Ухвала від 30.07.2025 по справі 910/17943/23

УХВАЛА

30 липня 2025 року

м. Київ

Справа № 910/17943/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

на рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року (суддя Ярема В.А.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

у справі №910/17943/23

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз»

про стягнення 10 072 232, 52 грн та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - МА «Бориспіль», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саті-Нова Союз» (далі - ТОВ «Саті-Нова Союз», відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- стягнути з відповідача 10 072 232,52 грн, з яких: 5 291 648,10 грн, сплачених відповідачу за договором підряду, 1 592 710,00 грн штрафу та 3 187 874,42 грн пені, які були нараховані за прострочення виконання відповідачем виконання підрядних робіт;

- зобов`язати відповідача виконати зобов`язання встановлені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункту 13.8 пункту 13 Договору №35.1-14/5-55 від 10 грудня 2019 року (далі - договір підряду), а саме: 1) провести заходи по впорядкуванню території, зазначеної в акті-допуску від 09 вересня 2020 року №58-26-4, та здати її позивачу у відповідному стані, що не суперечить санітарно-екологічним вимогам та нормам; 2) повернути за актом прийому-передачі документів позивачу отриману від позивача листом від 10 вересня 2020 року №19-22/3-564 за актом приймання передачі проектної документації №1 проектну документацію (стадія робочий проект) по об`єкту Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території МА «Бориспіль» (інв. №47747) згідно з переліком наведеного у вищевказаному акті, та листом від 11 жовтня 2021 року №09-22-1 за актом приймання-передачі №1 проектну документацію (стадія робочий проект) Капітальний ремонт дороги №1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА Бориспіль (інв. №47747) (коригування) згідно з переліком наведеного у вищевказаному акті; 3) повернути відповідачу виконавчу документацію на фактично виконані на момент припинення договору №35.1-14/5-55 від 10 грудня 2019 року роботи, відповідно до переліку встановленого в проекті організації будівництва, в тому числі, загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, журнали обліку результатів вхідного контролю матеріалів, виробів і конструкцій, а також стягнути 153 767,49 грн судового збору та 200,00 грн витрат, пов`язаних з направленням кореспонденції відповідачу.

Позов обґрунтований тим, що за результатами перевірки дотримання умов та фактичного виконання умов договору підряду (службового розслідування) позивач виявив, що відповідач збільшив договірну ціну на 5 291 648,10 грн шляхом включення до акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року роботи, які не були передбачені договором. На підставі викладеного позивач вважає, що суд має стягнути вказані 5 291 648,10 грн з відповідача на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) набуті безпідставно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі №910/17943/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року, відмовлено у задоволенні позову.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, зазначив про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами того, що відповідач отримав 5 291 648,10 грн за відсутності відповідної правової підстави та/або підстави, яка згодом припинена. Суд виснував, що вказані кошти відповідач отримав від позивача в рамках виконання умов договору як аванс та використав їх на роботи за договором. При цьому одностороння відмова позивача від договору відбулась на підставі положень договору, тоді як статтею 651 ЦК України не визначено обов`язку підрядника з повернення суми використаного авансу.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 592 710,00 грн штрафу і 3 187 874,42 грн пені, з огляду на прострочення кредитора, а не боржника.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати в натурі зобов`язання, визначені у частині 2 підпункту 7.3.15 пункту 7 та підпункті 13.8 пункту 13 договору, оскільки позивач не ідентифікував дії, які слід вчинити відповідачу, а, отже, такий спосіб захисту є неефективним, позаяк не призведе до виконання боржником свого обов`язку та отримання кредитором належного виконання зобов`язання за судовим рішенням.

Встановивши відсутність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, заяву відповідача про застосування строків позовної давності залишив без задоволення.

17 липня 2025 року МА «Бориспіль» через «Електронний суд» звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі №910/17943/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги МА «Бориспіль» повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2025 року для розгляду касаційної скарги у справі №910/17943/23 визначено колегію суддів у складі: Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.

Перевіривши матеріали касаційної скарги МА «Бориспіль», Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

МА «Бориспіль» в касаційній скарзі зазначає підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року по справі №10/17943/23 пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказавши, що ці судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 3, 16, 509, 526, 529, 530, 599, 610, 611, 613, 629, 641, 654, 849, 853, 877, частини першої статті 882, статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 42, 216, 217, 174, 188, 193, частини першої статті 199, статті 202, частини першої статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з порушенням статей 2, 5, 7, 13, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 91, 99, частини четвертою статті 165, 236 ГПК України, тоді як висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.

Необхідність в ухваленні Верховним Судом постанови з викладенням в ній висновку щодо застосування перерахованих норм права полягає у потребі правильного вирішення цієї справи для захисту прав позивача, як державного підприємства - замовника за договором укладеним в порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», який опинився в ситуації, коли відповідач отримав кошти, які були сплачені за договором, водночас, роботи, якими ці кошти були закриті і прийняті за актами, не були передбачені умовами договору, а роботи, які були передбачені договором, відповідач безпідставно не виконав, чим порушив умови договору, за шо зобов`язаний сплатити штрафні санкції. Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій, неправильно застосували наведені вище норми права, внаслідок чого помилково виснували про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів, включно з штрафними санкціями та зобов`язання відповідача виконати умови договору.

Неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень та постанови МА «Бориспіль» вважає те, що висновки судів попередніх інстанцій є однобічними та спрямованими виключно на захист інтересів відповідача у справі. Зокрема, суди при обґрунтуванні незгоди з доводами та аргументами позивача в рішенні і постанові вдалися до самостійного вибору позиції, тлумачення обставин справи і формуванні заперечень виключно в інтересах Відповідача. Суди фактично взагалі не враховували зміст заперечень і обставин, які визнавали і проти яких не заперечував відповідач у відзиві на позовну заяву, у запереченнях на відповідь на відзив, у долученому до матеріалів справи листуванні і у судових засіданнях по справі, та суди самостійно вдалися до формування правової позиції для спростування підстав позову МА «Бориспіль».

Проте, посилаючись на значну кількість норм матеріального та процесуального права і вказавши свої доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій деяких з наведених норм, скаржник не зазначив, конкретно стосовно яких саме із наведеного переліку (окремо чи у сукупності) відсутні висновки Верховного Суду при вирішенні спорів у подібних правовідносинах з обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування конкретних правових норм.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки наведене свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Отже, касаційна скарга МА «Бориспіль» оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки скаржник чітко не зазначив передбаченої (передбачених) пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстав (підстав) касаційного оскарження та не навів її (їх) належного обґрунтування, що відповідно до частини другої статті 292 цього Кодексу є підставою для касаційного суду застосувати положення статті 174 ГПК України і залишити скаргу без руху.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга МА «Бориспіль» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:

- подання доповнення до касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України із зазначенням конкретних норм права, які були неправильно застосовані судами до спірних відносин з обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування конкретних правових норм.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25 червня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 червня 2025 року у справі №910/17943/23 залишити без руху.

2. Надати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через Електронний суд або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Л. Власов