Постанова від 17.06.2025 по справі 910/17943/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"17" червня 2025 р. Справа№ 910/17943/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 17.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 (повний текст складено та підписано 03.03.2025)

у справі №910/17943/23 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САТІ-НОВА СОЮЗ»

про стягнення 10 072 232, 52 грн та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САТІ-НОВА СОЮЗ» (далі за текстом - відповідач), за яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача на його користь 10 072 232,52 грн, з яких: 5 291 648,10 грн сплачених позивачем відповідачу, 1 592 710,00 грн штрафу та 3 187 874,42 грн пені; зобов`язати відповідача виконати зобов`язання встановлені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункту 13.8 пункту 13 Договору №35.1-14/5-55 від 10.12.2019 (далі за текстом - Договір), а саме: 1) провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску від 09.09.2020 №58-26-4, та здати її позивачу у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам; 2) повернути за актом прийому-передачі документів позивачу отриману від позивача листом від 10.09.2020 №19-22/3-564 за актом приймання передачі проектної документації №1 проектну документацію (стадія робочий проект) по об`єкту Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті, та листом від 11.10.2021р. №09-22-1 за актом приймання-передачі №1 проектну документацію (стадія робочий проект) Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) (коригування) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті; 3) повернути відповідачу виконавчу документацію на фактично виконані на момент припинення договору №35.1-14/5-55 від 10.12.2019 роботи, відповідно до переліку встановленого в проекті організації будівництва, в тому числі, загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнали обліку результатів вхідного контролю матеріалів, виробів і конструкцій, а також стягнути 153 767,49 грн судового збору та 200,00 грн витрат, пов`язаних з направленням кореспонденції відповідачу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за результатами перевірки дотримання умов та фактичного виконання відповідачем умов Договору (службового розслідування) ним було виявлено збільшення договірної ціни на суму 5 291 648,10 грн через включення відповідачем до акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року робіт не передбачених договірною ціною, а тому позивач вважає, що вказані грошові кошти безпідставно набуті відповідачем і мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Позивач у позові вказує на допущене відповідачем порушення умов Договору в частині строків виконання робіт, а тому позивач нарахував йому 1 592 710,00 грн 7% штрафу на підставі підпункту 13.4 пункту 13 Договору та 3 187 874,42 грн пені на підставі підпункту 13.2 пункту 13 Договору за період з 27.11.2021 по 16.08.2022. Крім того, керуючись умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та пункту 13.4 Договору звернувся до відповідача із вимогою про розірвання Договору в односторонньому порядку. За твердженням позивача, Договір є розірваним з 17.08.2022, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати в натурі умови підпункту 13.8 пункту 13 Договору та частини 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 Договору.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.01.2024 задовольнив клопотання відповідача про передачу справи №910/17943/23 за підсудністю. Матеріали справи №910/17943/23 передав за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Господарський суд Київської області рішенням від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 відмовив у задоволенні позову.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами отримання відповідачем грошових коштів на суму 5 291 648,10 грн за відсутності відповідної правової підстави та/або підстави, яка згодом припинена. Вказані кошти отримані від позивача відповідачем в рамках виконання умов Договору як аванс та були використані останнім на роботи за Договором. При цьому одностороння відмова позивача від Договору відбулась на підставі положень Договору, тоді як статтею 651 ЦК України не визначено обов`язку підрядника з повернення суми використаного авансу.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 592 710,00 грн штрафу та 3 187 874,42 грн пені, оскільки з огляду на встановленні судом першої інстанції обставини у даній справі має місце прострочення кредитора, а не боржника.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача виконати в натурі зобов`язання за Договором, визначені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки позивач не ідентифікував дії, які слід вчинити відповідачу, а, отже, такий спосіб захисту є неефективним, так як не призведе до виконання боржником свого обов`язку та отримання кредитором належного виконання зобов`язання за судовим рішенням.

Водночас, за відсутності підстав для задоволення позову, суд першої інстанції не задовольнив заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Як вказує позивач, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що між учасниками справи відсутній спір щодо обставин сплати позивачем відповідачу вартості робіт, які не передбачені Додатком 3 «Договірна ціна» на суму 5 291 648,10 грн та щодо переліку робіт, які залишаються невиконаними відповідачем на суму 16 143 375,74 грн. Відповідач у суді першої інстанції не заперечував проти заявленого позивачем розміру суми коштів - 5 291 648,10 грн, сплачених за роботи, які не входили до умов Договору, фактично виконаних робіт та переліку робіт, які залишилися невиконаними. Враховуючи те, що кошти у розмірі 5 291 648,10 грн були сплачені позивачем відповідачу за роботи, які не передбачені умовами Договору, то такі кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

За твердженнями позивача, має місце прострочення боржника - відповідача, оскільки останній прострочив виконання зобов`язання за Договором та не вчинив дій, спрямованих на внесення змін до Договору відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а тому останній має нести відповідальність у вигляді сплати штрафу та пені, визначені умовами Договору.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати в натурі зобов`язання за Договором, визначені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору, то, як зазначає в апеляційній скарзі позивач, відповідач у суді першої інстанції не заперечував проти вказаних позовних вимог, лише у відзиві зазначив про те, що йому не зрозуміло як виконувати такі договірні умови. За твердженнями позивача, виконання, визначеного умовами Договору, обов`язку відповідачем поновить порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2025 у справі №910/17943/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 31.03.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2025 у справі №910/17943/23; витребував матеріали справи №910/17943/23 з Господарського суду Київської області; розгляд апеляційної скарги призначив на 06.05.2025 о 12 год. 15 хв.

Відповідач згідно відзиву на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що він не визнавав перелік робіт, що не відповідають Договірній ціні на суму 5 291 648,10 грн. Відповідач стверджує, що виконані ним роботи відповідають умовам Договору, проектній документації стадії «Р» (проектним рішенням) та Договірній ціні, про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін (представниками технічного нагляду) акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, без зауважень.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначає, що призупинення виконання робіт за Договором зумовлено виявленням у проектній документації нового переліку додаткових робіт та проханням роз`яснення щодо подальших дій, яке було проігноровано позивачем. При цьому, саме позивач як Замовник має ініціювати укладення Додаткової угоди для врегулювання питання виконання додаткових робіт. Доводи позивача про розірвання Договору в односторонньому порядку не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідач лист від 05.07.2022 №01-22-546 від позивача не отримував, оскільки згідно накладної №0830201114040 лист направлено відповідачу із зазначенням неправильного поштового індексу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати в натурі зобов`язання за Договором, визначені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору, то, як правильно встановлено судом першої інстанції, вказані вимоги не ідентифіковано, позивачем не визначено дій, які мають бути виконані відповідачем.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.05.2025, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) продовжив строк розгляду справи №910/17943/23 та оголосив перерву у розгляді справи №910/17943/23 до 17.06.2025 об 12 год. 15 хв.

17.06.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.06.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.12.2019 між позивачем (Замовником) та відповідачем (Генпідрядником) укладено Договір, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Генпідрядник зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (будівельні роботи), далі - Роботи, на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації стадії «Робочий проект» (далі - проектна документації) та здати роботи Замовнику в обумовлені Договором строки, а Замовник зобов`язується прийняти та оплати виконати якісно Роботи на умовах даного Договору. До робіт за даним Договором належить виконання будівельних робіт, монтаж обладнання (устаткування) та пусконалагоджувальні роботи. Код класифікатора згідно з ДК 021:2015 4545000-6 «Інші завершальні будівельні роботи». Генпідрядник зобов`язується придбати матеріальні ресурси та обладнання (устаткування) (устаткування тощо), необхідні для виконання робіт (т. 1, а.с. 14-20).

Згідно з пунктом 1.5 Договору обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, передбачено в Локальних кошторисах на будівельні роботи та Локальних кошторисами на придбання устаткування, меблів та інвентарю (Додатки №4-26 до Договору). Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання будівельних робіт в разі внесення змін до проектної документації, а також в залежності від реального фінансування видатків Замовника та можливого використання більш досконалої технології, про що письмово інформується Генпідрядник.

Розділом 3 Договору сторони погодили ціну.

Сума, визначена у Договорі (далі також - договірна ціна та/або ціна Договору) становить 22 753 000,00 грн, з урахуванням ПДВ 20% - 3 792 166,67 грн, у тому числі: будівельних робіт: 20 314 134,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 3 385 698,07 грн; обладнання (устаткування): 2 348 865,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 406 477,60 грн.

Ціна Договору є Динамічною (Додаток №3 до Договору) протягом строку дії Договору згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Ціна Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін. У разі необхідності внесення змін до Договору, такі зміни відбуваються за взаємною згодою Сторін у порядку та у терміни, передбаченому діючим законодавством України (пункти 3.1-3.3 Договору).

Замовник протягом 15 банківських днів після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, надання акта-допуску, передачі Замовником Генпідряднику проектної документації, та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП МА «Бориспіль» на рік, в якому здійснюється фінансування, та після отримання Замовником листа від Генпідрядника з зазначенням розміру авансового платежу та надання Генпідрядником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму авансового платежу, перераховує на розрахунковий рахунок Генпідрядника аванс на виконання зобов`язань за Договором у розмірі не більше 30 % ціни Договору, з урахуванням ПДВ. Датою перерахування авансу вважається день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника (пункт 5.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що строк виконання робіт: 184 календарні дні з дати отримання Генпідрядником письмового повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором. Замовник відправляє письмове повідомлення після затвердження (погодження) фінансового плану ДП МА «Бориспіль» на рік початку виконання робіт, з передбаченими видатками на фінансування робіт, що є предметом цього Договору.

До початку виконання будівельних робіт Замовник передає Генпідряднику акт-допуск та проектну документацію за Актом прийому-передачі документів.

Генпідрядник виконує Роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм, правил, ДБН, умов цього Договору, інших діючих нормативно-правових актів України (пункти 6.5, 6.6 Договору).

Згідно з підпунктами 7.1.2, 7.1.3 пункту 7.2 Договору Замовник зобов`язаний надати Генпідряднику до початку виконання робіт проектну документацію (стадія «Робочий проект») «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747)» за Актом прийому-передачі документів. Надати Генпідряднику будівельний майданчик згідно з Актом-допуском, організувати допуск техніки та працівників Генпідрядника до будівельного майданчика.

На виконання умов Договору сторони склали та підписали Акт про передачу будівельного майданчика, який знаходиться на території ДП МА «Бориспіль» для виконання робіт згідно умов Договору «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (будівельні роботи)», із зазначенням про початок робіт - 01.10.2020 (т.1, а.с. 72-73).

