Постанова від 17.07.2025 по справі 990/3/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року

м. Київ

справа № 990/3/22

провадження № 11-246заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Шевцової Н. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Волинська гірничо-хімічна компанія» на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2025 року (судді Гончарова І. А., Бившева Л. І., Блажівська Н. Є., Ханова Р. Ф., Юрченко В. П.) у справі № 990/3/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Волинська гірничо-хімічна компанія» до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України та Служба безпеки України, про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 у частині,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1. 05 січня 2022 року Приватне акціонерне товариство «Волинська гірничо-хімічна компанія» (далі - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія», позивач) звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - Президент України, відповідач), у якій просило визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо позивача (пункт 533 Додатка № 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року).

2. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 10 січня 2022 року відкрив провадження у цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 07 лютого 2022 року о 12 год 30 хв.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Касаційний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2025 року позовну заяву ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» залишив без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Залишаючи без розгляду позовну заяву ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія», суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача повторно не з`явився до суду для розгляду справи, зокрема у судові засідання, призначені на 17 лютого та 12 травня 2025 року.

5. Касаційний адміністративний суд зазначив, що до суду не надходило від позивача (його представника) повідомлення про зміну адреси місця перебування / знаходження, як і не надходило заяв про поважність причин, з яких уповноважений представник позивача не міг з`явитися в судові засідання, призначені на 17 лютого та 12 травня 2025 року. Не надходило від позивача та/або його представника й заяв про розгляд справи за його відсутності.

6. Суд першої інстанції також доповнив, що позивач як ініціатор судового провадження представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечив, що виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду, а тому Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про наявність визначених у частині п`ятій статті 205, пункті 4 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

7. Не погодившись із цим судовим рішенням, 08 травня 2025 року позивач подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Апелянт обґрунтовує вимоги апеляційної скарги порушенням судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок невідповідності власних висновків обставинам справи, а саме відсутність належного повідомлення позивача про розгляд судової справи, що мало наслідком залишення позовної заяви без розгляду.

9. Позивач зазначив, що починаючи з 26 лютого 2022 року ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» не здійснює господарську діяльність через окупацію с. Новополтавка Чернігівської селищної громади Бердянського району Запорізької області та втрату доступу до офісних та виробничих приміщень позивача, а тому він не має можливості укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом, маючи у своєму штаті фахівця в галузі права. Єдиним повноважним представником ПрАТ «Волинська гірничо?хімічна компанія» є юрисконсульт - ОСОБА_1.

10. Водночас лише ОСОБА_1 має доступ до документів, що стосуються господарської діяльності позивача, а відомості щодо взаємовідносин між сторонами спору у цій справі є конфіденційною інформацією ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія», а тому така інформація відома лише вузькому колу осіб, зокрема ОСОБА_1 .

11. Проте у дати, коли суд розглядав справу 17 лютого та 12 травня 2025 року, представник позивача - ОСОБА_1 не міг бути присутнім у судовому засіданні з об`єктивних причин. Так, під час відрядження до м. Володимир Волинської області 20 листопада 2024 року він перестав виходити на зв`язок з керівництвом ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія». Пізніше було з`ясовано, що 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для проходження базової загальної військової підготовки до навчального центру в с. Тучин Рівненської області. Місце його перебування нині невідомо, безпосередній зв`язок з ним відсутній. Таким чином, представник ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» був фактично позбавлений можливості передати матеріали справи іншому представникові, надати доступ до поштових скриньок, на які надходили повістки. Водночас суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з 01 квітня 2025 року поштовий сервіс mail.gov.ua припинив своє функціонування.

12. Скаржник також вказав, що на номер Генерального директора ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» Колядюка В. Г., зазначений у процесуальних документах позивача, телефонограми суду не надходили.

13. Апелянт вважає, що Касаційний адміністративний суд, вирішуючи питання щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, не перевірив фактичні дані про одержання ним повісток.

14. Позивач також наголошує, що питання доступу до правосуддя неодноразово розглядалося Європейським судом з прав людини ( далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ підкреслює, що право на розгляд справи включає як можливість звернення до суду, так і право на розгляд та вирішення справи. Особі має бути забезпечено безперешкодний доступ до судового захисту, без штучних обмежень чи ускладнень. ЄСПЛ зазначає, що перешкоди доступу до правосуддя можуть виникати як через процесуальні норми, так і через матеріальні обмеження, і для суду природа таких перешкод не має принципового значення.

Рух апеляційної скарги

15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 червня 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2025 року, а ухвалою від 03 липня 2025 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 17 липня 2025 року.

Позиція інших учасників справи

16. У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

17. Представник відповідача наголошує, що суд першої інстанції вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судових засідань у цій справі та дійшов обґрунтованого висновку щодо залишення адміністративного позову у цій справі без розгляду.

18. У відзиві на апеляційну скаргу позивача представник Служби безпеки України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

19. Представник третьої особи зазначає, що до кола обставин, які призвели до постановлення оскаржуваної ухвали, належать:

- невиконання обов`язку реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі з боку ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія»;

- невжиття заходів з визначення та повідомлення суду про фізичну адресу для листування, зокрема надходження повісток про виклик у судові засідання;

- ігнорування юрисконсультом ПрАТ «Волинська гірнича-хімічна компанія» фактів надходження судових повісток;

- неналежна організація забезпечення самопредставництва ПрАТ «Волинська гірнича-хімічна компанія», що полягає у нібито неповідомленні юрисконсультом апелянта факту мобілізації, непередачі останнім доступу до поштових скриньок з боку співробітників товариства та неналежному контролі з боку керівництва і власників за самопредставництвом ПрАТ «Волинська гірнича-хімічна компанія» у процесі розгляду судової справи № 990/3/22.

20. Представник третьої особи наголошує, що сукупність наведених обставин, які свідчать про фактичне невиконання процесуальних обов`язків з боку апелянта не можуть вважатися поважними причинами неявок у судові засідання та, відповідно, не можуть слугувати підставою для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 990/3/22.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

21. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

22. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

23. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ( далі -Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. vs Spain»).

24. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

25. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.

26. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

27. Згідно із частиною п`ятою вказаної статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

28. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

29. Наведена норма кореспондується з визначеним у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

30. Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

31. Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

32. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

33. Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

34. Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

35. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).

36. Суд першої інстанції зазначив, що у судове засідання, призначене на 17 лютого 2025 року, представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

37. Повістку про виклик у судове засідання, призначене на 17 лютого 2025 року, представник позивача отримав засобами електронного зв`язку, які вказано ним у позовній заяві ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 01 листопада 2024 року, про що свідчить Інформація щодо надіслання документа засобами електронного зв`язку (т. 3, а. с. 146).

38. Касаційний адміністративний суд визнав неявку в судове засідання позивача та/або його представника без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки. Відклав судове засідання до 12 травня 2025 року о 12 год 00 хв.

39. У судове засідання 12 травня 2025 року представник позивача повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання засобами електронного зв`язку, які вказано ним як у позовній заяві ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 18 лютого 2025 року, про що свідчить Інформація щодо надіслання документа засобами електронного зв`язку (т. 3, а. с. 156).

40. Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 КАС України, вважаючи неможливим розгляд справи за відсутності позивача чи його представника.

41. Представник Служби безпеки України підтримав заявлене представником Президента України клопотання про залишення позовної заяви ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» без розгляду.

42. Касаційний адміністративний суд задовольнив клопотання представника відповідача та залишив позов без розгляду.

43. Водночас, перед оцінкою правильності таких висновків суду першої інстанції необхідно встановити, чи було забезпечено належне повідомлення позивача/ його представника про дату, час і місце розгляду справи.

44. У зв`язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан.

45. Відповідно до інформації, розміщеної на вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», пересилання поштових відправлень, що адресовані одержувачам населених пунктів Запорізької області за поштовим індексом 71214, не здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р та відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

46. З огляду на зазначене, а також враховуючи, що адресою місцезнаходження ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» є: вул. Центральна, 195, с. Новополтавка, Запорізька обл., 71214, позивач повідомлявся про дату, час та місце судових засідань засобами електронного зв`язку на електронні пошти: brabelwogel@gmail.com; 31183932@mail.gov.ua, які вказано ним як у позовній заяві, так і в подальшому повідомлено суду.

47. Згідно із частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

48. Відповідно до частини першої статті 18 КАС України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

49. Частиною п`ятою статті 18 КАС України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/ або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

50. Згідно із частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

51. Однак згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу у позивача відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

52. Крім того, згідно із частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

53. Водночас обставина, що зареєстроване місцезнаходження ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» перебуває на тимчасово окупованій території України, не може розглядатися як підстава для визнання повідомлення апелянта про дату і час судового розгляду неналежним. Зазначена територія перебуває в окупації з 26 лютого 2022 року, однак протягом понад двох років після початку повномасштабної збройної агресії апелянт забезпечував участь свого представника у судових засіданнях.

54. До того ж апелянт стверджує, що призов юрисконсульта ОСОБА_1 на військову службу унеможливив передачу справи іншому представнику та доступ до поштових скриньок, на які надходили судові повістки.

55. Велика Палата Верховного Суду відхиляє такі доводи скаржника, оскільки сам по собі факт зарахування ОСОБА_1 на військову службу, зокрема на посаду стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3 , не може розглядатися як достатній доказ неможливості передати доступ до офіційної кореспонденції, належним чином оформити процесуальні документи або уповноважити іншого представника для участі у справі.

56. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували неможливість використання ОСОБА_1 засобів зв`язку у період з 25 листопада 2024 року до 12 травня 2025 року. За таких обставин на апелянта покладався обов`язок повідомити суд про зміну місця одержання кореспонденції. Однак ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» не вжило необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства щодо належного забезпечення участі в судовому провадженні.

57. Отже, суд першої інстанції вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судових засідань у цій справі.

58. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

59. У цій справі позивач як ініціатор судового провадження представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечив, що виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.

60. Оскільки позивач/представник позивача, який належним чином був повідомлені про час, дату і місце судового засідання, не з`явився в судові засідання для розгляду справи, призначені на 17 лютого та 12 травня 2025 року, не надав доказів поважності причин неявки, не подав заяви про розгляд справи без його участі, а також ураховуючи, що відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, а суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав, що перешкоджають розгляду справи, позаяк неявка позивача / представника позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, то Велика Палата Верховного Суду висновує про наявність підстав у суду першої інстанції для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позовної заяви без розгляду.

61. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача / йогопредставника в судове засідання - залишення позову без розгляду.

62. Інші міркування і твердження скаржника в апеляційній скарзі також не спростовують правильності правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

63. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

64. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 12 травня 2025 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі твердження позивача не спростовують правильності висновків суду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

66. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

67. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Волинська гірничо-хімічна компанія» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2025 року у справі № 990/3/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Волинська гірничо-хімічна компанія» до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України та Служба безпеки України, про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 у частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді: О. О. Банасько О. Л. Булейко І. А. Воробйова О. А. Губська А. А. Ємець В. В. Король С. І. Кравченко О. В. КривендаС. Ю. Мартєв К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич Є. А. Усенко