Ухвала від 31.03.2025 по справі 320/16011/24

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

31 березня 2025 року

м. Київ

справа №320/16011/24

адміністративне провадження №К/990/12003/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року

у справі №320/16011/24

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Міністерство енергетики України

про визнання протиправним та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (далі - позивач, АТ "Черкасигаз") звернулося до адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі - ТОВ "Газорозподільні мережі України"), Міністерство енергетики України (далі - Міненерго), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 листопада 2023 №2226 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Черкасигаз;

- визнати протиправним та скасувати пункт 16 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 грудня 2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України";

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 січня 2024 №22 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року №840".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Газорозподільні мережі України" 20 березня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частин першої і другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV), частини четвертої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII), пункту 6.3 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2020 року №548 (далі - Порядок №548), та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №911/2226/15, від 19 лютого 2020 року у справі №910/16143/18, від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18, від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21, від 07 квітня 2023 року у справі №910/5172/19.

Скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову з тих підстав, що лист АТ "Черкасигаз" від 21 листопада 2023 року №2576/29, в якому заявляється вимога про проведення перевірки додержання ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до пункту 6.3 Порядку №548, не містить фізичного підпису та/або доказів того, що такий лист був скріплений електронним цифровим підписом. ОСОБА_1 - особа, яка від імені АТ "Черкасигаз" підписала вказаний лист, не була головою правління АТ "Черкасигаз", а відомості про те, що вона є керівником АТ "Черкасигаз" були протиправно внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно АТ "Черкасигаз". Крім того, суди вважали, що питання про позбавлення ліцензії було вирішено за сім днів після його надходження та без проведення перевірки, обов`язковість проведення якої передбачена положеннями Порядку №548, Ліцензійних умов, а також підпунктом 1 пункту 4.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (в редакції постанови НКРЕКП від 09 червня 2021 року №935).

Скаржник також вважає помилковими висновки судів щодо непроведення НКРЕКП перевірки за 2 місяці до прийняття оскаржуваних постанов.

На його думку, такі висновки обумовлені неприйняттям до уваги положень постанови НКРЕКП "Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану" від 26 березня 2022 року №350 та ігноруванням фактичних обставин у справі в частині припинення на підставі постанови КМУ №1335 договору експлуатації газорозподільних мереж державної форми власності, який був укладений між Міненерго і АТ "Черкасигаз".

Водночас вважає, посилання судів на порушення строку опублікування постанов, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, адже окрім цитування наведеної норми судом першої інстанції не вказано до яких негативних наслідків у сфері розподілу природного газу на території Черкаської області призвело опублікування оскаржуваних постанов 29 вересня 2023 року, а не 26 вересня 2023 року.

У висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 та від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21, серед іншого зазначено, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Скаржник також акцентує увагу Суду на відсутності в АТ "Черкасигаз" необхідного персоналу і засобів, необхідних для провадження діяльності з розподілу природного газу, що є порушенням ліцензійних умов з розподілу природного газу та може призвести до загрози виникнення техногенної катастрофи, а також зриву опалювального сезону.

Так, протоколом Наглядової Ради АТ "Черкасигаз" №2/23 від 22 вересня 2023 року було вирішено обрати Головою правління АТ "Черкасигаз" ОСОБА_1 з 25 вересня 2023 року. На виконання рішення Наглядової Ради АТ ""Черкасигаз" Головою правління - ОСОБА_1 внесено зміни до ЄДР, а саме інформація про нового Голову правління (керівника) - реєстраційний запис від 25 вересня 2023 року о 12:11:50, №1000261070089001179.

Наведені обставини встановлено Господарським судом Черкаської області в ухвалі від 27 вересня 2023 року №925/1303/23 про вжиття заходів забезпечення позову за заявою АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз". Таким чином скаржник вважає безпідставними твердження судів про те, що ОСОБА_1 була призначена головою правління АТ "Черкасигаз" неправомірно.

З огляду на наведене і на ту обставину, що на момент підписання заяви від 21 листопада 2023 року відомості про ОСОБА_1 як уповноваженого керівника АТ "Черкасигаз" містились у ЄДР, а значить, були достовірними для всіх інших осіб, у тому числі й НКРЕКП.

За таких обставин скаржник вважає, що судами безпідставно проігнорований висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №911/2226/15, від 19 лютого 2020 року у справі №910/16143/18, у яких зазначено, що на момент звернення особи до суду від імені банку відомості про нього як уповноваженого представника позивача містились у Єдиному державному реєстрі, а значить, були достовірними для суду. Відповідно суд і будь-які інші треті особи не знали і не могли знати про те, що особа на момент звернення до суду від імені банку не мав таких повноважень з представництва банку.

Скаржник також зауважує, що оскільки станом на 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 була вказана в ЄДР, як директор АТ "Черкасигаз", в розумінні частин першої і другої статті 10 Закону №755-IV у НКРЕКП не було юридичних підстав для відхилення поданих АТ "Черкасигаз" документів.

Посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 квітня 2023 року у справі №910/5172/19, скаржник вважає, що незгода АТ "Черкасигаз" із правомірністю призначення ОСОБА_1 головою правління акціонерного товариства може порушувати лише права акціонерного товариства в рамках корпоративного спору. Натомість виконання договору оренди від 30 жовтня 2024 року, укладеного між АТ "Черкасигаз" і ТОВ "Газорозподільні мережі України" свідчить про схвалення юридичною особою - АТ "Черкасигаз" цього правочину, як наслідок, відсутність зауважень до компетенції ОСОБА_1 на вчинення юридично значимих дій від імені акціонерного товариства.

Водночас скаржник вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права щодо визнання протиправним та скасування пункту 16 додатку до постанови відповідача від 26 грудня 2022 року №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України", оскільки постанова НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 не містила в собі пункту 16 додатку, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ "Газорозподільні мережі України" просить Верховний Суд врахувати зазначені мотиви, скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частин першої і другої статті 10 Закону №755-IV, частини четвертої статті 14 Закону №1540-VIII, пункту 6.3 Порядку №548, перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №911/2226/15, від 19 лютого 2020 року у справі №910/16143/18, від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18, від 16 березня 2023 року у справі №400/4409/21, від 07 квітня 2023 року у справі №910/5172/19.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №320/16011/24, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №320/16011/24 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", Міністерство енергетики України про визнання протиправним та скасування постанов.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/16011/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №320/16011/24.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа