2/472
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.09.2006 року Справа № 2/472
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний та компетентний
представник в судове засідання
не прибув;
від відповідача Аваков А.Ю., довіреність №76а,
від 20.05.06, юрисконсульт;
розглянувши
апеляційну скаргу Луганської обласної організації
Національної спілки художників України,
м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 12.05.06
по справі №2/472 (судді –Седляр О.О. –суддя
головуючий, Василенко Т.А., Яресько Б.В.)
за позовом Міського комунального підприємства
„Теплокомуненерго”, м.Луганськ
до відповідача Луганської обласної організації
Національної спілки художників України,
м.Луганськ
про стягнення 93663 грн. 12 коп.
В С Т А Н О В И В:
Міське комунальне підприємство „Теплокомуненерго”, м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської обласної організації Національної спілки художників, м.Луганськ про стягнення 93663 грн. 12 коп.
26.12.05 позивачем заявлено клопотання щодо зменшення розміру позовних вимог у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого він просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45325 грн. 16 коп., яка виникла за період з 01.11.01 по 01.05.04, інфляційні нарахування у сумі 17649 грн. 31 коп., річні у сумі 5426 грн. 26 коп.
11.01.06 позивач подав клопотання щодо зміни підстав позову та просить вважати підставою позову крім договорів від 30.03.99 №1065, від 02.02.00 №1179 також і договори від 19.01.00 №1168 та від 16.10.97 №718.
Заяви та клопотання позивачу щодо зміни підстав позову та зменшення розміру позовних вимог господарським судом Луганської області задоволені.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.06 позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 29801 грн. 97 коп., інфляційні нарахування у сумі 3665 грн. 87 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 43 грн. 70 коп., провадження у справі в частині стягнення 25262 грн. 39 коп. припинено, у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.06 Луганська обласна організація Національної спілки художників, м.Луганськ звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить частково скасувати рішення господарського суду в частині стягнення заборгованості в сумі 29801 грн. 97 коп., інфляційних нарахувань в сумі 3665 грн. 64 коп. і 3% річних в сумі 1219 грн. 84 коп., держмита і витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та прийняти нове, яким відмовити позивачу в частині стягнення боргу, який виник до жовтня 2002 року через пропуск строку позовної давності відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України та в задоволенні вимог про стягнення боргу, який виник з жовтня 2002 року по квітень 2004 року, у зв”язку з відсутністю боргу.
В обгрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам та матеріалам справи.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.06.06 для розгляду апеляційної скарги Луганської обласної організації Національної спілки художників, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 по справі №2/472 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С. –суддя –головуючий, Баннова Т.М. –суддя, Медуниця О.Є. –суддя.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.07.06 для розгляду апеляційної скарги Луганської обласної організації Національної спілки художників, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 по справі №2/472 здійснено заміну у складі колегії по розгляду апеляційної скарги. Виключено зі складу колегії суддю Медуницю О.Є., введено до складу колегії суддю Бойченка К.І.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем до початку розгляду справи надане клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв”язку з відпусткою його представника.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню враховуючи нижчевикладене.
Розгляд даної справи ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.06 було відкладено на 20.07.06 і дана ухвала була вручена представнику позивача згідно поштового повідомлення.
Ухвалою від 22.06.06 від позивача вимагалося надати додаткові документи для розгляду справи по суті.
20.07.06 представник позивача в судове засідання Луганського апеляційного господарського суду не прибув без повідомлення підстав неявки, і витребувані ухвалою суду документи апеляційній інстанції не представив.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 20.07.06 у зв”язку з неявкою представника позивача і ненаданням позивачем витребуваних документів розгляд справи відкладено на 14.09.06 і продубльовано вимоги ухвали від 22.06.06 до позивача в частині надання документів по даній справі.
Станом на 14.09.06 з 22.06.06 позивачем без поважних причин та підстав не виконані вимоги Луганського апеляційного господарського суду в частині надання документів, процесуальні строки розгляду даної справи вичерпані.
Згідно ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи через свого представника, яким можуть бути як особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також особи на підставі довіреності.
Таким чином, від імені позивача в судовому засіданні можуть представляти інтереси як повноважні особи згідно законодавства або установчих документів, так і інші представники за довіреністю.
Знаходження робітника позивача у відпустці підставою для відкладення розгляду справи законодавством не передбачено.
За таких підстав судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні, у задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити і справу розглянути за наявними у справі документами в даному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін виникли на підставі договорів №718 від 16.10.97, №1065 від 30.03.99,№1168 від 19.01.00, №1179 від 02.02.00.
За умовами вище перелічених договорів позивач зобов”язався надавати на об”єкти відповідача теплову енергію у вказаних в договорах обсягах, а відповідач зобов”язався проводити у встановлені договором строки оплату отриманої теплоенергії згідно рахунків позивача.
Відповідно до Статуту підприємство позивача забезпечує теплопостачання житлового фонду, комунально –побутових та інших споживачів у м.Луганську.
Факт надання відповідачу послуг теплопостачання підтверджується актами на включення та відключення опалення за спірний період, які підписані відповідачем і останнім цей факт не оспорюється (т.1. арк. спр. 13-23).
Факт вручення позивачем відповідачу рахунків на оплату теплоенергії за спірний період підтверджений матеріалами справи (т.1 арк. спр. 24-37) і відповідачем не оспорюється.
Відповідно до Закону України „Про місцеві державні адміністрації” міська державна адміністрація регулює тарифи на житлово –комунальні послуги підприємствам, визначає і встановлює норми їх споживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 №1548 на обласні державні адміністрації покладено обов”язок встановлювати тарифи на теплопостачання.
Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації 25.05.01 за №13 затверджена декларація підвищення оптової ціни на теплоенергію, якою встановлені тарифи на оплату за теплопостачання по групам споживачів, які визначені і затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31.12.98.
Позивач згідно задекларованих тарифів нарахував відповідачу плату за теплопостачання, а відповідач проводив оплату рахунків позивача не в повному обсязі, у зв”язку з чим за даними позивача за відповідачем склався борг по оплаті за теплопостачання у період з січня 2001 рік по травень 2004 рік в сумі 45325 грн. 16 коп. згідно уточнених позовних вимог.
Господарський суд Луганської області рішенням від 12.05.06 по справі №2/472 обґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за період з січня 2001 року по жовтень 2002 року за пропуском строку позовної давності і припинено провадження по справі в частині вимог, на суму яких позивач зменшив свої вимоги згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду Луганської області в цій частині прийнято відповідно до чинного законодавства, сторонами фактично не оспорюється.
Відповідачем оспорюється висновок господарського суду в частині обґрунтованості заявлених вимог про наявність і стягнення заборгованості в сумі 29801 грн. 97 коп., інфляційних нарахувань в сумі 3665 грн. 64 коп., та річних в сумі 1219 грн. 84 коп.
Судова колегія вважає, що господарський суд необґрунтовано дійшов до висновку, що відповідачем не доведені обставини, на які він посилається в обгрунтування своїх доводів враховуючи нижчевикладене.
Стаття 25 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” встановлює обов'язок місцевих державних адміністрацій виконувати Конституцію України та Закони України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, рішень Конституційного Суду України.
15.03.93 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №194 „Про державну підтримку творчих спілок, преси та книговидавничої справи”.
У пункті 2 вищевказаної Постанови кабінет Міністрів України зобов”язав Раду Міністрів Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації встановити з 01.04.92 плату для майстерень –студій за користування електроенергією, телефоном та комунальними послугами за нормами визначеними для житлових приміщень та поширити ці норми оплати на будинки творчості, приміщення творчих спілок, їх підрозділів і місцевих організацій.
Дана постанова Кабінету Міністрів України носить обов'язковий для виконання характер.
Як повідомило господарський суду Луганської області Головне управління економіки Луганської області державна адміністрація листом №22-4/150 від 27.01.06 приписи Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93 не були виконані і позивачем нараховувалася плата за теплопостачання згідно декларированих Головним управлінням економіки Луганської обласної державної адміністрації тарифів (т.1. арк. спр. 98), хоча це суперечить приписам Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93.
Позивач листом №15/42-2/15 від 11.10.02 звертався до Держжитлокомунгосту з питання застосування вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України і листом №2/2-1023 від 18.12.02 отримав відповідь на свій запит, що свідчить про те, що позивачу у жовтні 2002 року було відомо про порушення прав відповідача в частині нарахування плати за комунальні послуги, але належних дій для врегулювання цього питання останній не прийняв.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що при розгляді даної справи господарському суду необхідно було вирішувати питання про наявність заборгованості відповідача з урахуванням чинного законодавства - Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93р.
Відповідачем були надані в підтвердження своїх доводів в частині застосування приписів Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93 документи які підтверджують площу для теплопостачання за вищевказаними договорами (т.2, арк. спр. 28-40), яким господарський суд не надав належної оцінки.
В матеріалах справи знаходяться копії платіжних доручень, що підтверджують факт проведення відповідачем розрахунків за теплопостачання (т.2 арк. спр. 1-21), які підтверджують доводи відповідача в частині відсутності боргу перед позивачем за період з листопада 2002 року по квітень 2004 року враховуючи приписи Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93р.
Враховуючи приписи Постанови Кабінету Міністрів України №194 від 15.03.93, яка діяла до 02.10.03, розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 30.11.99 №893, яким затверджені тарифи за комунальні послуги, у тому числі і для населення, надані сторонами документи, розрахунки позивача і відповідача судова колегія вважає, що відповідачем доведений факт необґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення боргу в сумі 29801 грн. 97 коп., оскільки даний борг відсутній і у зв”язку з цим безпідставні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань і річних.
На підставі вищевикладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Луганської області неповно з”ясував обставини справи, надав невірну оцінку наданим сторонами доказів, що призвело до невірного висновку в частині визнання позовних вимог про стягнення боргу в сумі 29801 грн. 97 коп. заявленими обґрунтовано, як і інфляційних нарахувань , і річних, і в цій частині рішення підлягає скасуванню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу за позовом слід віднести на позивача.
Державне мито за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 103, п.4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Луганської обласної організації Національної спілки художників, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 по справі № 2/472 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 12.05.06 по справі №2/472 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Провадження по справі в частині стягнення 25262 грн. 39 коп. припинити.
5. У задоволенні позову в частині стягнення боргу відмовити.
6.Стягнути з Міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ, вул.К.Маркса, 54, р/р 26003101167 в АБ „Укркомунбанк”, МФО 304988, код 24047779 на користь Луганської обласної організації Національної спілки художників України, м.Луганськ, вул. Сент –Єтьєнівська,40, код 02916542, р/р 26006550016131 ЛОВ АКБ „УСБ”, МФО 304018 держмито за подання апеляційної скарги у сумі 175 грн. 40 коп.
7. Господарському суду луганської області видати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С.Єжова
Суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 127838 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні