Ухвала від 27.06.2025 по справі 367/2216/23

справа № 367/2216/23 головуючий у суді І інстанції Шестопалова Я.В.

провадження № 22-з/824/959/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 червня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення грошових коштів.

24 червня 2025 року ОСОБА_1 , подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ТОВ «Гостомель Резиденс», що знаходяться на будь-яких рахунках, які належать ТОВ «Гостомель Резиденс»та рахунках, що будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в розмірі ціни позову в межах суми 1 291 608,28 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Проте, сторона відповідача звернулась до суду апеляційною скаргою, що не дає вказаному судовому рішенню набрати законної сили та привести вказане рішення до виконання. Так, в рамках забезпечення заходів забезпечення позову суд ухвалив накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Гостомель Резиденс», в розмірі ціни позову, а саме 1 291 608, 28 грн., що знаходяться на рахунках ТОВ «Гостомель Резиденс» в АТ КБ «Приватбанк». В рамках виконання ухвали суду, приватним виконавцем накладено арешти на встановлений в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок ТОВ «Гостомель Резиденс» № НОМЕР_1 . Станом на 18 квітня 2025 року залишок на цьому рахунку становить 2 490,37 грн., що не є співмірним із ціною позову. При цьому, достовірно відомо, що на вказаному рахунку на момент виконання ухвали була значно більша сума грошових коштів, які відповідач зміг вивести з даного рахунку. Поряд з цим, відомо, що відповідач має інші банківські рахунки в інших банківських установах, та користуючись тим, що в рамках забезпечення позову, суд зазначив в своїй ухвалі лише про арешт рахунків в АТ КБ «ПриватБанк», відповідач користується послугами інших банків, в яких має рахунки. Вжиття саме такого заходу забезпечення позову надасть можливість не формально, а ефективно здійснити захист прав та інтересів позивача без шкоди правам та інтересам відповідача, адже арешт буде накладений виключно в розмірі суми позовних вимог, що відповідає завданням цивільного судочинства, принципу пропорційності та справедливості.

Розгляд заяви відбувається відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи заяви, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява підлягає до задоволенню виходячи з наступного.

За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.

Відповідно, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову, обравши спосіб, який, на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду, винесеного на його користь.

Апеляційним судом встановлено, що у квітні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Гостомель Резиденс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення грошових коштів, у якому просила застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до попереднього договору № 2-2-96-1 від 24 липня 2021 року укладеного між ТОВ «Гостомель Резиденс» та ОСОБА_1 та стягнути із ТОВ «Гостомель Резиденс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 246 521,19 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 24 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» (Продавець/Відповідач) та ОСОБА_1 (Покупець/Позивач), підписали без нотаріального посвідчення Попередній договір №2-2-96-1 (надалі - «Попередній договір») про укладання в майбутньому основного договору купівлі-продажу квартири за будівельним номером 96-1 загальною проектною площею 64,61 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, кількість кімнат 2 (дві), поверх 6 (шостий) секція 2 (друга) (надалі - «Нерухоме майно») в багатоквартирному будинку, який будується за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця нерухоме майно, а Покупець зобов`язується прийняти від Продавця у свою власність Нерухоме майно та сплатити за Нерухоме майно договірну ціну. Договірна ціна продажу Нерухомого майна за Основним договором згідно п. 1.2.1 Попереднього договору становить 1 350 349 (один мільйон триста п`ятдесят тисяч триста сорок дев`ять) гривень. Зазначає, що з метою виконання своїх зобов`язань за попереднім договором ОСОБА_1 перерахувала грошові кошти відповідачу по даній справі, згідно наступних платіжних документів АТ «Приватбанк»: № 0.0.2209180853.1 від 24.07.2021 на суму 715 745,00 гривень, № 0.0.2209546286.1 від 25.07.2021 на суму 100 000,00 гривень, №0.0.2231427008.1 від 15.08.2021 (дата валютування 16.08.2021) на суму 37 550,33 гривень, № 0.0.2232869734.1 від 16.08.2021 на суму 7000,00 гривень, № 0.0.2274415358.1 від 20.09.2021 на суму 44 550,33 гривень, а всього на загальну суму 904 845,66 (дев`ятсот чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) гривень 66 копійок. В подальшому відповідач строки будівництва нерухомого майна суттєво порушував та станом на квітень 2023 року будівництво об`єкта не було завершено. Вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам законодавства, а тому існують правові підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме попереднього договору купівлі-продажу №2-2-96-1 від 24 липня 2021 року, укладеного в письмовій формі без нотаріального посвідчення та стягнення з відповідача отриманих грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми отриманих відповідачем грошових коштів.

Отже, предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 1 291 608,28 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2024 року у даній справі судом вже застосовувалися заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Гостомель Резиденс», в розмірі ціни позову, а саме 1 291 608, 28 грн., що знаходяться на рахунках ТОВ «Гостомель Резиденс» в АТ КБ «Приватбанк».

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує, що в рамках виконання ухвали суду, приватним виконавцем накладено арешти на встановлений в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок ТОВ «Гостомель Резиденс» № НОМЕР_1 . Разом з тим, станом на 18 квітня 2025 року залишок на цьому рахунку становить 2 490,37 грн., що не є співмірним із ціною позову.

Тобто, позивач довів існування між сторонами спору, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача безпосередньо пов`язаний з суб`єктивними правами позивача на предмет спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся до суду.

У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року в справі № 915/538/19 та від 06 листопада 2018 року в справі № 923/560/17 викладена правова позиція, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат; суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Сам лише факт відсутності вказаних позивачем відкритих банківських рахунків, майна боржника не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову, що належить відповідачу, оскільки, як передбачено частиною першою статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі № б/н (провадження № 61-16635ав20), від 28 вересня 2023 року в справі № б/н (провадження № 61-11439ав23).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову та, приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову 1 291 608,28 грн. спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс», що знаходяться на будь-яких рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» та рахунках, що будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в розмірі ціни позову в межах суми 1 291 608,28 грн. (один мільйон двісті дев`яносто одна тисяча шістсот вісім) гривень 28 копійок.

Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс», місце знаходження: Київська область, смт. Гостомель, вул. Богдана Хмельницького, 1-3, ідентифікаційний код 41295443.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.