Ухвала

від 27.03.2025 по справі 757/17594/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2025 року

м. Київ

cправа №757/17594/22-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва (Босий В.П.)

від 25.09.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.)

від 13.02.2025

у справі за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

про стягнення 73 106,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка, Скаржниця) звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом про стягнення коштів з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"(далі - Відповідач).

2. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2022 у справі №757/17594/22-ц у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2024 рішення Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2022 скасовано, провадження у справі №757/17594/22-ц закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки спір виник з корпоративних відносин.

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.06.2024 справу №757/17594/22-ц передано до Господарського суду міста Києва за встановленою юрисдикцією.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №757/17594/22-ц, у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. 06 березня 2025 року Скаржниця із використанням підсистеми "Електронний суд" подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить:

- прийняти касаційну скаргу до розгляду;

- відкрити провадження за касаційною скаргою;

- рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №757/17594/22-ц скасувати повністю;

- постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №757/17594/22-ц скасувати повністю;

- винести нове рішення, яким:

1) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 67 282,81 грн, які належить передати Скаржниці як одноосібному засновнику припиненої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТМ-КОМПАНІЯ";

2) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 6 497,86 як проценти за користування грошовими коштами без належних підстав;

3) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 1488,60 грн - витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду;

4) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 1488,60 грн - витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду;

5) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 992,40 грн - витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви;

6) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 120,00 грн - оплата за надання відомостей з ЄДРПОУ;

7) стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 5 000,00 грн - відшкодування витрат на правничу допомогу;

8) судові витрати покласти на Відповідача.

7. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

8. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення:

- у малозначних справах;

- у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено у сумі 2 481 грн.

10. За змістом пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

11. Предметом позову в цій справі є стягнення 73 106,87 грн що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2022 рік (500 х 2 481 грн = 1 240 500 грн).

12. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).

13. При цьому тягар доказування покладається на скаржника.

14. Скаржниця узагальнено зазначає, що:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, - власності фізичної особи на належні їй кошти на банківському рахунку;

- справа становить значний суспільний інтерес, широко обговорюється в професійному середовищі арбітражних керуючих, оскільки створено протиправні засади привласнення банками грошових коштів фізичних осіб, а також рухомого і нерухомого майна, що залишилось після ліквідації юридичної особи;

- справа має виняткове значення для Скаржниці, оскільки розмір конфіскованих Відповідачем грошових коштів багатократно перевищує щомісячний розмір її пенсії, при цьому пенсія за віком є єдиним джерелом доходів Скаржниці.

15. Суд зауважує, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, яка реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

16. При цьому варто враховувати, що використання оціночних понять, як-то "фундаментальне значення", "суспільний інтерес", "виняткове значення", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо, не має викликати думку про наявність певних ризиків, адже, зважаючи на статус Верховного Суду, в окремих випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження належить до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд касаційних скарг покликаний насамперед забезпечувати єдність судової практики.

17. Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник ставить на вирішення проблему, яка в разі відкриття касаційного провадження впливатиме на широке коло спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

18. З огляду на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі №922/6554/15, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики з питань, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.

19. Разом із тим, посилаючись на фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики, Скаржниця не обґрунтовує наявність кількісного та якісного критеріїв, зокрема, не зазначає про наявність різних висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та / або процесуального права, відсутність усталеного підходу з певного питання, що може бути визначено як виключна правова проблема.

20. Щодо наявності значного суспільного інтересу та винятковості справи Верховний Суд звертає увагу на таке.

21. Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес", зокрема, необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства, певної його частини, територіальних громад, об`єднань громадян тощо, до певної справи з огляду можливого впливу ухваленого в ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, що пов`язані із збереженням, примноженням, охороною й захистом соціальних цінностей, девальвація та / або втрата яких здатна спричинити істотний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

22. У свою чергу, надаючи оцінку "винятковості справи", суд досліджує мотиви, відповідно до яких сам учасник справи вважає справу такою, що має для нього виняткове значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому термін "винятковий" означає ознаку предмета або явища, що полягає в її особливості, надзвичайності, виокремлення із загального правила.

23. Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги в цій частині переважно обмежуються загальними вказівками про важливість справ щодо привласнення банками майна, яке залишилося після ліквідації юридичної особи, натомість Скаржниця не обґрунтовує, як розгляд цієї конкретної справи, зокрема, в разі задоволення позову, вплине на забезпечення суспільного інтересу.

24. Обґрунтовуючи виняткове значення справи для Скаржниці, остання спирається на суму грошових коштів, що заявлена до стягнення та перевищує щомісячний розмір пенсії Скаржниці. Втім, до касаційної скарги не додано доказів, які підтверджують вказану обставину. Крім того, саме по собі перевищення спірної суми грошових коштів розміру місячного доходу скаржника не є достатньою підставою для висновку про виняткове значення справи.

25. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи. Разом із тим, оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Скаржниця не дотрималася умов допуску справи до касаційного оскарження.

26. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.

27. Справа №757/17594/22-ц розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

28. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки воно вже реалізоване шляхом звернення до суду першої та апеляційної інстанцій.

29. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

30. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

31. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

32. У цій справі касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржниця вважає його незаконним. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.

33. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Позивачки на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №757/17594/22-ц, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі №757/17594/22-ц Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №757/17594/22-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

В. Студенець