Ухвала від 03.04.2025 по справі 711/2/25

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2/25

Номер провадження 2-ві/711/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Олійник В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аль-Атті Ірини Василівни про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи № 711/2/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради (територіальної громади міста Черкаси) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси (суддя Позарецька С.М.) перебуває цивільна справа № 711/2/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради (територіальної громади міста Черкаси) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії.

28.03.2025, через систему «Електронний суд», представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. подано заяву про відвід судді Позарецької С.М. від розгляду даної цивільної справи з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Даний відвід представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аль-Атті І.В. мотивує тим, що від клієнта їй стало відомо, що в провадженні судді Позарецької С.М. перебувають справи: № 711/8754/24, № 711/8755/24, № 711/8756/24, № 711/8757/24, сторони у вказаних справах ті ж самі, позовні вимоги та обґрунтування фактично ідентичні, за включенням того, що мають різні адреси. Судом, 17.03.2025 у справі № 711/8757/24, 18.03.2025 у справі № 711/8754/25, 20.03.2025 у справі № 711/8755/24 були ухвалені рішення. У дати розгляду вказаних справ та станом на день ухвалення рішень, попереднім адвокатом відповідача були подані заяви про відкладення розгляду кожної окремої справи, де обґрунтовано поважність неявки в судове засідання відповідача та його адвоката. Вважає, що судом не взято до уваги вказані заяви та їх обґрунтування, а саме перебування адвоката відповідача на лікарняному, а безпосередньо відповідача - за межами України. Відкладення судових засідань відбувалося на досить короткі строки, фактично позбавляючи сторону захисту відповідача на підготовку до судових засідань, погодження з клієнтом позиції по справі та стратегії захисту. До того ж, зауважує, що чинним законодавством не передбачено можливості виходу на роботу під час тимчасової непрацездатності. Ознайомлення зі справою через систему Електронний суд, якщо суд вважає, що адвоката було ознайомлено з матеріалами справ через вказану електронну систему, також фактично є роботою, яку працівник, у даному випадку - адвокат не зобов`язаний та не має виконувати в період перебування на лікарняному. Зважаючи на дати призначень всіх судових засідань та причини неявки адвоката та відповідача в судові засідання - причини неявки є поважними та обґрунтованим письмовими доказами. По трьох з п`яти цивільних справ, що перебувають в провадженні судді Позарецької С.М. ухвалено судові рішення, яким повністю задоволено позовні вимоги Черкаської окружної прокуратури. На думку заявника, вказане свідчить про сформовану однозначну думку судді в даній категорії справ та безпосередньо в спорі, що виник між тими ж сторонами. Вважає, що при розгляді справи № 711/2/25, судом не буде забезпечено рівність процесуальних прав неупередженість судді у оцінці доказів, справу буде розглянуто формально, керуючись рішеннями, що вже ухвалені у вказаних вище справах.

Крім того, заявник вказує, що 21.03.2025, нею, через систему «Електронний суд» вже подавалося клопотання про відвід судді в даній справі, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 24.03.2025, під час судового розгляду. При цьому, 21.03.2025, нею також було подано клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зокрема у судовому засіданні 24.03.2025. Водночас, 24.03.2025, її, як представника відповідача, не було залучено до участі в судовому засіданні та не було приєднано до відеокоференцзв`язку через систему «Електронний суд», проте судове засідання відбулося за участю представника позивача (прокурора) та представника Черкаської міської ради. Думка вказаних осіб, щодо заявленого клопотання була заслухана, адвокат відповідача можливості висловити свою позицію - був позбавлений. Вважає, що це є порушенням прав її клієнта на захист та додатковим підтвердженням упередженого ставлення до відповідача і його правової позиції, а тому просить відвести суддю Позарецьку С.М. від розгляду цивільної справи № 711/2/25, та передати справу на розгляду іншому судді Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2025 відвід, заявлений представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. у заяві, датованій 28.03.2025, визнаний необґрунтованим, а цивільну справу № 711/2/25 передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід головуючого судді - Позарецької С.М.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2025 для вирішення заяви про відвід визначено суддю Олійник В.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Аль-Атті І.В. про відвід судді у справі №711/2/25, суд зазначає наступне.

Обґрунтованість заяви та матеріали справи свідчать про відсутність потреби з`ясування додаткових обставин у судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За змістом ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси (суддя Позарецька С.М.) перебуває цивільна справа № 711/2/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради (територіальної громади міста Черкаси) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2025, головуючим у даній справі визначений суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М.

Ухвалою від 03.01.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Водночас, сторонам встановлені строки для подачі заяв у справі.

