Постанова
від 19.03.2025 по справі 910/5368/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/5368/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.03.2025:

від позивача: Стецьків Л.В.;

від відповідача: не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a>,

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.09.2024 року (повний текст складено та підписано 17.09.2024),

у справі №910/5368/24 (суддя Бондарчук В.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a>,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a>,

про стягнення 4 612 251,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a> (далі - ТОВ "Центромістобуд", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> (далі - ТОВ "Аркадстрой", відповідач) про стягнення 4 612 251,60 грн - заборгованості за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч умов укладеного між сторонам Договору, ТОВ "Аркадстрой" не виконало будівельні роботи у передбачені договором строки та не повернуло позивачу сплачені ним грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн після розірвання договору та не погасило заборгованість за вивезення сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на закінчення 31.12.2021 строку дії договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та порушення позивачем п.п. 6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, умов договору підряднику. Також, відповідач вважав безпідставним посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на положення ст.1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a> задоволено, а саме: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a> грошові кошти у розмірі 4 612 251 (чотири мільйони шістсот дванадцять тисяч двісті п`ятдесят одна) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 69 183 (шістдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят три) грн 78 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що :

- ураховуючи припинення дії договору будівельного підряду №26-04/21-1 від 26.04.2021, внаслідок його розірвання, з урахуванням того, що відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену позивачем суму попередньої оплати у розмірі 4 544 090,25 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зберігає грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн без достатніх правових підстав;

- оскільки відповідач у порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив виконання робіт за договором і не повернув сплачені грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн, а також не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг з вивезення будівельного сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню;

- за розрахунком суду першої інстанції загальна сума заборгованості складає 4 630 513,09 грн (4 544 090,25 грн + 86 422,84 грн), при цьому, позивачем заявлено до стягнення загальну суму 4 612 251,60 грн, відповідно суд задовольняє заявлений позивачем розмір вимог, оскільки суд не має права виходити за межі заявленого розміру позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a>, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва у від 09.09.2024 у справі №910/5368/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a> відмовити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права:

- п.2, п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовна заява позивача не містить відомих номерів засобів зв?язку та адресу електронної пошти позивача та відповідача, а також обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються; скаржником було подано суду першої інстанції заяву від 03.06.2024 № 03-06-2/24 про встановлення судом строку на усунення вказаних недоліків позовної заяви, проте, судом першої інстанції необгрунтовано відмовлено у задоволенні вказаної заяви;

- ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви відповідача від 03.06.2024 № 03-06-4/24 про встановлення судом строку на усунення недоліків позовної заяви, оскільки до позову позивачем було подано неналежним чином засвідчені копії документів (платіжних інструкцій в національній валюті, протокол загальних зборів від 21.10.2020), які не узгоджуються з вимогами пункту 5.26 розділу 5 ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, прийнятий на підставі наказу 01.07.2020 № 144 ДП "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ";

- судом першої інстанції у підготовчому засіданні 15.07.2024 не вжито усіх дій, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України;

- ч. 5 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції, якою визначено, що суд з?ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті;

- п. 2 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 судом першої інстанції допущено процесуальні недоліки щодо зазначення адрес сторін);

- п. 11 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 судом першої інстанції допущено процесуальні недоліки щодо зазначення веб-адреси сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається);

- ч. 5 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України, оскільки головуюча у справі не сприяла примиренню сторін під час розгляду справи по суті;

- ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції не зберігав об?єктивність та неупередженість, а також не забезпечив змагальності сторін коли провів засідання 09.09.2024 без участі уповноваженої особи скаржника, який подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, з огляду на наступне:

- Господарським судом міста Києва в оскаржуваному рішенні безпідставно, незаконно, необгрунтовано відхилені заперечення відповідача щодо невиконання позивачем умов договору будівельного підряду № 26/04/21-1 від 26.04.2021 року, зокрема п.п. 6.1., 7.1., 3.2.. 2.1. в частині передачі завдання, фронту робіт, проектної документації;

- скаржник звертав увагу суду першої інстанції, проте останній залишив вказаний аргумент без задоволення, що Договір припинив свою дію 31 грудня 2021 року, що свідчить у свою чергу про відсутність прав та обов`язків у сторін, що підтверджується абзацем 1 пункту 13.2. розділу 13 Договору;

- станом на момент звернення 12.03.2024 позивача до відповідача з повідомленням від 16.02.2024 № 14 «Про відмову від договору підряду» спірний Договір фактично уже був припиненим з 31 грудня 2021;

- з огляду на той факт, що господарські зобов`язання за Договором між сторонами припиненні з 31 грудня 2021 року, оскільки Договір припинив свою дію, то всі подальші взаємодії позивача з відповідачем здійснювались на власний ризик, розсуд поза офіційними договірними правовідносинами та врегульованими зобов`язаннями;

- під час дії Договору не порушував його умови, навпаки безпосередньо позивач з самого початку почав порушувати його умови, коли на виконання, зокрема пункту 2,1. розділу 2 Договору, не передав апелянтові фронт робіт, не передав затверджену проектну документацію;

