Ухвала від 26.03.2025 по справі 372/979/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 року м. Київ

Справа № 372/979/24

Провадження №22-з/824/513/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Цюрпіти Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» про визнання недійсним рішення та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишено без змін.

18 березня 2025 року відповідач ТОВ «Дібровка», через представника адвоката Солдаткіна О.С. звернулось до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути з позивача на свою користь витрати пов`язані з надання правової допомоги на стадії апеляційного перегляду справи в розмірі 8000,00 грн. Заява мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу стороною відповідача було наведено попередній розрахунок таких витрат та в порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України здійснено заяву про надання відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення апеляційним судом. Сума фактично понесених витрат становить 8000,00 грн, що підтверджується договором та актом виконаних робіт.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Від представника відповідача ТОВ «Дібровка» - адвоката Солдаткіна О.С. надійшла заява, в якій він просив розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без їх участі.

Позивач ОСОБА_1 та/або його представник причини неявки не повідомили.

За таких обставин, керуючись положеннями ч.4 ст.270 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про дату і час судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 , від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 та ін.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суду слід враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача ТОВ «Дібровка» - адвокатом Солдаткіним О.С. був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому був наведений попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які планує понести ТОВ «Дібровка» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме за складання відзиву на апеляційну скаргу - 5000 грн, процесуальна участь в судових засіданнях - 3000 грн. Також було вказано, що докази понесених ТОВ «Дібровка» витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку передбаченому положеннями ч.8 ст. 141 ЦПК України (т.1 а.с.218-222).

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишено без змін.

18 березня 2025 року представником відповідача ТОВ «Дібровка» - адвокатом Солдаткіним О.С. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дібровка» судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн (т.1 а.с.235-237).

На підтвердження понесених відповідачем ТОВ «Дібровка» витрат на професійну правничу допомогу представником до заяви долучено наступні документи:

ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.246);

копія договору про надання правничої допомоги № 20 від 30 квітня 2024 року (а.с.134-135);

копія акту наданих послуг №2 від 14 березня 2025 року, згідно з яким надані послуги: написання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 - 5000 грн; участь в судовому засіданні 3000 грн (а.с.243);

рахунок на оплату послуг № 27025 від 27 лютого 2025 року на суму 5000 грн та платіжна інструкція АТ «КБ «ПриватБанк» № 1690 від 04 березня 2025 року на цю суму (а.с.242, 243 на звороті);

рахунок на оплату послуг №120325 від 12 березня 2025 року на суму 3000 грн та платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк» № 1691 від 13 березня 2025 року на цю суму (а.с.242 на звороті, а.с.244);

докази направлення заяви з додатками позивачу у справі (а.с.238-241,245).

Заява про ухвалення додаткового рішення подана представником ТОВ «Дібровка» - адвокатом Солдаткіним О.С. у межах строку, встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України та здійснена в порядку визначеному цією нормою процесуального закону.

Від позивача ОСОБА_1 заперечення щодо розміру заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходили.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем ТОВ «Дібровка» в суді апеляційної інстанції, виходить з такого.

Представником відповідача в суді апеляційної інстанції були надані докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, зокрема, розрахунки та акт наданих послуг в суді апеляційної інстанції, в яких зазначені опис робіт та наданих послуг, їх вартість та кількість витраченого часу.

Однак, здійснивши оцінку обґрунтувань заяви представника ТОВ «Дібровка» - адвоката Солдаткіна О.С. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї доказів понесення вказаних витрат, з огляду на характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що заявлені відповідачем до стягнення суми є завищеними, оскільки із змісту відзиву на апеляційну скаргу та відзиву на позовну заяву вбачається, що правова позиція відповідача не змінились зі стадії розгляду справи судом першої інстанції. В суді апеляційної інстанції розгляд справи здійснений в одному судовому засіданні - 12 березня 2025 року.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право відповідач, враховуючи всі аспекти та складність справи, вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції до 4000,00 грн.

За таких обставин, заява ТОВ «Дібровка» про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дібровка» (08720, Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Будівельників,6, код ЄДРПОУ 13738405).

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: Т.О. Невідома

Н.В. Поліщук

Повний текст додаткової постанови складений 15 квітня 2025 року.