Постанова від 20.05.2025 по справі 910/15039/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р. Справа№910/15039/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

представники учасників справи у судове засідання призначене на 20.05.2025 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» - адвоката Дички Анжеліки Русланівни про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025

у справі №910/15039/24 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо»

про визнання договору про надання послуг №13-02 від 14.12.2023 укладеним та стягнення 703 871, 12 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» (далі - відповідач) про визнання договору про надання послуг №13-02 від 14.12.2023 укладеним та стягнення з відповідача заборгованість за спожиті послуги у загальному розмірі 703 871, 12 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.03.2025 у справі №910/15039/24 у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/15039/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

За результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/15039/24 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 06.05.2025, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/15039/24 залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2025 у справі №910/15039/24 залишив без змін.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 12.05.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» - адвоката Дички Анжеліки Русланівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить прийняти дану заяву про постановлення додаткового рішення. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» судові витрати в розмірі 88 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 12.05.2025 клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2025 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Бергамо" - адвоката Дички Анжеліки Русланівни про ухвалення додаткового рішення призначив на 20.05.2025 о 13 год. 30 хв.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» 14.05.2025 сформовано через систему «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач вказує, що заявлена сума є надто завищена, зазначений розмір необґрунтований та неспівмірний.

Учасники справи своїх представників в судове засідання призначене на 20.05.2025 не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви повідомлені шляхом доставки ухвали суду апеляційної інстанції від 13.05.2025 до їх електронних кабінетів 13.05.2025 о 20:19 год.

Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (абзац 2 частини 5 статті 6 ГПК України).

Згідно із частиною 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, позивач та відповідач повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином 14.05.2025.

Таким чином, оскільки позивач та відповідач повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце судового засідання 20.05.2025 шляхом доставлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 до їх електронних кабінетів, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому заява про ухвалення додаткового рішення розглядається за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

У суді апеляційної інстанції представництво інтересів відповідача здійснювали, зокрема, адвокат Дичка Анжеліка Русланівна на підставі Ордера на надання правничої допомоги від 15.04.2025 серії АТ №1095580, яка здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001227 від 14.09.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області від 14.09.2017 №2/08 та адвокат Секелик Лілія Володимирівна на підставі Ордера на надання правничої допомоги від 15.04.2025 серії АА №1566695.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження заявленого до стягнення розміру надання правової допомоги у сумі 88 000, 00 грн, відповідачем надано суду: Договір про надання правової (професійної допомоги від 31.12.2024) (далі за текстом - Договір); Додаток №2 від 01.04.2025 до Договору; Акт приймання-передачі послуг від 09.05.2025.

За умовами Договору Адвокатське об`єднання «Секелик та партнери» ( далі- АО «СП» зобов`язується надати правову (професійну правничу) допомогу за окремими дорученнями Клієнта, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правової (професійно правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору в порядку передбаченому даним Договором. Перелік доручення (доручень) визначається у відповідному додатку до даного Договору.

Згідно з розділом 4 Договору розмір гонорару за надання правової допомоги (або вартість надання послуг) визначається у відповідному додатку до даного Договору. Порядок та умови відшкодування передбачуваних фактичних витрат визначається у відповідному додатку до даного Договору. Клієнт підтверджує, що він ознайомлений про те, що розмір гонорару визначений АО "СП" з власних міркувань та при його встановлені враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвокатів АО "СП". АО "СП" направляє акт приймання-передачі послуг (надалі - акт) на адресу місцезнаходження або електронну адресу Клієнта, яка зазначена в реквізитах даного Договору. Якщо протягом 10 днів після відправлення акта Клієнтом не надані вмотивовані заперечення або непідписаний акт вважається прийнятими та підписаний обома Сторонами.

Сторони, керуючись статтею 632 Цивільного кодексу України, домовилися, що цей Договір набирає чинності з 31.12.2024 в незалежності від дати укладання та дати підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2026 року, але в любому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Додатку №2 до Договору сторони дійшли взаємної згоди, що за надання правової (професійної правничої) допомоги (послуги) клієнту під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції розмір оплати становить 80 000, 00 грн.

Окремо оплачуються послуги адвоката, які будуть надані в судовому засіданні при розгляді справи в Північному апеляційному господарському суді - 8 000, 00 грн (пункт 4.2. Додатку №2).

Отже, умовами Договору сторони погодили фіксовану суму витрат на правничу допомогу.

За актом надання послуг, який датовано 09.05.2025, визначено перелік послуг, наданих Адвокатським об`єднанням відповідачу.

Згідно Акта наданих послуг Адвокатом надано Клієнту наступні послуги:

підготовка відзиву на апеляційну скаргу (надалі - відзив), 4 год;

підготовка відзиву, 3 год;

підготовка відзиву, 2 год;

підготовка заперечення проти залучення нових доказів, 3 год;

редагування, формування та відправка заперечення проти залучення нових доказів учасникам справи, 2 год;

формування та подача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд", що є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - через Електронний кабінет), домовленість про ознайомлення, 30 хв;

ознайомлення з матеріалами справи та їх аналіз, формування томів справи у письмовому вигляді (в тому числі час на прибуття до суду), 3 год;

формування та подача заперечення проти залучення нових доказів з додатками до Північного апеляційного господарського суду (надалі - суд), 30 хв;

редагування, формування та подача відзиву з додатками учасникам справи та до Суду через Електронний кабінет, 2 год;

підготовка до судового засідання призначеного на 06.05.2025, 1 год;

представлення інтересів клієнта у судовому засіданні, яке відбулося 06.05.2025, безпосередньою у приміщенні суду (в тому числі прибуття до Суду та очікування), 2 год;

підготовка акта приймання-передачі послуг, заяви про постановлення додаткового рішення (вирішити питання про розподіл судових витрат), формування заяви про постановлення додаткового рішення (вирішити питання про розподіл судових витрат) з додатками учасникам справи та до суду через Електронний кабінет, 2 год.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: "Гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу".

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічні правові висновки викладено у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Великої Палати Верховного Суду та постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднаної палати Верховного Суду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Позивач у суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що відповідачем не доведено розумність та співмірність витрат на правову допомогу у порівнянні зі складністю справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що послуги з ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відзиву, його редагування та формування протягом 5 різних днів включає в себе одну послугу з подачі відзиву на апеляційну скаргу; підготовка, заперечення, редагування, формування та відправка заперечення протягом 3 різних днів включає в себе одну послугу з подачі заперечення.

Також як вбачається з акту надання послуг та опису від 09.05.2025 до складу витрат на правову допомогу було включено підготовку заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, акта приймання-передачі послуг.

Щодо визначеної представником відповідача послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення, суд звертає увагу на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, згідно з якою заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Здійснивши аналіз співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатським об`єднанням робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданий адвокатським об`єднанням обсяг послуг, зокрема, участь у одному судовому засіданні, подача одного відзиву та одного заперечення у справі не відповідає критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони - позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про стягнення з позивача 10 000,00 грн за надання наведених вище послуг.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано незмінність позиції відповідача у судах першої та апеляційної інстанції, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, а також формування правової позиції у справі в межах апеляційного розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму10 000,00 грн.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» - адвоката Дички Анжеліки Русланівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна Сервісна Компанія» (03142, м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-А, оф. 03-10, ідентифікаційний код 44436033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Бергамо» (03067, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 7-В, кв. 47, ідентифікаційний код 42841976) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/15039/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 21.05.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська