Ухвала від 23.07.2025 по справі 760/26729/23

УХВАЛА

23 липня 2025 року

м. Київ

справа № 760/26729/23

провадження № 61-8778ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ СЕЙЛС» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ СЕЙЛС» (далі - ТОВ «СЛ СЕЙЛС»), в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «СЛ Сейлс» грошові кошти у розмірі 4 990,00 грн, інфляційні втрати та 3% річних, визначивши їх розмір самостійно та стягнути судові витрати.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року залишено без змін.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 4 990,00 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім цього, справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки її наслідки виходять далеко за межі приватного інтересу окремого споживача, зачіпаючи принципові засади цивільного процесуального права, права споживача, а також системне розуміння належного судового захисту в Україні. Виняткове значення не лише для ОСОБА_1 , а й для практики застосування норм ЦК (зокрема глави 83), практики публічних оферт, меж вільного волевиявлення та захисту прав споживача в цифрову епоху, коли укладення договорів відбувається за спрощеними електронними схемами. Справу не можна зводити лише до ціни позову - її наслідки мають принципове значення для розуміння справедливості, правової визначеності та балансу між договірною свободою і захистом слабкої сторони - споживача.Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення, а касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛ СЕЙЛС» про стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат