Постанова від 25.09.2025 по справі 910/17943/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/17943/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Приходька Я. М.,

відповідача - Сторожук В. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року (суддя Ярема В. А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Владимиренко С. В., судді: Демидова А. М., Ходаківська І. П.)

у справі № 910/17943/23

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз"

про стягнення 10 072 232,52 грн та зобов`язання вчинити певні дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" (далі - ТОВ "Саті-Нова Союз", відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- стягнути з відповідача 10 072 232,52 грн, з яких: 5 291 648,10 грн - сплачені відповідачу грошові кошти за договором підряду, 1 592 710,00 грн - штраф та 3 187 874,42 грн - пеня. Вказані кошти були нараховані за прострочення виконання відповідачем підрядних робіт;

- зобов`язати відповідача виконати зобов`язання, встановлені у частині другій підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору від 10 грудня 2019 року № 35.1-14/5-55 (далі - Договір підряду), а саме: 1) провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску від 09 вересня 2020 року № 58-26-4, та здати її позивачу у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам; 2) повернути за актом прийому-передачі позивачу документи, отримані від позивача листом від 10 вересня 2020 року № 19-22/3-564 за актом приймання передачі проектної документації № 1 проектну документацію (стадія робочий проект) по об`єкту "Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал "D") з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП "МА "Бориспіль" (інв. № 47747)" (далі - об`єкт капітального ремонту, будівельні роботи) згідно з переліком наведеним у вищевказаному акті, та листом від 11 жовтня 2021 року № 09-22-1 за актом приймання-передачі № 1 проектну документацію (стадія робочий проект) Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП "МА "Бориспіль" (інв. № 47747) (коригування) згідно з переліком наведеним у вищевказаному акті;

3) повернути відповідачу виконавчу документацію на фактично виконані на момент припинення Договору підряду роботи, відповідно до переліку встановленого в проекті організації будівництва, в тому числі, загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнали обліку результатів вхідного контролю матеріалів, виробів і конструкцій;

4) стягнути з відповідача 153 767,49 грн судового збору та 200,00 грн витрат, пов`язаних з направленням кореспонденції відповідачу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки дотримання умов та фактичного виконання відповідачем умов Договору (службового розслідування) ним було виявлено збільшення договірної ціни на суму 5 291 648,10 грн через включення відповідачем до акта приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року робіт, не передбачених договірною ціною, а тому позивач вважає, що вказані грошові кошти безпідставно набуті відповідачем і мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

3. Позивач у позові вказує на допущене відповідачем порушення умов Договору в частині строків виконання робіт, а тому позивач нарахував йому 1 592 710,00 грн (7 %) штрафу на підставі підпункту 13.4 пункту 13 Договору та 3 187 874,42 грн пені на підставі підпункту 13.2 пункту 13 Договору за період з 27 листопада 2021 року по 16 серпня 2022 року. Крім того, керуючись умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та пункту 13.4 Договору звернувся до відповідача з вимогою про розірвання Договору в односторонньому порядку. За твердженням позивача, Договір є розірваним з 17 серпня 2022 року, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати в натурі умови підпункту 13.8 пункту 13 Договору та частини 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 Договору.

Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі № 910/17943/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, зазначив про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами того, що відповідач отримав 5 291 648,10 грн за відсутності відповідної правової підстави та/або підстави, яка згодом припинена. Суд виснував, що вказані кошти відповідач отримав від позивача в рамках виконання умов договору як аванс та використав їх на роботи за договором. При цьому одностороння відмова позивача від договору відбулась на підставі положень договору, тоді як статтею 651 ЦК України не визначено обов`язку підрядника з повернення суми використаного авансу.

6. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 592 710,00 грн штрафу і 3 187 874,42 грн пені, з огляду на прострочення позивача, а не відповідача.

7. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати в натурі зобов`язання, визначені у частині другій підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 договору, оскільки позивач не ідентифікував дії, які саме слід вчинити відповідачу, а, отже, такий спосіб захисту є неефективним, позаяк не призведе до виконання боржником свого обов`язку та отримання кредитором належного виконання зобов`язання за судовим рішенням.

8. Встановивши відсутність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, заяву відповідача про застосування строків позовної давності залишив без задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. ДП "МА "Бориспіль" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ДП "МА "Бориспіль" задовольнити повністю.

10. Підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23 скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

11. Верховний Суд ухвалою від 01 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

12. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 10 грудня 2019 року між позивачем (Замовником) та відповідачем (Генпідрядником) укладено Договір підряду, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Генпідрядник зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту капітального ремонту на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до проектної документації стадії "Робочий проект" (далі - проектна документації) та здати роботи Замовнику в обумовлені Договором строки, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані якісно Роботи на умовах цього Договору. До робіт за Договором належить виконання будівельних робіт, монтаж обладнання (устаткування) та пусконалагоджувальні роботи. Код класифікатора згідно з ДК 021:2015 4545000-6 "Інші завершальні будівельні роботи". Генпідрядник зобов`язується придбати матеріальні ресурси та обладнання (устаткування) (устаткування тощо), необхідні для виконання робіт.

15. Згідно з пунктом 1.5 Договору обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, передбачено в Локальних кошторисах на будівельні роботи та Локальних кошторисах на придбання устаткування, меблів та інвентарю (Додатки № 4-26 до Договору). Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання будівельних робіт в разі внесення змін до проектної документації, а також в залежності від реального фінансування видатків Замовника та можливого використання більш досконалої технології, про що письмово інформується Генпідрядник.

16. Розділом 3 Договору сторони погодили ціну.

17. Сума, визначена у Договорі (далі також - договірна ціна та/або ціна Договору) становить 22 753 000,00 грн, з урахуванням ПДВ 20 % - 3 792 166,67 грн, у тому числі: будівельних робіт: 20 314 134,40 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 3 385 698,07 грн; обладнання (устаткування): 2 348 865,60 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 406 477,60 грн (пункт 3.1 Договору).

18. Ціна Договору є Динамічною (Додаток № 3 до Договору) протягом строку дії Договору згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (пункт 3.2 Договору).

19. Ціна Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін. У разі необхідності внесення змін до Договору, такі зміни відбуваються за взаємною згодою Сторін у порядку та у терміни, передбаченому діючим законодавством України (пункт 3.3 Договору).

20. Замовник протягом 15 банківських днів після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, надання акта-допуску, передачі Замовником Генпідряднику проектної документації, та після офіційного опублікування інформації про затвердження фінансового плану ДП "МА "Бориспіль" на рік, в якому здійснюється фінансування, та після отримання Замовником листа від Генпідрядника з зазначенням розміру авансового платежу та надання Генпідрядником банківської гарантії повернення авансового платежу на суму авансового платежу, перераховує на розрахунковий рахунок Генпідрядника аванс на виконання зобов`язань за Договором у розмірі не більше 30 % ціни Договору, з урахуванням ПДВ. Датою перерахування авансу вважається день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника (пункт 5.1 Договору).

21. Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що строк виконання робіт: 184 календарні дні з дати отримання Генпідрядником письмового повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором. Замовник відправляє письмове повідомлення після затвердження (погодження) фінансового плану ДП "МА "Бориспіль" на рік початку виконання робіт, з передбаченими видатками на фінансування робіт, що є предметом цього Договору.

22. До початку виконання будівельних робіт Замовник передає Генпідряднику акт-допуск та проектну документацію за актом прийому-передачі документів (пункт 6.5 Договору).

23. Генпідрядник виконує Роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм, правил, ДБН, умов цього Договору, інших діючих нормативно-правових актів України (пункт 6.6 Договору).

24. Згідно з підпунктами 7.1.2, 7.1.3 пункту 7.2 Договору Замовник зобов`язаний надати Генпідряднику до початку виконання робіт проектну документацію (стадія "Робочий проект") об`єкта капітального ремонту за актом прийому-передачі документів. Надати Генпідряднику будівельний майданчик згідно з актом-допуском, організувати допуск техніки та працівників Генпідрядника до будівельного майданчика.

25. На виконання умов Договору сторони склали та підписали акт про передачу будівельного майданчика, який знаходиться на території ДП "МА "Бориспіль" для виконання будівельних робіт згідно умов Договору, із зазначенням про початок робіт - 01 жовтня 2020 року.

26. Листом від 10 вересня 2020 року № 19-22/3-564 "Про передачу проектної документації (стадія "РП") позивач передав відповідачу проектну документацію (стадія "Робочий проект") в переліку згідно з актом передачі № 1.

27. Листом від 02 жовтня 2020 року № 19-22/3-593 "Про початок виконання робіт" позивач письмово повідомив відповідача про початок виконання робіт. Лист отримано відповідачем 06 жовтня 2020 року, про що свідчить відмітка директора ТОВ "Саті-Нова Союз" ОСОБА_1 про отримання.

28. На виконання умов Договору позивач здійснив авансові та проміжний платежі. Згідно з платіжним дорученням від 16 жовтня 2020 року № 798 позивач сплатив відповідачу 4 550 600,00 грн - 20 % авансу; згідно з платіжним дорученням від 07 грудня 2020 року № 2219 позивач сплатив відповідачу 1 137 650,00 грн - 5 % авансу; згідно з платіжним дорученням від 29 грудня 2020 року № 990 позивач сплатив відповідачу 4 474 779,52 грн - проміжний платіж за капітальний ремонт дороги; згідно з платіжним дорученням від 30 грудня 2020 року № 1032 позивач сплатив відповідачу 1 137 650,00 грн - 5 % авансу.

29. Згідно з пунктами 6.7, 6.8 Договору приймання виконаних якісно робіт здійснюється сторонами у відповідності до чинного законодавства України, Державних будівельних норм України та умов цього Договору. Приймання фактично виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Актів здачі-приймання змонтованого обладнання та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за умови надання Генпідрядником копій необхідних документів для підтвердження постачання обладнання (устаткування) та матеріальних ресурсів від їх продавців. Поточні ціни на матеріальні ресурси та обладнання (устаткування) приймаються за відповідними обґрунтованими (найменшими при всіх рівних характеристиках) цінами на відповідні ресурси.

30. Замовник протягом 10-ти робочих днів з дати отримання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), актів здачі-приймання змонтованого обладнання та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) повинен розглянути їх. За результатами розгляду Замовник має підписати акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), акти здачі-приймання змонтованого обладнання та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

31. З матеріалів цієї справи вбачається, що між сторонами підписано Додаток № 3 до Договору - договірна ціна на будівництво "Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал "D") з влаштування надземного пішохідного переходу на території ДП "МА "Бориспіль" (інв. № 47747), що здійснюється у 2019 році".

32. За результатами виконання відповідачем будівельних робіт за Договором позивачем та відповідачем складено та підписано без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року на загальну суму 10 163 029,52 грн; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року № 8; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на загальну суму 1 137 650,00 грн.

33. Всього за вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та березень 2021 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року та березень 2021 року відповідачем виконано та передано, а позивачем прийнято будівельні роботи на загальну суму 11 300 679,52 грн.

34. Також сторони склали та підписали додатки № 4- 26 до Договору - локальні кошториси на будівельні роботи.

35. Згідно з пунктом 18.1 у редакції Додаткової угоди від 02 липня 2021 року № 4 до Договору останній діє до 30 вересня 2022 року.

36. Додатковими угодами від 22 лютого 2021 року № 2, від 04 червня 2021 року № 3, від 09 вересня 2021 року № 6 сторони доповнили пункт 10.6 Договору, вказавши субпідрядників, яких відповідач залучає до виконання робіт за даним Договором.

37. Відповідно до пункту 6.23 Договору Замовник залишає за собою право призупинити виконання робіт за Договором на строк не більше 30 календарних днів (загалом протягом дії Договору), повідомивши про це Виконавця письмово (письмове повідомлення про призупинення виконання робіт з зазначенням дати такого призупинення), яке буде невід`ємною частиною Договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого письмового повідомлення та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін до Договору. Поновлення виконання робіт здійснюється за відповідним письмовим повідомленням Замовника про відновлення виконання робіт за Договором із зазначенням дати відновлення робіт, яке буде вважатися невід`ємною частиною Договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого письмового повідомлення та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін до Договору. Строк використання одержаного авансового платежу, зазначеного в пункті 5.1 Договору, може бути призупинений разом з призупиненням строку виконання робіт лише за погодженням з Замовником шляхом укладення відповідної Додаткової угоди до Договору і відновлюється з дати відновлення робіт, вказаної у повідомленні про відновлення виконання робіт за Договором.

38. Листом від 16 березня 2021 року № 02-26/2021 "Про призупинення виконання робіт за Договором" відповідач повідомив позивача про виявлені при безпосередньому виконанні робіт невідповідності між проектними рішеннями та відомістю обсягів робіт, що була оприлюднена при закупівлі, в результаті якого є необхідність у здійсненні коригування проектно-кошторисної документації з метою усунення невідповідностей в обсягах робіт, а саме - узгодження між проектними рішеннями та кошторисною документацією (договірною ціною). А тому, відповідач, керуючись положеннями пункту 6.23 Договору, повідомив позивача про призупинення виконання робіт за Договором.

39. Відповідач звернувся до позивача з листом від 30 березня 2021 року № 01-38/2021 щодо необхідності коригування проектно-кошторисної документації, оскільки під час виконання робіт на об`єкті будівництва відповідачем виявлено невідповідності між архітектурними рішеннями, фактичним обсягом робіт та обсягами, що визначені "Відомістю обсягів робіт". Виявлені роботи технічно пов`язані з основними роботами, відповідно, невиконання яких унеможливлює подальше проведення робіт з капітального ремонту та завершення робіт, що визначені Договором. В результаті виникнення непередбачуваних обставин, що не залежать від Генпідрядника, виникла необхідність у здійсненні коригування проектно-кошторисної документації з метою усунення невідповідностей.

40. У вказаному листі відповідач навів перелік пропозицій необхідних змін для забезпечення сумісності робіт з дотриманням технологічних правил виконання робіт та для підвищення ефективності гарантійної та післягарантійної експлуатації об`єкту будівництва. При цьому відповідач просив позивача призупинити виконання робіт за Договором.

41. Позивач листом від 05 квітня 2021 року № 19-22/3-78 погодився на призупинення виконання робіт за Договором.

42. Позивач листом від 07 травня 2021 року № 19-22/3-109 просив відповідача поновити виконання робіт. У листі від 07 травня 2021 року № 19-22/3-109 позивач повідомив відповідача про те, що Замовником затверджено Завдання на проектування коригування стадії "Робочий проект" від 21 квітня 2021 року № 58-25/1-4.

43. Додатковою угодою від 14 липня 2021 року № 5 до Договору сторони домовилися призупинити виконання робіт за Договором з 07 травня 2021 року. При цьому разом з виконанням робіт призупиняються обчислення перебігу строків виконання робіт, зазначених у пункті 6.1 Договору (пункт 1 додаткової угоди).

44. Підрядник продовжить виконання робіт за Договором з дати надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Замовником відкоригованої проектної документації Генпідряднику за Актом приймання-передачі документів. У разі якщо надання Замовником письмового повідомлення про відновлення виконання робіт та передачі Генпідряднику Замовником відкоригованої проектної документації за актом приймання-передачі документів відбувалось в різні дати, то строк виконання робіт (визначений в пункті 6.1 Договору) продовжує обчислюватися з дати події, яка наступила пізніше (пункт 2 додаткової угоди).

45. Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин Сторін, що виникли до її укладення, а саме з 07 травня 2021 року (пункт 3 додаткової угоди).

46. Відповідач листом від 20 травня 2021 року № 02-65/2021 просив позивача, зважаючи на те, що виникли документально підтверджені об`єктивні обставини, які вплинули на виконання робіт за Договором (проводяться дії з коригування проектної документації), після отримання позитивного експертного звіту, укласти додаткову угоду щодо внесення змін до Договору про продовження терміну дії Договору та строку виконання робіт.

47. Листом від 11 жовтня 2021 року № 09-22-1 позивач просив відповідача поновити виконання робіт. До вказаного листа позивач додав проектну документацію (стадія "Робочий проект") об`єкта капітального ремонту (коригування) в переліку згідно з актом приймання-передачі, копію позитивного експертного звіту від 22 вересня 2021 року № 0121-4299-21/УЕГ/А. Вказаний лист отримав директор відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на листі від 11 жовтня 2021 року № 09-22-1.

48. Листом від 13 жовтня 2021 року № 1-13/10/21, який отримано позивачем 13 жовтня 2021 року, про що свідчить відмітка про отримання, відповідач просив позивача надати йому строк у 20 робочих днів з дати отримання оновленої проектної документації для ознайомлення з нею та поновлення робіт після такого ознайомлення.

49. Відповідач листом від 23 листопада 2021 року № 23-11/2021 повідомив позивача про опрацювання проектної документації (стадія "Робочий проект") об`єкта капітального ремонту (коригування) та позитивного експертного звіту від 22 вересня 2021 року № 0121-4299-21/УЕГ/А та зазначив, що в результаті проведеної комплексної експертизи робочого проекту, встановлена необхідність проведення додаткових будівельних робіт не зазначених у початковому проекті, які являються пов`язаними у технологічному процесі з роботами, що виконуються Генпідрядником за Договором та повинні проводитись в межах єдиного будівельного майданчика в рамках одного об`єкта, у зв`язку з чим необхідно погодити строки виконання додаткових робіт. Тому відповідач вказаним листом просив позивача надати письмові роз`яснення з порушених питань для координації дій Генпідрядника; розглянути можливість продовження строків виконання будівельних робіт за Договором до 236 календарних днів.

50. Відповідач листом від 20 грудня 2021 року № 20-12/2021 направив позивачу для ознайомлення науково-практичний висновок (про істотну зміну обставин) від 17 грудня 2021 року № 3442/1.2, за результатами експертного дослідження, яке проведене Торгово-промисловою палатою України щодо наявності підстав для застосування позивачем переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII).

51. Листом від 19 січня 2022 року № 19/01-22 відповідач повідомив позивача про необхідність надати роз`яснення та вирішити питання стосовно строків виконання робіт, та призупинення виконання робіт станом на 19 січня 2022 року.

52. У відповідь на вказаний лист позивач листом від 22 лютого 2022 року № 09-22-53, який був надісланий на адресу відповідача 24 лютого 2022 року, повідомив відповідача про відсутність правових підстав для зупинення виконання робіт в односторонньому порядку.

53. Позивач листом від 05 липня 2022 року № 01-22-456 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки відповідачем допущено порушення умови пункту 6.1 Договору, який визначає, що роботи мають бути виконані протягом 184 календарних днів з дати отримання Генпідрядником письмового повідомлення від Замовника про початок виконання Робіт за цим Договором, враховуючи призупинення виконання робіт з 07 травня 2021 року та лист позивача від 11 жовтня 2021 року № 09-22-1, та відповідь відповідача на такий лист від 23 листопада 2021 року № 23-11/2021, позивач вважав, що строк виконання робіт за Договором закінчився 26 листопада 2021 року. Замовник за умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 Договору має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, у разі невиконання Генпідрядником зобов`язань відповідно до умов Договору, письмово повідомивши про це його у строк за 20 робочих днів до дати розірвання.

54. Відповідач повторно звернувся до позивача із листом від 19 серпня 2022 року № 02-93/2022 стосовно результатів розгляду листів від 23 листопада 2021 року № 23-11/2021, від 19 січня 2022 року № 19/01-22 та цього листа.

55. У відповідь на лист відповідача від 19 серпня 2022 року № 02-93/2022 позивач листом від 02 вересня 2022 року № 09-22-98, надісланим на адресу відповідача 06 вересня 2022 року, повідомив відповідача про порушення останнім умов Договору та розірвання Договору в односторонньому порядку.

56. Разом з цим, позивач у період з 30 листопада 2021 до 24 грудня 2021 року провів службове розслідування з метою перевірки дотримання умов та фактичного виконання Договору на закупівлю будівельних робіт з дотримання порядку приймання та оплати виконаних будівельних робіт, встановлення можливих порушень з боку Генпідрядника та працівників ДП "МА "Бориспіль". За результатами проведення вказаного розслідування було встановлено, що службові особи ДП "МА "Бориспіль" (начальник служби з капітального будівництва Литвак Я. В., головний фахівець відділу кошторисів служби з капітального будівництва Соловйов М. С., провідний інженер відділу технічного нагляду з капітального будівництва Мозуляка Р. В. ) допустили порушення положень своїх Посадових інструкцій, внаслідок чого будівельні роботи проведені відповідачем у грудні 2020 року та прийняті позивачем з порушенням строків та норм Закону № 922-VIII, за актом від 24 грудня 2021 року № 36-26/1-2, запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб позивача.

57. Позивач звернувся до відповідача із листом від 07 лютого 2022 року № 09-22-42, в якому повідомив останнього про те, що під час перевірки виконання будівельних робіт у підписаних актах виконання будівельних робіт були виявлені роботи, не передбачені у Договірній ціні, а тому, керуючись пунктами 2.1, 3.2 Договору та пунктом 6.4.7 ДСТ Б Д.1.1-1:2003 "Правила визначення вартості будівництва", просив підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 4 274 630,45 грн.

58. У відповідь на вказаний лист позивача, відповідач листом від 16 лютого 2022 року № 02-27/2022 відмовив у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 4 274 630,45 грн із зазначенням необхідності об`єктивного та повного з`ясування обставин, викладених у листі позивача від 07 лютого 2022 року № 09-22-42.

59. 16 серпня 2022 року позивач звернувся до відповідача з листом від 15 серпня 2022 року № 09-22-91, в якому повідомив останнього про те, що під час перевірки виконання будівельних робіт у підписаних актах виконання будівельних робіт були виявлені роботи, не передбачені в Договірній ціні, а тому керуючись пунктами 2.1, 3.2 Договору та пунктом 6.4.7 ДСТ Б Д.1.1-1:2003 "Правила визначення вартості будівництва" просив підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма - КБ-3) на суму 5 291 648,10 грн.

60. Позивач 08 вересня 2022 року надіслав на адресу відповідача претензію від 01 вересня 2022 року № 35-28/5-75 про сплату 5 291 648,10 грн, як безпідставно набутих відповідачем.

61. Доказів реагування на претензію від 01 вересня 2022 року № 35-28/5-75, як і доказів сплати 5 291 648,10 грн відповідачем позивачу, матеріали цієї справи не містять.

62. 25 квітня 2023 року позивач надіслав відповідачу лист від 13 квітня 2023 року № 03-22-1034 про нарахування пені на підставі пункту 13.2 Договору та виставлення рахунку-фактури від 16 серпня 2022 року № 631/1/1/160822 на суму 3 187 874,42 грн.

63. Згідно з умовами Договору у разі порушення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50 % облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення. У разі порушення виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перші 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання/термін виправлення дефектів яких порушено, за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання (пункт 13.2 Договору).

64. За порушення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1, терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, понад 30 календарних днів, Генпідрядник додатково сплачує Замовникові штраф у розмірі 7 % від ціни Договору (пункт 13.3 Договору).

65. У разі якщо прострочення строку виконання робіт, зазначеного у пункті 6.1 Договору, та/або терміну виправлення дефектів, зазначеного в пунктах 6.9, 6.17, 6.21, 8.3 Договору, перевищить 30 календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Генпідрядника. При цьому Генпідрядник зобов`язаний повернути аванс, виплачений за Договором та сплатити Замовникові штраф у розмірі 7 % від ціни Договору (пункт 13.4 Договору).

66. Листом від 01 грудня 2022 року № 09-22-136, надісланим на адресу відповідача 05 грудня 2022, позивач просив відповідача повернути проектну документацію та передати виконавчу документацію, та провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску, та здати її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам.

67. Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.3.15 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонньої відмови від Договору з боку Замовника) повернути Замовнику проектну документацію за актом прийому-передачі документів та передати всю документацію (у технологічно можливих обсягах) на фактично виконані на момент припинення Договору роботи протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.

68. Згідно з підпунктом 7.3.17 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний після закінчення робіт звільнити будівельний майданчик.

69. Пунктом 13.18 Договору встановлено, що протягом 20-ти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку з боку Замовника Генпідрядник зобов`язаний провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску та здати Замовнику її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам.

70. Доказів реагування на лист позивача від 01 грудня 2022 року № 09-22-136 матеріали цієї справи не містять.

71. Апеляційний суд зазначив, що спір виник через те, що позивач вважає, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти на суму 5 291 648,10 грн, так як ним виконані будівельні роботи, які не були включені до Договірної ціни. Крім того, відповідач допустив порушення умов Договору в частині строків виконання робіт, а тому позивач нарахував відповідачу 1 592 710,00 грн 7 % штрафу на підставі підпункту 13.4 пункту 13 Договору та 3 187 874,42 грн пені на підставі підпункту 13.2 пункту 13 Договору за період з 27 листопада 2021 року по 16 серпня 2022 року. Керуючись умовами підпункту 7.2.6 пункту 7.2 та пункту 13.4 Договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою про розірвання Договору в односторонньому порядку. За твердженням позивача, Договір є розірваним з 17 серпня 2022 року, а тому позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати в натурі умови підпункту 13.8 пункту 13 Договору та частини другої підпункту 7.3.15 пункту 7 Договору.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

72. ДП "МА "Бориспіль" визначило підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23 пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 3, частин першої, другої статті 16, частини першої статті 509, статей 526, 530, 599, 610, 611, частин першої, другої статті 612, частин першої-третьої статті 613, статей 629, 654, 849, 853, частин третьої, четвертої статті 877, частини першої статті 882, статті 1212 ЦК України, статей 42, 174, 188, 193, 202, 216, частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 41 Закону № 922-VIII та порушенням норм частин першої, другої статті 2, частин першої, другої статті 5, статей 13, 73 - 79, частини першої статті 91, статті 99, частини четвертої статті 165, частин першої - третьої, п`ятої статті 236 ГПК України.

73. На думку скаржника, є необхідність у формуванні єдиної правозастосовчої практики щодо застосування зазначених норм права у правовідносинах між замовником за договором підряду - державним підприємством, укладеним в порядку Закону № 922-VIII, та підрядником - товариством з обмеженою відповідальністю, у ситуації коли підрядник отримав від замовника кошти, які були сплачені за договором. Водночас, роботи, за які ці кошти були сплачені, і прийняті за актами КБ-2, не були передбачені умовами такого Договору. Підрядник отримав від замовника підписані ним коригуючи акти (з переліком безпідставно виконаних робіт і їх вартістю) до актів КБ-2 прийнятих робіт за Договором з метою приведення правовідносин у відповідність до умов Договору та повернення безпідставно отриманих коштів, а частину робіт, які були передбачені умовами Договором, Відповідач взагалі без наявності правових підстав не виконав, чим порушив умови Договору, за що зобов`язаний сплатити Замовнику нараховані та виставлені до оплати штрафні санкції.

74. При цьому, ДП "МА "Бориспіль" зазначає, що на момент його звернення до суду з позовом, Договір підряду був розірваний і від виконання зобов`язань за договором замовник відмовився шляхом направлення підряднику листа від 05 липня 2022 року № 01-22-546 у зв`язку з порушенням підрядником умов договору в частині безпідставного невиконання робіт за Договором у встановлені строки, що, на думку скаржника, відповідно до статті 1212 ЦК України зумовило виникнення у відповідача обов`язку повернути позивачу кошти та виконати договірні зобов`язання з повернення договірної документації та здійснення заходів по впорядкуванню території, на якій здійснювалися будівельні роботи.

Доводи інших учасників справи

75. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Саті-Нова Союз" просить суд касаційну скаргу ДП "МА "Бориспіль" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23 - без змін.

76. Відповідач зазначив, що всі роботи, виконані ним за Договором підряду, позивач прийняв без зауважень, про що підписав відповідні акти виконаних робіт, тому відповідно до норм статті 853 ЦК України останній втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки виконаних робіт. При цьому, всі роботи, які виконував відповідач, передбачені Договором підряду та зазначав, що в актах була передбачена проектна документація стадії "Р", в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

77. Відповідачем не було допущено прострочення виконання робіт за Договором підряду, оскільки виконання робіт було відповідачем призупинено через необхідність виконання додаткових робіт, які в технологічному процесі пов`язані з роботами, передбаченими Договором підряду. Відповідач завчасно повідомив позивача про необхідність передбачити виконання додаткових робіт в Договорі підряду, їх оплату та неможливість відповідача приступити до виконання як основних, так і додаткових робіт до їх узгодження, що відповідає нормам статті 877 ЦК України.

78. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити спірні дії з повернення будівельно майданчика та документації останній зазначив, що позивач не вказує які саме дії відповідач повинен вчинити та яку саме документацію повернути.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

79. Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

80. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

81. За змістом частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

82. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (частини перша, друга статті 526 ЦК України).

83. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частини перша, друга статті 530 ЦК України).

84. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

85. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

86. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання (частина перша, друга статті 611 ЦК України).

87. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина перша, друга статті 612 ЦК України).

88. Частинами першою-третьою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

89. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

90. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

91. Відповідно до частин першої-четвертої статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

92. Згідно зі статтею 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

93. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва (частини третя, четверта статті 877 ЦК України).

94. Відповідно до частини першої статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

95. Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

96. У статті 42 ГК України міститься визначення, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

97. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акта управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

98. Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

99. Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання. Зобов`язана сторона має право виконати зобов`язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов`язання, на вимогу зобов`язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов`язання повністю або його частини.

100. Господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 202 ГК України).

101. Відповідно до статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

102. Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

103. Статтею 41 Закону № 922-VIII передбачені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього. Так, договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об`єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об`єднання учасників. Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю повинно містити таку інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі); 3) дата укладення та номер договору про закупівлю; 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 5) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань/реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 7) дата внесення змін до договору про закупівлю; 8) випадки для внесення змін до істотних умов договору відповідно до цієї статті; 9) опис змін, що внесені до істотних умов договору. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю може містити іншу інформацію. У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

104. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

105. Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

106. Згідно з частинами першою- третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

107. Норми статей 73 - 79 ГПК України, на порушення яких судами попередніх інстанції вказує позивач, регулюють відносини доказів та доказування, встановлюють основні положення про докази, обов`язок доказування і подання доказів, підстави звільнення від доказування, належність, допустимість, достовірність та вірогідність доказів.

108. Згідно з частиною першою статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

109. Відповідно до частин першої, другої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

110. Згідно з частиною четвертою статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

111. Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

112. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

113. Сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

114. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

115. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

116. Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

117. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

118. Згідно з положеннями частини першої Закону № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

119. Створення і функціонування Верховного Суду має забезпечити послідовне, стале, однакове та зрозуміле правозастосування при розгляді спорів.

120. Зі змісту положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вказана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 904/8389/17 (абзац 2 пункту 4.6), від 06 грудня 2021 року у справі № 904/6340/19 (пункт 59).

121. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

122. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

123. Верховний Суд, дослідивши доводи та аргументи, наведені у касаційній скарзі, а також у відзиві на касаційну скаргу, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 849, 853, частини третьої, четвертої статті 877, частини першої статті 882, статті 1212 ЦК України.

124. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що кошти у сумі 5 291 648,10 грн були сплачені за роботи, які не передбачалися Договором, та враховуючи, що договір, на час розгляду цієї справи розірвано, кошти підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України, як безпідставно отримані Відповідачем.

125. Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

126. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава відпала, тобто в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

127. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 916/2478/20 (пункт 30), від 04 травня 2022 року у справі № 903/359/21 (пункт 34), від 05 жовтня 2022 року у справі № 904/4046/20 (пункт 22)).

128. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 910/13271/18 (абзац 9 пункту 9.6), від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19 (абзац 2 пункту 4.5), від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18 (абзац 10 пункту 4.2), від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18 (абзац 10 пункту 4.1), від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20 (пункт 108)).

129. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (пункт 32)).

130. Отже, тлумачення статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність встановлення обставини, які в сукупності є підставою для виникнення такого позадоговірного зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

131. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

132. Суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами був укладений Договір підряду. На виконання умов цього Договору позивач сплатив відповідачу передоплату в сумі 11 300 679,52 грн. У свою чергу, відповідач виконав будівельні роботи на зазначену суму передоплати, які позивач прийняв за актами приймання виконаних будівельних робіт без зауважень.

133. Посилання позивача на те, що за нормами статті 853 ЦК України він був зобов`язаний прийняти роботи, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт, відхиляються судом, оскільки відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний оглянути виконану підрядником роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, оскільки відповідно до абзацу 2 частини першої та частини другої статті 853 ЦК України якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

134. Враховуючи прийняття позивачем виконаних відповідачем будівельних робіт без зауважень за підписаними ним актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт, без надіслання ним відповідачу заяв про відступ останнього від умов Договору підряду, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій вірно застосували до спірних відносин норми частин першої, другої статті 853 ЦК України та дійшли правильного висновку, що позивач втратив право посилатися на відступи відповідача від умов Договору.

135. При цьому Верховний Суд також враховує встановлені судами обставини, що повідомлення про невідповідність виконаних робіт умовам Договору підряду позивач направив відповідачу лише 07 лютого 2022 року, майже через рік після прийняття виконаних робіт без зауважень за актами приймання-передачі.

136. За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши наведені обставини справи, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 5 291 648,10 грн як безпідставно набутих.

137. У контексті доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження Суд зазначає про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, як у застосуванні положень статей 526, 843, 844, 853, 877 ЦК України та статті 321 ГК України, так і не суперечать висновкам Верховного Суду у застосуванні положень статті 1212 ЦК України.

Щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 612, 613 ЦК України.

138. Вимагаючи стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення виконання будівельних робіт за Договором підряду позивач посилається на норми статті 612 ЦК України та положення пунктів 13.2-13.4 Договору підряду, мотивуючи тим, що відповідач не виконав роботи у встановлений у договорі строк.

139. Відмовляючи у задоволенні цих вимог суди попередніх інстанції застосували норми статті 613 та 877 ЦК України, оскільки встановили обставини виникнення додаткових робіт за корегованою проектною документацією, не врахованих умовами Договору підряду та технологічно пов`язаних з основними роботами за вказаним договором. Про це відповідач повідомив позивача листом від 23 листопада 2021 року, в якому просив врегулювати питання щодо умов та строків виконання додаткових робіт та зазначав про неможливість виконання основних робіт за Договором підряду, оскільки вони технологічно пов`язані з додатковими роботами. Оскільки позивач не відповів на зазначене звернення відповідача, суди дійшли висновку, що відповідач правомірно призупинив роботи на підставі частини третьої статті 877 ЦК України про що повідомив позивача листом від 19 січня 2022 року.

140. Враховуючи зазначені встановлені обставини суди дійшли правильного висновку про наявність прострочення кредитора та застосування до спірних відносин сторін норм частин першої, другої статті 613 ЦК України внаслідок чого відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу.

141. При цьому Верховний Суд враховує встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що до 11 жовтня 2021 року роботи за Договором підряду були призупинені за домовленістю сторін у зв`язку із необхідністю коригування проектно-кошторисної документації, про що останніми була підписана додаткова угода № 5.

142. Посилання позивача у касаційній скарзі, що згідно умов Договору відповідач був зобов`язаний почати виконання незавершених робіт, а у разі відсутності такої можливості мав право ініціювати внесення відповідних змін до Договору в частині продовження строків виконання робіт та в частині інших обставин, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відповідність зупинення відповідачем робіт нормам частини третьої статті 877 ЦК України.

143. Отже суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що у цій справі має місце прострочення кредитора, що виключає притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати договірної пені та 7 % штрафу.

Щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 3, частин першої, другої статті 16 ЦК України, частин першої, другої статті 2, частин першої, другої статті 5 ГПК України.

144. Позивач у касаційній скарзі зазначив про неправильне застосування зазначених вище норми, оскільки суди порушили засади цивільного законодавства такі як свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу та визначені способи захисту такі як право суду захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений у договорі, адже спірні обов`язки Відповідача повернути отриману документацію та здати будівельний майданчик безпосередньо передбачені підпунктом 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору підряду. Також, на думку скаржника, суди не дотрималися завдань господарського судочинства, оскільки судові рішення в цій частині не призвели до ефективного захисту порушених прав позивача та суди не визначили в рішеннях належного способу захисту прав позивача.

145. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до абзацу 2 підпункту 7.3.15 пункту 7.3 Договору Генпідрядник зобов`язаний при припиненні Договору (у тому числі внаслідок односторонньої відмови від Договору з боку Замовника) повернути Замовнику проектну документацію за актом прийому-передачі документів та передати всю документацію (у технологічно можливих обсягах) на фактично виконані на момент припинення Договору роботи протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги.

146. Пунктом 13.8 Договору встановлено, що протягом 20-ти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку з боку Замовника Генпідрядник зобов`язаний провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску та здати Замовнику її у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам.

147. Відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог, суди попередніх інстанції послались на те, що позивач не ідентифікував дії, які саме слід вчинити відповідачу, тому обраний ним спосіб захисту є неефективним, оскільки не призведе до виконання боржником свого обов`язку та отримання кредитором належного виконання зобов`язання за судовим рішенням.

148. Верховний суд з такими висновками судів попередніх інстанції не погоджується з огляду на таке.

149. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

150. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Договір підряду був розірваний з 17 серпня 2022 року. Отже з цієї дати у відповідача виникли зобов`язання з повернення позивачу отриманої проектної документації, передачі документації на фактично виконані роботи, впорядкування території, зазначеної в акті-допуску та здачі її позивачу.

151. Отже, обраний позивачем спосіб захисту відповідає нормам статті 16 ЦК України та зазначеним вище положенням Договору підряду.

152. Проте, суди не встановили яку саме проектну документацію відповідач не повернув позивачу, хоча перелік переданої проектної документації був чітко зазначений в акті приймання-передачі проектної документації № 1 та листі позивача від 11 жовтня 2021 року з доданим актом приймання-передачі коригованої проектної документації № 1. Також, суди не встановили, яку саме документацію на фактично виконані роботи відповідач не передав позивачу на виконання підпункту 7.3.15 пункту 7.3 Договору підряду.

153. Судами також не було з`ясовано які саме заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску передачі будівельного майданчика від 09 вересня 2020 року, не здійснив відповідач для здачі її позивачу на виконання пункту 13.8 Договору підряду, а також чи можливе виконання цього зобов`язання на час звернення позивача до суду з урахуванням воєнного стану та статуса об`єкта.

154. При цьому суди попередніх інстанції обмежились тим, що позивач не ідентифікував дії, які саме слід вчинити відповідачу, тому обраний ним спосіб захисту є неефективним, що Верховний Суд вважає надмірним формалізмом.

155. Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

156. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).

157. Судами попередніх інстанції зазначені вище норми матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, дотримані не були.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

158. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

159. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

160. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

161. Враховуючи наведене вище Верховний Суд зазначає про те, що доводи касаційної скарги в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу, пені та штрафу фактично зводяться лише до незгоди з відповідними висновками судів попередніх інстанцій та фактично спрямовані на спонукання суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Наведене у сукупності виключає наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

162. Отже, скаржник не навів підстав, з яких би вбачалася необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування статей 509, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 613, 629, 654, 849, 853, 877, 882, 1212 ЦК України, статей 42, 174, 188, 193, 202, 216, 230 ГК України та статті 41 Закону № 922-VIII у контексті фактичних обставин спору та умов Договору.

163. Разом із тим, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити спірні дії знайшли часткове підтвердження, рішення судів попередніх інстанцій в цій частині позовних вимог не відповідають наведеним вище нормам права, що є підставою для їх часткового скасування з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

164. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу, пені та штрафу, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу ДП "МА "Бориспіль" в цій частині залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

165. В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити спірні дії Верховний Суд розподіл судового збору не здійснює відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, оскільки такий розподіл має бути здійснений за результатами нового розгляду.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саті-Нова Союз" виконати зобов`язання, встановлені у частині другій підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 Договору від 10 грудня 2019 року № 35.1-14/5-55.

3. В зазначеній частині позовних вимог направити справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

4. В іншій частині позовних вимог рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі № 910/17943/23 залишити без змін.

5. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. В. Булгакова

І. Б. Колос