Постанова

від 30.04.2025 по справі 924/726/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Справа №924/726/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24

за позовом Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ"

про стягнення 1 487 056,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24 позов Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" про стягнення 1487056,30 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на користь Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" 1 487 056,30 грн заборгованості, 17 844,68 грн витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 березня 2025 року у справі №924/726/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 04 грудня 2024 року у справі №924/726/24 залишено без змін.

31.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" 106352 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24 призначено до розгляду в судовому засіданні без виклику сторін. Розгляд заяви призначено на 30 квітня 2025 року об 11:30 год.

21.04.2025 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 10 000,00 грн.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки усі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24 за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вбачається, ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції надало копії договору №05/2-24 про надання правничої допомоги від 14.05.2024, Додатку №3 від 09.01.2025 до договору, Акту №3 (5/2-24) приймання-передачі наданих послуг від 28.03.2025.

Так, відповідно до п. 1.1 договору №05/2-24 про надання правничої допомоги від 14.05.2024, укладеного між ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" (клієнт) та адвокатом Шевчуком Валерієм Вільгімовичем, останній бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами. Конкретний вид правничої допомоги, перелік узгоджених послуг та винагорода адвоката визначається у Додатку до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1.7. договору про обсяг наданої правничої допомоги та використання адвокатом робочого часу на надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги на вимогу клієнта або з власної ініціативи адвокат складає письмовий звіт. При відсутності окремої вимоги клієнта таким звітом є Акт прийому-передачі наданих послуг. При достроковому розірванні договору з ініціативи адвоката складання Звіту про обсяг наданої правничої допомоги та понесених витрат є обов`язковим.

За правничу допомогу, визначену сторонами клієнт сплачує адвокату винагороду - гонорар. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в Додатку (додатках) до даного договору (п.п. 3.1, 3.2., 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, підставою для сплати винагороди адвоката є підписання Актів приймання-передачі наданих послуг.

Додатком № 3 до договору №5/2-24 про надання правничої допомоги від 09.01.2025 сторони погодили, що на виконання пунктів 1.1, 3.3, 4.1 Договору №5/2-24 про надання правничої допомоги від 14.05.2024 року, з метою представництва та захисту інтересів клієнта у господарському суді Хмельницької області, Північно-західному апеляційному господарському суді, щодо захисту прав ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" з питань стягнення заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-XXI" узгодили наступний перелік послуг за договором, винагороду (гонорар) адвоката та порядок розрахунків:

1. Вивчення наявних документів, визначення правової позиції, підготовка відзиву на апеляційну скаргу до пред`явлення до суду - 15000 гривень;

2. Підготовка заяви про забезпечення позову та документів, що її обґрунтовують - 8000 грн за заяву;

3. Підготовка необхідних процесуальних документів у господарському судочинстві чи у кримінальному провадженні - 2000 грн за документ;

4. Участь у судових засіданнях - від 7000 гривень година (з врахуванням часу необхідного для прибуття у судове засідання);

5. Додаткова винагорода за задоволення грошових вимог Клієнта за поданим позовом (гонорар успіху) - 5% від суми задоволених вимог за рішенням суду, що набрало законної сили.

На виконання умов договору між сторонами складено та підписано Акт №3 (5/2-24) приймання-передачі наданих послуг про те, що згідно з договором №5/2-24 про надання правничої допомоги від 14.05.2024 адвокатом надані такі послуги:

1. Вивчення наявних документів, визначення правової позиції, підготовка відзиву на апеляційну скаргу до пред`явлення до суду (28.01.2025 року подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу) - 15000 гривень;

2. Підготовка заяв про забезпечення позову та документів, що її обґрунтовують: (29.01.2025 року підготовлено необхідні документи та подано до суду заяву про забезпечення позову у справі на стадії апеляційного провадження) - 8000 гривень;

3. Підготовка необхідних процесуальних та інших документів у господарській справі: (24.03.2025 - заперечення на клопотання Відповідача) - 2000 гривень (із розрахунку 2000 гривень за документ).

5. Участь у судових засіданнях (24.03.2025 судовий розгляд справи по суті в режимі відеконференції - судові дебати) - 7000 гривень

6. Додаткова винагорода за задоволення грошових вимог Клієнта за поданим позовом (гонорар успіху) - 74352 гривні (5% від суми задоволених вимог в розмірі 1 487 056 гривень за рішенням суду від 04.12.2024 року, що набрало законної сили відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025)

Загальна вартість наданих послуг складає 106352 грн.

Клієнт не має претензій до якості наданий послуг та строків їх наданння адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У даній справі відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Проаналізувавши надані заявником в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 32 000,00 грн), керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Так, вивчивши надані представником позивача в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів бере до уваги незмінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, а також відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у даній справі, враховуючи, що представник позивача - адвокат Шевчук В.В. забезпечує правовий (правничий) супровід даної справи ще в суді першої інстанції, а тому обізнаний в усіх обставинах та доказах справи, що свідчить про те, що правова позиція сторін спору була сформована ще до апеляційного розгляду справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду. Дана справа була розглянута на підставі наданих сторонами документів та не потребувала додаткових заходів зі збирання доказів, допиту свідків тощо. Будь-яких нових доказів під час розгляду апеляційної скарги відповідача сторонами подано не було, нових фактів, обставин справи не встановлювалося.

Щодо послуг адвоката з підготовки заяви про забезпечення позову та документів, що її обґрунтовують (8 000,00 грн), то колегія суддів зазначає, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, а тому, виходячи з норми п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, дані витрати підлягають відшкодуванню в сумі 4 000,00 грн.

Також завищеними є витрати на участь адвоката у судовому засіданні 24.03.2025, оскільки згідно протоколів судового засідання №4249711 та №4251547 від 24.03.2025, що містяться у матеріалах справи, загальна тривалість судового засідання у даній справі, що відбулось 24.03.2025, становить 35 хвилин (з 11 години 00 хвилин до 11 години 35 хвилин).

Крім того, позивачем до загальної суми витрат на правничу допомогу включена додаткова винагорода за задоволення грошових вимог клієнта за поданим позовом (гонорар успіху) (5% від суми задоволених вимог в розмірі 1 487 056 гривень за рішенням суду від 04.12.2024, що набрало законної сили відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025) - 74 352 грн.

Щодо додаткової винагороди - "гонорару успіху" в розмірі 74 352,00 грн, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару, відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте апеляційний господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Апеляційний господарський суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України, і вимога позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, як вже зазначалося вище, Додатком №3 від 09.01.2025 до договору "гонорар успіху" визначено заявником саме як додаткова винагорода, яка не включається у вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду судових рішень у справі №924/726/24, та виплачується адвокату у разі досягнення адвокатом позитивного результату у справі в апеляційному провадженні.

Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Також судом зазначається, що у разі передбачення в договорі про надання правової допомоги умови про сплату "гонорару успіху", крім самої вимоги має бути чітко сформовано та прописано конкретний очікуваний результат, у разі досягнення якого адвокату буде сплачено таку винагороду.

Однак, в договорі про надання правничої допомоги №5/24-24 від 14.05.2024 взагалі не передбачено положення про "гонорар успіху", а вказане зазначено в Додатку №3 до договору. Проте, як вказувалося судом вище, за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору, а є платою за сам результат, досягнення якого не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.

Судом також береться до уваги те, що Додатку №3 від 009.01.2025 до договору надано до суду апеляційної інстанції лише 31.03.2025, що не виключає складення документів за фактом обізнаності про результат розгляду спору.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 6статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат у частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Судом враховується, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем повідомлено, що орієнтовні витрати на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції складають 50 000,00 грн, тобто витрати вказано без суми "гонорару успіху".

Разом з тим, позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24 заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 106 352 грн, з яких 74 352 грн - "гонорар успіху", що істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що заявник міг спрогнозувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі "гонорар успіху", під час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку у відзиві на апеляційну скаргу, а у випадку перевищення фактичного розміру витрат над їх орієнтовним розміром, не був позбавлений можливості довести, що не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, проте цим правом не скористався.

Слід наголосити, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономаренко проти України").

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки сума "гонорару успіху" передбачалась пунктом 5 Додатку №3 до договору, який був укладений 09.01.2025, а попередній розрахунок суми судових витрат позивачем було подано разом із відзивом на апеляційну скаргу 28.01.2025, в якому сума витрат на правничу допомогу була вказана в розмірі 50 000,00 грн, без суми "гонорару успіху", тобто позивач при попередньому визначенні витрат однозначно міг передбачити витрати на "гонорар успіху", а розмір витрат разом із "гонораром успіху" істотно перевищує ті, що були заявлені в попередньому розрахунку, колегія суддів вважає, що у стягненні з відповідача зазначеної суми слід відмовити з підстав недоведеності, що позивач не міг передбачити такі витрати на момент подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником (позивачем) докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи з огляду на те, що дана справа не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, а також враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу та доводів в його обґрунтування, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №924/726/24 у суді апеляційної інстанції, в розмірі 32 000,00 грн є неспівмірною, а тому до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати у сумі 11 000,00 грн (підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3000,00 грн, підготовка заяви про забезпечення позову - 4000,00 грн, підготовка заперечення на клопотання відповідача - 500,00 грн, участь у судовому засіданні 3 500,00 грн), що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.

При цьому, у відшкодуванні понесених ПП "Ковальська майстерня Ковальчука" на професійну правничу допомогу витрат в розмірі 21 000,00 грн та 74 352 грн "гонорару успіху" слід відмовити.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/13071/19.

Разом з тим, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегією суддів у даній справі були враховані висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про часткове задоволення заяви позивача встановив, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та скористався, з посиланням на частину п`яту статті 129 ГПК України, правом суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши при цьому недоведення доказами їх фактичності, неминучості, необхідності саме в тому розмірі, який відповідач та адвокат обумовили.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між позивачем та адвокатом за укладеним договором про надання правничої допомоги від 14.05.2024 та Додатком №3 від 09.01.2025, позаяк обов`язок виконання прав і обов`язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв`язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на відповідача не в повній сумі, про яку домовились позивач та адвокат Шевчук В.В. (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/726/24 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖБК Молодіжний-ХХІ" на користь Приватного підприємства "Ковальська майстерня Ковальчука" 11 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті заяви відмовити.

3. Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.