Ухвала

від 26.03.2025 по справі 752/25533/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 752/25533/23

провадження № 22-ц/824/5832/2025

26 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року в складі судді Ольшевської І.О.,

встановив:

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Банк Фамільний» 927 000,00 грн. завданої шкоди, 377 987,42 грн. 3% річних, 5 590 210,51 грн. інфляційних втрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Банк Фамільний» 1 342,00 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 103 427,97 грн.

Повний текст рішення суду складено та підписано 17.12.2024.

23.12.2025 ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для надання доказів, що підтверджують сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від такої сплати відповідно до закону.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 березня 2025 року ОСОБА_1 було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 31 січня 2025 року.

24 березня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування пільги зі сплати судового збору. У вказаній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі того, що судовий збір у кримінальних провадженнях, у справах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не стягується. Разом з тим, як зазначалося в ухвалах Київського апеляційного суду від 31 січня 2025 року та 14 березня 2025 року, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі, він не звільнений від сплати судового збору в силу положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_1 також зазначив, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав, та просив звільнити його від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Разом з тим, зазначені доводи не є підставою для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову даної справи є відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням змісту позовних вимог суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що на ОСОБА_1 вимоги ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення його від сплати судового збору не поширюються.

Також, у заяві про застосування пільги зі сплати судового збору ОСОБА_1 зазначив, що він доглядає за хворою дружиною, яка не пересувається сама через психічні розлади. Однак, вказана підстава не може слугувати причиною для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

Як було зазначено, предметом даного позову є відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вимоги п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору не поширюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

На підтвердження скрутного майнового становища ОСОБА_1 не надав належних доказів.

У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 має одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій, зокрема відомості про розмір його доходів за попередній (2024) рік.

Відомості (довідка) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2024 рік, можуть бути отримані, зокрема, онлайн через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/service/dovidka-pro-sumi-viplachenih-dohodiv-ta-utrimanih-podatkiv).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, станом на 27.03.2025 недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 усунуті не були, а тому за таких обставин суд вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 31 січня 2025 року.

Керуючись ст. 43, 183, 185, 356-357 ЦПК України, суд

ухвалив:

продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року на п`ять днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк