №521/8873/18 (51-413 кмо 21). У цій постанові також зазначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст.49КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Положеннями ст.49КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до ч. 2,4 ст. 12 КК України, у чинній редакції, кримінальним проступкомє передбаченецим Кодексомдіяння (діячи бездіяльність),за вчиненняякого передбаченеосновне покаранняу видіштрафу врозмірі небільше трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоінше покарання,не пов`язанез позбавленнямволі Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно п.п 2,3ч.1ст.49КК України,особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання увиді позбавленняволі настрок небільше двохроків; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.366 КК України, згідно ст.12КК України в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення, відносилось до злочинів невеликої тяжкості, в чинній редакції - до кримінальних проступків , санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, згідно ст.12КК України в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення, відносилось до злочинів середньої тяжкості, в чинній редакції - до нетяжкого злочину, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Виходячи із того, що згідно обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у службовому підробленні, тобто внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей у період з 29 січня по 05 лютого 2020 року трирічний строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачений п.2 ч. 1 ст.49 КК України, сплинув у лютому 2023 року. Ця обставина не заперечується сторонами кримінального провадження.

Крім того, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у період з 27 червня 2018 року по 31 жовтня 2019 року п`ятирічний строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності, передбачений п.3 ч. 1 ст.49 КК України, сплинув у жовтні 2024 року, що не заперечується сторонами кримінального провадження.

З огляду на наведене, з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, минуло більше 3 років, а з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, минуло більше 5 років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.п. 2, 3 ч.1 ст.49 КК України

Відповідно до ч. 2 ст.49КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Даних про притягнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, наявність у них судимостей чи обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, в період досудового розслідування або судового розгляду не повідомлялись суду сторонами кримінального провадження, а тому суд вбачає доведеною обвинуваченими вимогу, передбачену ч. 2 ст. 49 КК України.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили. Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності. За положенням ч.3 ст.288КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Проте, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечили проти закриття провадження з відповідних підстав та просили про таке закриття перед судом, їх захисниками підтримано заявлені клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження та їм відомі наслідки такого закриття.

З`ясувавши позицію обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та впевнившись у її добровільності, відповідності обставинам справи і усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що клопотання обвинувачених про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відповідає вимогам закону, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У даному кримінальному провадженні представником цивільного позивача ДП « Гутянське лісове господарство» 20 грудня 2021 року було подано цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення в сумі 561766, 48 грн.

Відповідно до змісту ст.129КПК України суд може прийняти рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.

Суд позбавлений можливості вирішити цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної вчиненням кримінальних правопорушень, у разі постановлення ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закриттям провадження, однак згідно з ч. 7 ст.128КПК цивільний позов, який залишено без розгляду, може бути пред`явлений в порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок суду відповідає позиції КЦС ВС, викладеній у постановах від 25.05.2021 №466/188/14-к, від 15.01.2019 №185/442/16-к, від 24.05.2018 №531/2332/14-к.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду цивільного позову, поданого ДП « Гутянське лісове господарство» .

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 2 грудня 2021 року у справі № 449/1689/19.

Так, згідно з ч. 1 ст.126КПК питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Частиною 1 ст.118КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року ( справа №203/241/17, провадження 51-4251км21) сформований висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49КК України у зв`язку з закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, у тому числі і витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат пов`язаних з залученням експерта стороною захисту.

З огляду на викладене процесуальні витрати, на залучення експерта в сумі 32604 грн. за проведення комісійної судово - економічної експертизи №1569/4310, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 22, 118, 122, 125, 126, 128, 129, 284-286, 288, 314, 369, 372, 376 КПК України, ст.ст. 12, 44, 49 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42020220000000267 від 22 травня 2020 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 ККУкраїни - звільнити на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 ККУкраїни - звільнити на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42020220000000267 від 22 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України - закрити на підставі п. 1 ч.2 ст.284 КПК України.

Цивільний позов ДП « Гутянське лісове господарство» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Представнику ДП « Гутянське лісове господарство» роз`яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом для вирішення питань про відшкодування шкоди.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 32604 грн. за проведення комісійної судово - економічної експертизи №1569/4310, віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом семи діб з дня її проголошення.

СУДДЯ