Постанова від 21.08.2025 по справі 914/2265/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2265/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" - не з`явився,

відповідача - Національного лісотехнічного університету України - Сушинський О.І. (у порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем"

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 (суддя Гоменюк З.П.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 (головуючий суддя: Зварич О.В., судді Панова І.Ю., Скрипчук О.С.)

за позовом Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" (далі - Асоціація; позивач)

до Національного лісотехнічного університету України (далі - Університет)

про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору позички транспортного засобу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.08.2025 у зв`язку з відпусткою судді Власова Ю.Л. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/2265/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуюча), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

Короткий зміст позовних вимог

Асоціація звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Університету про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю волевиявлення позивача як власника майна на укладення спірних додаткових угод.

Університет через систему "Електронний суд" звернувся до суду першої інстанції із клопотанням від 07.01.2025 про витребування судом доказів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.01.2025 задоволено клопотання Університету від 07.01.2025 про витребування доказів. Витребувано у позивача оригінали документів, а саме: установчі документи (статути) Асоціації за період з 2001 по 2025 включно; усі документи органів управління Асоціації, що приймалися упродовж 2009-2025 років (протоколи усіх конференцій учасників Асоціації; усі протоколи зборів членів Ради Асоціації; президента Асоціації; виконавчої дирекції Асоціації; виконавчого директора Асоціації; ревізійної комісії Асоціації); усі договори, що укладені між позивачем та відповідачем стосовно спірного майна - легкового автомобіля марки "Toyota Avensis", д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 за період з 2001 по 2025 рік включно. Встановлено позивачу строк для подання витребуваних судом документів до 29.01.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 16.01.25 о 15:30 год. Визнано явку представників учасників справи в судове засідання необов`язковою.

Університет 24.02.2025 через систему "Електронний суд" звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази. Просить суд залишити позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зупинити провадження у справі у зв`язку з відкриттям кримінального провадження.

Асоціація 26.02.2025 через систему "Електронний суд" подала до суду першої інстанції заяву про неможливість подати докази, які витребував суд. Заяву мотивовано тим, що такі дії відповідача, як звернення до суду із клопотанням про витребування доказів містять ознаки зловживання процесуальними правами з боку відповідача. Також зазначив, що в інших судових справах (№914/2200/23 та №914/422/24) відповідач не заперечував та ним не спростовувалось наявність у нього оригіналів документів, витребуваних судом. Просив визнати поважними причини, що унеможливлюють належне та своєчасне виконання позивачем ухвали господарського суду Львівської області від 15.01.2025 у справі №914/2265/24.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.02.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №914/2265/24 клопотання відповідача в частині залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву Асоціації до Університету про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019. Клопотання представника Університету в частині зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що неявка позивача та не забезпечення явки представника позивача у судові засідання 05.02.2025 та 26.02.2025 для розгляду справи №914/2265/24, за умови обізнаності позивача та його представника про дату, час і місце проведення таких судових засідань, беручи до уваги, що судом надавалось достатньо часу для подання позивачем витребуваних ухвалою від 15.01.2025 оригіналів доказів та/або можливості повідомити про неможливість надати суду відповідні документи протягом 5 днів з дня вручення такої ухвали, суд дійшов до висновку про наявність обставин, визначених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, а саме: не подання позивачем витребуваних судом оригіналів доказів, визначених ухвалою від 15.01.2025, для подальшого ухвалення судом рішення суду у цій справі, що мають вагоме значення для правильного вирішення спору, не подання відповідного клопотання у строк, визначений частиною восьмою статті 81 ГПК України, а подання клопотання представником позивача від 26.02.2025 про неможливість надати суду оригінали відповідних доказів не містить клопотання щодо поновлення пропущеного строку позивачем на звернення до суду із такою заявою на підставі статей 118, 119 ГПК України. Суд дійшов висновку про те, позовна заява Асоціації до відповідача Університету про визнання недійсними додаткових угод №1 та №2 до договору №1 позички транспортного засобу від 30.06.2019 підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Асоціація, не погоджуючись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, Асоціація посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 914/2265/24 скасувати, а справу направити до Господарського суду Львівської області для розгляду по суті. Касаційне провадження відкрито з підстави, визначеної абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою звернення із даною касаційною скаргою є неправильне, на думку Касатора, застосування господарським судом, а також судом апеляційної інстанції норм матеріального права. При цьому, тлумачення господарським судом фактичних обставин справи здійснювалось всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у його постановах, наведених у тексті даної касаційної скарги. Зокрема, щодо факту відсутності представника позивача у підготовчому судовому засіданні як підстава для залишення позовної заяви без розгляду.

Наведені у касаційній скарзі порушення норм процесуального права, допущені під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій, унеможливили реалізацію Касатором гарантованого права на звернення до суду за захистом свого права власності, а також на розгляд такого спору справедливим та неупередженим судом.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Університет заперечує проти доводів викладених у касаційній скарзі.

Від Асоціації надійшла заява про розгляд касаційної скарги у справі №914/2265/24 за наявними матеріалами без участі представника позивача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено таке.

Ухвалою від 15.01.2025 року задоволено клопотання Університету від 07.01.2025 про витребування доказів. Витребувано у позивача оригінали документів, а саме: установчі документи (статути) Асоціації МІАРЕП за період з 2001 по 2025 включно; усі документи органів управління Асоціації МІАРЕП, що приймалися упродовж 2009-2025 років (протоколи усіх конференцій учасників Асоціації МІАРЕП; усі протоколи зборів членів Ради Асоціації МІАРЕП; президента Асоціації МІАРЕП; виконавчої дирекції Асоціації МІАРЕП; виконавчого директора МІАРЕП; ревізійної комісії МІАРЕП); усі договори, що укладені між позивачем та відповідачем стосовно спірного майна - легкового автомобіля марки «Toyota Avensis», д.н.з НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 за період з 2001 по 2025 включно. Встановлено позивачу строк для подання витребуваних судом документів до 29.01.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 05.02.2025 год. Визнано явку представників учасників справи в судове засідання необов`язковою.

Позивач на виконання ухвали від 15.01.2025 про витребування у нього оригіналів документів (до 29.01.2025) подав суду заяву про неможливість подання таких доказів яка сформована представником позивача у системі "Електронний суд" 26.02.2025 та зареєстрована загальним відділом діловодства суду в АС "ДСС" 26.02.2025 о 10:37 год.

Надана представником позивача заява не містить належного обґрунтування щодо неможливості її подання в строк, визначений в ухвалі суду. Одночасно, представником позивача не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з відповідним клопотанням поза межами встановленого ухвалою від 15.01.2025 строку.

Водночас суд першої інстанції зважаючи на те, що позивач просить визнати додаткові угоди №1 та №2 до договору позички транспортного засобу на підставі невідповідності таких правочинів цивільному законодавству України щодо того, що спірні договори підписані зі сторони позивача не уповноваженою на це особо (дійсним керівником Асоціації МІАРЕП), судом ухвалою від 15.01.2025 витребувано оригінали установчих документів позивача для подальшого встановлення судом підтвердження/спростування факту підписання спірних додаткових угод зі сторони позивача. Відтак, не забезпечення позивачем надання суду витребуваних оригіналів згідно ухвали від 15.01.2025, що мають істотне значення для розгляду цієї справи та встановлення судом у подальшому наявності фактичних обставин щодо визнання спірних додаткових угод недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, позбавляє суд можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення без належних доказів, на які покликається позивач при зверненні до суду з відповідними позовними вимогами.

Представником позивача не було виконано умов ухвали суду від 15.01.2025 у строк, встановлений судом (надання оригіналів витребуваних документів до 29.01.2025 включно) та частиною 8 статті 81 ГПК України. Крім того, позивач та представник позивача були належним чином обізнані про наслідки невиконання умов ухвали від 15.01.2025 щодо залишення позовної заяви без розгляду у випадках, передбачених статтею 81 ГПК України.

Окрім того, залишаючи позов без розгляду судом першої інстанції зазначено про те, що позивач як юридична особа не був позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення у судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи позивача не перешкоджає розгляду такої у судовому засіданні. Крім того, суд першої інстанції врахував, що представник позивача також не з`явився у судове засідання 05.02.2025, однак був присутній у судовому засіданні 15.01.2025 та повідомлений про наступну дату розгляду справи. Матеріали справи також не містять клопотань позивача про відкладення розгляду справи, як на 05.02.2025, так і на 26.02.2025. Позивач також не звертався до суду із клопотаннями про проведення судових засідань у ці дати у режимі відеоконференції та/або за відсутності представника позивача.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом даного судового розгляду в суді касаційної інстанції є перегляд судових рішень в частині наявності або відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Щодо застосування положень процесуального закону Суд зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

При цьому, господарський суд має з`ясувати також і те, яким чином неявка представника позивача та не подання ним витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача та витребуваних документів.

Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.

Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.

У наведених висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду з питання залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, сформульованих в постановах від 10.04.2019 у справі № 909/1425/13, від 11.06.2019 у справі № 914/428/18, від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 19.01.2022 у справі № 907/153/21.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що наведені вище положення процесуального Закону пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду навіть не з ухиленням позивача від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами (висновок Верховного Суду в постанові від 26.07.2022 у справі № 905/825/21).

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 ГПК України).

Відповідно до статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частини перша і друга статті 80 ГПК України).

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, восьмої, десятої статті 81 ГПК України:

- учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом;

- у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази;

- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду;

- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали;

- у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись з позовною заявою позивач просить визнати додаткові угоди №1 та №2 до договору позички транспортного засобу на підставі невідповідності таких правочинів цивільному законодавству України щодо того, що спірні договори підписані зі сторони позивача не уповноваженою на це особо (дійсним керівником Асоціації МІАРЕП).

У цій справі судами встановлено, що позивач на виконання ухвали від 15.01.2025 про витребування у нього оригіналів документів у визначений в ухвалі строк не подав заяву про неможливість подання таких доказів. Згадана заява сформована представником позивача у системі «Електронний суд» 26.02.2025 та зареєстрована загальним відділом діловодства суду в АС «ДСС» 26.02.2025.

Судами також встановлено, що надана представником позивача заява не містить належного обґрунтування щодо неможливості її подання у визначений строк. Одночасно, представником позивача не подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з відповідним клопотанням поза межами встановленого ухвалою від 15.01.2025 строку.

З огляду на викладене, в суді постало питання щодо наявності / відсутності підстав для залишення позову без розгляду.

Отже, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

При цьому, господарський суд має з`ясувати також і те, яким чином неявка представника позивача та не подання ним витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача та витребуваних документів.

Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.

Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.

Наведені вище положення процесуального Закону пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду з підстави неподання позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними в ній доказами.

Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.04.2025 року у справі 902/383/24(902/871/23).

Таким чином, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов`язаний з`ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність. При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій встановили бездіяльність позивача такою, що перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи.

Отже, враховуючи вищенаведені приписи ГПК України, а також встановлені у цій справі обставини невиконання позивачем ухвали суду від 15.01.2025 та не подання у встановлений строк оригіналів витребуваних документів, необхідних для вирішення спору, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Окрім того, відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору..

Суди встановили, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак ні позивач, ні його повноважний представник у судове засідання, призначене на 05.02.2025 та 26.02.2025, не з`явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

При цьому Верховний Суд враховує, що з протоколу судового засідання від 15.01.2025 вбачається, що сторони ( в тому числі і представник позивача) були повідомлені про відкладення підготовчого засідання до 05.02.2025 на 14:00. Також з матеріалів справи вбачається і те, що копія ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 з повідомленням про те, що підготовче засідання відбудеться 26.02.2025 об 11:30 була надіслана в електронний кабінет адвоката Писаренко К.Ю. та Асоціації 06.02.2025 та доставлена Писаренкові К.Ю. та Асоціації 06.02.2025 о 05:55, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет "Електронного суду", сформованою з автоматизованої системи документообігу Суду.

Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що частина четверта статті 202, пунт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (близька за змістом позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

При цьому Верховний Суд враховує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина четверта статті 226 ГПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності та не надання доказів на вимогу ухвали суду не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вони зроблені з правильним застосуванням частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут - асоціація регіональних екологічних проблем" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.02.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №914/2265/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос