Ухвала від 21.08.2025 по справі 925/233/24

УХВАЛА

21 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/233/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - Підприємство)

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025,

постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис"

до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка"

про стягнення 35 391 644,10 грн,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Черкаська міська рада;

2) Департамент охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради;

3) Підприємство;

за участю Черкаської окружної прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство 11.08.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у задоволеній частині рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 зі справи № 925/233/24 та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права (якої саме) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Однак зазначення скаржником наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться лише до посилання на вказану норму, проте не наведено ні самого висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (якої саме) з посиланням на номер справи, в якій таких висновок був викладений, ані належного обґрунтування необхідності відступлення від такого висновку як і не зазначено формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, а також не зазначено змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Крім того, скаржник просить скасувати також додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 04.08.2025, проте скарга не містить обґрунтування підстав, передбачених відповідним пунктом частини другої статті 287 цього Кодексу, для оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, на яких подається касаційна скарга .

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за порушення зобов`язань у загальному розмірі 30 191 644,10 грн та упущеної вигоди у розмірі 5 200 000,00 грн.

Так, згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у цій справі, позов задоволено частково; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка" заборгованість за порушення зобов`язань у загальному розмірі 27 554 434,64 грн, а також 413 316,52 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у задоволеній частині щодо стягнення 27 554 434,64 грн, просить їх скасувати, та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Отже, з огляду на викладене за подання цієї касаційної скарги судовий збір мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону та понижуючого коефіцієнта, який підлягає застосуванню, у розмірі 661 306,43 грн (27 554 434,64грн *1,5%*200%*08).

Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги.

Водночас Підприємство у касаційній скарзі просить розглянути питання щодо можливості звільнення його від сплати судового збору та/або розстрочення/відстрочення такої сплати за подання касаційної скарги у цій справі, посилаючись на скрутне фінансове становище та занадто великий розмір судового збору, що належить сплатити.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до приписів частин першої, другої та третьої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Із системного аналізу змісту зазначеної норми убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстави для відстрочення/розстрочення та звільнення від сплати судового збору у даній справі відсутні.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, наведені скаржником обставини скрутного фінансового становища, з урахуванням того, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, не можуть бути підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому згадане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, в якій обґрунтувати належним чином наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу, в частині необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права (зазначити якої саме), викладеного у постанові Верховного Суду зі змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення і зазначенням формулювання застосованого судом апеляційної інстанції самого висновку щодо застосування такої норми, з яким не погоджується скаржник, та зазначити підстави, передбачені відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України для оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції, а також

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 661 306,43 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства "П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" про відстрочення/розстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 зі справи № 925/233/24 відмовити.

2. Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 зі справи № 925/233/24 залишити без руху.

3. Надати Комунальному некомерційному підприємству "П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити Комунальному некомерційному підприємству "П`ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова