Постанова від 25.06.2025 по справі 1-166/2009

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 1-166/2009

Провадження №1-в/726/29/25

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2025 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,

У С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до Садгірського районного суду м. Чернівці із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку КПК України в редакції 1960 року.

Клопотання мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_3 ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що під час оформлення спадщини дізнався про існуюче обтяження арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 8857261), що був зареєстрований 06.07.2009 Першою чернівецькою нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 19.06.2009 СУ УМВС в Чернівецькій області. Вказує, що на адвокатські запити отримала інформацію відповідно до якої в подальшому, після накладеного арешту постановою слідчого, постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 20.08.2009 року ОСОБА_5 госпіталізовано на примусове лікування до психіатричного закладу з посиленим наглядом та звільнено його з під варти при прибутті до психіатричного закладу, цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду. Оскільки під час винесення постанови у кримінальній справі №Н-090046 судом не було вирішено питання про зняття арешту, а підстави для арешту наразі відсутні, просить скасувати таке обтяження.

Вивчивши клопотання, його суть та додані до клопотання матеріали, суддя приходить до таких висновків.

Зі змісту клопотання вбачається, що на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, реєстраційний номер обтяження 8857261. Такий арешт зареєстрований 06.07.2009 Першою чернівецькою нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 19.06.2009 СУ УМВС в Чернівецькій області.

В подальшому, матеріали кримінальної справи №Н-090046 у якому накладено арешт направлені до суду та постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 20.08.2009 ОСОБА_5 госпіталізовано на примусове лікування до психіатричного закладу з посиленим наглядом та постановлено звільнити його з під варти. Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Накладення арешту та розгляд кримінального провадження відбувалися у порядку КПК України 1960 року.

Питання зняття арешту на майно у вказаній кримінальній справі вирішене не було.

Відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року, який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Частиною 1 статті 409 КПК України 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Питання зв`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора, відповідно до ст. 411 КПК України 1960 року.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства», у порядку, передбаченому ст.411 КПК України, суди вправі вирішувати питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову, якщо вироком ці заходи не скасовані.

Основними способами захисту прав за КПК України 1960 року визначено оскарження рішення слідчого (прокурора) про арешт майна до суду (ст. ст. 234, 236 КПК України 1960 року); оскарження арешту прокурору (ст. 235 КПК України 1960 року). Прокуратура у порядку нагляду має обов`язок та повноваження скасовувати рішення слідчого.

Главою 22 КПК України 1960 року передбачено, що у судовому порядку клопотання про скасування арешту на майно може бути розглянуте судом лише під час попереднього судового розгляду або розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту дев`ятого розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна заявника, поширюються норми КПК України 1960 року.

Судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі №6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження №12-99гс19).

В силу ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та в постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 сформулювала загальний правовий висновок, згідно з яким спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Також, у пункті 21 вказаної постанови ВП ВС від 30.06.2020 вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Також, у пункті 21 вказаної постанови ВП ВС від 30.06.2020 вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

З огляду на те, що метою звернення із цим клопотанням про скасування арешту майна є захист права власності заявника, який не був учасником кримінального провадження, а арешт накладено на відповідне майно у кримінальному провадженні, розпочатому за КПК України 1960 року та завершеному (постанова про госпіталізацію на примусове лікування до психіатричного закладу) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року, то відповідне питання (спір) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Таким чином клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала, оскільки спір є приватноправовим та стосується захисту інтересів особи, яка не була учасником кримінального провадження.

Вирішення зазначеного питання судом у порядку цивільного судочинства не призведе до заміщення ним функцій суду кримінальної юрисдикції та не може завдати шкоди інтересам кримінального провадження, яке вже завершене.

Виходячи з цього, з метою забезпечення права заявника на розгляд порушеного ним питання належним судом в порядку належного виду судочинства, клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись, ст.ст. 273, 409, 411 КПК України 1960 року, Розділом XI Перехідних положень КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна повернути особі, яка його подала без розгляду.

Роз`яснитизаявнику,що вінмає правозвернутись до місцевого суду за місцезнаходженням майна з позовною заявою про скасування арешту, накладеного на належне заявнику майно (або звільнення його з-під арешту), в порядку цивільного судочинства.

На постанову може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту її проголошення.

СуддяОСОБА_1