35/408
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 35/408
27.12.07
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»
про стягнення 6 761,55 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: Калінчук В.В.–представник за довір.№044/24-3588від 11.06.07р.;
Від відповідача: не з‘явились; (Кузьмінський В.А.–представник за довір.№614 від 17.04.07р. був присутнім в судовому засіданні 11.12.07р.).
Рішення прийняте 27.12.2007р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 11.12.2007р. по 27.12.2007р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду житлового приміщення 6 294,78 грн., заборгованості по пені в сумі 466,77 грн., всього 6 761,55 грн. та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007р. порушено провадження у справі № 35/408, розгляд справи призначений на 25.09.2007р.
В судовому засіданні 25.09.2007р. представник позивача надав документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні 25.09.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 18.10.2007р.
В судовому засіданні 18.10.2007р. представник відповідача надав документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості уточнити позовні вимоги.
Представник відповідача не заперечував проти клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні.
В судовому засіданні 18.10.2007р. представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 35/408.
Представник відповідача не заперечував проти клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/408.
Клопотання представника позивача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/408 судом було задоволено та продовжено строк вирішення спору на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України (ухвала суду від 18.10.2007р. №35/408).
В судовому засіданні 18.10.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.11.2007р.
05.11.2007р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію та Київську міську державну адміністрацію.
В судове засідання 20.11.2007р. позивач не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.12.2007р.
В судовому засіданні 11.12.2007р. судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 11.12.2007р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 27.12.2007р. для прийняття рішення та виготовлення повного тексту останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2005 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»(далі відповідач) було укладено Договір №3881 оренди житлового приміщення (далі Договір).
Відповідно до умов Договору (п.п. 1.1, 1.2.) орендодавець надає, а орендар приймає в орендне користування житлове приміщення: квартиру №161 у будинку № 10 на вул. Борщагівській, з характеристикою: житлова площа –39,4 кв.м., загальна площа –57,3 кв.м.
Відповідно до п. 2.1. Договору за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.
Орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день (п. 2.3. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору термін дії останнього встановлювався з 07 жовтня 2005 року до 01 квітня 2006 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач систематично не виконував своїх обов'язків в частині внесення плати за оренду житлового приміщення.
У зв'язку з цим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2007р. складає 6 294,78 грн.
Згідно п. 2.3. Договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. в розмірі 466,77 грн.
Крім того, керуючись ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач зазначив, що оскільки термін дії Договору закінчився 01.04.2006р. і відповідної заяви про припинення Договору від сторін не надходило, даний Договір вважається пролонгованим.
Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов зазначив, що п. 5.2. Договору передбачено, що останній може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
За твердженням відповідача письмове звернення про пролонгацію договору позивачу не направлялось.
Строк дії договору закінчився 01.04.2006р., тому стягненню підлягає заборгованість за оренду приміщення з 07.10.2005р. по 01.04.2006р., яка складає 1 756,68 грн.
Керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.3. Договору, відповідач зазначив, що зобов'язання по орендній платі мало бути виконане 10.04.2006р. Відповідно, шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій закінчується 10.09.2006р.
З огляду на вищевикладене, відповідач просив суд відмовити позивачу в стягненні пені.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна„ термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо тверджень позивача, з приводу пролонгації спірного Договору на підставі ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 5.2. Договору останній може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.
Таким чином при укладанні спірного договору сторони погодили особливі умови його дії, зміни та продовження.
Як вбачається з матеріалів справи, письмового звернення з проханням пролонгації договору від відповідача не надходило.
На підтвердження факту перебування відповідача у спірному приміщенні після закінчення терміну дії Договору, позивачем наданий акт про проживання від 01.07.2007р.
Зазначений акт не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на підтвердження наведених обставин, оскільки складений в односторонньому порядку, без участі повноважних представників відповідача та третіх осіб.
Таким чином, твердження позивача про те, що Договір № 3881 від 07.10.2005р. є продовженим на той самий строк і на таких саме умовах, які були передбачені договором є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до п. 5.1. Договору термін дії останнього встановлений з 07 жовтня 2005 року по 01 квітня 2006 року.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість по орендним платежам саме за період з 07 жовтня 2005 року по 01 квітня 2006 року, що становить 2 059,22 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання за Договором № 3881 від 07.10.2005р. щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.
На підставі п. 2.3. позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 466,77 грн.
Судом було здійснено перерахунок вказаної суми, що становить 175,60 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду житлового приміщення, є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17-19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»(01030, м. Київ, проспект Гагаріна, 14-А, р/р 26002012231969 в ВАТ «Укрексімбанку», МФО 380333, код ЄДРПОУ 32772152) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, р/р 26002301261729 в Філії «Подільського відділення Промінвестбанку»в м. Київ, МФО 322197, код ЄДРПОУ 31454734), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 2 059,22 грн. (дві тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 22 коп.) –заборгованості за оренду житлового приміщення згідно Договору № 3881 від 07.10.2005р., 175,60 грн. (сто сімдесят п'ять гривень 60 коп.) –пені, 30, 60 грн. (тридцять гривень 60 коп.) –державного мита, 35,40 грн. (тридцять п'ять гривень 40 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2007 |
Оприлюднено | 16.01.2008 |
Номер документу | 1264509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні