Рішення

від 28.12.2007 по справі 30/417

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/417

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/417

28.12.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»

про                 стягнення 312 571,53 грн.

    Суддя   Т.М.Ващенко

Представники сторін:

Від позивача      Токарев Г.Я. –представник за довіреністю № б/н від 31.08.07.

Від відповідача  Нагорний О.В. –представник за довіреністю № б/н від 16.11.07.

Рішення прийнято 28.12.07., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 11.12.07. по 24.12.07., з 24.12.07. по 28.12.07.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»про стягнення з відповідача 312 571,53 грн. заборгованості (160 986,90 грн. –основний борг, 151 584,63 грн. - штраф).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором купівлі –продажу № У-28 від 11.04.05. щодо сплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.07.  порушено провадження у справі № 30/417, розгляд справи було призначено на 20.11.07. о 15-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.07. на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, було частково задоволено клопотання позивача та вжито заходів до забезпечення позову.

14.11.07. представник відповідача звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою, відповідно до якої просить суд на підставі ст. 68 Господарського процесуального кодексу України скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва № 30/417 від 06.11.07.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.07. на підставі ст. 68 Господарського процесуального кодексу України було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 06.11.07. у справі № 30/417.

В призначене судове засідання 20.11.07. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.07. про порушення провадження у справі № 30/417 не виконав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи № 30/417, в зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні 20.11.07. повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів».

В судовому засіданні 20.11.07. представником позивача було подано суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Міжнародна група морепродуктів», в зв'язку зі сплатою за період з 08.11.07. по 13.11.07.  відповідачем 160 986,90 грн.  просить суд стягнути з відповідача 80 493,45 грн. –основного боргу та 71 091,18 –штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.07. розгляд справи     № 30/417 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 11.12.07. о 14-45.

В судовому засіданні 11.12.07. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24.12.07. о 15-30.

В судовому засіданні 24.12.07. представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «Українська група морепродуктів»не заперечує проти наявності на момент подання позовної заяви суми основного боргу в розмірі  160 986,90 грн., але як зазначає представник відповідача, ТОВ «Українська група морепродуктів»на момент початку розгляду справи було повністю погашено суму основного боргу в розмірі 160 986,90 грн.

Щодо штрафних санкцій в розмірі 151 584,63 грн., відповідач зазначає, що їх сума значно завищена, а також вказує на те, що нараховані позивачем штрафні санкції по своїй правовій природі є пенею, а тому розмір штрафних санкцій, вказаний в Договорі суперечить діючому законодавству України.

Так, відповідно до п. З ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А тому штрафна санкція, про яку йдеться у п.4.4. Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05. є саме пенею, так як розраховується від суми заборгованості за кожний день прострочення, як виходить зі змісту вказаного пункту Договору. Відповідач зазначає, що розмір штрафних санкцій, вказаний у договорі (0,5% за кожний день прострочення), суперечить діючому законодавству України та судовій практиці. Відповідно до ч. 1 ст.231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Таким чином, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшено у договорі лише у разі відсутності обмежень щодо цього, а за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено граничний розмір пені, яка відповідно до Закону України №543/96-ВР від 22.11.96. «"Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (16%-17%).

Таким чином, відповідач вказує на те, що реальний розмір штрафних санкцій є значно меншим від заявленого позивачем і становить відповідно до розрахунку відповідача –13 471,06 грн.

Також, відповідач зазначає, що він не може погодитись з тим, що грошові кошти в сумі 160 986,90 грн. , які були сплачені ТОВ «Українська група морепродуктів»в рахунок погашення суми основного боргу, ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»зарахувало в рахунок сплати основного боргу та штрафних санкцій, позивачем було самовільно змінено цільове призначення грошових коштів у сумі 160 986,90 грн., які були сплачені відповідачем на рахунок позивача саме з цільовим призначенням оплати боргу - за Договором купівлі-продажу. Відповідач вказує на те, що змінити цільове призначення платежу не має права ніхто окрім тієї особи, що сплачує ці кошти.

Крім того, відповідач зазначає, що у відповідності до  Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05., сторони не домовлялись про черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями і в Договорі такої черговості не передбачено, а тому спрямовуючи платіж на погашення основного боргу, відповідач передбачав сплату саме основного боргу і мав право на таке цільове зарахування вказаного платежу.

В судовому засіданні 24.12.07. судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.12.07. о 14-30 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/417.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

11.04.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»(Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № У-28 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1), позивач зобов'язався на протязі терміну дії Договору передавати у власність відповідача, який повинен його оплатити. У порядку і на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до п. 2.2 Договору, найменування, асортимент, кількість  та вартість товару зазначаються  відповідною видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05. і видаткових накладних № 7497 від 07.03.07., № 7739 від 13.03.07., № 8077 від 14.03.07.,         № 8441 від 16.03.07., № 8684 від 20.03.07., № 10911 від 04.04.07., № 11919 від 12.04.07., № 13940 від 03.05.07., № 14212 від 04.05.07., № 14465 від 07.05.07.,      № 14982 від 10.05.07., № 15129 від 11.05.07., № 15221 від 14.05.07.,            № 15564 від 16.05.07., № 15904 від 17.05.07., № 16033 від 21.05.07., № 16200 від 22.05.07., позивач відвантажив відповідачу товар (рибу свіжоморожену та морепродукти) на суму 620.945,09 грн.

Як зазначає позивач,  відповідачем було перераховано за поставлений товар тільки 459 958,19 грн., в зв'язку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем на дань подачі позову становила 160 986,90 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. В разі прострочення платежів за переданий товар, відповідно до п. 4.4. Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 0,5 % від несплаченої вартості переданого товару за кожний календарний день прострочення оплати.

В зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 151 584,63 грн. –штрафних санкцій.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар на суму 620 945,09  грн.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства України не сплачувались належним чином та в повному обсязі платежі за отриманий товар у відповідності до умов Договору та видаткових накладних, залучених до матеріалів справи, в зв'язку з чим станом на день подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»позову до суду, заборгованість Товариства з обмеженою відповідністю «Українська група морепродуктів»перед позивачем становила 160 986,90 грн.

Судом встановлено, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором після порушення провадження у справі № 30/417 за період з 08.11.07. по 13.11.07. було сплачено позивачу 160 986,90 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом було сплачено позивачу суму основного боргу в розмірі 160 986,90 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача щодо зарахування зазначених грошових коштів в сумі 160 986,90 грн. в рахунок погашення суми основного боргу - 80  493,45 грн., та в рахунок погашення штрафних санкцій -     80  493,45 грн. , оскільки, як зазначає  відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»було сплачено зазначені кошти в рахунок погашення основного боргу за поставлений позивачем товар.

Суд зазначає, що позивачем було самовільно змінено цільове призначення грошових коштів в сумі 160 986,90 грн., які були сплачені відповідачем на рахунок позивача саме з цільовим призначенням оплати боргу - за Договором купівлі-продажу, а змінити цільове призначення платежу не має права ніхто окрім тієї особи, що сплачує ці кошти.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»суму основного боргу в розмірі 160 986,90 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене, в зв'язку з тим, що відповідач повністю  сплатив позивачу суму основного боргу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 160 986,90  грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з п. 4.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. В разі прострочення платежів за переданий товар, відповідно до п. 4.4. Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф в розмірі 0,5 % від несплаченої вартості переданого товару за кожний календарний день прострочення оплати.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач просить суд стягнути з відповідача  штрафні санкції в розмірі  151 584,63 грн.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій суд встановив наступне.

Суд погоджується з думкою відповідача про те, що нараховані позивачем штрафні санкції за своєю правовою природою є не штрафом, а пенею.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

А тому штрафні санкції, про які йдеться у п. 4.4. Договору купівлі-продажу № У-28 від 11.04.05. є саме пенею, так як розраховується від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що розмір штрафних санкцій, вказаний у Договорі, суперечить діючому законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Таким чином, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшено у договорі лише у разі відсутності обмежень щодо цього, а за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено граничний розмір пені, яка відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає, що нарахована сума штрафних санкцій, яка по суті є пенею, позивачем значно завищена, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення стягнення суми пені в розмірі 13 471,06 грн. (за обґрунтованим розрахунком відповідача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська група морепродуктів»(02660, м. Київ, вул. Визволителів, 7, поверх 1-й; код ЄДРПОУ 33344878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32248136) 13 471 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 06 коп. –пені, 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 88 коп. –державного мита та 65 (шістдесят п'ять) грн. 87 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення  основного боргу в сумі 160 986 (сто шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 90 коп. –провадження у справі припинити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                   Т.М. Ващенко