- позивач порушив умови пункту 6.1. розділу 6 Договору, згідно якого Замовник передає Підряднику за Актом приймання-передачі Проектну документацію зі штампом «До виконання» до початку виконання Робіт;

- позивачем також порушено підпункт 7.1.1. пункту 7.1. розділу 7 Договору, згідно якого сторони визначили, що Замовник зобов`язується: Передати Підряднику по Акту затверджену Проектну документацію із штампом «До виконання» та фронт робіт до початку виконання робіт;

- скаржником не порушувалися строки виконання робіт за Договором, з огляду на той факт, що початок робіт згідно умов абзаців 1.2, 3 пункту 3.2. розділу 3 Договору пов`язаний - з моменту виконання Замовником наступних умов: - передачі підготовленого відповідно до умов Договору Будівельного майданчика (Фронту робіт); - передачі комплекту затвердженої Проектної документації; - перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника попередньої оплати/авансу у розмірі та на умовах визначених у п.4.3. Договору;

- сторони Договору передбачили, що перебіг початку строку виконання робіт починається, лише за настання трьох вказаних вище умов;

- матеріали позовної заяви та доданих до неї так званих доказів не містять того, що Замовник виконав зазначені умови Договору, зокрема те, що передав Підрядникові за актом приймання-передачі Проектну документацію зі штампом «До виконання» до початку виконання Робіт, а також за актом Будівельний майданчик (Фронт робіт), а тому початок перебігу строку виконання робіт за Договором не почався;

- сплати які робив Позивач на користь апелянта за Договором не є авансами, як останній стверджує у позовній заяві, а є сплатами за будівельні роботи згідно договору № 26/04/21-1 від 26.04.2021 р., з огляду на призначення платежів, що підтверджується довідкою виданою Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «УКРБУДІНВЕСТБАНК» Віталієм ПАЛАМАРЧУКОМ № 734 від 28.03.2024, та яку Позивач додав до позовної заяви;

- позивач сплачував на користь апелянта лише за будівельні роботи під час дії вказаного Договору, а також поза його дією на власний ризик та розсуд;

- згідно пункту 4.5 розділу 4 Договору, з останнього не вбачається протягом саме якого строки/терміну потрібно компенсувати зазначений розмір Замовникові, у зв`язку з цим жодного прострочення зі сторони Підрядника не настало;

- позивач безпідставно, необгрунтовано посилається на положення статті 1212 ЦК України, зважаючи на той факт, що дострокового розірвання Договору не відбулося, оскільки останній припинив свою дію 31.12.2021, а тому, подальші позадоговірні рухи, дії позивача з скаржником, то є власні ризики кожного з них.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.12.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача з системи «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що жодних порушень процесуального права судом першої інстанції допущено не було, з огляду на наступне:

- позовна заява ТОВ «ЦЕНТРОМІСТОБУД» повністю відповідає цим вимогам: в ній зазначена адреса місцезнаходження відповідача згідно відомостей ЄДР (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, оф. LL2-B) і адреса для листування, що вказана в розділі 19 договору підряду № 26/04/21-1 від 26.04.2021 (01001, м. Київ, вул. Костьольна, 3, офіс 24; також в позові вказані телефон відповідача +38(096)555-15-76 і електронна адреса відповідача info@arkadstroy.com.ua, інформація про які внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- на першій сторінці позовної заяви зазначена ціна позову в сумі 4 612 251,60 грн., а обґрунтований розрахунок суми, що стягується наведено на сторінках 1,2 позовної заяви;

- зміст позовної заяви повністю відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України;

- не є обґрунтованими твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо неналежного завірення копій документів, доданих до позову; крім того, ухвалою від 03.06.2024 суд зобов`язав позивача ТОВ «ЦЕНТРОМІСТОБУД» надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які додані до позовної заяви, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 15.07.2024 і на виконання вимог ухвали, оригінали письмових доказів були надані представником позивача для огляду у підготовчому засіданні 15.07.2024;

- під час подачі позову в електронній формі через систему ЄСІТС від позивача вимагається надати підтвердження повноважень підписанта. В зв`язку з цим у систему було «завантажено» відсканований оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРОМІСТОБУД» від 21.10.2020 про призначення Б.С. Малини керівником позивача;

- відповідач стверджує, що суд під час розгляду справи порушив його процесуальні права, не забезпечив змагальність сторін, проте, саме відповідач систематично не виконував приписи ухвал суду і процесуального законодавства, зловживав своїми процесуальними правами, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов;

- відповідач також стверджує, що суд не сприяв примиренню сторін, але суд не може примусити сторони примиритись, і відповідач жодного разу не вживав реальних дій для мирного врегулювання спору з позивачем;

- судом першої інстанції не допущено жодного порушення норм процесуального права, яке би призвело до неправильного вирішення справи; також відсутнє жодне із порушень вимог, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України.

Також, позивач у відзиві вказував, що жодних порушень матеріального права судом першої інстанції допущено не було, з огляду на наступне:

- роботи, передбачені Договором, Підрядником не виконані, при цьому грошові кошти на суму не відпрацьованих авансів та за послуги з вивезення будівельного сміття Замовнику не повернуті;

- є необґрунтованими твердження відповідача в апеляційній скарзі, що позивач не виконував умови Договору: не передав фронт робіт, проектну документацію, що завадило йому виконати роботи, адже як вбачається із додатку № 2 до Договору, Замовник передав, а Підрядник прийняв фронт робіт (будівельний майданчик) для виконання робіт, передбачених Договором;

- згідно п.п. 3.4.2. Договору, Підрядник має право в односторонньому порядку прийняти рішення про зміну строку виконання робіт в разі виникнення обставин, що від нього не залежать; при цьому, згідно п. 3.5. Договору підрядник зобов`язаний письмово повідомити Замовника в разі прийняття рішення про зупинення робіт з вини Замовника або через інші незалежні від підрядника обставини (ненадання замовником фронту робіт, проектної документації, непроведення оплати тощо); пунктом 3.6. Договору передбачено, що в разі зупинення робіт сторони складають акти, в першому зазначається термін початку і причина зупинення робіт, а в другому - термін відновлення робіт; пунктом 17.2. Договору чітко встановлено порядок здійснення всіх повідомлень: всі взаємні повідомлення Сторін за цим Договором можуть бути: (І) доставлені особисто - в такому випадку вони вважаються доставленими після доставки на вказану адресу, а розписка в отриманні у повідомленні про вручення буде достатнім доказом належної доставки та/або (ІІ) відправлено засобами поштового зв`язку - у такому випадку відправлення має бути здійснено цінним листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення, а належним доказом доставки буде повідомлення про вручення, підписане адресатом, чи відмітка поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою або відмітка про відмову в отриманні, і жодного листа про зупинення підрядником робіт з вини замовника, а також акту відповідач не надав, про що суд обґрунтовано зазначив в своєму рішенні;

- пунктом 13.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, який визначений у преамбулі та діє до « 31» грудня 2021 року (або до повного виконання його Сторонами), і підрядник отримав авансову оплату, але роботи, передбачені Договором не виконав у повному обсязі, отже, Договір не виконаний підрядником, а тому не міг бути припиненим 31.12.2021. Це підтверджується і всіма діями сторін після 31.12.2021;

- замовник здійснював платежі на користь підрядника і в 2022, і в 2023 роках, що підтверджуються довідкою АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» № 734 від 28.03.2024 і платіжними інструкціями, і підрядник до січня 2023 року виконував роботи і передавав їх замовнику, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт і довідками про вартість за січень 2022 року на суму 785 696,43 грн.; за липень 2022 року на суму 744 217,85 грн.; за жовтень 2022 року на суму 1 150 097,15 грн.; за січень 2023 року на суму 737 037,62 грн., і відповідач отримував від позивача грошові кошти і виконував роботи, в нього не було жодних заперечень щодо чинності Договору, а вказані заперечення з`явились у відповідача, лише коли постало питання повернення невідпрацьованих авансів;

- відповідач після отримання авансу не виконав свої договірні зобов`язання, при цьому відмовляється повернути отриманий аванс, що є грубим порушенням загальних засад цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України);

- твердження відповідача, що не настав час сплати відповідачем позивачу послуг з вивезення будівельного сміття в розмірі 0,6 % від вартості виконаних робіт - є необгрунтованими та суперечать частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки 21.07.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 55 від 19.07.2023, в якій вимагав у строк до 01.08.2023 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн., що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, накладними, фіскальними чеками, а отже, відповідач повинен був сплатити заборгованість з вивезення сміття в сумі 86 422,84 грн. протягом семи днів з дня вимоги, проте цього не зробив; аналогічні вимоги містились у листах позивача до відповідача № 9 від 02.02.2024, № 14 від 16.02.2024, (з урахуванням листа за вих. № 33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Сибіга О.М.

Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5368/24.

07.11.2024 на виконання ухвали, з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/5368/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 року - залишено без руху.

12.12.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв?язку (згідно накладної поштової установи, заяву направлено 09.12.2024), від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої подано копію квитанції про сплату судового збору в сумі 103 775,70 грн. Відповідна заява подана у строк, встановлений відповідною ухвалою, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24, розгляд справи призначено на 12.02.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.02.2025, справу № 910/5368/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 справу № 910/5368/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А., розгляд справи призначено на 19.03.2025.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 19.03.2025 з?явився представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a>.

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> представників в судове засідання 19.03.2025 не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвал суду в електронний кабінет в системі «Електронний суд».

18.03.2025 через систему "Електронний суд" від скаржника - ТОВ "Аркадстрой" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням повноважного представника на лікарняному.

Представник ТОВ "Центромістобуд" в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на його необгрунтованість.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши клопотання представника ТОВ "Аркадстрой" про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні із підстав непідтвердження викладених у ньому обставин, оскільки до клопотання не долучено належних доказів на підтвердження перебування представника на лікарняному, а також з урахуванням того, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси у суді згідно вимог господарсько-процесуального законодавства України.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників скаржника в судове засідання - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, у зв?язку з чим клопотання ТОВ "Аркадстрой" про відкладення розгляду справи відхиляється як необгрунтоване та безпідставне.

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 26.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" (далі - підрядник) укладено договір будівельного підряду №26/04/21-1, відповідно до якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними або залученими силами і засобами виконати роботи на об`єкті, відповідно до проектної документації і передати їх результати замовнику у встановлений цим договором строк, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, затверджену Проектну документацію, здійснювати приймання виконаних підрядником робіт і проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 3.1. договору, строки виконання робіт встановлені сторонами у графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №4).

В пункті 3.2. договору сторони погодили, що початок робіт - з моменту виконання замовником наступних умов: передачі підготовленого відповідно до умов договору будівельного майданчику (фронту робіт); передачі комплекту затвердженої Проектної документації; перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника попередньої оплати/авансу у розмірі та на умовах, визначених у п. 4.3. договору.

П. 3.3. договору визначено, що датою закінчення робіт є дата підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт (або заключного із актів приймання виконаних будівельних робіт в разі, якщо роботи приймались частинами).

Пунктом 3.4.1. договору передбачено, що строк виконання робіт може змінюватись за погодженням сторін із обов`язковим внесенням відповідних змін до договору.

П. 3.4.2. договору визначено, що підрядник має право, в односторонньому порядку, без внесення відповідних змін до договору, змінити строк виконання робіт на відповідну кількість днів затримки, у разі виникнення обставин, незалежних від дій/бездіяльності підрядника: порушення замовником строків оплати більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів; ненадання підряднику фронту робіт протягом більше 5 (п`яти) робочих днів; у випадку виникнення несприятливих погодних умов, що тривають більше одного повного робочого дня. Несприятливими погодними умовами є кліматичні явища, під час яких виконання робіт заборонено будівельними нормами, правилами техніки безпеки або неможливе за технологічними нормами. Підрядник повинен надати замовнику документ, виданий уповноваженим органом, в якому підтверджується виникнення і дія несприятливих погодних умов; внесення замовником змін до проектної документації, якщо такі зміни збільшують обсяг робіт або будь-яким іншим чином призводять до збільшення строків виконання робіт; зупинення робіт на вимогу замовника; дія обставин непереборної сили, обумовлених в розділі 11 договору; припинення робіт державними органами; необґрунтоване неприйняття або несвоєчасне прийняття замовником належним чином виконаних робіт.

Згідно п. 3.5. договору, про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини замовника або через інші незалежні від підрядника обставини, підрядник зобов`язаний у письмовій формі інформувати замовника відразу після прийняття такого рішення.

П. 4.1 договору обумовлено, що джерело фінансування робіт - кошти замовника. Ціна договору є твердою та складає 19 896 829,33 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 3 316 138,22 грн, відповідно до Договірної ціни/кошторису (додаток №3 до договору). Підрядник підтверджує, що під час складання договірної ціни/кошторису він врахував всі свої витрати, необхідні для належного виконання робіт відповідно до умов договору і не має права вимагати від замовника додаткової оплати, якщо під час виконання робіт виявиться необхідність у додаткових витратах.

У п. 4.3 договору сторони погодили, що замовник перераховує підряднику попередню оплату/аванс у розмірі 250 000,00 грн з ПДВ протягом 3 (трьох) календарних днів з дня укладення даного договору. Сторони погодили, що оплата за договором може проводитись замовником за графіком оплати робіт, який з моменту його підписання сторонами стає невід`ємною частиною цього договору. Замовник може здійснювати авансову оплату для придбання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, за погодженими ним заявками підрядника.

Відповідно до п. 4.4. договору, розрахунки за виконані роботи (якщо сторони не визначать інший порядок і строки оплати у відповідному графіку оплати робіт) проводяться наступним чином: протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість, замовник оплачує 90% (дев`яносто) від вартості робіт, виконаних згідно цього акту (з врахуванням раніше сплачених авансів). Наступні 5% (п`ять) від вартості робіт, виконаних згідно кожного із підписаних замовником актів виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість, замовник сплачує після повного та належного завершення підрядником і прийняття замовником всіх робіт, передбачених договором. Остаточна оплата в розмірі 5% (п`ять) від вартості робіт, виконаних згідно кожного із підписаних замовником актів виконаних будівельних робіт і Довідок про вартість, проводиться замовником після закінчення першого року гарантійного строку, за умови усунення підрядником всіх недоліків виконаних робіт, виявлених протягом першого року гарантійного строку.

В п. 4.5. договору сторони погодили, що підрядник оплачує замовнику послуги з вивозу будівельного сміття підрядника з території об`єкта в розмірі 0,6 % від вартості кожного із підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.

Згідно із п. 5.11.1 договору, приймання виконаних підрядником робіт проводиться шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість, які є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи. Якщо строк виконання робіт триває більше одного місяця, приймання виконаних підрядником робіт проводиться замовником щомісячно відповідно до умов цього договору, з урахуванням фактичного об`єму виконання робіт на об`єкті.

Відповідно до п. 5.11.2 договору, підрядник не пізніше 28 числа кожного звітного місяця готує акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість із зазначенням в них обсягів, найменування і вартості виконаних робіт, підписує і надає їх замовнику в двох примірниках. Разом з вказаними документами підрядник передає замовникові усю виконавчу та іншу документацію на роботи і використані матеріальні ресурси (сертифікати, паспорти і інші документи, які підтверджують якість матеріалів, акти огляду прихованих робіт тощо, згідно чинного законодавства).

У п. 13.2 договору визначено, що він припиняє свою дію:

- в зв`язку із закінченням строку його дії.

- в зв`язку з його достроковим розірванням;

- в інших випадках, передбачених цим Договором та/або діючим законодавством України.

Відповідно до п. 13.3 договору, договір може бути розірваний за рішенням суду, за згодою сторін та в односторонньому порядку, у випадках, передбачених договором. У випадку ініціювання розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, вказаних в п. п. 13.3.1., 13.3.2. договору, зацікавлена сторона за 14 календарних днів до розірвання договору направляє іншій стороні листа з повідомленням про таке розірвання.

Згідно із п. 13.3.1. договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 договору.

У відповідності до п. 13.4. договору, в разі дострокового розірвання договору сторони зобов`язуються протягом 5 (п`яти) робочих днів провести звірку взаємних розрахунків з врахуванням раніше сплачених замовником авансів і виконаних підрядником робіт, підписати акт звірки взаємних розрахунків, акти приймання виконаних робіт, інші необхідні фінансово-господарські документи, які визначають взаємовідносини сторін за цим договором. За наслідками проведеної звірки сторони проводять остаточні взаєморозрахунки (доплата підряднику або повернення зайво сплачених коштів замовнику) і підрядник передає замовнику всі результати робіт виконані підрядником до моменту розірвання договору (в т.ч. проектну, виконавчу та іншу документацію, а також оплачені замовником, але не використані для виконання робіт матеріали). Дострокове розірвання договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, передбачених цим підпунктом договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, який визначений у преамбулі, та діє до 31.12.2021 (або до повного виконання його Сторонами) (п.13.1 договору).

Крім того, між сторонами підписані додатки до цього договору, зокрема:

- у додатку № 1 погоджено заходи з охорони праці на об?єкті;

- у додатку № 1.1 погоджено штрафні санкції за порушення підрядником вимог нормативно - правових актів з охорони праці, промислової, пожежної та техногенної безпеки;

- у додатку № 1.2 та № 1.3 погоджено примірники Акт перевірки дотримання вимог нормативно - правових актів з охорони праці, промислової, пожежної та техногенної безпеки; примірник заяви щодо спроможності безпечного проведення робіт на об?єкті;

- у Додатку № 3 сторони погодили Договірну ціни;

- у додатку №4 сторони погодили Графік на виконання робіт з монтажу огородження за адресою: вулиця Іоанна Павла ІІ, 12, м. Київ, відповідно до якого відповідач повинен був виконати підрядні роботи до 30.12.2021 включно.

Також, між сторонами було двосторонньо підписано та посвідчено печатками обох сторін додаток № 2 до договору «Акт прийому - передачі фронту робіт», згідно якого замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд" передано, а підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" прийнято фронт робіт на об?єкті (п. 1); вказаний фронт робіт відповідає всім необхідним вимогам для належного виконання робіт за договором (п. 2); у підрядника немає зауважень щодо отриманого фронту робіт (п. 3); цей акт складено в двох примірниках і є невід?ємною частиною Договору (п. 4).

На виконання умов договору будівельного підряду, позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 18 947 896,07 грн, що підтверджується довідкою Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" №734 від 28.03.2024, а також платіжними інструкціями №333 від 04.10.2023 на суму 49 190,00 грн, №441 від 20.10.2023 на суму 29 972,50 грн, №614 від 20.11.2023 на суму 48 830,00 грн, №615 від 20.11.2023 на суму 6 000,00 грн, №616 від 20.11.2023 на суму 90 000,00 грн, №618 від 20.11.2023 на суму 58 800,00 грн, № 631 від 20.11.2023 на суму 34 587,00 грн, №634 від 20.11.2023 на суму 24000,00 грн, №661 від 21.11.2023 на суму 106 542,00 грн, №662 від 21.11.2023 на суму 6 300,00 грн, №855 від 30.11.2023 на суму 7 155,00 грн, №859 від 30.11.2023 на суму 14 823,00 грн, №1109 від 15.12.2023 на суму 25 200,00 грн, №1147 від 21.11.2023 на суму 10 300,00 грн.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач виконав підрядні роботи на загальну суму 14 403 805,82 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, зокрема: за червень 2021 року на суму 507 126,20 грн, за липень 2021 на суму 1 205 291,95 грн, за серпень 2021 року на суму 1 796 791,39 грн, за вересень 2021 року на суму 3 993 663,91 грн, за жовтень 2021 року на суму 2 432 667,69 грн, за листопад 2021 року на суму 1 051 215,63 грн, за січень 2022 року на суму 785 696,43 грн, за липень 2022 року на суму 744 217,85 грн, за жовтень 2022 року на суму 1 150 097,15 грн, за січень 2023 року на суму 737 037,62 грн.

Таким чином, відповідачем не виконано роботи, які оплачені позивачем, на загальну суму 4 544 090,25 грн.

Крім того, у відповідності до умов п. 4.5. договору, відповідач зобов`язаний сплати на користь позивача послуги з вивезення будівельного сміття в сумі 0,6% від вартості кожного із підписаних сторонами актів виконаних будівельних робіт, зокрема, на загальну суму 86 422,84 грн (14 403 805,82 грн * 0,6%).

Однак, відповідач послуги з вивезення будівельного сміття не оплатив.

21.07.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №55 від 19.07.2023, в якій просив у строк до 01.08.2023 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн, що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, накладними, фіскальними чеками.

Проте, ТОВ "Аркадстрой" відповіді на цю претензію не надало та не задовольнило її.

05.02.2024 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією за вих. №9 від 02.02.2024, в якій вимагав у строк до 13.02.2024 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн.

16.02.2024 ТОВ "Аркадстрой" надало відповідь на претензію за вих. №16-02/24, в якій зазначило про невідповідність претензії позивача за вих. №9 вимогам ст. 222 Господарського кодексу України, а також заперечило проти наявності заборгованості у розмірі 4 544 090,25 грн - вартості невиконаних робіт та 86 422,84 грн - за вивезення будівельного сміття.

12.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду за вих. №14 від 16.02.2024, в якому повідомив ТОВ "Аркадстрой" про розірвання договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 в односторонньому порядку на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, а також просив повернути невикористані аванси у розмірі 4 544 090,25 грн (з урахуванням листа за вих. №33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що всупереч умов укладеного договору, ТОВ "Аркадстрой" не виконало будівельні роботи у передбачені договором строки та не повернуло позивачу сплачені ним грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн після розірвання договору та не погасило заборгованість за вивезення сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням меж оскарження, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-886 Цивільного кодексу України та ст.ст. 317-324 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до статті 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, на виконання умов договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у загальному розмірі 18 947 896,07 грн, що підтверджується довідкою АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" №734 від 28.03.2024 та копіями платіжних інструкцій.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано враховані вказані документи в якості належних та допустимих доказів здійснення відповідних оплат за договором, що відповідає приписам ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви відповідача від 03.06.2024 № 03-06-4/24 про встановлення судом строку на усунення недоліків позовної заяви, оскільки до позову позивачем було подано неналежним чином засвідчені копії документів (платіжних інструкцій в національній валюті, протокол загальних зборів від 21.10.2020), які не узгоджуються з вимогами пункту 5.26 розділу 5 ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, прийнятий на підставі наказу 01.07.2020 № 144 ДП "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ" - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки оцінка доказів здійснюється виключно згідно вимог вищенаведених приписів ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що і було вірно здійснено судом першої інстанції. При цьому, додані до позову документи посвідчені підписом директора позивача та печаткою позивача, зазначено дати посвідчення документів з приміткою «згідно з оригіналом», і відповідні документи подано позивачем через систему «Електронний суд», разом з доказами повноваження директора позивача, який здійснив відповідне посвідчення доданих до позову доказів.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалою від 03.06.2024 суд зобов`язав позивача ТОВ «ЦЕНТРОМІСТОБУД» надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, які додані до позовної заяви, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 15.07.2024 і на виконання вимог ухвали, оригінали письмових доказів були надані представником позивача для огляду у підготовчому засіданні 15.07.2024, про що зазначено у відповідному протоколі судового засідання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 613 Цивільного кодексу України встановлює, що кредитор є таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, і що вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, у додатку №4 сторони погодили Графік на виконання робіт з монтажу огородження за адресою: вулиця Іоанна Павла ІІ, 12, м. Київ, відповідно до якого відповідач повинен був виконати підрядні роботи до 30.12.2021 включно.

Відповідно до п. 5.11.2 договору, підрядник не пізніше 28 числа кожного звітного місяця готує акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку про вартість із зазначенням в них обсягів, найменування і вартості виконаних робіт, підписує і надає їх замовнику в двох примірниках. Разом із вказаними документами підрядник передає замовникові усю виконавчу та іншу документацію на роботи і використані матеріальні ресурси (сертифікати, паспорти і інші документи, які підтверджують якість матеріалів, акти огляду прихованих робіт тощо, згідно чинного законодавства).

Отже, відповідачем в порушення погодженого Графіку виконання будівельних робіт, виконані будівельні роботи на загальну суму 14 403 805,82 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідачем не було виконано будівельні роботи на загальну суму 4 544 090,25 грн (18 947 896,07 грн - 14 403 805,82 грн). Доказів протилежного в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять.

