Постанова

від 19.10.2010 по справі 2/295-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.10.10 Спра ва №2/295-06

Колегія суддів Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М. , Каг ітіна Л.П. , Хуторной В.М.

при секретарі Са вченко Ю.В.,

за участю:

позивач: не з' явився;

відповідач: ОСОБА_1, НО МЕР_1 від 02.09.97;

розглянувши у відкритом у судовому засіданні матеріа ли справи та апеляційну скар гу Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1 (м. Херсон)

на рішення господарськ ого суду Херсонської області від 29.06.2010р. у справі № 2/295-06

за позовом: Відкритого а кціонерного товариства «Хай дельберг Цемент Україна»(м. К ривий Ріг Дніпропетровської області)

до відповідача: Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _1 (м. Херсон)

про стягнення заборгов аності,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Хайдельберг Цемент У країна»звернулось до господ арського суду Херсонської об ласті з позовом до ФОП ОСОБ А_1 про стягнення, з урахуван ням уточнення позовних вимог , 115972,91 грн. боргу, 5837,29 грн. пені та 5799 ,64 грн. штрафу.

Рішенням господарського с уду Херсонської області від 04.09.2007 р. позов було задоволено. П остановою Запорізького апел яційного господарського суд у від 06.12.2007 р. дане рішення скасо вано і прийнято нове рішення , яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господа рського суду України від 24.04.2008 р . зазначені судові акти скасо вані, а справа направлена на н овий розгляд до суду першої і нстанції.

За результатами нового роз гляду справи рішенням госпо дарського суду Херсонської о бласті від 11.09.2008 р., залишеним бе з змін постановою Запорізько го апеляційного господарськ ого суду від 21.01.2009 р., у задоволен ні позовних вимог відмовлено .

Постановою Вищого господа рського суду України від 14.05.2009 р . зазначені рішення та постан ова скасовані, а справа напра влена на повторний новий роз гляд. Вищий господарський су д України зазначив у своїй по станові, що господарські суд и не виконали вказівок Вищог о господарського суду Україн и, викладених у постанові від 24.04.2008 р., а відтак, прийшли до пер едчасного висновку про відмо ву у задоволенні позову. Н асамперед, господарські суди не звернули увагу на те, що до датковою угодою № 1 від 23.02.2006 р. до Договору змінено умови пост авки продукції та визначено, що покупець самостійно виво зить придбаний товар (цемент ); не звернули увагу на наявну у матеріалах справи податков у накладну відповідача від 28.0 4.2006 р., з якої вбачається отрима ння відповідачем 486,99 тонн цеме нту (а.с. 136 т. 2); не врахували та не оцінили те, що підписи на накл адних за лютий-березень 2006 рок у співпадають з підписами на накладних за квітень 2006 року, щ о за доводами позивача свідч ить про отримання цементу са ме водіями відповідача. Крім того, не перевірено доводи ск аржника про те, що отримання ц ементу підтверджується доро жніми листами за квітень 2006 ро ку та випискою з книги обліку видачі цементу за квітень 2006 р оку.

Вищий господарський суд та кож зазначив, що суду належит ь оцінити лист відповідача № 57 від 01.06.2006 р., яким відповідач по відомив, що він намагається о тримати кредит у сумі 100000 грн., я кий повністю буде перерахова ний позивачу для погашення б оргу. Крім того, даний лист є в ідповіддю на вимогу позивача № 31 від 22.05.2006 р. про погашення 130533,85 г рн. боргу, який утворився стан ом на 22.05.2006 р. і прострочення ста новить від 16 до 32 днів. Суду, вка зує ВГСУ, також необхідно зве рнути увагу на те, що вилучени й у відповідача Службою б езпеки України та наданий по зивачем акт звірки розрахунк ів станом на 01.06.2006 р. підтверджу є борг відповідача у розмірі 117003,85 грн. (у матеріалах справи м іститься факсограма - а.с.118 т . 4).

При повторному розгляді рі шенням господарського суду Х ерсонської області від 29.06.2010 р. у справі № 2/295-06 (суддя Пригуза П. Д.) позов задоволено повністю ; присуджено до стягнення з відповідача на користь пози вача 115972,91 грн. основного боргу, 5837,29 грн. пені, 5799,64 грн. штрафу; на в ідповідача також покладено с удові витрати у справі: 1267,99 грн . державного мита, 118 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у та 2570,75 грн. експертного дослі дження.