Ухвалою від 24.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті. Крім того, згідно матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявні два представники з числа адвокатів, один з яких повідомив про припинення повноважень.

21.03.2025, через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, який подано представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Миненко О.В. Просить поновити строк для подачі відзиву у вказаній справі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Водночас, 21.03.2025, через систему «Електронний суд», іншим представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. подано заяву про відвід судді Позарецької С.М.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відмовлено у задоволенні вказаної вище заяви про відвід судді.

28.03.2025, через систему «Електронний суд», представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. повторно подано заяву про відвід судді Позарецької С.М. від розгляду даної цивільної справи з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України

Ухвалою суду від 01.04.2025 зазначений відвід, визнаний необґрунтованим, а цивільну справу № 711/2/25 передано до канцелярії суду для визначення судді для розгляду заяви про відвід головуючого судді - Позарецької С.М.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2025 для вирішення заяви про відвід визначено суддю Олійник В.М.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України визначає випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ). Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст.1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.

До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов`язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов`язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст.6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов`язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов`язаннями через недоліки судової системи.

У ч.1 ст.6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов`язкові для виконання рішення; 2) обов`язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Враховуючи викладені обставини, заявленого представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. у заяві, датованій 28.03.2025 про відвід головуючого у справі - судді Позарецької С.М., суд вважає його необґрунтованим.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для відводу головуючого судді Позарецької С.М., наведеною представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В., є незгода з визначенням судді для розгляду даної справи. Заявник вважає, що вказаний суддя приймав рішення по іншим справам, у яких участь приймають ті ж самі сторони, а позовні вимоги та обґрунтування фактично ідентичні. По трьох з п`яти цивільних справ, що перебувають в провадженні судді Позарецької С.М., ухвалені судові рішення, якими повністю задоволено позовні вимоги Черкаської окружної прокуратури, що на думку заявника, свідчить про сформовану однозначну думку судді в даній категорії справ та безпосередньо в спорі, що не забезпечує рівність процесуальних прав неупередженість судді у оцінці доказів, а справу буде розглянуто формально, керуючись рішеннями, що вже ухвалені у вказаних вище справах.

На думку суду, вказане свідчить про факт незгоди учасників справи із прийнятими судом (суддею) рішеннями, зокрема і по інших справах/провадженнях, що не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, при розгляді даного провадження, та не є підставою для відводу, що узгоджується із положеннями ч.4 ст.36 ЦПК України.

Крім того, в разі незгоди учасника справи із ухваленими за результатами розгляду справи судовими рішеннями, вони можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у порядку, спосіб та строки, визначені цивільним процесуальним законодавством.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначення судді для розгляду конкретної судової справи здійснюється не за бажанням сторін справи, а у встановленому законом порядку.

Щодо доводів заявника, як підставу для відводу головуючого судді, про те, що 24.03.2025, її, як представника відповідача, не було залучено до участі в судовому засіданні та не було приєднано до відеокоференцзв`язку через систему «Електронний суд», незважаючи на подану нею заяву від 21.03.2025, слід виходить із наступного.

В ході розгляду заяви встановлено, що 21.03.2025 (п`ятниця) представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В. подано заяву через систему «Електронний суд», про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Водночас, ухвалою суду від 24.03.2025 (понеділок), яка занесена до протоколу судового засідання від 24.03.2025, означену заяву залишено без розгляду, оскільки вона подана з порушенням строків, визначених ст. 212 ЦПК України, тобто пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, яке було призначене на 24.03.2025 ще 11.03.2025.

Викладене, по своїй суті свідчить про факт незгоди учасників справи із прийнятими судом (суддею) рішеннями та не є обставиною для відведення судді від розгляду справи.

Щодо інших доводів заявника про необхідність відводу судді Позарецької С.М. від розгляду даної справи задля уникнення можливості того, щоб у стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи, то вказані обставини являються її суб`єктивною думкою і не є такими, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді і не свідчить про наявність підстав для її відводу.

Оцінку всім доказам, які будуть досліджені під час розгляду даної справи та встановленим обставинам, судом буде надано при ухваленні рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, враховуючи наведені обставини відводу у поданій заяві представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Аль-Атті І.В., суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді є безпідставною. Заявником не наведені об`єктивні обставини, які б давали підстави для відводу судді Позарецької С.М.

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аль-Атті І.В. про відвід головуючого у цивільній справі № 711/2/25 - судді Позарецькій С.М.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40, 252, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Аль-Атті Ірини Василівни про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни від розгляду цивільної справи № 711/2/25 за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради (територіальної громади міста Черкаси) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 03.04.2025.

Суддя: В. М. Олійник