Рішення

від 05.11.2010 по справі 35/432

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/432

05.11.10

За позовом      Приватного підприємства «Радич»

до                      Фізичної особи підприємця ОСОБА_1  

про                    розірвання договору оренди та стягнення заборгованості у розмірі 62 936,65 грн.      

                                                                                      Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:       Колесніченко Б.В. –предст. за довір. №2-а від 08.06.2010р.;

Від відповідача:   не з’явились.

Рішення прийняте 05.11.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з  27.10.2010р. по. 03.11.2010р., з 03.11.2010р. по 05.11.2010р.

В судовому засіданні 05.11.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Приватного підприємства «Радич»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди приміщення по вул. Костянтинівській, 18 та стягнення заборгованості у розмірі 62 936,65 грн., що виникла у зв’язку з порушенням умов Договору, з яких 60 000,00 грн. –сума основного боргу, 2 213, 42 грн. –сума пені, 723,23 грн. –суми несплачених комунальних послуг та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010р. порушено провадження у справі №35/432, розгляд справи призначений на 08.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/432 від 08.09.2010р, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладний на 22.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/432 від 22.09.2010р, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладний на 01.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 15.10.2010р. Цією ж ухвалою на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору у справі №35/432. На підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, було викликано  судове засідання директора ПП  «Радич»Кота Василя Михайловича для надання пояснень по справі.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи №35/432 призначеної до слухання 05.10.2010р. було перенесено на 27.10.2010р.

В судовому засіданні 27.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 03.11.2010р.

В судовому засіданні 03.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 05.11.2010р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити останні.

Відповідач проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні останнього в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -  

    ВСТАНОВИВ:

          25 березня 2010 року між Приватним підприємством (надалі позивач) та Фізичною особою підприємцем –ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Договір оренди приміщення по вулиці Костянтинівська, 18 (надалі Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення по вулиці Костянтинівській, 18 площею 70,3 кв.м. для розміщення магазину «Квіти».

          За користування орендованим  приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 20 000,00 грн. Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати фактичного використання об’єкта оренди, згідно Акту приймання –передачі (пп. 1.3., 1.4. Договору).

          25 березня 2010 року, відповідно до п. 1.2. Договору, між сторонами було укладено  Акт приймання –передачі приміщення, за яким відповідач прийняв, а позивач передав приміщення в належному стані.

          Відповідно до п. 2.3. Договору, орендар зобов’язаний вносити орендні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 17 числа поточного місяця за наступний місяць на рахунок орендодавця.

          Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідач в порушенні умов Договору, належним чином не виконував взяті на себе за Договором зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 60 000,00 грн. за період з квітня по червень 2010 року.

          01 червня 2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою сплатити суму боргу, а також з пропозицією розірвати Договір оренди у зв’язку з невиконанням з боку відповідача договірних зобов’язань. До вимоги були додані два примірника Акту здачі –приймання приміщення.

          Проте, відповідач залишив вищевказану вимогу без реагування.

          Керуючись положеннями п. 5.2. Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» позивачем було нараховано пеню в розмірі 2213,42 грн.

          Крім того, позивач зазначив, що відповідачем під час користування орендованим приміщенням не здійснювалась оплата вартості комунальних послуг, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 200,00 грн. –за телекомунікаційні послуги та 523,23 грн. – за послуги водоканалу.

          Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 62936,65 грн.

          В ході розгляду справи позивачем була подана заява про припинення провадження у справі в порядку ст.. 80 Господарського процесуального кодексу України, в частині розірвання Договору оренди, у зв’язку з тим, що користування орендованим приміщенням з боку відповідача фактично припинене з липня 2010 року, а відтак оспорюваний Договір є фактично припиненим.           

          Відповідач заперечував проти позовних вимог, в своїх поясненнях зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди проте від 25 лютого 2010року, сума орендної плати за вказаним договором становила 5000,00 грн.

          Директором Приватного підприємства «Радич», на виконання вимог ухвали суду були надані письмові пояснення в яких останній зазначив наступне.

          25.02.2010р. між позивачем та відповідачем дійсно було укладено Договір оренди приміщення по вул. Костянтинівській, 18, ціна якого становила 5000,00 грн.

          Даний Договір було укладено попередньо, на прохання відповідача, з метою проведення ним поточного ремонту, доставки обладнання та організації роботи магазину «Квіти». Відповідач просив на етапі підготовки до здійснення господарської діяльності не встановлювати узгоджену між сторонами ціну оренди в 20 000,00 грн., а встановити суму в розмірі 5000,00 грн. строком на 1 місяць.

          Директор ПП «Радич»погодився на такі умови, проте дане приміщення за Актом приймання –передачі відповідач не отримував.

          Отже, правовідносин з оренди приміщення за вказаним вище Договором не виникло.

          25.03.2010р. між сторонами було підписано новий Договір оренди, та орендоване приміщення в той же день було передано відповідачу за Актом приймання –передачі.     

          Таким чином, Договір оренди від 25.03.2010р. є реальним договором, дійсність якого безпосередньо пов’язана із передачею об’єкта оренди від орендодавця до орендаря.

           Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню,  з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В процесі розгляду справи позивачем була подана заява про припинення провадження у справі, в порядку ст.. 80 ГПК України,  в частині розірвання Договору оренди.

Вказана заява мотивована тим, що відповідач фактично не використовує орендоване приміщення та фактично його не займає, у зв’язку з чим спір в даній частині позову відсутній.  

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Радич»в частині розірвання Договору оренди від 25.03.2010р., підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.  

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором оренди не виконав, орендну плату за період з квітня по червень 2010 року в розмірі 60 000,00 грн. не сплатив.

Таким чином, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині сплати орендних платежів.

Відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження відсутності заборгованості останнього по орендним платежам за користування об’єктом оренди.

Суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування з боку позивача суми пені в розмірі 2 213,42грн., за прострочення виконання грошового зобов’язання, відповідно до п. 5.2. Договору та з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за телекомунікаційні послуги в розмірі 200,00грн. та послуги водоканалу в розмірі 523,23 грн. відповідно до п. 2.6. Договору, слід вказати на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог,з огляду на наступне.

Позивачем не було надано суду нормативного обґрунтованого розрахунку боргу в даній частині, а також не було надано належних та допустимих доказів на підставі яких позивачем було здійснено нарахування саме такої суми боргу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують фактичне надання з боку позивача вищевказаних послуг, а також те, що саме вказані послуги були спожиті відповідачем.

Також, слід вказати, що Договір оренди не містить порядку оплати вартості спожитих комунальних послуг.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу за телекомунікаційні послуги в розмірі 200,00грн. та послуги водоканалу в розмірі 523,23 грн., задоволенню не підлягають, як безпідставні та необґрунтовані,  та документально не підтверджені.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам в розмірі 60 000,00 грн. та 2 213,42грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат за адвокатські послуги в розмірі 6000,00 грн., слід вказати, що останні підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з  державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Позивачем було надано Договір №010/10 від 15.06.2010р. про надання юридичних послуг адвокатом, Акт приймання –передачі грошових коштів №10 від 15.06.2010р., квитанція до прибуткового ордеру №10 на суму 6000,00 грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, адвокатські послуги згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код, НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Радич»(04071, м. Київ, вул.. Костянтинівська, 18; код ЄДРПОУ 21573970; р/р 26001301301776 в Старокиївському від. ПІБ м. Києва, МФО 322227), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення  60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 коп.) –заборгованості по орендним платежам за Договором оренди від 25.03.2010р., 2213,42грн. (дві тисячі двісті тринадцять гривень 42 коп.) –пені, 622,13грн. (шістсот двадцять дві гривні 13 коп.) –державного мита, 233,28грн. (двісті тридцять три гривні 28 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення, 5940,00грн. (п’ять тисяч дев’ятсот сорок гривень 00 коп.) –адвокатські послуги.

В іншій частині позову відмовити.

3.  В частині позовних вимог про розірвання Договору оренди приміщення від 25.03.2010р., припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повернути Приватному підприємству «Радич»(04071, м. Київ, вул.. Костянтинівська, 18; код ЄДРПОУ 21573970; р/р 26001301301776 в Старокиївському від. ПІБ м. Києва, МФО 322227) з Державного бюджету надлишково сплачене державне мито в розмірі 0,63коп. Видати Довідку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

         6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.12.2010р.