Постанова від 14.04.2025 по справі 481/940/23

14.04.25

22-ц/812/55/25

Провадження № 22-ц/812/55/25

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 квітня 2025 року м. Миколаїв

справа № 481/940/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,

із секретарем Біляєвою В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фермерського господарства «Кондор-С»

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області, ухвалене 19 вересня 2024 року суддею Уманською О.В. в приміщенні цього ж суду, (дата складання повного рішення не зазначена), у цивільній справі за позовом

Фермерського господарства «Промінь» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «КОНДОР С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимогог - Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та договорів оренди землі, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки та права оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У травні 2023 року ФГ «Промінь» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ФГ «КОНДОР С», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки та права оренди земельної ділянки.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області суду від 20.12.2023 року до участі у справі залучено співвідповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено Софіївську сільську раду Баштанського району Миколаївської області.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03.07.2024 року замість померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_22 залучено спадкоємця ОСОБА_11 , замість померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідача ОСОБА_21 - спадкоємця ОСОБА_10 .

Позивач зазначав, що у1999році спірназемельна ділянкабула виділенау постійнекористування ОСОБА_23 для організаціїта веденняселянського (фермерського)господарства. 28січня 2000року ОСОБА_23 отримав державний актна правопостійного користуванняземельною ділянкоюта 29лютого 2000року створивта зареєструваву Новобузькійрайонній державнійадміністрації Миколаївськоїобласті селянське (фермерське) господарство «Промінь»,засновникомі головоюякого став. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_23 помер.

11 листопада 2011 року державним реєстраторомНовобузької районної

державної адміністраціїзареєстровано статутфермерського господарства «Промінь» уновій редакції. Згідно нього членомгосподарства тайого головоює ОСОБА_24 . Іншими членамигосподарства є ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

ОСОБА_28 господарство користувалося земельною ділянкою, проте у 2020 році довідалося, що Головнеуправління Держгеокадаструу Миколаївськійобласті наказомвід 06.02.2020№2632/0/14-20-СГприпинило правопостійного користування ОСОБА_23 земельними ділянками державної власностіта зарахувало спірну земельну ділянкудо земельзапасу територіальноїгромади Новомиколаївськоїсільської радиНовобузького району

Миколаївської області.

НаказомГоловного від 16.03.2020№5460/0/14-20-СГ«Про затвердження

документації зземлеустрою танадання земельнихділянок увласність беззміни цільовогопризначення» УправлінняДержгеокадастру уМиколаївській області затвердилопроекти землеустроющодо відведенняземельних діляноку власністьта надалоземельну ділянкузагальною площею37га у власність:

ОСОБА_12 - 2 га, кадастровий номер 4824582200-03:000:0817, ОСОБА_13 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0824, ОСОБА_14 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0813, ОСОБА_1 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0821, ОСОБА_15 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0826, ОСОБА_16 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0829, ОСОБА_17 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0816, ОСОБА_18 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0830, ОСОБА_19 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0825, ОСОБА_20 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0823, ОСОБА_3 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0815, ОСОБА_4 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0827, ОСОБА_5 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0812, ОСОБА_6 - 2 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0820, ОСОБА_21 - 2 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0822, ОСОБА_7 - 2 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0828, ОСОБА_8 - 2 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0814, ОСОБА_9 - 2 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0818, ОСОБА_22 - 1 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0819, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Після набуття права власності на ці земельні ділянки 27 березня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Крец М.Ю., придбала належні їм земельні ділянки у ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2020 року та від 18.05.2020 року ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4824582200:03:000:0821, 4824582200:03:000:0817, 4824582200:03:000:0824, 4824582200:03:000:0813, 4824582200:03:000:0826, 4824582200:03:000:0829, 4824582200:03:000:0816, 4824582200:03:000:0830, 4824582200:03:000:0825, 4824582200:03:000:0823.

З інформації, наявної у Державному земельному кадастрі від 14.02.2023 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року вбачається, що земельні ділянки, власницею яких є ОСОБА_1 , були об`єднані в одну земельну ділянку площею 20 га та їй присвоєно кадастровий номер 4824582200:03:000:0861. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано 18.01.2021 року.

01 січня 2022 року ОСОБА_1 передала зазначену земельну ділянку в оренду ФГ «КОНДОР- С» строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 15 лютого 2022 року.

09 жовтня 2020 року на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М., ОСОБА_2 придбав належні їм земельні ділянки у ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_22

27 січня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М., ОСОБА_2 придбав земельну ділянку у ОСОБА_4

24 квітня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М., ОСОБА_2 придбав земельну ділянку у ОСОБА_8 .

З інформації Державного земельного кадастру від 29.05.2023 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2023 року вбачається, що земельні ділянки власником яких є ОСОБА_2 , об`єднані в одну земельну ділянку площею 17 га та їм присвоєно кадастровий номер 4824582200:03:000:0888.

12 липня 2023 року ОСОБА_2 передав зазначену земельну ділянку в оренду ФГ «КОНДОР - С». Право оренди земельної ділянки зареєстровано 12 липня 2023 року.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2024 року у справі № 915/945/2020 вирішено: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.02.2020 №2632/0/14-20-СГ Про припинення права постійного користування земельними ділянками в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 37,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, посвідченого державним актом на право постійного користування землею серії МК від 28.01.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №148.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16.03.2020 №5460/0/14/20/СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення».

Визнати за Фермерським господарством «Промінь» право постійного користування земельною ділянкою площею 37,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новомиколаївської міської ради Новобузького району Миколаївської області.

Посилаючись на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 5460/0/14-2С-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення» видано з порушенням закону, наслідком чого стало визнання його недійсним, отже ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не набули прав на спірні земельні ділянки та не мали права передачі їх в оренду, ФГ «Промінь» просило:

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Крец М.Ю., що були укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчених приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М., що були укладені: - 09 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_22 ; - 27 січня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; 24 квітня 2023 року - між ОСОБА_2 та ОСОБА_8

- визнати недійсним договір оренди землі від 01 лютого 2022 року укладений між ОСОБА_1 та ФГ «КОНДОР-С» щодо земельної

площею 20 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0861.

- визнати недійсним договір оренди землі від 12 липня 2023 року укладений між ОСОБА_2 та ФГ «КОНДОР-С» щодо земельної

площею 17 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0888.

- Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну площею 20 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0861, номер відомостей про речове право 40209213 від 18.01.2021 року.

- Скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ «КОНДОР-С» щодо земельної ділянки площею 20 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0861, номер запису про інше речове право 46795273 від 15.02.2022 року.

- Скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ «КОНДОР-С» щодо земельної ділянки площею 17 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0888, номер запису про інше речове право 51012843 від 12.07.2023 року.

- Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 17 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0888, номер відомостей про речове право 50430298 від 26.05.2023 року.

У відзиві на позовну заяву представника ФГ «КОНДОР С» Ковальчук В.В. просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх безпідставність.

Зазначав, що з матеріалів справи не вбачається, що спірні земельні ділянки розташовані на земельній ділянці, яка була вилученій у позивача; правочини щодо набуття та відчуження права власності на земельні ділянки вчиненні з дотриманням вимог статті 203 ЦПК України; відповідачі - фізичні особи набули право власності на спірні земельні ділянки у передбаченому законом порядку, отже є добросовісними набувачами; поновлення прав позивача можливе лише пред`явленням позову до особи, яка його порушила Держгеокадастру.

У додаткових поясненнях представник відповідача зазначав, що стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власністю якої майно витребовується. Відповідачі по справі є другими-третіми власниками та не могли знати, що при виділенні земельних ділянок для приватизації орган влади порушив право користувача. Факт порушення судом встановлений після відчуження вже приватизованих земельних ділянок, а тому особи, які приватизували земельні ділянки не знали та не могли знати про допущені органом влади порушення, тому були впевнені, що мають право вільно розпоряджатися набутим майном. Набувачі, які є відповідачами по справі були впевнені, що після отримання земельних ділянок матимуть змогу мирно ними володіти. Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може продовжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

Відповідачка ОСОБА_1 у своєму відзиві просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що вона набула право власності на земельні ділянки відповідно до норм чинного законодавства, а задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав позивача. Із матеріалів справи не вбачається, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою вилученою у позивача. При укладенні договору купівлі-продажу нотаріусом перевірялась дієздатність та правоздатність сторін договору.

Представник третьої особи - Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області участі у судових засіданнях не приймав, подав заяву про розгляд справи без участі, проти позову не заперечував.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визнання незаконним набуття відповідачами права власності на новостворені земельні ділянки та подальше їх відчуження ґрунтується на неіснуючому праві, з огляду на що оспорювані договори порушують право постійного користування позивача та підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ФГ «КОНДОР С», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тими ж доводами, якими ФГ «КОНДОР С» заперечувало проти задоволення позовних вимог.