Крім того, у п. 4.5. договору сторони погодили, що підрядник оплачує замовнику послуги з вивозу будівельного сміття підрядника з території об`єкта в розмірі 0,6% від вартості кожного із підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.

Отже, на підставі п. 4.5. договору позивачем нараховано плату за надані послуги з вивезення побутового сміття з території об`єкту на загальну суму 86 422,84 грн (14 403 805,82 грн * 0,6%), які відповідачем не оплачено.

Доводи скаржника щодо невиконання позивачем п.п. 6.1, 7.1, 3.2, 2.1 договору в частині передачі завдання, фронту робіт, проектної документації, - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Згідно із п. 3.4.2. договору, підрядник має право, в односторонньому порядку, без внесення відповідних змін до договору, змінити строк виконання робіт на відповідну кількість днів затримки, у разі виникнення обставин, незалежних від дій/бездіяльності підрядника: порушення замовником строків оплати більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів; ненадання підряднику фронту робіт протягом більше 5 (п`яти) робочих днів; у випадку виникнення несприятливих погодних умов, що тривають більше одного повного робочого дня. Несприятливими погодними умовами є кліматичні явища, під час яких виконання робіт заборонено будівельними нормами, правилами техніки безпеки або неможливе за технологічними нормами. Підрядник повинен надати замовнику документ, виданий уповноваженим органом, в якому підтверджується виникнення і дія несприятливих погодних умов; внесення замовником змін до проектної документації, якщо такі зміни збільшують обсяг робіт або будь-яким іншим чином призводять до збільшення строків виконання робіт; зупинення робіт на вимогу замовника; дія обставин непереборної сили, обумовлених в розділі 11 договору; припинення робіт державними органами; необґрунтоване неприйняття або несвоєчасне прийняття замовником належним чином виконаних робіт (п. 3.4.2. договору).

У відповідності до п. 3.5. договору, про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з вини замовника або через інші незалежні від підрядника обставини, підрядник зобов`язаний у письмовій формі інформувати замовника відразу після прийняття такого рішення.

Разом із тим, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження того, що ТОВ "Аркадстрой" у письмовій формі повідомило позивача про припинення або сповільнення виконання робіт з вини ТОВ "Центромістобуд".

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

При цьому, відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено.

Отже, договір підряду може бути розірваний внаслідок односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про відхилення доводів відповідача стосовно того, що договір будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 припинив свою дію 31.12.2021, оскільки у п. 13.1 договору визначено, що вказаний договір діє до повного виконання його сторонами.

Отже, згідно із п.13.2 договору, останній припиняє свою дію: в зв`язку з закінченням строку його дії; в зв`язку з його достроковим розірванням; в інших випадках, передбачених цим договором та/або діючим законодавством України.

У відповідності до п. 13.3.1. договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, повідомивши про це підрядника в порядку, визначеному п. 13.3 Договору.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 12.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору підряду за вих. №14 від 16.02.2024, в якому повідомив ТОВ "Аркадстрой" про розірвання договору будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 в односторонньому порядку на підставі п.п.13.1, 13.3.1, 13.4 договору, а також просив повернути невикористану суму авансу у розмірі 4 544 090,25 грн (з урахуванням листа за вих. №33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.

Вказаний лист відповідач отримав 01.04.2024, що підтверджується трекінгом АТ "Укрпошта" №0101141244605, при цьому матеріали справи не містять будь-яких заперечень ТОВ "Аркадстрой" щодо розірвання позивачем в односторонньому порядку договору будівельного підряду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що позивачем вчинено односторонній правочин щодо припинення договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак, договір вважається розірваним (припиненим) з моменту повідомлення про розірвання договору, відповідно до положень п.13.3 договору.

Таким чином, станом на момент подання позову до суду першої інстанції сплив строк виконання відповідачем робіт, а договір припинив свою дію у відповідності до п. 13.3.1. договору та ст. 849 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, які фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

За змістом ст. 524, 533-535 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у сукупності із приписами п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки припинення договору за односторонньою відмовою замовника від договору у даному випадку надає йому право на повернення сплаченого за таким правочином авансового платежу в заявленій сумі, оскільки правова підстава набуття таких коштів - відпала.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 849 ЦК України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У даному випадку відмова замовника від договору або від прийняття виконання зобов`язання за договором може бути підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та можливість стягнення із підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 25.02.2021 у справі №904/7804/16.

Ураховуючи припинення дії договору будівельного підряду №26-04/21-1 від 26.04.2021, внаслідок його розірвання, з урахуванням того, що відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену позивачем суму попередньої оплати у розмірі 4 544 090,25 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача в силу приписів ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у сукупності із приписами п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України існує обов?язок повернути на користь позивача грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн.

Проте, оскільки відповідач у порушення перелічених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив виконання робіт за договором і не повернув сплачені грошові кошти у розмірі 4 544 090,25 грн, а також не сплатив на користь позивача вартість наданих послуг з вивезення будівельного сміття з об`єкту у розмірі 86 422,84 грн, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що не настав час сплати відповідачем позивачу послуг з вивезення будівельного сміття в розмірі 0,6 % від вартості виконаних робіт -судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та такі, що суперечать частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України, оскільки 21.07.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 55 від 19.07.2023, в якій вимагав у строк до 01.08.2023 виконати всі роботи за договором будівельного підряду №26/04/21-1 від 26.04.2021 та погасити заборгованість за вивезення будівельного сміття у розмірі 86 422,84 грн., що підтверджується копіями описів вкладення у цінні листи, накладними, фіскальними чеками, а отже, обов?язок з сплати заборгованості з вивезення сміття в сумі 86 422,84 грн. підлягав виконанню відповідачем протягом семи днів з дня вимоги, проте, відповідачем не було здійснено оплату вказаної заборгованості. Аналогічні вимоги містились у листах позивача до відповідача № 9 від 02.02.2024, № 14 від 16.02.2024, (з урахуванням листа за вих. № 33 від 08.04.2024) та сплатити заборгованість за вивезення будівельного сміття з території об`єкту у розмірі 86 422,84 грн.

За розрахунком суду апеляційної інстанції, загальна сума заборгованості складає 4 630 513,09 грн (4 544 090,25 грн (сума сплачених позивачем коштів, на яку роботи виконані не були)+ 86 422,84 грн (заборгованість з вивезення сміття)), при цьому, позивачем заявлено до стягнення загальну суму 4 612 251,60 грн, відповідно суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив заявлений позивачем розмір вимог, оскільки суд не має права виходити за межі заявленого розміру позовних вимог. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема п.2, п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовна заява позивача не містить відомих номерів засобів зв?язку та адресу електронної пошти позивача та відповідача, а також обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються; скаржником було подано суду першої інстанції заяву від 03.06.2024 № 03-06-2/24 про встановлення судом строку на усунення вказаних недоліків позовної заяви, проте, судом першої інстанції необгрунтовано відмовлено у задоволенні вказаної заяви - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, з огляду на наступне.

П.2, п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити:

-повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Дослідивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центромістобуд"</a>, суд апеляційної інстанції встановив, що вона містить:

- відомості про повне найменування позивача та відповідача, адреси їх місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також у позові зазначено про наявність у позивача та відповідача електронних кабінетів у системі «Електронний суд», що відповідає приписам п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;

- відомості про ціну позову (4 612 251,60 грн), а у тексті позову зазначено розрахунок сум позовних вимог та посилання на пункти договору, на підставі яких їх розраховано, що відповідає приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

У зв?язку з вищенаведеним, доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції у підготовчому засіданні 15.07.2024 не вжито усіх дій, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та в порушення ч. 5 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, не з?ясовано думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та безпідставні, і скаржником не подано жодних доказів в їх підтвердження. Крім того, в судове засідання 15.07.2024 відповідач представників не направив, і жодних заяв про те, яка дата судового розгляду є для нього прийнятною - суду першої інстанції не подав.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення п. 2 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 судом першої інстанції вчинено процесуальні недоліки щодо зазначення адрес сторін та допущено порушення п. 11 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 судом першої інстанції вчинено процесуальні недоліки щодо незазначення веб-адреси сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки наведене не є підставою для скасування оскаржуваного рішення в силу приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як зазначалось вище, адреса сторін наявні в матеріалах справи, процесуальні документи надіслані учасникам справи в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд», і розміщені на загальнодоступних ресурсах «Судова влада» та у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення ч. 5 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України, оскільки головуюча у справі не сприяла примиренню сторін під час розгляду справи по суті - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані та безпідставні, і скаржником не подано жодних доказів в їх підтвердження, а наявні матеріали справи свідчать про дотримання судом першої інстанції наведених приписів процесуального закону. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відповідач вживав реальні дії для мирного врегулювання спору з позивачем.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції не зберігав об?єктивність та неупередженість, а також не забезпечив змагальності торін коли провів засідання 09.09.2024 без участі уповноваженої особи скаржника, який подав клопотання про відкладення розгляду справи - судом апеляційної інстанції відхиляються, окільки скаржником не подано жодних доказів в їх підтвердження. До того ж, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, а клопотання відповідача про відкладення розгляду справи обгрунтовано відхилено судом першої інстанції із підстав непідтвердження викладених у ньому обставин, а також з урахуванням того, що юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси у суді згідно вимог господарсько-процесуального законодавства України.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору з урахуванням меж апеляційного оскарження, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24, за наведених доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24 в частині задоволених позовних вимог - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/5368/24 в частині задоволених позовних вимог - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/5368/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 25.03.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

О.М. Сибіга


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.03.2025
Оприлюднено	27.03.2025
Номер документу	126119136
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них

Корсак В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.03.2025 по справі 910/5368/24ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/5368/24

Постанова від 19.03.2025

Постанова
від 19.03.2025 по справі 910/5368/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД