Ухвала

від 11.04.2025 по справі 308/548/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/548/25

1-кс/308/2075/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання представник власника майна посилається на те, що 13.03.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , слідчим було вилучено належне йому майно. 20 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду було вирішено «...Накласти арешт на майно вилучене 13.03.2025 в ході проведення обшуку..., а саме сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ «Укртехконтроль» з додатком на 2 аркушах; договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.12.2024 на 1 арк.; митна декларація ТОВ «Автогруп ГБ» на 2 арк.; документ «CMR» на 2 арк.; свідоцтво про реєстрацію Чеської Республіки на автомобіль марки «Skoda» моделі «SuperB» 32ТН6Е на 1 арк.; довіреність №2231 від 07.06.2011 на 1 арк.; довіреність №1523 від 24.12.2023 на 1 арк.; довіреність №457 від 29.01.2025 на 1 арк.; довіреність №952 від 14.04.2013 на 1 арк.; довіреність №2145 від 13.10.2022 на 1 арк.; довіреність №12 від 04.01.2014 на 1 арк.; мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «Apple» модель «iPhone13 Pro» НОМЕР_1 , з сім-картою НОМЕР_2 ; ноутбук належний ОСОБА_6 марки «Asus» серійний номер WIN-C1LJ1147DER, із зарядним пристроєм до нього..».

Представник власника майна вважає, що на даний час є всі підстави для скасування арешту на майно, у зв`язку з тим, що відпала потреба в подальшому застосуванні вищезазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема з наступних підстав. По-перше, ОСОБА_5 є законним володільцем майна, на який накладено арешт. Крім цього ноутбук, мобільний телефон були придбані ОСОБА_5 у передбаченому законом порядку, та реалізовував своє право щодо свободи користування та розпорядження майном. По-друге, на даний момент підозра у вчиненні кримінального правопорушення, у даному кримінальному провадженні передбаченого ч.3 ст.361, ч.3 ст.369-2 КК України, в порядку передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, нікому повідомлена не була (ні ОСОБА_5 , ні комусь з інших осіб), ОСОБА_5 , не є підозрюваним, обвинуваченим, тобто не являється жодним із перелічених у ч.5 ст.170 КПК України суб`єктом кримінального провадження. По-третє, вилучені речі були оглянуті, слідча інформація зафіксована, проведено всі необхідні дії із вказаними предметами, зокрема мобільним телефоном, ноутбуком, тощо, тобто досягнута мета, яка слугувала підставою для застосування такого кримінального провадження, як арешт майна.

Вирішуючи подане клопотання слід також звернути увагу на те, що арештоване майно, ноутбук, телефон необхідні для власних потреб, та потреб сім`ї, для того, щоб заробити на проживання сім`ї у цей важкий час, однак по теперішній час не має можливості користуватися власним майном для елементарних сімейних потреб, тощо, що призводить до позбавлення можливості реалізації своїх звичок та бажань та водночас порушення нормальної життєвої обстановки. Власник майна ОСОБА_5 не заперечує проти встановлення істини по справі, але разом з тим вважає, що застосовані заходи кримінального провадження, вжиті до нього як власника майна, є недоцільними на даний час і підлягають до скасування (в частині особистого майна ОСОБА_5 ) для відновлення прав власника майна. В рамках вказаного кримінального провадження, після накладення арешту по справі не відбувався жодний рух, не було проведено жодної слідчої дії щодо вилученого майна.

На підставі наведеного, просить скасувати арешт на речові докази, накладені ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2025 року, в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Apple» модель «iPhone 13 Pro» НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_2 ; ноутбук належний ОСОБА_5 марки «Asus» серійний номер WIN-C1LJ1147DER, із зарядним пристроєм до нього, сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ «Укртехконтроль» з додатком на 2 аркушах; договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.12.2024 на 1 арк.; митна декларація ТОВ «Автогруп ГБ» на 2 арк.; документ «CMR» на 2 арк.; свідоцтво про реєстрацію Чеської Республіки на автомобіль марки «Skoda» моделі «SuperB» 32ТН6Е на 1 арк.; довіреність №2231 від 07.06.2011 на 1 арк.; довіреність №1523 від 24.12.2023 на 1 арк.; довіреність №457 від 29.01.2025 на 1 арк.; довіреність №952 від 14.04.2013 на 1 арк.; довіреність №2145 від 13.10.2022 на 1 арк.; довіреність №12 від 04.01.2014 на 1 арк., володільцем яких являється ОСОБА_5 , мешканець АДРЕСА_1 .

Представник власника майна в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав в частині скасування арешту майна на телефон та ноутбук та просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2025 з підстав, наведених у клопотанні. Зазначив, що слідова інформація вже зафіксована, речі оглянуті. Власник майна просив повернути особисті речі на відповідальне зберігання.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що наразі триває ряд процесуальних дій з арештованим майном, зокрема, проводиться огляд вилученої техніки, в подальшому будуть призначатись експертизи. В ході досудового розслідування зафіксоване спілкування особи з іншими фігурантами, а отже вказане майно необхідне органу досудового розслідування з метою збереження речових доказів. Вважає клопотання передчасним, просив відмовити у задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024070000000371, відомостіпро якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідувань23.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/548/25 від 20.03.2025 клопотання задоволено. Накладено арешт на майно,яке буловилучено 13.03.2025року,в ходіпроведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ «Укртехконтроль» з додатком на 2 аркушах; договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.12.2024 на 1 аркуші; митна декларація ТОВ «Автогруп ГБ» на 2 аркушах; документ «CMR» на 2 аркушах; свідоцтво про реєстрацію Чеської республіки на автомобіль марки «Skoda», марки «SuperB» 32TH6E на 1 аркуші; довіреність №2231 від 07.06.2011 на 1 аркуші; довіреність №1523 від 24.12.2023 на 1 аркуші; довіреність №457 від 29.01.2025 на 1 аркуші; довіреність №952 від 14.04.2013 на 1 аркуші; довіреність №2145 від 13.10.2022 на 1 аркуші; довіреність №12 від 04.01.2014 на 1 аркуші; мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «Apple», модель «iPhone 13 Pro», ІМЕІ НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_5 ; ноутбук належний ОСОБА_5 , марки «Asus», серійний номер WIN-C1LJ1I47DER, із зарядним пристроєм до нього.

До матеріалів справи також додано копію паспорта ОСОБА_5 , картки платника податків.

При вирішенні питання про арешт майна судом враховані правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є України.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої влади й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при внесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист прав власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.)

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно доч.1ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст. ст. 170-174 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідком при розслідуванні кримінального правопорушення.

Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідком при розслідуванні кримінального правопорушення.

Дослідивши подані докази, з урахуванням стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що потреба в застосуванні арешту на сертифікати відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу ТОВ «Укртехконтроль» з додатком на 2 аркушах; договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.12.2024 на 1 аркуші; митна декларація ТОВ «Автогруп ГБ» на 2 аркушах; документ «CMR» на 2 аркушах; свідоцтво про реєстрацію Чеської республіки на автомобіль марки «Skoda», марки «SuperB» 32TH6E на 1 аркуші; довіреність №2231 від 07.06.2011 на 1 аркуші; довіреність №1523 від 24.12.2023 на 1 аркуші; довіреність №457 від 29.01.2025 на 1 аркуші; довіреність №952 від 14.04.2013 на 1 аркуші; довіреність №2145 від 13.10.2022 на 1 аркуші; довіреність №12 від 04.01.2014 на 1 аркуші; а також на підтримані у судовому засіданні - мобільний телефон належний ОСОБА_5 , марки «Apple», модель «iPhone 13 Pro», ІМЕІ НОМЕР_4 , з сім-картою НОМЕР_5 ; ноутбук належний ОСОБА_5 , марки «Asus», серійний номер WIN-C1LJ1I47DER, із зарядним пристроєм до нього, на даний час не відпала, оскільки у вказаному кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, а заявником не доведено, що арешт було накладено необґрунтовано. На даний час таке клопотання власника майна є передчасним.

Таким чином, на даний час потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права власника майна, як арешт майна, а скасування такого арешту, в тому числі й частково, не буде сприяти забезпеченню проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, дотримання розумних строків в ході прийняття процесуальних рішень та під час виконання процесуальних дій.

Для проведення ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, досудове розслідування триває, підстав для висновку про те, що на даний час відпала потреба в арешті майна не встановлено і такий арешт скасуванню не підлягає.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11.04.2025.

Слідчий суддяУжгородськогоміськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1