Справа № 478/456/24 Провадження № 2/478/18/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2025 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Іщенко Х.В.,
за участю:
секретарясудового засідання Крюкової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дар Ланів», про визнання договору оренди землі в частині строку оренду недійсним, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до Приватного підприємства «Дар Ланів», про визнання договору оренди землі в частині строку оренду недійсним, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має у власності земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, площею 8,56 га ріллі. 07.04.2016 року він з власної згоди уклав договір оренди вказаної земельної ділянки, яку передав в оренду ПП «Дар Ланів». Перед укладанням договору сторони дійшли згоди, що земельна ділянка передається в оренду строком на сім років, після чого позивач мав намір самостійно обробляти вказану земельну ділянку. Тобто на час підписання ним договору оренди в пункті «строк дії договору» строк орендних відносин було зазначено 7 років. Вказаний договір було зареєстровано 13.04.2016 року. По кінцю строку оренди він отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якого довідався, що в Державному реєстрі на підставі договору оренди землі від 07.04.2016 року зареєстровано право оренди належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045 за ПП «Дар Ланів», строк оренди за яким становить десять років. Позивач стверджує, що договору оренди належної йому земельної ділянки строком на десять років він не підписував, при підписанні ним договору оренди в договорі строк дії було зазначено сім років, тому припискає що на стадії реєстрації державному реєстратору було подано інший договір, підпис на якому його як орендодавця був підроблений. Таким чином відповідачем самостійно, в односторонньому порядку, шляхом підроблення його підпису в договорі оренди землі змінив строк дії договору оренди на 10 років, що не відповідало його внутрішній волі під час підписання ним договору оренди та позбавляє його право як власника земельної ділянки користуватися належним йому майном.
З урахуванням вказаного просив суд визнати недійним спірний договір оренди земельної ділянки не в цілому, а в частині зазначеного в пункті 3.1 договору десятирічного строку дії договору оренди, оскільки обумовлений сторонами строк дії договору становив сім років, відповідно внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з десятирічного на семірічний строк дії договору оренди та повернути йому належну йому земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії вказаного договору оренди.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.04.2024 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами та призначено справу до розгляду.
13.05.2024 року на адресу суду від представника відповідача ПП «Дар Ланів» Розніна В.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи позовні вимоги надуманими, безпідставними та необгрунтованими, посилаючись на наступне.
Доводи позивача про відсутність між ним та орендарем ПП «Дар Ланів» домовленості щодо десятирічного строку дії договору оренди, спростовується договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, укладеного та власноручно підписаного позивачем 07.04.2016 року. Перед підписанням договору між ПП «Дар Ланів» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди по всім істотним умовам договору оренди, в тому числі щодо строку дії договору оренди землі, який було обумовлено строком у десять років (стандартний для підприємства) та викладений у п. 3.1 договору. ОСОБА_1 перед підписанням договору особисто ознайомився з його змістом та умовами договору. Було дотримано загальні вимоги для чинності правочинів та проведено його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Умови укладеного договору виконувались своєчасно та в повному обсязі.
Зазначили, що на підприємстві, з метою підтвердження співпраці на майбутнє практикується виплата орендодавцям орендної плати наперед (за бажанням). Неспростовним доказом того факту, що строк дії договору було обумовлено на десятирічний строк та що про це було достовірно відомо позивачу, є факт отримання позивачем (через уповноважену особу ОСОБА_2 ) орендної плати за майбутній період, - до 2026 року включно. Підтвердженням вказано є видатковий касовий ордер, в якому підстава для проведення оплати було зазначено виплата орендної плати за пай за 2022 - 2026 роки, в сумі 30000 грн. та яка підписана довіреною особою позивача.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28.05.2024 року було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
02.09.2024 року з експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи та були вернуті матеріали справи.
09.09.2024 року ухвалою суду було відновлено провадження у справі.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25.09.2024 року у справі було повторно призначено судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
26.03.2025 року справа була повернута до суду з висновком експертної установи за № СЕ-19/115-25/1433-ПЧ від 19.02.2025 року судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи.
26.03.2025 року ухвалою суду відновлено провадження по справі.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явивились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. В ході судового розгляду справи підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та вирішити спірні правовідносини на підставі вимог закону.
Представник відповідача ПП «Дар Ланів» адвокат Рознін В.А. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідоми.
Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки позивач, представник позивача та представник відповідача не з`явилися до зали судового засідання.
Суд,дослідивши матеріалисправи вмежах заявленихвимог тадоведених обставин,оцінивши наданідокази,суд приходить до такого висновку.
Згідно ст. ст.12,13,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалівсправи вбачаєтьсята встановленосудом,що увласності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 088602, виданого 22.06.2024 року Казанківською районною державною адміністрацією, перебуває земельна ділянка, площею 8,56 га з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045. Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки зареєстроване 13.04.2016 року (16:30:11). Номер відомостей про речове право (право власності): 14148931.
Як вбачається з оригіналу договору оренди землі за б/н, 07.04.2016 року між ОСОБА_1 з однієї сторони (орендодовцем) та ПП «Дар Ланів» з другої сторони (орендарем) строком на 10 років було укладено договір оренди землельної ділянки, площею 8,56 га ріллі з кадастровим номером 4823683200:05:000:0045.
Згідно з наявного в матеріалах справи інформації (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 09.01.2023 року вбачається, що право оренди за орендарем - ПП «Дар Ланів» земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, орендодавцем якої виступає ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване 07.04.2016 року. Номер запису про інше речове право: 14149417 (Розділ: «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права»).
Оскільки для вирішення питання щодо ідентичності підпису ОСОБА_3 в спірному договорі оренди землі необхідні спеціальні знання, судом по справі призначалась судова почеркознавча експертиза.
Так, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від від 28.05.2024 року було задоволено клопотання позивача та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу.
02.09.2024 року з експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25.09.2024 року у справі було повторно призначено судову почеркознавчу експертизу, поставивши на вирішення експерта наступне запитання:
- чи вчинено ОСОБА_1 підпис у графі орендодавець у договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Дар Ланів», б/№, виданого та зареєстрованого 13.04.2019 року, чи підпис вчинено іншою особою ?
Проведення експертизи доручено експертам Миколаївського науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України.
Виходячі із змісту позовних вимог, позивач аргументує свою позицію наступним чином:
-відсутність його волевиявлення на укладання договору оренди строком на десять років, не підписання ним договору оренди із десятирічним строком землекористування, а для вчинення реєстраційних державному реєстратору було подано інший договір, з десятирічним строком дії договору оренди, який підписано не ним а іншою особою;
-у договорі оренди після його підписання, умови договору в частині строку дії договору оренди земельної ділянки були одноособово змінені відповідачем.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229 - 233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першоюстатті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першою статті 14Закону України«Про орендуземлі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі.
За частиною першоюстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
26.03.2025 року надійшов висновком експертної установи за № СЕ-19/115-25/1433-ПЧ від 19.02.2025 року судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи.
Наданний на виконання ухвали суду висновок експертної установи у зв`язку із складністю проведеного дослідження та особливостями об`єкта дослідження складається з двох частин: 1 частини підпису (яка нанесена барвником синього кольору), та 2 частини підпису (яка нанесена барвником темно-блакитного кольору).
У першій частині висновку № СЕ-19/115-25/1433-ПЧ від 19.02.2025 року експертом категорично зазначено, що підпис у договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Дар Ланів», б/№, виданого 07.04.2016 року та зареєстрованого 13.04.2016 року, в графі «орендодавець» - 1 частина підпису, - виконана самим ОСОБА_1 .
Вирішити питання ОСОБА_1 чи іншою особою виконана друга частина підпису з нечитаємими елементами, розчерком та додатковим штрихом, нанесених барвником темно-блакитного кольору та інтервально, - не виявилось можливим, з причин, зазначених в дослідницькій частині висновку.
З дослідженого в судовому порядку копії видаткового касового ордеру від 07.11.2022 року встановлено, що згідно вказаного первинного бухгалтерського документа Типової форми № КО-2 ОСОБА_1 було видано грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. Підстава: за оренду земельного паю. Призначення платежу, - орендна плата за 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки (за майбутній строк оренди).
Документ містить підпис касира, головного бухгалтера підприємства та підпис довіренної особи ОСОБА_2 (дружини позивача). Сума отриманих коштів виконано прописним текстом довірителя «Тридцять тисяч».
З тексту бухгалтерського документа відповідачу достовірно було відомо що орендна плата здійснена по 2026 рік оренди включно, що відповідає десятирічному строку оренди вказаному в договорі оренди. Вказана обставина позивачем (представником позивача) не оскаржувалась.
Згідно дослідженого в судовому засіданні договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «Дар Ланів», б/№, виданого 07.04.2016 року та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.04.2016 року, встановлено, що відповідно до умов договору укладеного між сторонами по справі, ОСОБА_1 як орендодавець, надав, а орендар (відповідач по справі) ПП «Дар Ланів», приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,56 га ріллі, з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, яка знаходиться в межах території Михайлівської сільської ради ( п. п. 1 - 2 договору).
Згідно п. 3.1 договору, Договір укладено на 10 (десять років).
Згідно п. 19.4 Догоівр набуває чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Договір Типової форми, виконаний на трьох аркушах у друкованій формі. Строк дії договору, який оспарюється позивачем та є предметом позову, обумовлений у п. 3.1 Договору: «Договір укладено на 10 (десять) років», який виконаний друковам засобом, розташований на 1 сторінці 1 аркушу Договору.
Реквізити та підписи сторін знаходяться на 6 сторінці 3 аркушу Договору.
Підписання сторонами договору оренди землі кожного аркуша (сторінки) такого договору у разі якщо його зміст викладений на декількох аркушах положенняЗакону України «Про оренду землі»таЦК Українине містять.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17, за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування, зокрема: парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності примірників договору; визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору. У разі наявності таких правил в договорі, то саме за їх допомогою має вирішуватися «конкуренція» примірників договору стосовно тих чи інших умов.
Натомість письмової домовленості сторін, яка б містилася в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки, щодо підписання ними кожного аркуша договорів оренди землі під час судового розгляду справи позивачем та її представником належними та достовірними доказами доведено не було.
Доводи позивача про зміну відповідачем умов договору оренди після його підписання позивачем (шляхом нового другу та заміни 1 аркуша договору) могло бути вирішено шляхом проведення судової технічної експертизи документів, основна мета якої полягає у встановлені способу виготовлення документу, факти та способи зміни його змісту), на що було вказано позивачу в ухвалі Казанківського районного суду Миколаївської області від 05.08.2024 року про відновлення провадження у справі.
В ході судового розгляду справи позивачем (представником позивача) клопотання про призначення судової технічної експертизи документів заявлено не було.
Таким чином викладені в позовній заяві доводи про зміну відповідачем умов договору оренди земельної ділянки після його підписання позивачем не доведені передбаченими ч. 2ст. 76 ЦПК Українизасобами доказування (зокрема, висновком експерта).
Відповідно до ч. ч. 5, 6ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17 зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».
Устатті 204 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 не було доведено існування передбачених ст. ст. 203,215 ЦК Українипідстав для визнання оспорюваного ним договору оренди земельної ділянки не в цілому, а саме в частині строкі дії договору оренди землі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про визнання договору оренди землі недійсними в частині умов договору, - строку дії договору, а саме - пункту 3.1 Договору.
Суд оцінивши наявні у справі докази, як кожен окремо так і в сукупності доходить висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045, яка є власністю позивача, перебуває у користуванні відповідача на законних підставах.
Щодо позовних вимог в частині внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у частині строку дії права оренди з 10 років на сім років та зобов`язання повернення земельної ділянки, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути обєднано декілька вимог, повязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З огляду на викладене, враховуючи відмову суду у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823683200:08:000:0045в частині строку умов договору - десятирічного строку дії договору, яка є основною, не підлягають до задоволення також і позовні вимоги про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у частині строку дії права оренди з десяти років на сім років та зобов`язання повернення земельної ділянки позивачу, як похідних від основної, та такі які не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.
Подібний висновок щодо наслідків відмови у задоволенні основної позовної вимоги викладений в постанові (додатковій) Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 361/6799/14.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем за оплату судового збору та проведення судової експертизи, слід покласти на ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 10-13, 96, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дар Ланів», про визнання договору оренди землі в частині строку оренду недійсним, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, - відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.04.2025 року.
Відомості про сторони:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
відповідач - Приватне підприємствл «Дар Ланів»,місце знаходження: Миколаївська область, Баштанський район, с. Миколо-Гулак, вул. Першотравнева, буд. № 84, ЄДРПОУ: 38462631.
Суддя: Х.В. Іщенко
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2025 |
Оприлюднено | 22.04.2025 |
Номер документу | 126741194 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Іщенко Х. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні