Ухвала від 27.08.2025 по справі 420/2328/20

УХВАЛА

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа №420/2328/20

адміністративне провадження №Зі/990/142/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» про відвід суддів Гімона М.М., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. від участі у розгляді касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/2328/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

25.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» направило до Суду заяву про відвід колегії суддів з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява вмотивована тим, що, на переконання скаржника, наявні обставини, що свідчать про явну упередженість колегії суддів при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання безпідставної та невиправданої переваги контролюючим органам у порівнянні з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬРЕМЗАВОД». Ці обставини заявник пов`язує з тим, що він провів аналіз ухвал Верховного Суду, постановлених у складі визначеної колегії суддів, і виявив, що цими суддями неодноразово надавалася значно поблажливіша оцінка підставам пропуску строку на касаційне оскарження контролюючими органами у порівнянні з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬРЕМЗАВОД».

Ухвалою від 27.08.2025 Верховний Суд визнав необґрунтованою подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» заяву про відвід колегії суддів від участі у розгляді касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/2328/20 та передав вказану заяву для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 КАС України

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬРЕМЗАВОД» визначено суддю Гончарову І.А.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬРЕМЗАВОД», суддя виходить з такого.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об?єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім?ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім?ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об?єктивності судді у стороннього спостерігача.

Необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини.

Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб?єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- «об?єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з?ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб?єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При об?єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Суб?єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Обґрунтування заяви про відвід суддів Гімона М.М., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. фактично зводяться до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 420/2328/20 про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/2328/20 без руху, в якій вирішувалося питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Однак, у поданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддями поведінки, яка б об`єктивно свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Інших підстав, визначених статтею 36 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів Гімона М.М., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. або їх необ`єктивність під час розгляду справи № 420/2328/20, скаржником у заяві не наведено, а суддею під час розгляду цієї заяви таких підстав не встановлено.

Таким чином, оскільки наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід суддів обставини не знайшли свого підтвердження, тому підстав для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гімона М.М., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. у справі № 420/2328/20 немає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» про відвід суддів Гімона М.М., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. від участі у розгляді касаційної скарги на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 420/2328/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьремзавод» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

І.А. Гончарова,

Суддя Верховного Суду