Листом від 10.09.2020 №19-22/3-564 «Про передачу проектної документації (стадія «РП») позивач передав відповідачу проектну документацію (стадія «Робочий проект») в переліку згідно з актом передачі №1 (т.1, а.с. 70-71).

Листом від 02.10.2020 №19-22/3-593 «Про початок виконання робіт» (т.1, а.с. 74) позивач письмово повідомив відповідача про початок виконання робіт. Лист отримано відповідачем 06.10.2020, про що свідчить відмітка директора ТОВ «Саті-Нова Союз» Шлаган В.В. про отримання.

На виконання умов Договору позивач здійснив авансові та проміжний платежі. Згідно платіжного доручення №798 від 16.10.2020 позивач сплатив відповідачу 4 550 600,00 грн - 20% авансу (т.1, а.с. 75); згідно платіжного доручення №2219 від 07.12.2020 позивач сплатив відповідачу 1 137 650,00 грн - 5% авансу (т.1, а.с. 76); згідно платіжного доручення №990 від 29.12.2020 позивач сплатив відповідачу 4 474 779,52 грн - пром. плат. за кап. ремонт дороги (т.1, а.с. 77); згідно платіжного доручення №1032 від 30.12.2020 позивач сплатив відповідачу 1 137 650,00 грн - 5% авансу (т.1, а.с. 78).

Згідно з пунктами 6.7, 6.8 Договору приймання виконаних якісно робіт здійснюється сторонами у відповідності до чинного законодавства України, Державних будівельних норм України та умов цього Договору. Приймання фактично виконаних робіт здійснюється на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за умови надання Генпідрядником копій необхідних документів для підтвердження постачання обладнання (устаткування) та матеріальних ресурсів від їх продавців. Поточні ціни на матеріальні ресурси та обладнання (устаткування) приймаються за відповідними обґрунтованими (найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.

Замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) повинен розглянути їх. За результатами розгляду Замовник має підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Акти здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

З матеріалів даної справи вбачається, що між сторонами підписано Додаток №3 до Договору - Договірна ціна на будівництво Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747), що здійснюється у 2019 році (т.1, а.с. 22).

За результатами виконання відповідачем будівельних робіт за Договором позивачем та відповідачем складено та підписано без зауважень Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року, №2 за грудень 2020 року, №3 за грудень 2020 року, №4 за грудень 2020 року, №5 за грудень 2020 року, №6 за грудень 2020 року, №7 за грудень 2020 року (т.1, а.с. 91-136); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року на загальну суму 10 163 029,52 грн (т.1, а.с. 136); Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 за березень 2021 року (т.1, а.с. 137-143); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на загальну суму 1 137 650,00 грн (т.1, а.с. 144).

Всього за вказаними Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та березень 2021 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року та березень 2021 року відповідачем виконано та передано, а позивачем прийнято будівельні роботи на загальну суму 11 300 679,52 грн.

Також сторони склали та підписали Додатки №№4-26 до Договору - локальні кошториси на будівельні роботи (т.1, а.с. 25-62).

Згідно пункту 18.1 у редакції Додаткової угоди №4 від 02.07.2021 до Договору (т.1, а.с. 67) Договір діє до 30.09.2022.

Додатковими угодами №2 від 22.02.2021, №3 від 04.06.2021, №6 від 09.09.2021 (т.1, а.с. 65, 66, 69) сторони доповнили пункт 10.6 Договору, вказавши субпідрядників, яких відповідач залучає до виконання робіт за даним Договором.

Відповідно до пункту 6.23 Договору Замовник залишає за собою право призупинити виконання робіт за Договором на строк не більше 30 календарних днів (загалом протягом дії Договору), повідомивши про це Виконавця письмово (письмове повідомлення про призупинення виконання робіт з зазначенням дати такого призупинення), яке буде невід`ємною частиною Договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого письмового повідомлення та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін до Договору. Поновлення виконання робіт здійснюється за відповідним письмовим повідомленням Замовника про відновлення виконання робіт за Договором з зазначенням дати відновлення робіт, яке буде вважатися невід`ємною частиною Договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого письмового повідомлення та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін до Договору. Строк використання одержаного авансового платежу, зазначеного в пункті 5.1 Договору, може бути призупинений разом з призупиненням строку виконання робіт лише за погодженням з Замовником шляхом укладення відповідної Додаткової угоди до Договору і відновлюється з дати відновлення робіт, вказаної у повідомленні про відновлення виконання робіт за Договором.

Листом від 16.03.2021 №02-26/2021 «Про призупинення виконання робіт за Договором» відповідач повідомив позивача про виявленні при безпосередньому виконанні робіт невідповідності між проектними рішеннями та відомістю обсягів робіт, що була оприлюднена при закупівлі, в результаті якого є необхідність у здійсненні коригування проектно-кошторисної документації з метою усунення невідповідностей в обсягах робіт, а саме - узгодження між проектними рішеннями та кошторисною документацією (договірною ціною). А тому, відповідач керуючись положеннями пункту 6.23 Договору повідомив позивача про призупинення виконання робіт за Договором (т.2, а.с. 46).

Відповідач звернувся до позивача із листом від 30.03.2021 №01-38/2021 (т.1, а.с. 145-147) щодо необхідності коригування проектно-кошторисної документації, оскільки під час виконання робіт на об`єкті будівництва відповідачем виявлено невідповідності між архітектурними рішеннями, фактичним обсягом робіт та обсягами, що визначені «Відомістю обсягів робіт». Виявлені роботи технічно пов`язані з основними роботами, відповідно, невиконання яких унеможливлює подальше проведення робіт з капітального ремонту та завершення робіт, що визначені Договором. В результаті виникнення непередбачуваних обставин, що не залежать від Генпідрядника, виникла необхідність у здійсненні коригування проектно-кошторисної документації з метою усунення невідповідностей.

У вказаному листі відповідач навів перелік пропозицій необхідних змін для забезпечення сумісності робіт з дотриманням технологічних правил виконання робіт та для підвищення ефективності гарантійної та післягарантійної експлуатації об`єкту будівництва. При цьому відповідач просив позивача призупинити виконання робіт за Договором.

Позивач листом від 05.04.2021 №19-22/3-78 погодився на призупинення виконання робіт за Договором (т.1, а.с. 148).

Позивач листом від 07.05.2021 №19-22/3-109 просив відповідача поновити виконання робіт (т.1, а.с. 149). У листі від 07.05.2021 №19-22/3-109 позивач повідомив відповідача про те, що Замовником затверджено Завдання на проектування коригування стадії «Робочий проект» від 21.04.2021 №58-25/1-4.

Додатковою угодою №5 від 14.07.2021 до Договору (т.1, а.с. 68) сторони домовились призупинити виконання робіт за Договором з 07.05.2021. При цьому разом з виконанням робіт призупиняються обчислення перебігу строків виконання робіт, зазначених у пункті 6.1 Договору.

Підрядник продовжить виконання робіт за Договором з дати надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Замовником відкоригованої проектної документації Генпідряднику за Актом приймання-передачі документів. У разі якщо надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Генпідряднику Замовником відкоригованої проектної документації за Актом приймання-передачі документів відбувалось в різні дати, то строк виконання робіт (визначений в пункті 6.1 Договору) продовжує обчислюватися з дати події, яка наступила пізніше.

Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, що виникли до її укладення, а саме з 07.05.2021.

Відповідач листом від 20.05.2021 №02-65/2021 (т.2, а.с. 48-49) просив позивача, зважаючи на те, що виникли документально підтверджені об`єктивні обставини, які вплинули на виконання робіт за Договором (проводяться дії з коригування проектної документації) після отримання позитивного експертного звіту укласти додаткову угоду щодо внесення змін до Договору про продовження терміну дії Договору та строку виконання робіт.

Листом від 11.10.2021 №09-22-1 позивач просив відповідача поновити виконання робіт (т.1, а.с. 150), до листа позивачем додано проектну документацію (стадія «Робочий проект») «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (Коригування) в переліку згідно з актом приймання-передачі, копію позитивного експертного звіту №0121-4299-21/УЕГ/А від 22.09.2021. Лист отримано директором відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на листі від 11.10.2021 №09-22-1.

Листом від 13.10.2021 №1-13/10/21, який отримано позивачем 13.10.2021, про що свідчить відмітка про отримання (т.2, а.с. 72) відповідач просив позивача надати йому строк у 20 робочих днів з дати отримання оновленої проектної документації для ознайомлення з нею та поновлення робіт після такого ознайомлення.

Відповідач листом від 23.11.2021 №23-11/2021 (вх. №П-16-6878 від 23.11.2021) (т.1, а.с. 152-154) повідомив позивача про опрацювання проектної документації (стадія «Робочий проект») «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (Коригування) та позитивного експертного звіту №0121-4299-21/УЕГ/А від 22.09.2021, та зазначив, що в результаті проведеної комплексної експертизи робочого проекту, встановлена необхідність проведення додаткових будівельних робіт не зазначених у початковому проекті, які являються пов`язаними у технологічному процесі з роботами, що виконуються Генпідрядником за Договором та повинні проводитись в межах єдиного будівельного майданчика в рамках одного об`єкту, у зв`язку із чим необхідно погодити строки виконання додаткових робіт.

А тому, відповідач вказаним листом просив позивача надати письмові роз`яснення з порушених питань для координації дій Генпідрядника; розглянути можливість продовження строків виконання будівельних робіт за Договором до 236 календарних днів.

Відповідач листом від 20.12.2021 №20-12/2021 направив позивачу для ознайомлення науково-практичний висновок (про істотну зміну обставин) від 17.12.2021 №3442/1.2, за результатами експертного дослідження, яке проведене Торгово-промисловою палатою України щодо наявності підстав для застосування позивачем переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (т.2, а.с. 73).

Листом від 19.01.2022 №19/01-22 (вх. №01-16-393 від 19.01.2022) відповідач повідомив позивача про необхідність надати роз`яснення та вирішення питання стосовно строків виконання робіт, та призупинення виконання робіт станом на 19.01.2022 (т.1, а.с. 155).

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 22.02.2022 №09-22-53, надісланий на адресу відповідача 24.02.2022 (т.1, а.с. 156, 157), повідомив відповідача про відсутність правових підстав для зупинення виконання робіт в односторонньому порядку.

Позивач листом від 05.07.2022 №01-22-456 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки відповідачем допущено порушення умови пункту 6.1 Договору, який визначає, що роботи мають бути виконані протягом 184 календарних днів з дати отримання Генпідрядником письмового повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором, враховуючи призупинення виконання робіт з 07.05.2021 та лист позивача від 11.10.2021 №09-22-1 та відповідь відповідача на такий лист (від 23.11.2021 №23-11/2021), позивач вважає, що строк виконання робіт за Договором закінчився 26.11.2021 (т.1, а.с. 158-159).

Замовник за умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 Договору має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, у разі невиконання Генпідрядником зобов`язань відповідно до умов Договору, письмово повідомивши про це його у строк за 20 робочих днів до дати розірвання.

Відповідач повторно звернувся до позивача із листом №02-93/2022 від 19.08.2022 (вх. №01-16-2631 від 19.08.2021) стосовно результатів розгляду листів №23-11/2021 від 23.11.2021, №19/01-22 від 19.01.2022 та даного листа (т.1, а.с. 164-165).

У відповідь на лист відповідача №02-93/2022 від 19.08.2022 позивач листом від 02.09.2022 №09-22-98, надісланий на адресу відповідача 06.09.2022, повідомив відповідача про порушення останнім умов Договору та розірвання Договору в односторонньому порядку (т.1, а.с. 166-167, 168).

Разом з цим, позивачем у період з 30.11.2021 по 24.12.2021 проведено службове розслідування з метою перевірки дотримання умов та фактичного виконання Договору на закупівлю робіт з Капітального ремонту дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747), дотримання порядку приймання та оплати виконаних будівельних робіт, встановлення можливих порушень з боку Генпідрядника та працівників ДП МА «Бориспіль». За результатами проведення якого було встановлено, що службовими особами ДП МА «Бориспіль» (начальником служби з капітального будівництва - Литвак Я., головним фахівцем відділу кошторисів служби з капітального будівництва - Соловйовим М.С., провідним інженером відділу технічного нагляду з капітального будівництва Мозуляки Р.В. ) допущено порушення положень їх Посадових інструкції, внаслідок чого будівельні роботи проведені відповідачем у грудні 2020 року та прийняті позивачем, з порушенням строків та норм Закону України «Про публічні закупівлі», за актом від 24.12.2021 №36-26/1-2, запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб позивача (т.1, а.с. 169-172).

Позивач звернувся до відповідача із листом від 07.02.2022 №09-22-42, в якому повідомив останнього про те, що під час перевірки виконання будівельних робіт у підписаних актах виконання будівельних робіт були виявлені роботи не передбачені у Договірній ціні, а тому керуючись пунктами 2.1, 3.2 Договору та пунктом 6.4.7 ДСТ Б Д.1.1-1:2003 «Правила визначення вартості будівництва» просив підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 4 274 630,45 грн (т.1, а.с. 173).

У відповідь на вказаний лист позивача, відповідач листом №02-27/2022 від 16.02.2022 (вх. №01-16-1128 від 16.02.2022) (т.1, а.с. 174) відмовив у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 4 274 630,45 грн із зазначенням необхідності об`єктивного та повного з`ясування обставин, викладених у листі позивача від 07.02.2022 №09-22-42.

16.08.2022 позивач звернувся до відповідача із листом від 15.08.2022 №09-22-91, в якому повідомив останнього про те, що під час перевірки виконання будівельних робіт у підписаних актах виконання будівельних робіт були виявлені роботи не передбачені в Договірній ціні, а тому керуючись пунктами 2.1, 3.2 Договору та пунктом 6.4.7 ДСТ Б Д.1.1-1:2003 «Правила визначення вартості будівництва» просив підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 5 291 648,10 грн (т.1, а.с. 180, 181-183).

Позивач 08.09.2022 надіслав на адресу відповідача претензію від 01.09.2022 №35-28/5-75 про сплату 5 291 648,10 грн як безпідставно набутих відповідачем (т.1, а.с. 220-221, 222-223).

Доказів реагування на претензію від 01.09.2022 №35-28/5-75, як і доказів сплати 5 291 648,10 грн відповідачем позивачу, матеріали даної справи не містять.

25.04.2023 позивач надіслав відповідачу лист від 13.04.2023 №03-22-1034 про нарахування пені на підставі пункту 13.2 Договору та виставлення рахунку-фактури №631/1/1/160822 від 16.08.2022 на суму 3 187 874,42 грн (т.1, а.с. 231, 232-235).

Згідно з умовами Договору (пункти 13.2, 13.3, 13.4 Договору) у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення.

У разі порушення виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання.

За порушення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1, терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, понад 30-ть календарних днів, Генпідрядник додатково сплачує Замовникові штраф у розмірі 7% від ціни Договору.

У разі, якщо прострочення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перевищить 30-ть календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Генпідрядника. При цьому Генпідрядник зобов`язаний повернути аванс, виплачений за Договором та сплатити Замовникові штраф у розмірі 7% від ціни Договору.

Листом від 01.12.2022 №09-22-136, надісланим на адресу відповідача 05.12.2022, позивач просив відповідача повернути проектну документацію та передати виконавчу документацію, та провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску, та здати її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам (т.1, а.с. 236, 237-240).

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.3.15 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонньої відмови від Договору з боку Замовника) повернути Замовнику проектну документацію за Актом прийому-передачі документів та передати всю документацію (у технологічно можливих обсягах) на фактично виконані на момент припинення Договору роботи протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з підпунктом 7.3.17 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний після закінчення робіт звільнити будівельний майданчик.

Пунктом 13.18 Договору встановлено, що протягом 20-ти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку з боку Замовника Генпідрядник зобов`язаний провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску та здати Замовнику її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам.

Доказів реагування на лист позивача від 01.12.2022 №09-22-136 матеріали даної справи не містять.

Спір виник через те, що позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти на суму 5 291 648,10 грн, оскільки ним виконано будівельні роботи, які не були включені до Договірної ціни. Крім того, відповідач допустив порушення умов Договору в частині строків виконання робіт, а тому позивач нарахував відповідачу 1 592 710,00 грн 7% штрафу на підставі підпункту 13.4 пункту 13 Договору та 3 187 874,42 грн пені на підставі підпункту 13.2 пункту 13 Договору за період з 27.11.2021 по 16.08.2022. Керуючись умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та пункту 13.4 Договору позивач звернувся до відповідача із вимогою про розірвання Договору в односторонньому порядку. За твердженням позивача, Договір є розірваним з 17.08.2022, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати в натурі умови підпункту 13.8 пункту 13 Договору та частини 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 Договору.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові відносини, що склалися між сторонами у даній справі виникли з договору будівельного підряду.

За договором підряду згідно частини 1 статті 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 849 ЦК України унормовано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно із частинами 1-3 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

За статтею 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Відповідно до статті 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог статей 877, 879 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно із частинами 1, 4 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Позивачем завлено до стягнення з відповідача 5 291 648,10 грн як безпідставно набуті.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 ЦК України).

Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).

Отже, тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність встановлення обставини, які в сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України. Якщо позивач в односторонньому порядку не відмовлявся від договору або договір не був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним. Частиною 1 статті 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору сплатив відповідачу 11 300 679,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №798 від 16.10.2020 на суму 4 550 600,00 грн, №2219 від 07.12.2020 на суму 1 137 650,00 грн, №990 від 29.12.2020 на суму 4 474 779,52 грн, №1032 від 30.12.2020 на суму 1 137 650,00 грн.

В свою чергу, відповідач виконав будівельні роботи, прийняті позивачем за Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2020 року, №2 за грудень 2020 року, №3 за грудень 2020 року, №4 за грудень 2020 року, №5 за грудень 2020 року, №6 за грудень 2020 року, №7 за грудень 2020 року, №8 за березень 2021 року на загальну суму 11 130 679,20 грн.

Посилання позивача на те, що за положеннями статті 853 ЦК України він був зобов`язаний прийняти роботи, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до статті 853 ЦК України зобов`язаний оглянути виконану підрядником роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 2 статті 853 ЦК України якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Враховуючи прийняття позивачем виконаних відповідачем будівельних робіт за підписаними, без зауважень, актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт, без надіслання ним відповідачу (Підряднику) заяви про відступ Підрядника від умов Договору, зазначених в актах приймання-передачі виконаних будівельних робіт, не узгоджених у «Договірній ціні», в силу частини 2 статті 853 ЦК України він втратив право у подальшому посилатися на відступи Підрядника від умов Договору.

У наданому позивачем акті від 24.12.2021 №36-26/1-2 «Про результати службового розслідування» зазначено, що за результатами проведення службового розслідування було встановлено, що службовими особами ДП МА «Бориспіль» (начальником служби з капітального будівництва - Литвак Я., головним фахівцем відділу кошторисів служби з капітального будівництва - Соловйовим М.С., провідним інженером відділу технічного нагляду з капітального будівництва Мозуляки Р.В. ) допущено порушення положень їх Посадових інструкції, оскільки були прийняті додаткові роботи, що не були передбачені умовами Договору орієнтовно на суму 3 717 566,55 грн з ПДВ, за що запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб позивача.

За таких обставин, посилання позивача на проведене у період з 30.11.2021 по 24.12.2021 службове розслідування з метою перевірки дотримання умов та фактичного виконання Договору на закупівлю робіт з Капітального ремонту дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747), дотримання порядку приймання та оплати виконаних будівельних робіт, встановлення можливих порушень з боку Генпідрядника та працівників ДП МА «Бориспіль» не заслуговує на увагу суду.

Крім того, такий акт стосується внутрішнього службового розслідування позивача щодо порушення його посадовими особами своїх повноважень, визначених у Посадових інструкціях та не може бути визнаний заявою замовника про відступи допущені підрядником від умов договору.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно не враховані надіслані позивачем відповідачу відкориговані акти виконаних будівельних робіт, на прийнятті ним за актами роботи на загальну суму 5 291 648,10 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5 291 648,10 грн як безпідставно набутих, за підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт, без зауважень та без надіслання замовником підряднику заяви про відступи від умов договору, заявлених на підставі статті 1212 ЦК України.

Позивач листом від 05.07.2022 №01-22-456 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки відповідачем допущено порушення умови пункту 6.1 Договору, який визначає, що роботи мають бути виконані протягом 184 календарних днів з дати отримання Генпідрядником письмового повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором, враховуючи призупинення виконання робіт з 07.05.2021 та лист позивача від 11.10.2021 №09-22-1 та відповідь відповідача на такий лист (від 23.11.2021 №23-11/2021), позивач вважає, що строк виконання робіт за Договором закінчився 26.11.2021.

Замовник за умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 Договору має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, у разі невиконання Генпідрядником зобов`язань відповідно до умов Договору, письмово повідомивши про це його у строк за 20 робочих днів до дати розірвання.

Згідно з пунктом 19.4 Договору всі документи (листи, повідомлення, інші кореспонденція та т.і.), що будуть відправлені Замовником на адресу Виконавця, вказану у Договорі, вважаються такими, що були відправлені належним чином належному отримувачу до тих пір, поки Виконавець письмово не повідомить належним Замовника про зміну свого місцезнаходження (із доказами про отримання Замовником такого повідомлення). Уся кореспонденція, що направляється Замовником, вважається отриманою Виконавцем не пізніше 14-ти днів з моменту їх відправки Замовником на адресу Виконавця, зазначену у Договорі.

У розділі 21 Договору визначені адреси сторін для листування.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу лист від 05.07.2022 №01-22-456 про розірвання договору в односторонньому порядку 06.07.2022 за поштовим відправленням №0830201114040, в описі вкладення у цінний лист вказано адресу відповідача, яка відповідає адресі, зазначеній у розділі 21 Договору.

Таким чином, враховуючи положення пункті 7.2.6 пункту 7.2 та пункту 19.4 Договору, Договір вважається розірваним з 17.08.2022.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Отже, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із частинами 1, 2 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання..

Умовами Договору сторони погодили, що у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення.

У разі порушення виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання.

У разі, якщо прострочення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перевищить 30-ть календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Генпідрядника. При цьому Генпідрядник зобов`язаний повернути аванс, виплачений за Договором та сплатити Замовникові штраф у розмірі 7% від ціни Договору (пункти 13.2, 13.4 Договору).

Позивачем заявлено до стягнення 1 592 710,00 грн 7% штрафу на підставі підпункту 13.4 пункту 13 Договору та 3 187 874,42 грн пені на підставі підпункту 13.2 пункту 13 Договору за період з 27.11.2021 по 16.08.2022, оскільки, як вказує позивач, відповідач мав виконати будівельні роботи за Договором відповідно до умов пункту 6.1 Договору у строк до 26.11.2021.

Водночас як правильно встановлено судом першої інстанції, роботи за Договором були призупинені у зв`язку із необхідністю коригування проектно-кошторисної документації, оскільки під час виконання робіт на об`єкті будівництва відповідачем виявлено невідповідності між архітектурними рішеннями, фактичним обсягом робіт та обсягами, що визначені «Відомістю обсягів робіт». Виявлені роботи технічно пов`язані з основними роботами, відповідно, невиконання яких унеможливлює подальше проведення робіт з капітального ремонту та завершення робіт, що визначені Договором.

Додатковою угодою №5 від 14.07.2021 до Договору (т.1, а.с. 68) сторони домовились призупинити виконання робіт за Договором з 07.05.2021. При цьому разом з виконанням робіт призупиняються обчислення перебігу строків виконання робіт, зазначених у пункті 6.1 Договору.

При цьому зазначено, що підрядник продовжить виконання робіт за Договором з дати надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Замовником відкоригованої проектної документації Генпідряднику за Актом приймання-передачі документів. У разі якщо надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Генпідряднику Замовником відкоригованої проектної документації за Актом приймання-передачі документів відбувалось в різні дати, то строк виконання робіт (визначений в пункті 6.1 Договору) продовжує обчислюватися з дати події, яка наступила пізніше.

Відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, що виникли до її укладення, а саме з 07.05.2021.

Листом від 11.10.2021 №09-22-1 позивач просив відповідача поновити виконання робіт, до листа позивачем додано проектну документацію (стадія «Робочий проект») «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (Коригування) в переліку згідно з актом приймання-передачі, копію позитивного експертного звіту №0121-4299-21/УЕГ/А від 22.09.2021. Лист отримано директором відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на листі від 11.10.2021 №09-22-1.

Листом від 13.10.2021 №1-13/10/21, який отримано позивачем 13.10.2021, про що свідчить відмітка про отримання відповідач просив позивача надати йому строк у 20 робочих днів з дати отримання оновленої проектної документації для ознайомлення з нею та поновлення робіт після такого ознайомлення.

Відповідач листом від 23.11.2021 №23-11/2021 (вх. №П-16-6878 від 23.11.2021) повідомив позивача про опрацювання проектної документації (стадія «Робочий проект») «Капітальний ремонт дороги №1 (термінал «D») з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. №47747) (Коригування) та позитивного експертного звіту №0121-4299-21/УЕГ/А від 22.09.2021, та зазначив, що в результаті проведеної комплексної експертизи робочого проекту, встановлена необхідність проведення додаткових будівельних робіт не зазначених у початковому проекті, які являються пов`язаними у технологічному процесі з роботами, що виконуються Генпідрядником за Договором та повинні проводитись в межах єдиного будівельного майданчика в рамках одного об`єкту, у зв`язку із чим необхідно погодити строки виконання додаткових робіт.

А тому, відповідач вказаним листом просив позивача надати письмові роз`яснення з порушених питань для координації дій Генпідрядника; розглянути можливість продовження строків виконання будівельних робіт за Договором до 236 календарних днів.

Відповідач листом від 20.12.2021 №20-12/2021 направив позивачу для ознайомлення науково-практичний висновок (про істотну зміну обставин) від 17.12.2021 №3442/1.2, за результатами експертного дослідження, яке проведене Торгово-промисловою палатою України щодо наявності підстав для застосування позивачем переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом від 19.01.2022 №19/01-22 (вх. №01-16-393 від 19.01.2022) відповідач повідомив позивача про необхідність надати роз`яснення та вирішення питання стосовно строків виконання робіт, та призупинення виконання робіт станом на 19.01.2022.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав відповідачу роз`яснень з порушених питань для координації дій Генпідрядника та не розглянув можливість продовження строків виконання будівельних робіт за Договором, тоді як в результаті необхідності проведення додаткових будівельних не зазначених у початковому проекті, які являються пов`язаними у технологічному процесі з роботами, що виконуються Генпідрядником за Договором та повинні проводитись в межах єдиного будівельного майданчика в рамках одного об`єкту, виконання робіт у визначені Договором строки стали неможливими.

Згідно із статтею 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Відповідно до підпункту 3 пункту 19.12 Договору істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Строк дії Договору та виконання зобов`язань може продовжуватися у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься замовником у момент виникнення об`єктивних обставин (виходячи з їх особливостей) з дотриманням чинного законодавства.

Згідно із положеннями пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Позивач не погодив відповідачу строки виконання робіт за Договором, з урахуванням необхідності проведення додаткових робіт та збільшення їх вартості, що зумовлює проведення додаткового тендеру, чим призвів до неможливості виконання відповідачем робіт.

Відповідно до частин 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Якщо боржник доведе, що не виконав свого зобов`язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності у вигляді сплати неустойки, оскільки порушення зобов`язання у вигляді його прострочення боржником не настало i в такому разі вважається, що виконання зобов`язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина 2 статті 613 цього Кодексу).

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, у даній справі, має місце прострочення кредитора, що виключає притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати договірної пені та 7% штрафу.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску від 09.09.2020 №58-26-4, та здати її позивачу у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам та повернення за актом прийому-передачі документів позивачу отриманих від позивача листом від 10.09.2020 №19-22/3-564 за актом приймання передачі проектної документації №1 проектну документацію (стадія робочий проект) по об`єкту Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті, та листом від 11.10.2021р. №09-22-1 за актом приймання-передачі №1 проектну документацію (стадія робочий проект) Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) (коригування) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті; 3) повернути відповідачу виконавчу документацію на фактично виконані на момент припинення договору №35.1-14/5-55 від 10.12.2019 роботи, відповідно до переліку встановленого в проекті організації будівництва, в тому числі, загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнали обліку результатів вхідного контролю матеріалів, виробів і конструкцій, то слід зазначити таке.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.3.15 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонньої відмови від Договору з боку Замовника) повернути Замовнику проектну документацію за Актом прийому-передачі документів та передати всю документацію (у технологічно можливих обсягах) на фактично виконані на момент припинення Договору роботи протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з підпунктом 7.3.17 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний після закінчення робіт звільнити будівельний майданчик.

Пунктом 13.18 Договору встановлено, що протягом 20-ти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку з боку Замовника Генпідрядник зобов`язаний провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску та здати Замовнику її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК України).

Згідно із частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів можуть бути. Таким способом може бути припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним, що обумовлено розгалуженою системою правовідносин, які врегульовані нормами права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.07.2022 у справі №806/5244/15, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 виснувала, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні. Натомість суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Водночас, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Згідно положень процесуального Закону (стаття 238 ГПК України) у резолютивній частині рішення у разі необхідності зазначається порядок виконання рішення.

Резолютивна частина судового рішення повинна бути ясною, чіткою, зрозумілою і не допускати неоднозначного тлумачення для забезпечення його належного виконання.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску від 09.09.2020 №58-26-4, та здати її позивачу у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам та повернення за актом прийому-передачі документів позивачу отриманих від позивача листом від 10.09.2020 №19-22/3-564 за актом приймання передачі проектної документації №1 проектну документацію (стадія робочий проект) по об`єкту Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті, та листом від 11.10.2021р. №09-22-1 за актом приймання-передачі №1 проектну документацію (стадія робочий проект) Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) (коригування) згідно переліку наведеного у вищевказаному акті; 3) повернути відповідачу виконавчу документацію на фактично виконані на момент припинення договору №35.1-14/5-55 від 10.12.2019 роботи, відповідно до переліку встановленого в проекті організації будівництва, в тому числі, загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнали обліку результатів вхідного контролю матеріалів, виробів і конструкцій, як слушно зауважив суд першої інстанції, не містить ідентифікації документів та конкретизації дій, які повинен вчинити відповідач.

Задоволення позовної вимоги у такому вигляді під час здійснення виконання судового рішення державним чи приватним виконавцем призведе до неможливості його виконання, через невідповідність резолютивної частини статті 238 ГПК України. Задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати умови підпункту 13.8 пункту 13 Договору та частини 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 Договору у заявленому позивачем вигляді не призведе до поновлення прав позивача, отже, такий спосіб захисту є неефективним, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно із частиною 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 названої норми).

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові та відсутності підстав для розгляду клопотання відповідача про застосування передбачених статтею 267 ЦК України наслідків спливу строків позовної давності до вимог позивача, у задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам учасників справи із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (позивача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справі №910/17943/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

4. Матеріали справи №910/17943/23 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 27.06.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська