Постанова від 23.07.2025 по справі 927/1122/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2025 р. Справа№ 927/1122/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Король Д.А.

учасники справи:

від позивача: Шилова М.Д., Новик М.С.

від відповідача : не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025

у справі №927/1122/24 (суддя - А.С.Сидоренко)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний Дім-14-А»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна установа «Фонд енергоефективності»

про визнання незаконними рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" у якому просила суд:

- визнати незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 3 від 21.03.2020;

- визнати незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 8 від 18.12.2021 в частині питання № 3 "Звіт про участь ОСББ "Рідний Дім-14-А" в програмі "Енергодім" та подальша співпраця з ФЕЕ".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі №927/1122/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі № 927/1122/24 в частині відмови у визнанні незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 8 від 18.12.2021 в частині питання № 3 "Звіт про участь ОСББ "Рідний Дім-14-А" в програмі "Енергодім" та подальша співпраця з ФЕЕ та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву в цій частині.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Так, апелянт стверджує, що спірні рішення є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства України, а тому є підстави для визнання їх незаконними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі 927/1122/24, розгляд справи призначено на 18.06.2025.

У судовому засіданні 18.06.2025 було оголошено перерву до 23.07.2025.

22.07.2025 апелянтом було подано до суду клопотання про доручення додаткових доказів по справі. У даному клопотанні заявник просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи письмові докази, згідно додатків до даної заяви та врахувати їх при винесенні рішення по справі за результатом розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції відзначає таке.

Відповідно до приписів частин 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

При цьому за імперативним приписом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Судова колегія відзначає, що апелянтом при зверненні до із відповідним клопотанням не доведено суду апеляційної інстанції наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання відповідних доказів до суду першої інстанції. Колегія суддів наголошує на відсутності таких критеріїв як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 у справі № 927/1668/23 встановлено, що з протоколу установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресую АДРЕСА_1 "Рідний Дім-14-А" від 27.06.2019 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 складає 213 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 8814,15 м2, в тому числі загальна площа квартир співвласників - 6536,9 м2. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 147 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4208,8 м2. На вказаних установчих зборах вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ".

Співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 засновано та зареєстровано в установленому порядку юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А".

Згідно свідоцтва про право власності від 15.04.2010 ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_3 .

Згідно п. 3.6 статуту ОСББ "Рідний Дім-14-А", затвердженого протоколом установчих зборів від 27.06.2019, у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники на підставі документу, який підтверджує право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника на підставі довіреності. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Відповідно до п. 3.7- 3.8 статуту ОСББ "Рідний Дім-14-А" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників (їхніх представників). З інших питань рішення вважається прийнятим , якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (їхніх представників). Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особисто підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування "за" чи "проти".

Позивач стверджує, що колишнім керівництвом Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" було ініційовано пред`явлення позовів до Деснянського районного суду м. Чернігів про стягнення заборгованості з співвласників/наймачів багатоквартирного будинку за житлово-комунальні послуги/ внесків на утримання багатоквартирного будинку. Такий позов було пред`явлено Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" також і до ОСОБА_1 (справа № 750/6157/23, яка перебувала на розгляді в Деснянському районному суді м. Чернігів).

Не погоджуючись із прийнятим загальними зборами Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" рішенням, оформленим протоколом № 6 від 20.02.2021 року, про підвищення розміру внеску за утримання будинку, ОСОБА_1 було подано позов до Господарського суду Чернігівської області (справа № 927/1668/23).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 року позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" про визнання незаконним рішення задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформленого протоколом № 6 від 20.02.2021 року в частині питання № 3 "Затвердження кошторису, розміру внесків та порядку сплати внесків на 2021".

Ухвалення даного рішення по справі № 927/1668/23 стало підставою для подання позивачем по справі № 750/6157/23 заяви про відмову від позову. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.08.2024 року провадження за позовом Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" до ОСОБА_1 було закрито.

За твердженням апелянта, під час розгляду справи № 750/6157/23 представником ОСББ надавалися різні версії протоколів загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А" із різних питань життєдіяльності, внесків, зборів, витрат, цільових програм, тощо. Пояснювалося це помилкою в ході підготовки позовної заяви, коли замість потрібного протоколу, у справу був покладений інший. Одним із таких "помилково залучених" протоколів став протокол № 8 від 18.12.2021 року. Питання, які висвітлювалися в ньому зацікавили мешканців будинку, оскільки, передбачалася зміна в умовах програми "Енергодім", збільшення вартості будівництва до 23,33 млн. гривень (вартість розробкиПКД - 908 тис. грн.), реалізацію проекту поетапно і т.д., що йшло в суттєвий розріз із позицією та інформацією, яку озвучувало керівництво ОСББ "Рідний Дім-14-А".

З метою більш детального з`ясування всіх обставин пов`язаних із цим питанням та перевірки законності підстав участі ОСББ "Рідний Дім-14-А" в Програмі енергоефективності, які пропонуються Державною установою "Фонд енергоефективності", надалі - ДУ "Фонд енергоефективності"/Фонд, мешканцями будинку було направлено колективне звернення на адресу даної установи.

07.04.2023 року ДУ "Фонд енергоефективності" було повідомлено, що керівництвом вживалися спроби щодо внесення змін в програму підтримки ініціатив щодо енергоефективності, зокрема направлено Витяг із протоколу № 6 загальних зборів співвласників Бенефіціара (ОСББ "Рідний Дім-14-А"), за результатом якого ДУ "Фонд енергоефективності" були надані зауваження, запропоновано провести доопрацювання заявки на участь у Програмі, надати належним чином засвідчену копію протоколу № 6 загальних зборів ОСББ "Рідний Дім- 14-А" від 06.02.2021 року разом із усіма додатками до нього, в тому числі, відомості для голосування на зборах та листки письмового опитування, додатково було запропоновано надати належним чином засвідчену копію протоколу загальних зборів співвласників ОСББ "Рідний Дім-14-А" разом з усіма додатками до нього (в тому числі відомості для голосування на зборах та листки письмового опитування), на яких прийнято рішення надати згоду на укладання договору на розроблення проектної документації вартістю 420000,00 грн.

В подальшому на виконання його зауважень адресованих керівництву ОСББ "Рідний Дім-14-А" останнім було надано копію нового протоколу № 8 загальних зборів від 18.12.2021, згідно з перерахунком голосів якого, Фондом на підставі наданих додатків до цього протоколу, за прийняття рішення проголосували співвласники, яким разом належить 5906,35 м2 площ квартир та нежитлових приміщень, що становить 67,01% голосів усіх співвласників ОСББ. У відповіді Фонду акцентовано увагу, що саме на підставі даних результатів, які містилися в протоколі № 8 та додатках до нього Фондом був зроблений висновок про згоду понад 2/3 співвласників Бенефіціара на збільшення граничної вартості Проекту до 23,33 млн. грн.

Окрім протоколу № 8 загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А" від 18.12.2021, Фондом енергоефективності було також надано позивачу Витяг з протоколу № 3 загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А", проведених 21.03.2020.

З метою отримання копії протоколу № 3 від 21.03.2020, а також додатків у вигляді листків опитування, іншої документації, позивачем було направлено адвокатський запит до керівництва ОСББ "Рідний Дім-14-А" (лист повернувся не врученим).

Згідно відомостей, що містяться у наданій Фондом копії Витягу із протоколу № 3 від 21.03.2020 порядок денний питань щодо яких начебто проводилось слухання/голосування був наступний:

1. Обрання голови та секретаря Зборів;

2. Про прийняття рішення щодо участі у Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків "ЕНЕРГОДІМ" ДУ "Фонд енергоефективності" у версії № 1/2019 від 16.08.2019 (у редакції затвердженій рішенням Наглядової ради Державної установи "Фонд енергоефективності" від 16.04.2020), впровадження Заходів з Енергоефективності у багатоквартирному будинку шляхом проведення його капітального ремонту /або термомодернізації/ або технічного переоснащення будівлі згідно з проектною документацією, що буде розроблена в рамках участі в Програмі з метою отримання часткового відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням заходів із енергоефективності (отримання Гранту) визначення переліку Заходів з енергоефективності та обрання Пакету заходів ("А" або "Б") відповідно до Програми та встановлення максимальної граничної вартості витрат, що можуть бути понесені та сплачені ОСББ для реалізації проекту, в тому числі граничної вартості заходів з енргоефективності, які впроваджуватимуться під час реалізації проекту, попередньо (до його укладення) погодження умов Грантового договору та приєднання до такого Грантового договору (Умов Грантового договору) шляхом подання заявки на участь у Програмі Фонду енергоефективності, надання голові правління повноважень на подання до Державної установи "Фонд енергоефективності" заявок, супровідних та інших документів, що передбачені умовами Програми і Грантового договору для отримання часткового відшкодування витрат на впровадження проекту (отримання Гранту);

3. Про розробку проектної документації та її експертизу (в тому числі обстеження об`єкту (будівлі) та укладання відповідного договору (договорів) на розробку проектно-кошторисної документації та її експертизу (в тому числі обстеження об`єкту (будівлі) щодо виконання заходів із енергоефективності, надання повноважень на укладання договорів на розробку проектно-кошторисної документації та її експертизу. Погодження умов договору на розробку проектної документації та проведення її експертизи;

4. Про залучення кредитних коштів в АБ "УКРГАЗБАНК" та погодження умов кредитного договору, що буде укладатися з АБ "УКРГАЗБАНК" для оплати послуг з розробки проектної документації та проведення її експертизи та для реалізації заходів з енергоефективності.

Згідно відповіді від 07.04.2023 року ДУ "Фонд енергоефективності" повідомив, що він не являється правоохоронним та контролюючим органом, відповідно "законність" того чи іншого протоколу загальних зборів співвласників ОСББ не може бути оцінена працівниками Фонду, а тому рекомендовано звернутися до компетентних органів та інформувати Фонд про наслідки таких звернень, а в разі звернення до Суду з метою оскарження прийнятих ОСББ рішень вказано про необхідність повідомлення про такі дії Фонд.

Апелянт стверджує, що ознайомившись із змістом протоколу № 8 загальних зборів від 18.12.2021 року, табличним додатком № 2.3. та листами письмового опитування до нього, ОСОБА_1 були виявлені характерні та типові порушення, допущені при здійсненні підрахунку результатів голосування, які є ідентичними порушенням, що мали місце при складанні протоколу № 6 від 20.02.2021 року, питання № 3, щодо якого Господарським судом Чернігівської області було прийнято рішення по справі № 927/1668/23.

На думку апелянта такими порушеннями зокрема є залучення до участі у голосуванні мешканців квартир, які є неприватизованими, які взагалі не мають права голосу і відповідно площі цих квартир не можуть враховуватися при здійсненні підрахунку результатів голосування; голосування одним із співвласників квартири попри те, що в квартирі ще є інші власники і відповідно необхідність врахування пропорційно розміру площі кожного із них при підрахунку результатів голосування. В наведеному табличному додатку № 2.3. до протоколу № 8 непоодинокі випадки голосування виключно одним із співвласників "за всіх". Щодо Витягу до протоколу № 3 від 21.03.2020 року, то такими порушеннями на думку позивача є відсутність будь-яких додатків до даного протоколу у вигляді листків опитування, тощо, що може надати можливість перевірити правильність проведених розрахунків.

Також апелянт стверджує про об`єктивні сумніви щодо проведення загальних зборів співвласників та складання за його результатами відповідного протоколу колишнім головою ОСББ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взагалі. За інформацією мешканців будинку в період з кінця 2019 року по середину 2020 року остання була відсутня в Україні, перебувала на території російської федерації, із початком епідемії СОVID-19 та закриттям кордонів в кожній із країн, остання була змушена затриматися на невизначений строк в іншій державі, а тому складання та підписання даного протоколу в березні 2020 року викликає сумнів. При цьому згідно Витягу до протоколу № 3 від 21.03.2020 року Дрозд ГЛ. доповідала "особисто", тобто передбачалась її особиста присутність на загальних зборах.

Апелянт стверджує, що відсутність необхідного кворуму, більшості або 2/3 голосів при прийнятті вказаних вище рішень, оформлених протоколами, ставить під сумнів юридичну законність прийнятих рішень.

Частиною 1 статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб`єктного складу такого спору. Подібні правові висновки містяться в постановах ВП ВС від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Так, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність таких рішень вимогам законодавства. При цьому, протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи (у тому числі співвласників багатоквартирного будинку) можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (співвласника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (співвласника) рішенням загальних зборів. При розгляді справ означеної категорії слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року в справі № 914/921/18, від 08.12.2020 року в справі № 922/1633/18, від 18.05.2021 року в справі № 903/933/19.

Згідно статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Аналогічні положення містяться в пунктах 3.6-3.8 Статуту відповідача, яким передбачено необхідність двох третин загальної кількості усіх співвласників будинку при прийнятті рішення про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку.

Апелянт стверджує, що рішення загальних зборів ОСББ по питаннях №1,2,3,4, оформлене протоколом №3 від 21.03.2020 та по питанню №3, оформлене протоколом №8 від 18.12.2021 прийнято з порушенням Закону, Статуту та без необхідного кворуму голосів співвласників.

Як вбачається з копії Витягу з Протоколу №3 Загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А", проведених 21.03.2020, загальними зборами ОСББ прийнято рішення взяти участь в Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків "Енергодім" ДУ "Фонд енергоефективності", впровадити Заходи з Енергоефективності у багатоквартирному будинку шляхом проведення капітального ремонту/термомодернізації будівлі згідно з проектною документацією, що буде розроблена в рамках участі у Програмі з метою отримання часткового відшкодування витрат, пов`язаних із здійсненням заходів з енергоефективності (отримання Гранту).

Проте судом було встановлено, що рішення загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 3 від 21.03.2020, не приймалося. Факт відсутності Протоколу № 3 Загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А", проведених 21.03.2020, встановлений головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при виконання ухвали Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2025. При цьому головним державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данілевською І.В. складено відповідний Акт від 31.01.2025. Цей Акт ґрунтується на поясненнях голови правління ОСББ "Рідний Дім-14-А" Рижова В.Ю. про те, що "протокол № 3 від 21.03.2020 не існує".

Таким чином, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження проведення 21.03.2020 Загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А" та складення відповідного Протоколу, за результатами проведених таких зборів. А отже вимога позивача про визнання незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 3 від 21.03.2020 є безпідставною.

Також до матеріалів справи додано Протокол № 8 Загальних зборів ОСББ "Рідний Дім-14-А", проведених 18.12.2021. З даного Протоколу слідує (питання №3), що загальні збори погодили та прийняли нові умови та продовжили участь ОСББ в програмі "Енергодім", у зв`язку зі змінами в умовах програми "Енергодім", вартістю будівництва 23,33 млн. грн (вартість розробки ПКД - 420 тис. грн) та реалізації проекту покроково (утеплюючи будинок по-підїздно).

Згідно протоколу № 8 рішення загальних зборів ОСББ від 18.12.2021 - загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 складає 159 співвласника. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 8814,15 м2. За прийняття рішення по питанню № 3 під час проведення загальних зборів проголосували 86 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5038,45 м2, що складає 57,16% від загальної площі будинку; під час проведення письмового опитування "за" проголосували 15 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 866,4 м2, що складає 9,83% від загальної площі будинку; разом проголосувало "за" 101 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5904,85 м2, що складає 66,99%.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи листків письмового опитування та поіменного голосування, які є додатками до протоколу № 8 від 18.12.202 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо багатоквартирного будинку за адресою: вул. Курсанта Єськова, буд. 14-А у м. Чернігів, у лисках опитування та у Додатку № 2.3- Поіменне голосування зазначено лише одну опитувану особу, проте не всі квартири в будинку мають одного власника або користувача та в будинку не у всіх квартирах є власники фізичні особи; що особи, які не є власниками голосували "Так/За", хоча такого права не мали, але їх голоси були включені керівництвом ОСББ у підсумковий розрахунок та при визначенні кворуму.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом; будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. (ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, судом встановлено неправомірне збільшення відсотків, необхідних для досягнення кворуму, оскільки при підрахунку результатів голосування волевиявлення інших співвласників в таких квартирах, де власником є більше однієї особи, враховано не було. Зазначене ставить під сумнів волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку та ставить під сумнів наявність 2/3 голосів для прийняття рішення щодо подальшої реконструкції та модернізації будинку.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відтак 2/3 голосів від загальної кількості голосів співвласників до загальної площі всіх квартир та приміщень в будинку становить значення: 8814,15 м2 / 3 * 2 - 5876,1 м2. Із підрахунку голосів, наданого позивачем до позовної заяви і не спростованого відповідачем, лише 3022,14 м2 площ квартир, які голосували "За", що складає: 3022,14/8814,15 х 100% - 34,2873%, що є меншою за норму, встановлену ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Враховуючи вищезазначене та надаючи оцінку протоколу №8 від 18.12.2021 у частині питання № 3 суд зазначає про те, що при визначенні кінцевих результатів голосування щодо вирішення питання №3 порядку денного було незаконно прийнято рішення, яке не набрало необхідної кількості голосів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСББ прийнято рішення про участь в програмі "Енергодім", інформація щодо такої участі міститься лише у Витягу з протоколу Загальних зборів № 3 від 21.03.2020, проте наявність такого Протоколу і взагалі проведення зборів ОСББ 21.03.2020 матеріалами справи спростована.

Колегією суддів береться до уваги те, що вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (§ 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Позивач звертаючись з даним позовом зазначив виключно про порушення процедури проведення підрахунків при голосування на загальних зборах ОСББ, вказуючи на відсутність кворуму або 2/3 голосів при прийнятті рішень, оформлених протоколами, що оскаржуються, однак не вказав, чим прийняті на загальних зборах рішення порушують його права та інтереси. Тобто, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом ухвалених рішень, а наголошує лише на певних процедурних порушеннях.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 року в справі № 904/1711/22 звертав увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Крім того, у постанові від 13.04.2023 року в справі № 924/1225/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Суд також звертає увагу позивача на те, що метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішення органу управління юридичної особи позивач не може абстрактно та загально посилатися на порушення його прав, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятим рішенням, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 року в справі № 924/881/20.

Водночас, позивач за позовом про оскарження рішень органів управління юридичної особи має довести спроможність судового рішення про визнання недійсним рішення такого органу управління призвести до відновлення прав та законних інтересів позивача, на захист яких було подано такий позов.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Так, звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Колегія суддів відзначає, що апелянтом не доведено належними засобами доказування несправедливого порушення (обмеження) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятим рішенням (протоколом), а також і співмірності обраного ним способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) - шляхом визнання незаконним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-14-А", оформлене протоколом № 3 від 21.03.2020 та рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 8 від 18.12.2021 в частині питання № 3 "Звіт про участь ОСББ "Рідний Дім-14-А" в програмі "Енергодім" та подальша співпраця з ФЕЕ". При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року в справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 року в справі № 910/6091/19).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суджу про те, що позивач при зверненні до суду з даним позовом не довів належними засобами доказування що його суб`єктивне право чи охоронюваний законом інтерес були порушені або не визнані відповідачем у справі. Суд відзначає, що самі по собі дії осіб, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. При цьому наявність у позивача сумніву стосовно законності відповідного рішення загальних зборів ОСББ, не є достатньою підставою для захисту його цивільного права, за відсутності доказів того, що таке право порушено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі №927/1122/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі №927/1122/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.04.2025 у справі №927/1122/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.08.2025

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов