Ухвала від 09.07.2025 по справі 2-64/10

Справа № 2-64/10

Провадження № 6/524/62/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2025 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.М.,

за участю секретаря Воблікової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

04 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» (далі ТОВ «ФК «Факторінгс») звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування заяви зазначило, що заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука у цивільній справі № 2-64/2010 від 01 червня 2010 року позов ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено у повному обсязі. 26 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-64/2010 були видані виконавчі листи про стягнення з позичальника на користь банка 205412,05 грн, а також про дозвіл ВАТ КБ «Надра» звернути стягнення на предмет іпотеки. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у цивільній справі № 2-64/2010 є невиконаним дотепер. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19 квітня 2021 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 червня 2010 року у справі № 2-64/2010 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме, стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника ТОВ «ФК «Факторінгс».

21 лютого 2025 року представником ТОВ «ФК «Факторінгс» адвокатом Меладзе С. О., з метою встановлення фактичного місцезнаходження виконавчих документів у справі № 2-64/2010 були направлені наступні адвокатські запити: адвокатський запит вих. № 01/25 від 21 лютого 2025 року до Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; адвокатський запит вих. № 02/25 від 21 лютого 2025 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ « НАДРА» з ринку; адвокатський запит вих. № 03/25 від 21 лютого 2025 року до ПАТ «КБ «НАДРА».

26 лютого 2025 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ « НАДРА» з ринку надійшли дві відповіді № 089- 60-57/25, № 089-60-56/25 на адвокатські запити вих. № 02/25 від 21 лютого 2025 року, вих. № 03/25 від 21 лютого 2025 року, за змістом яких на адресу ПАТ «КБ «НАДРА» та/або ФГВФО оригінали виконавчих листів у справі № 2-64/2010 не надходили.

03 березня 2025 року від Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь за № 36485 на адвокатський запит вих. № 01/25 від 21 лютого 2025 року, згідно з якою державним виконавцем у 2017 році були винесені постанови про повернення виконавчих документів на підставі пункту 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», але надати докази повернення стягувачу оригіналів виконавчих листів у ДВС немає можливості через їх відсутність; є неможливим перевірити реєстри відправлень поштової кореспонденції, через закінчення строку їх зберігання органом виконавчої служби.

При цьому оригінали виконавчих листів у справі № 2-64/2010 не передавалися ТОВ «ФК «Факторінгс» від ПАТ «КБ «НАДРА» (через їх відсутність у банку), останні відсутні в матеріалах кредитної справи, яку було передано Товариству від ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

18 березня 2025 року представником ТОВ «ФК «Факторінгс» адвокатом Меладзе С. О., у зв`язку із пошуком виконавчих документів у справі № 2-64/2010, було направлено ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» адвокатський запит вих. № 18/25 від 18 березня 2025 року.

25 березня 2025 року від ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» надійшла відповідь за вих. № 0325/2, відповідно до змісту якої на адресу ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» не надходили жодні виконавчі листи або їх дублікати у цивільній справі № 2-64/2010 ані від ПАТ «КБ «НАДРА», ані від Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області СМУ МЮ, ані від будь-яких інших органів.

Також ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» повідомило, що з боку ПАТ «КБ «НАДРА» не передавалися ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» виконавчі листи або їх дублікати у цивільній справі № 2-64/2010, і останні відсутні у ТОВ «ФК» ДНІПРОФІНАНСГРУП».

У зв`язку із наведеним вище, а також враховуючи відповідь Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області СМУ МЮ, заявник вважає, що має місце втрата виконавчих документів під час їх відправлення органом виконавчої служби на адресу ПАТ «КБ «НАДРА».

Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. При цьому, відсутність у матеріалах кредитної справи оригіналів виконавчих документів унеможливлює виконання рішення суду у справі № 2-64/2010 та порушує права ТОВ «ФК «Факторінгс» як стягувача.

Наразі строки пред`явлення вказаного вище виконавчого документу не є пропущеними, з огляду на діючу заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, встановлену Законом України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

09 липня 2025 року заявник звернувся з клопотання, у якому підтримав свої вимоги та додатково зазначив, що позичальником досі так і не повернуті/не сплачені на користь кредитора грошові кошти, як за кредитним договором, так і за заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука у цивільній справі № 2-64/2010 від 01 червня 2010 року.

Доказам того, що заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у цивільній справі № 2-64/2010 від 01 червня 2010 року досі є невиконаним, на думку заявника, є: рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 березня 2025 року у цивільній справі № 524/5696/24 за позовом ТОВ «ФК «Факторінгс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 нараховані на борг у сумі 205412,05 грн 3% річних у сумі 18487,08 грн, та інфляційні втрати у сумі 44916,31 грн та кошти у повернення сплаченого судового збору у сумі 2422,40 грн; рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 травня 2025 року у цивільній справі № 524/2962/25 за позовом ТОВ «ФК «Факторінгс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Факторінгс» нараховані на борг у сумі 205412,05 грн, 3% річних, за період із 24 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року включно, у сумі 12054,59 грн та інфляційні втрати, нараховані за цей же період, у сумі 49384, 56 грн та кошти у повернення сплаченого судового збору у сумі 2422, 40 грн. З вказаних вище судових рішень чітко вбачається встановлення факту ухилення ОСОБА_1 від свого обов`язку з повернення грошових коштів кредитору на виконання рішення суду.

У судове засідання учасники справи повідомлені належним чином не з`явились.

Заявник ТОВ «ФК «Факторінгс» просив проводити розгляд без участі його представника.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що заочним рішенням від 01 червня 2010 року Автозаводський районний суду м. Кременчука у справі № 2-61/2010 задовольнив позов ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, стягнув з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 241/12/07-МК від 27 квітня 2007 року у сумі 311 219,75 грн та договором № 240/12/07-МК від 27 квітня 2007 року у сумі 205,412,05 грн, а також дозволив позивачу звернути стягнення на предмет застави.

На виконання вказаного рішення Автозаводським районним судом м. Кременчука 26 вересня 2013 року видано виконавчі листи.

Ухвалою від 19 квітня 2021 року суд замінив сторону виконавчого провадження на ТОВ «ФК «Факторінгс».

Відомості про виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01 червня 2010 року у справі № 2-61/2010 станом на час розгляду відсутні.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 1 Закону України 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року, провадження № 14-21цс24).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Так, обґрунтовуючи факт втрати виконавчих документів, заявник посилається на відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань, ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп» та Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці щодо відсутності у них виконавчих листів або їх дублікатів у справі №2-62/2010.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 (провадження № 61-10540св22) зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Вказані у доданих до заяви відповідях відповідних органів обставини свідчать про те, що виконавчі листи №2-62/2010, видані 26 вересня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, втрачені.

Окрім того, заявник стверджує про подання ним заяви про видачу дублікатів виконавчих листів протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі судом виконавчих листів у справі № 6-64/2010 та першого пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV«Про виконавче провадження» (далі Закон №606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон № 1404-VIII.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи № 2-64/2010 постановою державного виконавця від 08 грудня 2017 року було повернуто стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

На момент винесення державним виконавцем постанови від 08 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу діяв Закон України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №182/4087/13-ц.

Тобто, з 23 вересня 2021 року було відновлено можливість щодо виконання рішення суду у цій справі, у тому числі право звернення з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

У подальшому згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту: «5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року та до теперішнього часу воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду про дозвіл звернути стягнення на предмет іпотеки зупинене на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Це означає, що хоча кредитор може звернутися до суду та отримати рішення про стягнення, виконання цього рішення буде відкладено до закінчення воєнного стану

Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Автозаводським районним судом м. Кременчука 26 вересня 2013 року у цивільній справі № 2-64/2010, переривався внаслідок встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника згідно із Законом про мораторій, та перерваний наразі, починаючи з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії.

Отже, заява про видачу дублікатів виконавчих листів у цій справі подана у межах строку для їх пред`явлення до виконання.

Встановивши, що оригінали вищевказаних виконавчих листів втрачено, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості повторно пред`явити їх до виконання, а рішення суду про стягнення матеріальної шкоди не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів № 2-64/2010, виданих 26 вересня 2013 року Автозаводським районним судом міста Кременчука.

Керуючись статтями 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Факторінгс» дублікати виконавчих листів №2-64/2010, виданих 26 вересня 2013 року Автозаводським районним судом м. Кременчука.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ковальчук Т.М.