Постанова

від 25.11.2010 по справі 32/101пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 листопада 2010 р.                                                                                    

№ 32/101пн  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:

Першикова Є.В.,

суддів:

Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Родючість"

(далі –Товариство)

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду

від

20.09.10

у справі

№ 32/101пн

господарського суду

Донецької області

за позовом

Товариства

до

суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 (далі –Підприємець),

треті особи:

комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" м.Торез (далі –БТІ),

Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція (далі –Інспекція),

про

зобов'язання повернути майно та визнання права власності на об'єкти нерухомості.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Бойко М.Г. (за дов. б/н від 11.01.10);

- відповідача:

не з'явились;

- третіх осіб:

БТІ:

не з'явились;

Інспекції:

Басик Н.О. (за дов. № 4619/10/10-013 від 05.07.10).

Ухвалою від 26.10.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б.,  Ходаківської І.П. касаційну скаргу Товариства б/н від 05.10.10 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.11.10.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 25.11.10 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 25.11.10 представники Підприємця та БТІ не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 25.11.10 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участі присутніх представників Товариства та Інспекції

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням від 23.11.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 25.11.10 колегією суддів у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Муравйов О.В., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.11.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 05.07.10 господарського суду Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) в задоволенні позовних вимог Товариству відмовлено.

Постановою від 20.09.10 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Акулової Н.В., суддів –Діброви Г.І., Шевкової Т.А.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення а рішення від 05.07.10 господарського суду Донецької області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що на момент укладання договорів за результатами біржових торгів Підприємець не знала та не могла знати про наявність перешкод щодо вчинення дій з продажу майна, а отже є добросовісним набувачем спірного майна.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 05.07.10 господарського суду Донецької області та постанову від 20.09.10 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 22, 32, 33, 34, 35 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Інспекція щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'яжу з чим просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

БТІ у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає про те, що 13.08.08 спірне майно було продано Підприємцю на підставі договорів купівлі-продажу (біржових контрактів), дані про що внесені до електронного реєстру прав власності.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників Товариства та Інспекції, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 13.08.08 Донецькою філією Універсальної спеціалізованої товарної біржі "Укрінкомбіржа" було проведено цільовий аукціон з продажу активів Товариства як платника податків, які перебували у податковій заставі Інспекції на підставі рішення № 45 від 11.07.02 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу згідно акту опису активів від 21.09.06 № 19.

Так, судами встановлено, що на аукціон було виставлено окреме індивідуально визначене нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м.Торез, вул.Сільхозтехніка (вул.Сільгосптехніка), 25 та належало на праві власності Товариству, а саме:

–прирельсовий склад-навіс мінеральних добрив (літ."Д") загальною площею 1 354,90 м2 з початковою вартістю продажу на аукціоні у розмірі 33 520,22 грн. (без ПДВ);

–залізничний тупик зі стрілочним переводом (літ."І") з початковою вартістю продажу на аукціоні у розмірі 24 372,13 грн. без ПДВ.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що вказане майно було придбано Підприємцем за договором купівлі-продажу (біржовий контракт)

№ 32/130808/128 від 13.08.08 –прирельсовий склад –навіс мінеральних добрив (літ."Д"), загальною площею 1 354,90 м2 за остаточною ціною, яка склалася за результатами проведеного аукціону, у розмірі 36 872,24 грн. без ПДВ; та за договором купівлі-продажу (біржовим контрактом) № 33/130808/129 від 13.08.08 –залізничний тупик зі стрілочним переводом (літ."І"), за остаточною ціною, яка склалася за результатами проведеного аукціону, у розмірі 26 809,34 грн. без ПДВ.

Вирішуючи спір суди вказали, що право власності Підприємця на вказане майно підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 199901096 від 22.08.08, згідно якого за Підприємцем були зареєстровані нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул.Сільхозтехніка, 25 у м.Торез, на підставі договорів купівлі-продажу (біржових контрактів) № 32/130808/128 від 13.08.08 та № 33/130808/129 від 13.08.08.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням від 14.08.10 господарського суду Донецької області, винесеним у межах справи № 15/165пн, визнано недійсними торги, оформлені протоколами проведення аукціону (торгів) № 32/130808/128 від 13.08.08 та № 33/130808/129 від 13.08.08; договори купівлі-продажу (біржові контракти) № 32/130808/128 від 13.08.08 та № 33/130808/129 від 13.08.08 про продаж майна Товариства, а саме: прирельсового складу –навісу мінеральних добрив (літ."Д"), загальною площею 1 354,90 м2, та залізничного тупика зі стрілочим переводом (літ."І"), в рахунок погашення податкового боргу перед державним бюджетом (продавець –Інспекція за дорученням продавця та в його інтересах –ТОВ "Донінвест-99"; покупець –Підприємець; за дорученням покупця та в його інтересах –ТОВ "Технозбут"; організатор торгів –Універсальна спеціалізована товарна біржа "Укрінкомбіржа"). При цьому, встановлено, що вказане рішення господарського суду Донецької області залишено без змін в процесі перегляду у апеляційному та касаційному порядку, та вступило в законну силу.

Судами враховано, що у межах даної справи Товариство звернулось з позовом про: зобов’язання Підприємця повернути Товариству нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул.Сільхозтехніка, 25 у м.Торез, а саме прирельсовий склад –навіс мінеральних добрив (літ."Д" загальною площею 1 354,9 м2) та залізничний тупик зі стрілочним переводом (літ."І"); та визнання права власності на вказане нерухоме майно за Товариством.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, передбачено ст. 387 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ст. 388 цього Кодексу передбачено, що у разі, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішенням від 14.08.10 господарського суду Донецької області у справі № 15/165пн визнано недійсними торги з продажу активів платника податків, що перебували у податкові заставі, а також укладені за результатами таких торгів договори купівлі-продажу, а отже з моменту набрання сили вказаним рішенням фактично відсутня правова підстава набуття Підприємцем спірного майна.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами помилково відхилено доводи Товариства про те, що в день отримання повідомлення про проведення торгів, а саме 12.08.08, Товариство погасило суму податкового боргу перед бюджетом, що обліковувалась як податкова заборгованість за даними податкового органу в розмірі 31 202,05 грн. про що до початку проведення аукціону, повідомило Інспекцію листом № 20 від 12.08.08 та СУТБ "Укрінкомбіржа" листом № 21 від 12.08.08, в яких просило зняти з реалізації через аукціон майно у зв’язку з погашенням боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що спірне майно було продано на аукціоні не в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а в порядку продажу майна, яке перебувало у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу, який Товариством фактично було сплачено до моменту проведення такого аукціону, про що повідомлено Інспекцію та біржу.

Щодо доводів судів попередніх інстанцій про те, що набувач спірного майна (Підприємець) не знала та не могла знати про наявність перешкод щодо вчинення дій з продажу їй спірного майна, то колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Товариство об'єктивно не мало можливості повідомити саме Підприємця про наявність визначених обставин, та вчинило заходи щодо попередження негативних наслідків, які, однак, безпідставно були проігноровані Інспекцією та біржею, які здійснили відчуження майна Товариства без наявності належних правових підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб‘єктів права власності.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень ст. 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про те, що наявними матеріалами справи та встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами доведено правомірність позовних вимог Товариства, які, проте, безпідставно відхилено судами першої та апеляційної інстанцій з помилковим застосуванням положень чинного законодавства, що регулює правовий механізм подання віндикаційного позову.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст.ст. 125, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення статусу Вищого господарського суду України та його завданням щодо забезпечення законності у здійсненні правосуддя.

Оскільки за результатами перевірки рішень попередніх судових інстанцій у даній справі колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування в такій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки судів не відповідають цим обставинам, з урахуванням встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноважень, закріплених у п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість прийняття нового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Родючість" б/н від 05.10.10 задовольнити.

Рішення від 05.07.10 господарського суду Донецької області та постанову від 20.09.10 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 32/101пн господарського суду Донецької області скасувати.

Прийняти по справі нове рішення.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Родючість" задовольнити.

Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_4 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця серії В02 № 516531) повернути нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул.Сільгосптехнічна, 25, м.Торез, Донецька область, 86607, а саме: пирельсовий склад –навіс мінеральних добрив (літ."Д") загальною площею 1 354,9 м2 та залізничний тупик зі стрілочним переводом (літ."І"), шляхом передачі за актом приймання-передачі.

Визнати за відкритим акціонерним товариством "Родючість" (код ЄДРПОУ 05488420) право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул.Сільгосптехнічна, 25, м.Торез, Донецька область, 86607, а саме: пирельсовий склад –навіс мінеральних добрив (літ."Д)" загальною площею

1 354,9 м2 та залізничний тупик зі стрілочним переводом (літ."І").

З суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства "Родючість" стягнути 368,50 грн. державного мита за подання позовної заяви, 184,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 184,25 грн. державного мита за подання касаційної скарги, а також 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

Господарському суду Донецької області вчинити дії щодо видачі наказу.

Головуючий

Є.Першиков

судді:

О.Муравйов

І.Ходаківська