Рішення від 27.06.2025 по справі 216/461/24

Справа № 216/461/24

провадження №2/216/348/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Стартановича Д.В.,

секретаря судового засідання Кравець А.С.,

за участю:

представника позивача адвоката Касьян М.С.

представника відповідача адвоката Примакова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після його смерті була відкрита спадкова справа та державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори було видане свояцтво про право на спадщину її матері ОСОБА_4 та сестрі ОСОБА_5 по 1/4 частини на будинок по АДРЕСА_1 . Окрім того матері ОСОБА_4 видано право власності на 1/2 частину зазначеного будинку, як спільне майно подружжя. Не згодна з зазначеним розподілом, оскільки вона також прийналі спадщину, а тому спадкове майно повинно поділитися по 1/3 частини спадщини між кожним із спадкоємців. Те що ОСОБА_1 прийняла спадщину підтверджується копією домової книги, де зазначено, що позивачка також була зареєстрована в будинку. Відповідно в подальшому після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 невірно було видане свідоцтво про право на спадщину оскільки між нею та сестрою ОСОБА_5 , оскільки спадковий будинок поділився з 3/4 частини будинку, а не 1/1 частини, а відповідно невірно було видане і свідоцтво про право на спадщину позивачу ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просить суд визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину видані після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши за нею право власності на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.03.2024 року

Ухвалою суду від 22.01.2024 року витребувано з «Криворізька філія державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області» належним чином посвідчені копії спадкових справ заведеної Першою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спадкової справи заведеної Першою криворізькою державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , витребувано у державного нотаріуса Третьої криворізької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 05.01.2025 року, винесеною Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу у складі судді Стартановича Д.В., згідно розпорядження заст. керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу у зв`язку зі звільненням судді Бутенко М.В. , зазначену цивільну справу № 216/461/24, шляхом повторного перерозподілу, було передано судді Стартановичу Д.В., для подальшого розгляду та прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 18.02.2025 року замінено первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Перша криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та про визнання права власності на спадкове майно, належним відповідачем ОСОБА_2 ..

Позиції сторін в судовому засіданні.

Представник позивача адвокат Касьян М.С. з`явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі за підстав зазначених в позовний заяві та уточнених позовних вимогта просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач адвокат Примаков К.О. з`явився в судове засідання в судове засідання, заперечує проти позову, просить суд відмовити в позовних вимогах з підстав, що будинок АДРЕСА_1 на праві спільного майна подружжя належав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини до Першої криворізької державної нотаріальної контори звернулися дружина спадкодавця ОСОБА_4 та донька спадкодавця ОСОБА_5 .. 25.08.1990 року державний нотаріус видав ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку, як частина спільного майна подружжя, а також видав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину по 1/2 часті кожному із спадкоємців, тобто по 1/4 частині будинку. інша донька спадкодавця ОСОБА_1 з часу смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщини - не зверталася. ОСОБА_1 не надала суду жодного належного та допустимого доказу, що вона втупила в управління та володіння спадковим майном.

Матеріалами спадкової справи також не підтверджується, що вона спадщину прийняла. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті спадщину прийняли дві доньки позивачка по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Представник відповідача просить суд звернути увагу на заяву ОСОБА_1 за серпень 2006 року, яка мається в матеріалах спадкової справи, в зазначеній заяві ОСОБА_1 просить нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину, після смерті матері ОСОБА_4 , в заяві остання вказує, що до складу спадщини входить 3/4 частини житлового будинку, тобто в 2006 році позивачка була згодна з розподілом спадщини, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в 2006 році не оспорювала та не просила перерозподілити спадщину після смерті батька. Зазначає, що ще в 2006 році позивачка достовірно знала, як була розділена спадщина між спадкоємцями, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але через 17 років звернулася до суду з вказаним спором перерозподілити спадщину. За таких підстав просить суд застосувати у тому числі і строки позовної давності. 24.03.2007 року державний нотаріус Першої криворізької державної нотаріальної контори видала ОСОБА_5 і та ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом по 1/2 частині кожному, на 3/4 частини будинку. Тобто по 3/8 частин будинку кожному із спадкоємців. Представник позивача також зазначає, що однією з загальних вимог чинності правочину є те, що волевиявлення учасника правочину повинно бути вільнім і відповідати його внутрішній волі, однак позивачка по справі чомусь не просить визнати її заяву за 2006 рік, про видачу їй свідоцтво про права на спадщину на 1/2 від 5/8 частини будинку - не дійсною, яка не відповідача її волі. Матір відповідача ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , то свідоцтво про право на спадщину в розмірі 5/8 частин будинку отримав її син ОСОБА_2 .. За таких підстав не були порушені норми законодавства, а тому просить суд відмовити в позовних вимогах у повному обсязі.

Третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в позовних вимогах повинно відмовити у повному обсязі, з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його смерть серії

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя заповіт не складав, а тому спадщина приймається спадкоємцями за законом.

У відповідності до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно до ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Пунктом 1 та 2 ч.1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена в Першій Криворізькій державній нотаріальній конторі У відповідності до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно до ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Не допускається прийняття спадщини під умовою або з

застереженнями.

Пунктом 1 та 2 ч.1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли ОСОБА_4 , як дружина спадкодавця та ОСОБА_5 , як донька спадкодавця.

25.08.1990 року державний нотаріус видав ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на 1/2 частину будинку, як на частину спільного майна подружжя. 25.08.1990 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину по 1/4 частини спірного будинку.

За таких підстав ОСОБА_4 стала власником 3/4 частини будинку, а ОСОБА_5 стала власником 1/4 частини будинку.

З матеріалів спадкової справи не вбачається що позивачка по справі ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса з заявою що до прийняття спадщини або видачу свідоцтва про спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 553 ЦК України (в редакції 1963 року), вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Оскільки ОСОБА_1 не вчинила жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вона вважається такою, що відмовилася від спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . За життя вона заповіт не складала.

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 1223 ЦК України,

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_4 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя заповіт не складав, то спадщина приймається за законом.

Згідно до ч.1 та 2 ст. 1258 ЦК України,

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В ст. 1261 ЦК України, зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , були спадкоємцями першої черги за законом, як доньки спадкодавця та прийняли спадщину. Спадкова справа була заведена в Першій криворізькій державній нотаріальній конторі.

З матеріалів спадкової справи, яка була витребувана судом, вбачається що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

30 серпня 2006 року спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_8 подали нотаріусу заяви про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом. В заявах спадкоємці, у тому числі і позивачка по справі ОСОБА_8 зазначали, що до складу спадщини входить ? частини спірного будинку. за таких підстав суд приходить до висновку, що ще в серпні 2006 року ОСОБА_8 достовірно знала, що після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняли матір ОСОБА_4 та її сестра ОСОБА_5 ..

З серпня 2006 року ОСОБА_9 до суду не зверталася та не оспорювала розподіл спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З позовною заявою про перерозподіл спадщини ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка по справі ОСОБА_9 звернулася лише в січні 2024 року.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. 4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. ( ч.3 та 4 267 ЦК України).

З серпня 2006 року, коли позивачка по справі ОСОБА_1 дізналася, що можуть бути порушені її права до подачі зазначеної позовної заяви пройшло 17 років.

Представник позивача адвокат Примаков К.О. також подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Верховний Суд в своїй постанові від 05 березня 2025 року по справі № 367/3618/21 провадження № 61-13513ск24, по аналогічній справі зазначає, спадкоємець за законом з 1984 року по 2021 рік жодних дій, що отримання свідоцтва про право на спадщину не вчинив, та ще в 1984 році інші спадкоємці отримали свідоцтво про право на спадщину, то за таких підстав потрібно застосувати строки позовної давності та відмовити з задоволенні позову спадкоємцю.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За тих підстав, що позивач по справі ОСОБА_1 належних та допустимих доказів, що вона прийняла спадщину, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не надала, а також, що з серпня 2006 року коли дізналася про можливо порушені її права, до суду не зверталася, а звернулася до суду через 17 років, заяви та доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності не надала, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_11 не підлягає задоволенню, а підлягає відмови у позовних вимогах у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст. 133 ЦПК України:

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

Частиною 1 та 2 ст. 137 ЦПК України передбачено,

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч.1 та п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України,

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

Відповідачем ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення з позивача ОСОБА_1 витрат пов`язаних на професійну правничу допомогу в розмірі 12000.00 грн.. Оскільки в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовлено, то витрати ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.524, 529, 548, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 256, 257, 1223, 1258, 1261, 1268-1270, ЦК України та керуючись та ст. ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-214 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та про визнання права власності на спадкове майно - відмовити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані на надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 12000.00 (дванадцять тисяч грн. 00 коп.)

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Третя особа: Перша криворізька державна нотаріальна контора, м. Кривий Ріг, вул.. Петра Калнишевського , 5, ЄДРПОУ 02891018.

Повний текст рішення складено 30.06.2025 року

Головуючий суддя: Д.В.Стартанович