Крім цього, апелянт посилався на те, що зазначивши у своєму рішенні про визнання недійсним договору оренди землі від 12 липня 2023 року, укладеним між ОСОБА_2 та ФГ «КОНДОР С» щодо земельної ділянки площею 17 га та про скасування державної реєстрації цього права оренди, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки у позовній заяві від 01 червня 2023 року, яка була подана у новій редакції, такі вимоги відсутні.

Також апелянт зазначав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки у разі порушення права володіння земельною ділянкою слід звертатися до суду з віндикаційним, а не негаторним позовом (постанова ВС, справа № 707/252/22 від 06.03.2024 року).

Крім того вважав, що у справі, яка переглядається, з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння міг бути поданий тільки сільською радою як власником земельної ділянки. Після чого можливо було б сформувати земельну ділянку 37га і передати її в користування позивачеві. Сам позивач не наділений повноваженнями відновлення права власності за сільською радою.

Посилався на неможливість ідентифікувати земельну ділянку сформовану як у відповідачів і несформовану, право на яку втратив позивач.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

2.Мотивувальна частина

Участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції приймав представник відповідача ТОВ «КОНДОР С» - адвокат Ковальчук В.В. в режимі відео конференції.

Інші учасники справи в силу приписів частини восьмої статті 128 та статті 131 ЦПК України є такими, що належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи.

Частиною другою статті 372 ЦПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому апеляційний суд враховує, що явка учасників справи не була визнана обов`язковою, а учасники справи мали можливість реалізувати свої права на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщання суду відповідно до положеньстатті 212 ЦПК України.

Також суд приймає до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішенняЄСПЛ від08листопада 2005року у справі"Смірновапроти України",рішення ЄСПЛвід 27квітня 2000року у справі"Фрідлендерпроти Франції").Роль національнихсудів полягаєу швидкомута ефективномурозгляді справ(рішенняЄСПЛ від30листопада 2006року усправі "Красношапкапроти України").

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача, відповідачів фізичних осіб та третьої особи.

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Ковальчука В.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що рішенням Новобузької районної ради Миколаївської області 7 сесії ХХІІІ скликання від 28.05.1999 року ОСОБА_23 було виділено 44 га землі (ріллі), з них 7 га в приватну власність та 32 га в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Н-Миколаївської сільської ради (КПСП Новомиколаївське). Доручено Госпрозрахунковому бюро при Новобузькому районному відділі земельних ресурсів розробити проекти відводу земельних ділянок.

Рішенням Новобузької районної ради Миколаївської області 10 сесії ХХІІІ скликання від 08.10.1999 року №133 був затверджений проект відводу земельних ділянок на право приватної власності та постійного користування, у тому числі ОСОБА_23 44 га землі (ріллі), з них 7 га в приватну власність та 37 га в постійне користування із земель запасу Новомиколаївської сільської ради (СПСП Новомиколаївське). Надано згоду Миколаївському філіалу інституту землеустрою на відведення земельних ділянок в натурі та виготовлення державних актів.

28 січня 2000 року ОСОБА_23 був виданий державний акт на право постійного користування землею площею 37 га в межах згідно з планом для ведення селянського (фермерського) господарства, зареєстрований у Книзі записів державних актів не право постійного користування землею за №148.

У подальшому розпорядженням Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 29.02.2000 року №133-р було зареєстроване селянське (фермерське) господарство Промінь ОСОБА_23 .

Згідно з довідки Відділу статистики у Новобузькому районі АБ №357018 від 16.11.2011 року з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, фермерське господарство Промінь було зареєстровано як юридична особа вперше 29.02.2000 року, ідентифікаційний код 30665424. Засновником фермерського господарства став ОСОБА_23 .

Відповідно до статуту СФГ Промінь, затвердженого на зборах членів фермерського господарства Промінь протокол №1 від 01.02.2000 року СФГ Промінь це своєрідна форма підприємства, добровільне об`єднання членів сім`ї ОСОБА_23 для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, торгово-посередницької діяльності в сфері товарів народного вжитку (п.1 Статуту).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_23 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 06.07.2011 року.

Рішенням загальних зборів членів фермерського господарства Промінь №2 від 03.11.2011 року був затверджений статут фермерського господарства у новій редакції та ОСОБА_23 виключено зі складу членів ФГ Промінь, змінено юридичну адресу фермерського господарства, визначено головою фермерського господарства ОСОБА_24 .

Дані обставини також були встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2024 року у справі № 915/945/2020, яке набрало законної сили, і сторонами не оскаржувалось.

Крім того, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2024 року у справі № 915/945/2020 встановлено наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.02.2020 року №2632/0/14-20-СГ на підставі статей 151, 92, 122 Земельного кодексу України, статті 25 Цивільного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, вирішено:

- вважати припиненим право постійного користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 74.00 га, наданих: громадянину ОСОБА_23 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія МК, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 28.01.2000 року за №148; громадянину ОСОБА_29 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія МК, зареєстрованого в Книзі записів державних актів направо постійного користування землею від 28.01.2000 року за №149, розташованих в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області;

- віднесено земельні ділянки загальною площею 74,0 га до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16.03.2020 року №5460/0/14-20-СГ:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

- надано у власність земельні ділянки загальною площею 37,0 га громадянам України: ОСОБА_12 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0817; ОСОБА_13 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0824; ОСОБА_14 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0813; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0821; ОСОБА_15 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0826); ОСОБА_16 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0829; ОСОБА_17 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0816; ОСОБА_18 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0830; ОСОБА_19 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0825; ОСОБА_20 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0823; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0815; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0827; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0812; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0820; ОСОБА_21 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0822; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0828; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0814; ОСОБА_9 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0818; ОСОБА_22 земельну ділянку площею 2,00 га ріллі з кадастровим номером 4824582200:03:000:0819, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області;

- право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4824582200:03:000:0817, 4824582200:03:000:0824, 4824582200:03:000:0813, 4824582200:03:000:0821, 4824582200:03:000:0826, 4824582200:03:000:0829, 4824582200:03:000:0816, 4824582200:03:000:0830, 4824582200:03:000:0825, 4824582200:03:000:0823, 4824582200:03:000:0815, 4824582200:03:000:0827, 4824582200:03:000:0812, 4824582200:03:000:0828, 4824582200:03:000:0814, 4824582200:03:000:0818, 4824582200:03:000:0819 виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2020 року та від 18.05.2020 року ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4824582200:03:000:0821, 4824582200:03:000:0817, 4824582200:03:000:0824, 4824582200:03:000:0813, 4824582200:03:000:0826, 4824582200:03:000:0829, 4824582200:03:000:0816, 4824582200:03:000:0830, 4824582200:03:000:0825, 4824582200:03:000:0823. Інші громадяни є власниками відведених їм за спірним наказом земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2024 року у справі № 915/945/2020 вирішено: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.02.2020 року №2632/0/14-20-СГ Про припинення права постійного користування земельними ділянками в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 37,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, посвідченого державним актом на право постійного користування землею серії МК від 28.01.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №148.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16.03.2020 року №5460/0/14/20/СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення.

Визнати за ФГ «Промінь», код ЄДРПОУ 30665424, право постійного користування земельною ділянкою площею 37,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Новомиколаївської міської ради Новобузького району Миколаївської області.

За договором купівлі-продажу від 24.04.2023 року ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0814. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2023 року № 330184723 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 24.04.2023 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0820. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323248603 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0812. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323250871 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_21 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0822. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323247523 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_22 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0819. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323240078 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0828. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323246000 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0818. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 року № 323233487 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 09.10.2020 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0815. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2023 року № 323322271 право власності ОСОБА_2 зареєстроване 09.10.2020 року.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2855 ОСОБА_14 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0813.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2858 ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0824.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2860 ОСОБА_18 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0830.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2843 ОСОБА_12 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:081.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2845 ОСОБА_19 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0825.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2847 ОСОБА_17 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0816.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2849 ОСОБА_20 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0823 ( а.с. 8т.3)

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 28.03.2020 року № 2851 ОСОБА_15 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0826.

За договором купівлі-продажу від 28.03.2020 року № 2853 ОСОБА_16 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 4824582200:03:000:0829.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2022 року ОСОБА_1 передала орендарю ФГ «КОНДОР С» в оренду земельну ділянку площею 20,0 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0861, на території Новомиколаївської сільської ради Баштанського (Новобузького) району Миколаївської області.

З інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру іншого речового права від 17.02.2023 року № 323236985 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим № 4824582200:03:000:0861, власником якої є ОСОБА_1 та яка зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2855, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2847, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2843, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2849, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2845, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2851, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2853, виданого 27.03.2020 року, договору купівлі-продажу, серія та номер: 2860, виданого 27.03.2020 року.

15.02.2022 року було проведено державну реєстрацію договору оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 12.07.2023 року ОСОБА_2 передав ФГ «КОНДОР С» в оренду земельну ділянку площею 17,0 га з кадастровим номером 4824582200:03:000:0888, що знаходиться в межах території Новомиколаївської сільської ради Баштанського (Новобузького) району Миколаївської області. Договір оренди зареєстрований державним реєстратором 12.07.2023 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.07.2023 року № 339350576.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частинах першій та другійстатті 5 ЦПК Українипередбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Устатті 14 Конституції Українивказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частиною другоюстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57 гс 19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених устатті 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Статтею 141 ЗКпередбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналіз положень законодавства свідчить про те, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника селянського фермерського господарства відсутня.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205 гс 19).

Отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про безпідставне припинення права ФГ «Промінь» постійного користування земельною ділянкою, яка у 1999році була виділенау постійнекористування ОСОБА_23 для організаціїта веденняселянського (фермерського)господарства.

Однак, при вирішенні спору суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні способу захисту порушених прав позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як

від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (провадження № 12-29 гс 20), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204 гс 19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125 цс 20).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті387,388,1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина другастатті 52 ЗК України).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна із незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, користувач який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому власник, користувач може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібний за змістом правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97 гс 19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396 цс 19) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52 гс 20).

Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

У справі, яка переглядається, мета позивача спрямована на відновлення ним, як користувачем земельної ділянки, права розпорядження нею. Тому не є належними й ефективними способами захисту вимоги про визнати недійсним договорів купівлі-продажу земельних ділянок та договорів їх оренди, а також скасування рішення про реєстрацію права оренди.

Разом з тим колегія суддів вважає помилковими твердження апелянта про те, що правом на звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння наділений лише власник земельної ділянки Софіївська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, та такого права не має позивач ФГ «Промінь» як користувач земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, без встановлення строку.

Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою («титулом»).

У даному випадку постійним користувачем є титульний володілець та достатньою правовою підставою для звернення про витребування майна є наявність Державного акту на право постійного користування землею.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності, користування нерухомим майном, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208 цс 18), від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15, провадження № 14-190 цс 20, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, провадження № 14-65 цс 22, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, провадження № 14-96 цс 21, а саме про те, щоправо на витребування майна із чужого незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна.

Усі інші доводи апеляційної скарги не впливають на встановлені колегією суддів обставини справи та застосовані до них норми матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що правильно встановивши фактичні обставини у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач при зверненні з позовом, неправильно визначився зі способом захисту порушеного права, та пред`явив позовні вимоги, які не сприяють відновленню порушеного права.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57. постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72. - 76. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Отже, обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Зазначене кореспондується також з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду від 30 серпня 2023 року у справі №914/2944/22.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України слід скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.

Отже апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зістаттею 141ЦПК міжсторонами підлягаютьрозподіленню судовівитрати,сплачені позивачемпри подачіпозовної заявита приподачі сторонамиапеляційних скарг, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, витрати позивача, понесені ним під час пред`явлення позовних вимог залишаються за його рахунок.

При зверненні до апеляційного суду з апеляційною скаргою ФГ «КОНДОР С», на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, було сплачено 80520 грн судового збору, які підлягають відшкодуванню апелянту.

Таким чином з ФГ «Промінь», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на користь Фермерського господарства «КОНДОР С» підлягають стягненню судові витати у розмірі 80522, а саме - по 3834, 29 грн з кожного.

Крім того, після надходження до апеляційного суду матеріалів справи у паперовому вигляді та в процесі розгляду справи було встановлено, що враховуючи обсяг позовних вимог та ціну позову, за подання апеляційної скарги підлягало сплаті ще 23225, 21 грн.

Оскільки ця сума не була сплачена апелянтом, вона підлягає стягненню на користь державного бюджету.

Таким чином з ФГ «Промінь», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на користь Фермерського господарства «КОНДОР С» підлягають стягненню судові витати у розмірі 23225, 21 грн - по 1105, 96 грн з кожного.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «КОНДОР С» задовольнити.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2024 року скасувати.

Стягнути з Фермерського господарства «Промінь», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на користь Фермерського господарства «КОНДОР С» по 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) гривні, 29 копійок з кожного.

Стягнути з Фермерського господарства «Промінь», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на користь держави по 1105 (одній тисячі сто п`ять) гривень, 96 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.Б.Кушнірова

Н.О.Шаманська

---------------------------------

Повну постанову складено 14 квітня 2025 року