Рішення

від 18.09.2006 по справі 24/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/168

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.09.06 р.                                                                               Справа № 24/168                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі  Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора   

Представників сторін:

від позивача      Шеїна Н.О. – довір.

від відповідача   Ластовецький В.В. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом  Приватне підприємство „РАДОМ” м. Донецьк

До відповідача    Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк   

про стягнення 10702 грн. 91 коп.  

   СУТЬ СПОРУ:                          В судовому засіданні 11.09.2006р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву для підготовки тексту рішення до 18.09.2006р. згідно ст. 77 ГПК України.

Приватне підприємство „РАДОМ” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про стягнення 11043 грн. 10 коп., в тому числі 6422,50 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 74,73 грн. 3% річних, 4545,87 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 04/283-05 від 01.12.2005р., специфікацію до договору, акт про виконання робіт № 1 від 29.12.2005р., розрахунки суми боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних.

Позивач надав заяву від 15.08.2006р., якою зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача 10702 грн. 91 коп. з яких 6184,86 грн. боргу, 4267,55 грн. пені, 180,35 грн. індексу інфляції, 70,15 грн. 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вважає спірний договір підряду неукладеним, оскільки в договорі, в супереч вимогам ст. 180 ГК України, не зазначено строк його дії та повідомив, що відносно нього порушено справу про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та посилається на ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

В ході розгляду справи відповідач надав клопотання від 14.08.2006р., яким просить провадження у справі припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на той факт, що позов заявлено до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк, а відповідно правоустановчих документів, Донецькі електричні мережі не являються юридичною особою. Дане клопотання не регулюється ст. 22 ГПК України і суд розцінює його як позицію відповідача щодо позовних вимог.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між позивачем та відповідачем підписано договір підряду № 04/283-05 від 01.12.2005р.

          Посилання позивача на той факт, що даний договір не є укладеним в силу вимог ст. 180 ГК України, а саме між сторонами не досягнуто такої істотної умови, як строк дії договору, судом до уваги не приймаються у зв'язку з нижчевикладеним.

          Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладені господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Як вбачається зі спірного договору у пункті 8.5 сторонами закріплено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. При цьому обумовлені як строк виконання робіт так і строк оплати.      

Таким чином, сторони у договорі підряду № 04/283-05 від 01.12.2005р. визначили строк його дії – до виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.      

Крім того, як вбачається із глави 61 Цивільного кодексу України визначення сторонами при укладенні договору підряду строку його дії не є обов'язковим. Також відповідно до ст.ст. 317, 318  Господарського кодексу України при укладенні договорів, в тому числі, на роботи з обладнання будівель або виконання зумовлених договором будівельних та інших робіт, строк дії договору не є істотною умовою договору підряду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір № 04/283-05 від 01.12.2005р. є укладеним.

          Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати наступні роботи: установку декоративних панелей із композитного матеріалу з логотипом „ОАО „Донецкоблэнерго”” в коридорі другого поверху будівлі, що розташована по вул. Постишева, 99 м. Донецька. Відповідач зобов'язується прийняти ці роботи та здійснити за них розрахунок відповідно до умов даного договору.

          Згідно п. 2.2 договору розрахунки за даним договором відповідач здійснює шляхом 70% передплати на рахунок позивача. Кінцевий розрахунок здійснюється після повного виконання робіт протягом 10 банківських днів після прийому виконаних робіт.

У п. 4.3 договору сторонами передбачено, що сдача-прийомка виконаних робіт оформлюється прийомо-сдаточним актом, підписаним обома сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом про виконання робіт № 1 від 29.12.2005р., підписаним обома сторонами та проти чого відповідач не заперечує.  

          Відповідач свої зобов'язання за договором стосовно оплати не виконав належним чином, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 6184,86 грн., яка підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.   

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Пунктом 5.7 договору сторонами передбачено, що у разі порушення строків кінцевого розрахунку за виконані роботи, передбачених п. 2.2 договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 0,5% від суми недоплати за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4267,55 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що ухвалою від 22.11.2004р. господарським судом  Донецької області порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка № 5/194Б та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань.

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу протягом якого не нараховуються штраф та пеня і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується.       

Таким чином вимога щодо стягнення 4267,55 грн. пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 180,35 грн. та 3% річних в сумі 70,15 грн. Зазначені суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню в повному обсязі.  

Заперечення відповідача проти нарахування сум індексу інфляції та 3% річних з посиланням на те, що в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) судом до уваги не приймається, оскільки інфляційні нарахування є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 202, 203, 205, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

  Позовні вимоги Приватного підприємства „РАДОМ” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про стягнення 10702 грн. 91 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 99, рах. 26004301745393 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) на користь Приватного підприємства „РАДОМ” (83012, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 214-51, ЄДРПОУ 33863910, рах.26008301712266 у філії „Кальміуське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку”, МФО 335322) 6184 грн. 86 коп. - боргу, 180 грн. 35 коп. - індексу інфляції, 70 грн. 15 коп. - 3 проценти річних, 64 грн. 35 коп. - державного мита, 68 грн. 76 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 18.09.2006р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.