Постанова від 12.03.2025 по справі 372/979/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року м. Київ

Справа №372/979/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/3812/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Цюрпіти Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Зінченко О.М. 16 вересня 2024 року у м. Київ, повний текст рішення складений 26 вересня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» про визнання недійсним рішення та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 15 квітня 2004 року про надання ТОВ «Дібровка» в тимчасове користування на умовах оренди (з правом подальшого викупу) терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,189 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6 ;

- рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 09 вересня 2011 року про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,189 га, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6 , за ціною 242638,20 грн;

- припинити право власності ТОВ «Дібровка» на земельну ділянку, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6 ;

- стягнути з ТОВ «Дібровка» на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову вказував, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на якій знаходяться споруди, які необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку (в тому числі газгольдера).

В серпні 2023 року на вказаній земельній ділянці ТОВ «Дібровка» було розпочато будівництво приміщення. В ході досудової підготовки до справи представником позивача була отримана інформація про прийняті органом місцевого самоврядування рішення, щодо передачі відповідачу прав на спірну земельну ділянку. Тобто позивач дізнався про існування оскаржуваних рішень лише 30 жовтня 2023 року.

Оскільки позивач, як власник квартири, є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в тому числі прибудинкової території, враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території будинку, на ній знаходяться споруди, які необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку (в тому числі газгольдера), оскаржувані рішення орану місцевого самоврядування про передачу в користування та у власність земельної ділянки порушують його право, є неправомірними та підлягають скасуванню, а право власності відповідача на вказану земельну ділянку має бути припиненим.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дібровка», третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Дніпро» про визнання недійсним рішення та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ «Дібровка» набуло право приватної власності на земельну ділянку на законних підставах та відповідно до встановленої законодавством процедури. ТОВ «Дібровка» наділене повноваженнями володіти, користуватись та розпоряджатись нею на власний розсуд. Таким чином, позивачем не було доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодився з рішенням суду позивач, представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що незаконна передача Українською міською радою Обухівського району Київської області спірної земельної ділянки ТОВ «Дібровка» перешкоджає йому користуватись спільним майном багатоквартирного будинку, яким є вказана земельна ділянка. Зокрема, газгольдер, який знаходився на спірній земельній ділянці, був побудований та встановлений за кошти співмешканців будинку АДРЕСА_2 і при передачі земельної ділянки у користування, а потім і у власність ТОВ «Дібровка» мешканці вказаного будинку не отримали жодного відшкодування понесених ними витрат.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_3 , а отже є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі і прибудинкової території, враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території цього будинку.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Дібровка» зазначає, що права позивача порушені не були, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 17 грудня 2011 року, виданого ТОВ «Дібровка», земельна ділянка товариства межує виключно із землями Української міської ради, не має спільних меж з іншими особами, у тому числі з ОСББ «ЖК «Дніпро», що спростовує доводи скаржника про належність спірної земельної ділянки до прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представники позивача - адвокат Базик О.П. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про її задоволення.

Представник відповідача ТОВ «Дібровка» - адвокат Солдаткін О.С. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

А тому, керуючись ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Стороною позивача при зверненні до суду з позовом була надана: виписка з наказу ЖКО «Трипільської ГРЄС» №294 від 11 вересня 1984 року про призначення відповідальних осіб по надзору за ємностями для зрідженого газу змонтованих на 251 квартирному житловому будинку ЖК «Дніпро» у м. Українка на площі Радянській №104935, № 104936, № 104496; частина документу без визначення назви щодо тепло- та газо- та іншого постачання 251 квартирного будинку; схема та паспорт підземного резервуару від 1984 року (а.с.13-18).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 05 вересня 1994 року було взято на облік ОСББ «ЖК «Дніпро» (а.с.43).

Рішенням 20-ї сесії Української міської ради Обухівського району Київської області ХХІV скликання від 15 квітня 2004 року було надано ТОВ «Дібровка» в тимчасове користування на умовах оренди (з правом подальшого викупу) терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,189 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6 (а.с.9).

Рішенням Української міської ради Обухівського району Київської області 15 сесії шостого скликання від 09 вересня 2011 року було вирішено продати ТОВ «Дібровка» земельну ділянку площею 0,189 га, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, розташовану за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6, на якій розміщена нежитлова будівля (магазин), що належить ТОВ «Дібровка» на праві власності за ціною 242638,20 грн з розрахунку 128,38 грн за 1 квадратний метр земельної ділянки. Також доручено міському голові підписати договір купівлі-продажу після сплати покупцем повної вартості земельної ділянки на рахунок міської ради (а.с.10-11).

З Рішення Господарського суду Київської області від 29 листопада 2022 року у справі №911/1638/22 вбачається, що ТОВ «Дібровка» зверталось з вимогами до ОСББ «ЖК «Дніпро» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

За результатами розгляду господарський суд задовольним позов повністю. Зобов`язав ОСББ «ЖК «Дніпро» демонтувати та вивезти майно - газгольдер, обладнання для чистки одягу та інше майно, що належить ОСББ «ЖК «Дніпро» з земельної ділянки, кадастровий номер 3223151000:01:030:0001, що належить ТОВ «Дібровка».

В межах розгляду цієї справи судом було встановлено, що 18 листопада 2011 року між Українською міською радою та ТОВ «Дібровка» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського РНО Мельник М.В. ТОВ «Дібровка» було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ№329529 від 17 грудня 2011 року, відповідно до якого ТОВ «Дібровка» є власником земельної ділянки площею 0,1890 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, 6 .

Рішенням Української міської ради від 09 лютого 2012 року «Про припинення Договору оренди земельної ділянки ТОВ «Дібровка»» вирішено вважати Договір оренди землі, укладений 01 червня 2015 року між Українською міською радою та ТОВ «Дібровка», нотаріально посвідчений 01 червня 2005 року державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори за № 1390, припиненим з 17 грудня 2011 року.

Відтак вбачається, що відповідна земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001, яка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Будівельників, 6, є приватною власністю ТОВ «Дібровка», що також підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 лютого 2022 року № 297288456 щодо об'єкта нерухомого майна 2570746432120.

З мотивувальної частини цього рішення вбачається, що доводи відповідача про те, що земельна ділянка, на якій розміщено газгольдерне обладнання, обладнання для чистки одягу та інше майно, відноситься до прибудинкової території відповідача, а також доводи відповідача про те, що набуття позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:01:030:0001 відбулося з порушенням законодавством, не підтверджені доказами, отже відхиляються судом як необґрунтовані (а.с.58-69).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 квітня 2023 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського суду від 26 липня 2023 року рішення Господарського суду Київської області від 29 листопада 2022 року залишено без змін (а.с.70-86).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2013 року у справі №372/2075/13-а була вирішена справа за позовом ОСББ «ЖК «Дніпро» до Української міської ради Обухівського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Дібровка» про визнання протиправним та скасування рішення.

З описової частини цього рішення вбачається, що ОСББ «ЖК «Дніпро» просило про визнання протиправним та скасування рішення Української міської ради від 09 вересня 2011 року 15 сесії 6 скликання «Про продаж ТОВ «Дібровка» земельної ділянки площею 0,1890 га по вул. Будівельників, 6 в м. Українка », з підстав того, що вказане рішення перешкоджає ОСББ «ЖК «Дніпро» в оформленні документації з землеустрою щодо прибудинкової території житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , зокрема у зв`язку з накладенням земельних ділянок.

За результатами розгляду вказаний адміністративний позов залишено без задоволення. Суд вказав на те, що позивачем не доведено, що земельна ділянка може вважатися його прибудинковою територією в розумінні визначення цього поняття згідно «Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків», затверджених Міністерством Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2011 року №389. Посилання позивача на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться газгольдер, який на час передачі земельної ділянки в 2005 році в оренду ТОВ «Дібровка» вже був недіючим не впливає на визначення статусу земельної ділянки як частини прибудинкової території.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року постанова Обухівського районного суду Київської області від 25 липня 2013 року у справі № 372/2075/13-а залишена без змін.

З листа вих.№1961/3-24 від 30 квітня 2024 року вбачається, що начальник управління розвитку інфраструктури Виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області Шевченко О. просив директора ОСББ «ЖК «Дніпро» Карасьова О. з метою ліквідації наслідків збройної агресії РФ надати в користування Виконавчого комітету Української міської ради металеві ємності (цистерни), що залишилися на даний час недіючої газгольдерної станції в кількості 2 шт (а.с.42).

Згідно ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ст.41 Конституції України).

Згідно п.а ч.1 ст.82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Статтею 90 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.

Згідно ч.1 ст.316. ч.1 ст.317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України)

Згідно з положеннями ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення (res judicata), згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

З наведених обставин справи вбачається, що позивач у справі вказує, що є власником квартири у багатоквартирному будинку і, відповідно співвласником всього майна багатоквартирного будинку. Доказів на підтвердження права власності позивача на квартиру у будинку АДРЕСА_2 суду представлено не було, проте і сторона відповідача не заперечувала цих обставин.

Виходячи з положень ч.2 ст. 382 ЦК України до спільного майна багатоквартирного будинку віднесені права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, але лише у разі державної реєстрації таких прав.

Матеріали справи не містять будь-яких даних про прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2 та про її державну реєстрацію в порядку визначеному законом.

Позивачем до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСББ «ЖК «Дніпро», яке створено для забезпечення і захисту прав співвласників будинку АДРЕСА_2 .

Виходячи з положень чинного законодавства, основна діяльність ОСББ полягає, зокрема, у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «ЖК «Дніпро» було учасником судових розглядів, як з приводу оскарження рішення Української міської ради від 09 вересня 2011 року, так і з приводу усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і судами не встановлено обставин, що продана Українською міською радою ТОВ «Дібровка» спірна земельна ділянка відноситься до прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 . Твердження позивача про те, що він є співвласником цього багатоквартирного будинку вказуються на те, що ОСББ у вказаних справах діяло і в його інтересах, зокрема. Судові рішення у вищенаведених справах набули статусу остаточних, а отже ініціювання нового позову задля їх перегляду суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності його порушених прав відповідачем, внаслідок чого відсутні підстави для здійснення судового захисту.

Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, їм надана вірна оцінка.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, вірно застосував норми матеріального та процесуального права. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

В порядку визначеному ст.141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, відсутні і підстави для компенсації позивачеві понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: Т.О. Невідома

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 15 квітня 2025 року.