Рішення суду мотивоване до веденістю та обґрунтованіст ю позовних вимог, з огляду на н е виконання відповідачем сво їх договірних зобов' язання по оплаті товару та приписи с т.ст. 525, 526, 549, 551, 598, 599 ЦК України, ст.ст . 173, 193 ГК України, умови договору купівлі-продажу цементу № 125к від 22.02.2006 р.

Не погоджуючись із прийнят им судовим рішенням, ФОП ОС ОБА_1 (відповідач) звернувся до Запорізького апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть скасувати рішення господа рського суду та постановити нове рішення, яким в позові ві дмовити.

З підстав, викладених в апел яційній скарзі (том 6, а.с.12-15), зая вник вважає, що рішення винес ено з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава. Заявник вказує, що суд не мав приймати до уваги додатк ову угоду № 1 від 23.02.2006 р., якою пер едбачено самовивезення відп овідачем товару, оскільки в с амому додатку відсутня вказі вка на зміну пункту 3.1. договор у та встановлення нових умов поставки продукції. Також, ві дповідач не погоджується із сумою заборгованості. Зазнач ає, що він не отримував товар з а накладними № 28228 від 05.04.2006 року н а суму 3400 грн., № 28237 від 11.04.2006 року на суму 3400 грн., №28248 від 12.04.2006 року на с уму 6800 грн., №28247 від 12.04.2006 року на су му 680 грн., №28246 від 12.04.2006 року на сум у 3400 грн., №28245 від 12.04.2006 року на суму 3400 грн., №28249 від 13.04.2006 року на суму 27 20 грн., №28253 від 14.04.2006 року на суму 3400 грн., №28255 від 14.04.2006 року на суму 10200 г рн., №28254 від 14.04.2006 року на суму 3400 гр н., №28259 від 17.04.2006 року на суму 680 грн ., б/н від 21.04.2006 року на суму 3060 грн. т а №28643 від 21.04.2006 року на суму 3400 грн. , вважає, що цей товар був відв антажений стороннім особам, підписи на цих накладних не є підписами уповноважених від повідачем осіб. Відповідач с тверджує, що він отримував то вар за накладними: № 28230 від 08.04.2006 р . на суму 62100 грн., № 28630 від 20.04.2006 р. на с уму 3400 грн., № 28644 від 21.04.2006 р. на суму 3400 грн. Заявник вказує, що не мо же бути прийнята до уваги под аткова накладна позивача від 28.04.2006 р., оскільки цей документ с кладений в одноособово самим позивачем. Відповідач запер ечує проти визнання ним забо ргованості у листі № 57 від 01.06.2006 р ., так як в листі відсутня сума заборгованості та звірка вз аємних розрахунків, а наспра вді, стверджує відповідач, ві н мав на увазі іншу заборгова ність. Щодо акту звіряння вза єморозрахунків, то заявник н е визнає його у якості належн ого доказу, оскільки оригіна л цього документу відсутній. Відповідач вважає, що у квітн і 2006 року між сторонами догово рні стосунки вже припинилися , тому нарахування пені та штр афу є необґрунтованим. Підсу мовуючи викладене, відповіда ч зазначає, що ним виконані вс і зобов' язання за договором , заборгованість перед позив ачем у нього відсутня.

Стосовно порушення судом н орм процесуального права зая вник вказує, що рішення прийн ято без його участі, не зважаю чи на те, що ним було подане ві дповідне клопотання про відк ладення розгляду справи.

Ухвалою Запорізького апел яційного господарського суд у від 05.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, слу хання справи призначено на 24.0 9.2010 р.

Розгляд справи відкладавс я до 19.01.2010 р.

Розпорядженням в.о. голови З апорізького апеляційного го сподарського суду № 2573 від 19.10.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: голо вуючий суддя - Шевченк о Т.М. (доповідач), судді - Кагіті на Л.П., Хуторной В.М. Ухвалою ві д 19.10.2010 р. вказаною колегією спр аву прийнято до свого провад ження.

Позивач в судове засідання не з' явився, повноважених п редставників не направив, пр о апеляційний розгляд справи був повідомлений належним ч ином.

За заявою відповідача апел яційний розгляд справи прово дився без застосування техні чних засобів фіксування судо вого процесу.

В судовому засіданні 19.10.2010 р. в ідповідач повністю підтрима в доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.10.2010 р. о голошено вступну та резолюти вну частини постанови.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК У країни в апеляційній інстанц ії справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахува нням особливостей, передбаче них у цьому розділі. Апеляцій ний господарський суд, перег лядаючи рішення в апеляційно му порядку, користується пра вами, наданими суду першої ін станції. У процесі перегляду справи апеляційний господар ський суд за наявними у справ і і додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. Додаткові докази приймают ься судом, якщо заявник обґру нтував неможливість їх подан ня суду першої інстанції з пр ичин, що не залежали від нього . Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі . В апеляційній інстанції не п риймаються і не розглядаютьс я вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інста нції.

Колегія суддів, вивчивши м атеріали справи та апеляційн ої скарги, проаналізувавши н а підставі фактичних обстави н справи застосування місцев им господарським судом норм матеріального та процесуаль ного права при винесенні оск аржуваного рішення, знаходит ь апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в си лу наступного.

Як вбачається з матеріалі в справи, 22.02.2006 р. між сторонами б ув укладений договір № 125к куп івлі-продажу цементу, за умов ами якого позивач відвантажу є товар покупцю протягом 3 бан ківських днів з моменту надх одження належно оформленої п исьмової заявки покупця на в ідвантаження товару. Заявка вважається належно оформлен ою лише у випадку, якщо вона ви конана в письмовій формі на ф ірмовому бланку покупця, під писана вповноваженим на те п редставником покупця та скрі плена печаткою із зазначення м усіх необхідних реквізитів для відвантаження та вантаж оотримувача (п. 3.1. Договору). Оп лата за товар здійснюється н а умовах передоплати (5.1 догов ору).

Договір укладений терміно м до 31.12.2006 р. (п. 9.1 Договору).

Додатком № 1 від 23.02.2006 р. до Дого вору (том 4, а.с.71) сторонами змін ено умови поставки продукції та визначено, що покупець сам остійно вивозить придбаний т овар (цемент), розрахунок пров одиться на умовах передоплат и, період поставки - 31.03.2006 р.

Відповідно до податкової н акладної позивача від 28.04.2006 р. в ідповідач отримав 486,99 тонн цем енту (а.с. 136 т. 2).

Господарським судом встан овлено та підтверджено матер іалами справи, що позивач, на в иконання договору, за довіре ністю серія ЯМБ № 438507 від 01.04.2006 р. п родав відповідачеві товар ( ц емент) на загальну суму 281272,74 гр н. в лютому, березні та квітні 2006 року. При цьому в лютому міся ці продано товару на суму 18020,12 г рн., в березні 2006 року на 107872,93 грн. та в квітні 2006 року - на суму 155856,03 г рн.

Крім того, отримання відпов ідачем цементу підтверджуєт ься книгою обліку руху (видач і) цементу, що ведеться позив ачем (том 3, а.с.100-114) та випискою з аналітичного рахунку бухгал терського обліку № 361 по розра хункам із покупцями (том 4, а.с.-1 3).

Відповідач частково розра хувався з позивачем, здійсни вши оплату в лютому-листопад і 2006 року на загальну суму 165279, 77 г рн.

Отже, залишок заборгованос ті становить 115992,97 грн.

В матеріалах справи містит ься акт звірки розрахунків с таном на 01.06.2006 року, який підтве рджує борг відповідача у роз мірі 117003,85 грн. (факсограма, т.4, а.с .118).

Оскільки відповідач непов ністю розрахувався із позива чем, останній направив відпо відачеві претензію (лист № 31 від 22.05.2006 року) з вимогою про погашення 130533,85 грн. боргу, який утворився станом на 22.05.2006 року, вказуючи, що прострочення ст ановить від 16 до 32 днів.

У відповідь на вказану прет ензію Фізична особа - підпри ємець ОСОБА_1 листом за ви х. № 57 від 01.06.2006 року відповів, що в ін намагається отримати кред ит у сумі 100000,00 грн., який повніст ю буде перерахований позивач еві в рахунок погашення забо ргованості, яка утворилась з а договором (том 3 а.с. 21).

Аналізуючи зміст наведени х документальних доказів (пр етензії та відповіді на неї) к олегія суддів приходить до в исновку, що станом 01.06.2006 року ФО П ОСОБА_1 визнавав наявні сть у нього заборгованості п еред позивачем за договором купівлі-продажу цементу та г арантував оплату чітко вираж еної в претензії заборговано сті.

Доказів здійснення оплати товару у повному обсязі відп овідачем не надано.

Не надано відповідачем док азів і в підтвердження того, щ о між ним та позивачем існува ли інші правовідносини з при воду купівлі-продажу цементу , ніж ті, що були врегульовані Договором купівлі-продажу ві д 22.02.2006 року.

Відповідно до приписів зак ону за договором поставки од на сторона - постачальник зоб ов'язується передати (постав ити) у зумовлені строки (строк ) другій стороні - покупцеві то вар (товари), а покупець зобов' язується прийняти вказаний т овар (товари) і сплатити за ньо го певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Г К України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ГК Укра їни сторони можуть передбачи ти поставку товарів окремими партіями.

Частиною 6 ст. 265 ГК України вс тановлено, що до відносин пос тавки, не врегульованих цим К одексом, застосовуються відп овідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ст. 712 ЦК України до договору поставки застосову ються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не в становлено договором, законо м або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК Украї ни).

Відповідно до частини 1 стат ті 692 Цивільного кодексу Украї ни покупець зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товаророз порядчих документів на нього , якщо договором або законода вством не встановлений інший строк оплати.

З матеріалів справи вбачає ться та сторонами не запереч ується той факт, що письмові з аявки відповідач на виконанн я п. 3.1 договору позивачу не над авав, отже, відвантаження цем енту проводилося без дотрима ння п.п. 3.1, 5.1 договору, тобто за в ідсутності письмової заявк и покупця та попередньої опл ати. Виходячи з пояснень відп овідача, оплата за отриманий цемент перераховувалась ним позивачеві за наявності кош тів (а.с. 41 т.1).

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що досліджені в хо ді апеляційного перегляду сп рави документи, а також надан і відповідачем пояснення щод о порядку отримання ним цеме нту за договором від 22.02.2006 р. даю ть підстави для висновку, що м іж сторонами склалася саме т ака практика відвантаження т а отримання цементу (без попе редньої оплати, без письмови х заявок) і обидві сторони ви знавали це прийнятним і дост атнім для підтвердження їх в олевиявлення на здійснення о кремих правочинів в межах ви конання умов Договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК Украї ни, договір є обов' язковим д ля виконання сторонами, а зоб ов' язання мають виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства.

Однак, відповідач своє зобо в' язання щодо оплати товару , всупереч вимог закону та умо в Договору, належним чином не виконав.

Отже, внаслідок неналежног о виконання своїх договірних зобов' язань у відповідача утворилась заборгованість.

Доказів погашення вартост і отриманого за Договором то вару у розмірі 115972,91 грн. відпові дач суду першої інстанції не надав. Не надано таких доказі в і суду апеляційної інстанц ії.

Разом з тим, відповідач не н авів передбачених законом об ставин, які б звільняли його в ід виконання обов' язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позив ача за Договором товару.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК Ук раїни, згідно з якою зобов' я зання припиняється виконанн ям, проведеним належним чино м, колегія суддів погоджуєть ся з правомірністю та доведе ністю заявлених позивачем по зовних вимог про стягнення 1159 72,91 грн. суми заборгованості за Договором і вважає вірним ви сновок господарського суду п ершої інстанції про наявніст ь підстав для їх задоволення .

Колегія суддів вважає за не обхідне вказати, що матеріал ами справи спростовуються до води відповідача стосовно ві дсутності в нього заборгован ості, оскільки у квітні 2006 р. ві н товар не отримував, вказуюч и, що товар нібито був відвант ажений стороннім особам, а пі дписи на накладних не є підпи сами уповноважених відповід ачем осіб.

Колегія суддів підкреслює : в процесі розгляду даної спр ави господарський суд дійшов висновку, з яким погоджуєтьс я колегія суддів, що матеріал ами справи підтверджено той факт, що підписи на накладних при отриманні товару відпов ідачем у лютому - березні 2006 рок у (які визнаються відповідач ем) співпадають з підписами н а накладних за квітень 2006 року , тобто отримання товару у кві тні 2006 року здійснювалося упо вноваженим на це представник ами (водіями) відповідача.

Згідно з дорожніми листами (том 2, а.с.140-151) водії відповідача отримували завдання на пере везення цементу.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є йо го невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов'язання (ненал ежне виконання).

На особу, яка допустила нена лежне виконання зобов' язан ня, покладаються додаткові ю ридичні обов'язки, в тому числ і передбачені 230 ГК України, 611 Ц К України.

Статтею 216 Господарського к одексу України встановлено, що учасники господарських ві дносин несуть господарсько-п равову відповідальність за п равопорушення у сфері господ арювання шляхом застосуванн я до правопорушників господа рських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України шт рафними санкціями у цьому ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пе ня), яку учасник господарс ьких відносин зобов' язаний сплатити у разі порушення ни м правил здійснення господар ської діяльності, невиконанн я або неналежного виконання господарського зобов' язан ня.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України вст ановлено: у разі якщо розмір ш трафних санкцій законом не в изначено, санкції застосовую ться в розмірі, передбаченом у договором. При цьому розмір санкцій може бути встановле но договором у відсотковому відношенні до суми невиконан ої частини зобов' язання або у певній, визначеній грошові й сумі, або у відсотковому від ношенні до суми зобов' язанн я незалежно від ступеня його виконання, або у кратному роз мірі до вартості товарів (роб іт, послуг).

Аналогічні положення міст яться в ст.ст. 549-551, 611 Цивільного к одексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань»(далі - Закон) платники коштів сплач ують на користь одержувачів цих коштів за прострочення п латежу пеню у розмірі, що вста новлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезг аданого Закону встановлено, що розмір пені не може переви щувати подвійної облікової с тавки Національного банку Ук раїни, що діяла у період, за як ий сплачується пеня.

Пунктами 6.3. та 6.5 Договору пер едбачено, що у разі порушення покупцем строків розрахункі в та оплати товару, він сплачу є пеню у розмірі подвійної об лікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, що діяла в період, за який сплачу ється пеня, неоплаченої (несв оєчасно оплаченої) суми та шт раф у розмірі 5 % вартості неоп лаченої суми.

За таких обставин, врахову ючи встановлений факт несвоє часного виконання відповіда чем грошових зобов'язань, кол егія суддів погоджується з в исновком господарського суд у про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 5837,29 грн . пені та 5799,64 штрафу.

Розрахунок пені та штрафу, з дійснений позивачем, колегіє ю суддів перевірено та визна но вірним.

Доводи відповідача щодо бе зпідставності нарахування ш трафних санкцій не ґрунтують ся на умовах договору та поло женнях закону.

Так, відповідач помилково в важає, що у квітні Договір зак інчив свою дію. Згідно з п. 9.1 До говору, договір укладений те рміном до 31.12.2006 р. Відповідач не вірно тлумачить зміст догово ру, оскільки слід розмежовув ати умови договору щодо стро ку дії договору та строку пос тавки окремої партії товару.

Відповідач також заперечу вав проти прийняття судом до уваги додатку № 1 від 23.02.2006 р. до Д оговору. Втім, вказана додатк ова угода є правочином, спрям ованим на зміну правовідноси н між сторонами. Додаток міст ить підписи сторін, які скріп лені печатками. Укладаючи до даткову угоду сторони дійшли згоди щодо зміни порядку пос тавки продукції, а тому вона я вляється невід' ємною части ною Договору.

Оскільки доводи заявника а пеляційної скарги не ґрунтую ться на нормах права, не підтв ерджені відповідними доказа ми та спростовані досліджени ми обставинами справи, апеля ційна скарга залишається суд ом без задоволення.

Колегія суддів дійшла вис новку про відповідність ріше ння місцевого господарськог о суду нормам чинного законо давства. Підстав для скасува ння чи зміни оскаржуваного с удового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на заявника апеляційної с карги (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 49, 99-105 Господа рського процесуального коде ксу України, Запорізький апе ляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичн ої особи - підприємця ОСОБ А_1 (м. Херсон) на рішення госп одарського суду Херсонської області від 29.06.2010р. у справі № 2/295- 06 залишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Херсонської області від 29.0 6.2010р. у справі № 2/295-06 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

судді Шевченко Т. М.

Кагітіна Л.П. Хуторн ой В.М.