Ухвала від 29.05.2025 по справі 462/6356/24

462/6356/24

2/465/2816/25

У Х В А Л А

29.05.2025 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Швед О.Р., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Львові клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 462/6356/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває цивільна справа № 462/6356/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді.

Ухвалою суду від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, а також клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду частково задоволено.

26.05.2025 позивача подав через систему «Електронний суд» клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, згідно якого просить усі судовізасідання усправі №462/6356/24проводити врежимівідеоконференції,забезпечити участьу судовихзасіданнях усправі №380/6356/24представниказа нотаріальнопосвідченою довіреністюВ.Реймерав режимівідеоконференції ззастосуванням програмногозабезпечення «EasyCon»тавикористанням власних технічних засобів та забезпечити участь у судових засіданнях у справі №380/6356/24 представника А.Гузової, яка буде приймати участь у судовому засіданні особисто в залі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 7 ст.11Закону України«Про судоустрійі статуссуддів», учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 2ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Як вбачається із поданої заяви про участь в режимі відеоконференції, до неї, на порушення вимог ч.2 ст.212 ЦПК України, не додано докази її надіслання іншому учаснику справи, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до ч.4 ст.212 ЦПК України, учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п. 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 45 Положення закріплено, що підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує відео-та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.

Нормативно-правовими актами ДСА України затверджується робота з технічними засобами фіксування судового засідання під час здійснення судового засідання.

Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв`язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб адресою wiki.court.gov.ua.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

В той же час, позивачу забезпечено взяти участь в усіх судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду згідно ухвали суду від 14.05.2025, а відтак повторна вимога позивача про проведення таких в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.

Статтею 15 ЦПК Українивизначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положеньст. 59 Конституції України,кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 58ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 131-2Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно із частинами першою, другою статті 60ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Предметом спору в даній справі є стягнення коштів в розмірі 130000 гривень. Дана справа не є малозначною.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (частина третястатті 274 ЦПК України).

Аналогічні висновки зроблені Верховним судом в ухвалі від 24 квітня 2023 року у справі №185/8512/21.

Водночас, позивач у прохальній частині позову просив проводити розгляд справи у порядку загального провадження.

Відтак, ухвалою суду від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до абз. 1 п.п. 11 п. 16-1 розділуХVПерехідних положень Конституції України, з дня набрання чинностіЗаконом України» про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті131-1та статті131-2цієїКонституціївиключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Законних підстав для віднесення даної справи до категорії справ незначної складності (малозначні справи) та допуску до участі у справі в суді першої інстанції представника позивача особи, яка не є адвокатом, нівелює вищенаведені вимоги процесуального закону.

А отже, представником позивача у даній може бути лише адвокат.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В матеріалах справи наявна нотаріальна посвідчена довіреність, проте відсутні відомості про те, що Реймер В.Є. та Гузова А.А. мають статус адвоката.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно дост. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги.

Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що справа розглядається в порядку загального позовного провадження, в якому представляти інтереси особи можуть лише адвокати, повноваження представників позивача не підтверджено належним чином, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання позивача.

Керуючись ст.ст.43,49,197,212,222,247,258-260ЦПК України

постановив:

У задоволенніклопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 462/6356/24 за позовом ОСОБА_1 доДержави Українав особіДержавної Казначейськоїслужби Українипро відшкодуванняморальної шкоди,завданої незаконнимидіями судді,В.Реймера- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір Б.Б.