КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13435/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого –судді Межевича М.В., суддів Беспалова О.О. та Грибан І.О., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника відповідача Островського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И ЛА :
Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення –рішення № 0000442309/0 від 23.10.2009 року, скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000452309/0 від 23.10.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмолено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, на підставі направлень від 22.07.2009р. №1829/23, від 05.08.2009р. №1936/23 виданих ДПІ у Оболонському районі м. Києва, була проведена планова перевірка ТОВ «Основа Євро»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 18.04.2006р. по 31.03.2009р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 12.10.2009р. №583-23-9-34345474.
В зазначеному акті встановлені порушення п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст.. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3, ст.. 5 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на 16 084 670 грн. 00 коп.
В ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ «Основа Євро»та ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»(код за ЄДРПОУ 33149961) були укладені договори на виконання ремонтно-будівельних робіт/послуг. Підрядник, ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга» в особі директора Межевич М.В.., що діє на підставі статуту з одного боку та ТОВ «Основа Євро»- замовник в особі Директора Островського В.В., що діє на підставі статуту, з другого боку.
Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга» знаходиться на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва та має ознаки «фіктивного» підприємства.
Крім, того згідно данних розрахунків комунального податку, наданих ТОВ «Компанія «Бізнес-Ліга»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, кількісний склад працівників на підприємстві становить 0 осіб.
Згідно даних податкових декларацій з податку на прибуток з 18 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року додаток К 1 не доданий. Рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені. Тобто основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстцанції виходви з того, що дані податкової звітності свідчать про відсутність у ТОВ «Компанія «Бізнес-Ліга»власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності.
Тобто, фактично відсутні будь –які можливості для поставки товарів, робіт, послуг, пов’язаних з будівельною діяльністю.
Також суд першої інстцанії зазначив, що на час проведення перевірки ТОВ «Основа Євро»було направлено запит (вих..№15934/10/23-912 від 05.08.2009 року) щодо надання завірених належним чином первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга». В ході проведення перевірки отримано відповідь (вх.№ 14907/10/23-912 від 18.08.2009 року) в якій зазначено перелік договорів. Завірених належним чином договорів та актів виконаних робіт до перевірки не надано, документи надані не в повному обсязі, також відсутня печатка ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»на наданих документах.
Враховуючи той факт, що підприємством «Компанія «Бізнес Ліга»зазначені обсяги виконаних робіт та наданих товарів, робіт, послуг не декларувались (чи декларувались в незначних обсягах), той факт, що підприємство не має ліцензії на проведення будівельних робіт, відсутні штатні працівники, відсутні основні фонди, складські приміщення, підприємство знаходиться у розшуку, неможливо розшукати та опитати посадових осіб та засновників підприємства –правочини між ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»та ТОВ «Основа Євро»носять нікчемний характер.
Крім того, в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Основа Євро»ДПІ у Оболонському районі м. Києва направлено запити (вих..№16353/10/23/912 від 07.08.2009 року та вих..№15999/10/23/912 від 05.08.2009 року, вих..№4908/9/23-912 від 03.09.2009 року) на адресу державної адміністрації в Оболонському районі у м. Києві (управління капітального будівництва, архітектури та землевпорядкування) та в державний комітет України з будівництва та архітектури (державна архітектурно-будівельна інспекція), до Київської міської державної адміністрації, щодо дозволів, ліцензій на право здійснення будівельних робіт по підприємству ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга».
Державна архітектурно-будівельна інспекція повідомила про те, що ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»ліцензія на будівельну діяльність центральними органами виконавчої влади не видавалась за період 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.
Оболонська района в м. Києві державна адміністрація зазначла, що надання ліцензій на право здійснення будівельних робіт не належить до компетенції Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, інформація по ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»відсутня.
Відповідно до п. 1.2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податки, що сплачується покупцем. А п.1.8. вказаного закону вказано, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що у позивача відсутні підстави для включення до складу валових витрат вартість придбання послуг та товарів на загальну суму на 16 084 670 грн. 00 коп.
Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість»Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстцанії про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем безпідставно заниження суми податку на додану вартість на 12 762 464 грн. 00 коп. та занижено податок на прибуток на 16 084 670 грн. 00 коп.
Відповідач, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень –рішень № 0000452309/0 від 23.10.2009 року та № 0000452309/0 від 23.10.2009 року, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.
Крім того, п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону, відповідно до якого обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И ЛА:
У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.О. Беспалов
Суддя І.О. Грибан
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2010 |
Оприлюднено | 08.12.2010 |
Номер документу | 12674605 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Межевич М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні