Ухвала від 30.06.2025 по справі 914/2265/24

УХВАЛА

30 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2265/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" (далі - Асоціація)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025

за позовом Асоціації

до Національного лісотехнічного університету України

про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Асоціація 13.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 914/2265/24 та ухвалити нове рішення. а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Водночас у касаційній скарзі Асоціація просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень.

Від Національного лісотехнічного університету України 26.06.2025 (через систему "Електронний суд") надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за скаргою Асоціації з підстав відсутності повноважень у адвоката Писаренка К.Ю. на представництво інтересів Асоціації.

Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги з урахуванням поданих заперечень, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 290 господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження. За приписами частини першої статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Касаційна скарга подана Асоціацією через систему "Електронний суд" та підписана адвокатом Писаренком К. Ю., який дії на підставі ордеру від 07.02.2025 №1330065, який доданий до касаційної скарги.

Однак, з огляду на подані заперечення та враховуючи, що ордер датований 07.02.2025, а з касаційною скаргою Асоціація звернулася 13.06.2025, Суд дійшов висновку, що скаржнику необхідно надати належні докази, чинні на дату звернення з касаційною скаргою, на підтвердження повноважень її представника на підписання цієї касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, відповідно до приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Львівської області від 26.02.2025, залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, якою позовну заяву Асоціації залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Натомість у поданій скарзі як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України із зазначенням того, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які скаржник наводить у касаційній скарзі, тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми.

Однак касаційна скарга взагалі не містить посилання на підставу подання касаційної скарги, яка визначена відповідним абзацом статті 287 ГПК України, як для оскарження судових рішень, передбачених пунктами 2, 3 частини першої цієї ж норми, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.

Отже, наведена скаржником у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підпадає під правове регулювання підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України.

З огляду на викладене скаржнику необхідно обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права з посиланням на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет касаційного оскарження (ухвала суду).

Враховуючи, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладеного у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, шляхом подання скарги у новій редакції, в якій зазначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу) з урахуванням предмета касаційного оскарження, а також

надати належні докази, що підтверджують наявність у Писаренка К.Ю. права на підписання цієї касаційної скарги, чинні станом на дату її подання.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без вирішення до усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 914/2265/24 залишити без руху.

2. Надати Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова