Ухвала від 06.08.2025 по справі 367/2216/23

справа № 367/2216/23 головуючий у суді І інстанції Шестопалова Я.В.

провадження № 22-ц/824/12510/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» - адвоката Король Інни Олександрівни про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 травня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «Гостомель Резиденс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 291 608,28 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ТОВ «Гостомель Резиденс» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 червня 2025 року призначено справу до розгляду.

06 серпня 2025 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Гостомель Резиденс» адвокат Король І.О. заявила відвід колегії суддів у зв`язку з тим, що ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що призвело до подвійного стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 291 608,28 грн. та порушення ст. 61 Конституції України.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вислухавши думку сторін, враховуючи доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Отже, перелік підстав для задоволення заяви про відвід складу суду зазначений у ст. 36 ЦПК України та носить вичерпний характер і розширеному тлумаченню не підлягає.

Між тим відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006).

Право учасника справи на відвід судді (колегії суддів) є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Таким чином, подана представником ТОВ «Гостомель Резиденс» адвокатом Король І.О. заява про відвід колегії суддів за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальним рішенням суду в цій справі, а саме, незгода з ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року про забезпечення позову, що в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Будь-яких інших посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто, вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності при розгляді даної справи, заявником не зазначено, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід колегії суддів і відсутність правових підстав для її задоволення.

За таких обставин, заяву представника ТОВ «Гостомель Резиденс» - адвоката Король І.О. про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду Фінагеєва В.О., Кашперської Т.Ц., Яворського М.А. необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостомель Резиденс» - адвоката Король Інни Олександрівни про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду Фінагеєва В.О., Кашперської Т.Ц., Яворського М.А. залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.О. Фінагеєв

Судді Т.Ц. Кашперська

М.А. Яворський