Вирок

від 28.10.2010 по справі 1-848/2010

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-848/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 28 жовтня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Клока О.М.,

з участю: секретаря Мартинюк О.С.,

прокурора Ткачука М.М.,

потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с.Пожарки, Рожищенського району, Волинської області, проживає в АДРЕСА_1, з вищою освітою, працює приватним підприємцем, одружений, судимий 08 травня 2009 року за ст.172 ч.1 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 800 гривень,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В

Підсудний ОСОБА_3 працюючи приватним підприємцем, обіймаючи посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, грубо порушив законодавство про працю.

Так він з січня-лютого 2010 року умисно, усно домовився про працевлаштування і допустив до роботи на посади пилорамщика пилорами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що у відповідності до ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України, при використанні найманої праці, він повинен укласти трудові договори з найманими працівниками і зареєструвати їх у Державній службі зайнятості за місцем свого проживання у 7-денний строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи.

В установлений законом строк, ОСОБА_3 трудову угоду з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оформив, трудову книжку на них не завів, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 21, 24, 24-1, 48 КЗпП України, а використовуючи найману працю ОСОБА_1 з січня 2010 року по 20 серпня 2010 року та ОСОБА_2 з лютого 2010 року по 20 серпня 2010 року, допустив грубе порушення норм трудового законодавтсва, а саме: оплату праці встановлював одноосібно, без погодження цих питань з уповноваженим від трудового колективу, чим порушив вимоги ст.97 тКЗпП України; при звільненні з роботи, їм не нарахував би та не виплатив би компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, чим допустив порушення вимог ст.83 КЗпП України.

В порушення вимог ст.253 КЗпП України, ч.1 ст.21, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 1, 3, 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст. 14, 15, 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», приватний підприємець ОСОБА_3, впродовж зазначеного вище періоду часу, не забезпечив достовірний облік виконуваної вказаними працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, і необхідні обовязкові відрахування із заробітної плати цих осіб в Пенсійний фонд України, а також Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування не проводив.

Крім того, вказані наймані працівники були позбавлені права на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, чим було порушено вимоги ст.4 Закону україни «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зазначені порушення потягли за собою суттєве порушення трудових та конституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: право на працю шляхом укладення трудового договору, право на створення їм належних умов праці, право на своєчасне і в повному обсязі одержання винагороди за працю, право на відпочинок, право на включення робочого часу в трудовий стаж працівника, право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування по старості, а також на випадок хвороби, повної або часткової страти працездатності.

Допитаний з приводу предявленого обвинувачення підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненому визнав повністю, та показав, що дійсно за вказаних обставин місця і часу в нього працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким він свідомо платив зарплату в „конвертах”, трудові договори з працівниками не укладав. У вчиненому щиро розкаюється.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожен зокрема, підтвердили показання підсудного щодо обставин скоєного ним злочину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив той факт, що дійсно потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в підсудного ОСОБА_3

Суд у відповідності до ст. 299 КПК України, зясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх позицій, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, тому приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні грубого порушення законодавства про працю і кваліфікує дії підсудного за ст. 172 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу винної та обставини справи, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину повторно.

Обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_3, є щире каяття.

ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (а.с.59).

З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, судимість за який злочин не погашена і не знята, суд призначає ОСОБА_3 максимальне покарання у виді штрафу, передбачене санкцією ст.172 ч.1 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Речовий доказ по справі: копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_3, копії трудових договорів між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити в матеріалах справи (а.с.12, 13, 14, 16).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Головуючий