Ухвала

від 30.04.2025 по справі 2/5009/8179/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.04.2025 Справа № 2/5009/8179/11

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2/5009/8179/11

за позовом: Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137)

до відповідача КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олександрійський посад», м. Запоріжжя,

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Запорізька міська рада (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про стягнення грошових коштів,

за участю представників:

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача (заявника): не з`явився;

від третьої особи -1: не з`явився;

від третьої особи -2: не з`явився

УСТАНОВИВ:

23.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява вх. №8463/08-08/25 (документ сформований в системі «Електронний суд») Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» (відповідач у справі) про визнання наказу №2/5009/8179/11, виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з КП «ВРЕЖО №7» на користь Концерну «МТМ» боргу на загальну суму 87 831,76 грн таким, що не підлягає виконанню.

Заявник зазначає, що відповідно до листа Концерну «Міські теплові мережі» від 16.04.2025 №002299/20, заборгованість за рішенням Господарського суду Запорізької області №2/5009/8179/11 сплачена в повному обсязі, що є підставою для визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню. Просить розглядати цю заяву без його участі. Заява обґрунтована ст. 328 ГПК України.

Ураховуючи звільнення судді Мойсеєнко Т.В. з посади, за Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 23.04.2025 №П-173/25, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №2/5009/8179/11.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 заяву КП «ВРЕЖО №7» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №2/5009/8179/11 передано на розгляд судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 24.04.2025 вищезазначену заяву прийнято судом до розгляду, судове засідання з її розгляду призначено на 30.04.2025 о 09 год. 30 хв.

Ухвала суду про прийняття заяви КП «ВРЕЖО №7» до розгляду направлена позивачу, відповідачу та Запорізькій міській раді до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. У зв`язку з відсутністю у ОСББ «Олександрійський посад» зареєстрованого електронного кабінету, копію ухвали направлено на його юридичну адресу засобами поштового зв`язку.

У судове засідання 30.04.2025 заявник не з`явився. Позивач (стягувач) та треті особи в судове засідання 30.04.2025 також не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

За приписами ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання КП «ВРЕЖО №7» про розгляд заяви за відсутності представника заявника, суд дійшов до висновку про розгляд заяви в судовому засіданні 30.04.2025 за відсутності представників стягувача, боржника (заявника) та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заява Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» про визнання наказу у справі № 2/5009/8179/11 про стягнення з боржника суми в розмірі 87831,76 грн таким, що не підлягає виконанню, з підстав, зазначених в ній, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зазначені в частині 2 ст. 328 ГПК України, згідно якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин..

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду. Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій стосовно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справі №55/15479/15-ц, від 11.07.2019 у справі №910/8665/17 зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа (наказу) таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (наказу), зокрема: видача виконавчого листа (наказу) за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист (наказ) виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа (наказу) на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа (наказу); помилкової видачі виконавчого листа ( наказу), якщо вже після видачі виконавчого листа ( наказу) у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа (наказу) двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа (наказу) до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа (наказу) до виконання.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист (наказ) таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як установлено судом з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 (суддя Мойсеєнко Т.В.) стягнуто з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7» на користь Концерну «Міські теплові мережі» вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з 01 січня 2011 р. по 31 травня 2011 р. в сумі 86109,57 грн (вісімдесят шість тисяч сто дев`ять грн. 57 коп.) та витрати на сплату судового збору в сумі 1722,19 грн (одна тисяча сімсот двадцять дві грн. 19 коп.).

06.04.2012 на примусове виконання рішення суду по справі №2/5009/8179/11 видано наказ.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 115, 116 (чинні станом на момент видачі наказу; на даний час ст. 327) ГПК України, набрання рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 у справі №2/5009/8179/11 законної сили, у суду були наявні правові підстави для видачі судового наказу від 06.04.2012 на виконання вказаного судового рішення.

Також у матеріалах справи міститься постанова державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 31.08.2017 ВП №53742080 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням боржником наказу Господарського суду Запорізької області від 06.04.2012 по справі №2/5009/8179/11.

Факт погашення відповідачем заборгованості за рішенням суду по справі №2/5009/8179/11 також підтверджено листом Концерну «Міські теплові мережі» від 16.04.2025 №002299/20, копія якого міститься в матеріалах справи.

Аналіз наявних документів свідчить, що виконання рішення суду по справі №2/5009/8179/11 (стягнення заборгованості та сплата судового збору) відбулося в ході примусового виконання наказу господарського суду органами виконавчої служби, в порядку Закону України «Про виконавче провадження» (в редакцій чинній на час виконання), а не добровільного виконання відповідачем рішення суду до моменту пред`явлення наказу стягувачем до примусового виконання.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 328 ГПК України заявник (боржник) дійшов хибного висновку, що сплата ним суми боргу, стягнутої за рішенням суду в процесі здійснення виконавчих дії, є підставою для застосування судом положень ч. 2 ст. 328 ГПК України.

На підставі викладеного, заява боржника про визнання вищезазначеного судового наказу таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» про визнання наказу Господарського суду Запорізької області по справі №2/5009/8179/11 від 06.04.2012 таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.04.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Суддя О.А Федько