Ухвала

від 27.12.2007 по справі 11-918/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-918/2007

Справа № 11-918/2007                                    Головуючий І інстанції - Черупко В.О.

Категорія - ст. 358 ч.1 КК                                           Доповідач -  Шахова О.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27

грудня 2007 року  Колегія суддів судової

палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі:

головуючого

-  судді Щербакова О.С. 

суддів

-  Шахової О.Г., Білоброва В.Д.

з

участю прокурора - Томілка М.П.

розглянула

у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією

прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом 1 інстанції на постанову

Менського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2007 року

Цією

постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 з

вищою освітою, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,

в

скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.353,358 ч.1 КК України, повернута

прокурору Менського району  для

організації проведення додаткового розслідування.

           Органами досудового слідства

ОСОБА_1обвинувачується в наступному.

           З 26 лютого 2007 року на підставі

наказу №5 вона працювала на посаді офіційного лікаря Менської районної

ветлікарні по обслуговуванню ТОВ МВК „Панвітек” смт. Березна Менського району

і, будучи звільненою з даної посади відповідно до наказу №12 від 30 березня

2007 року, не здала до Менської райлікарні ветеринарної медицини печатку

офіційного лікаря Менської РЛВМ та штампа „продукція відповідає ветеринарно-санітарним

вимогам”, а залишила в сейфі робочого кабінету, до яких мала безперешкодний

доступ.

           Відповідно до договору від 02 квітня

2007 року вона була прийнята на посаду консультанта ТОВ МВК „Панвітек”, надаючи

послуги консультативного характеру, пов”язані з вирощуванням, відгодівлею,

вакцинацією та реалізацією курчат-бройлерів.

            Працюючи  на цій посаді і не маючи права на видачу

посвідчень про якість продукції, ОСОБА_1самовільно присвоїла владні

повноваження, що виразилося в заповненні посвідчення про якість та внесла до

офіційного документа - посвідчення про якість, неправдиві дані про те, що

продукція, яка вироблена ТОВ МВК „Панвітек” і відвантажена 05.04.2007 року на

автомобіль марки ЗІЛ-4333102 д.нНОМЕР_1для транспортування до ТОВ „Ритм”,

згідно накладної № 001 від 05.04.2007 року, 

кури-бройлери 1 категорії в кількості 5477 кг для промислової переробки

- виготовлені за технологічною інструкцією з дотриманням встановлених

ветеринарних правил та відповідала ДСТУ 3143-95.

           Зазначене посвідчення про якість

ОСОБА_1скріпила печаткою офіційного лікаря Менської районної лікарні

ветеринарної медицини, штампом „продукція відповідає ветеринарно-санітарним

вимогам” та своїм підписом, що не входило до її функціональних обов”язків. Крім

того, експертне дослідження якості вказаної продукції - курей бройлерів,

Чернігівською державною лабораторією ветеринарної медицини не проводилося, а

строк дії попереднього експертного висновку № 122/02 від 28.02.2007 року

закінчився 28.03.2007 року.

           Повертаючи справу на додаткове

розслідування, суд зазначив, що органом досудового слідства при розслідуванні

кримінальної справи щодо ОСОБА_1була допущена суттєва неповнота досудового

слідства та порушення норм КПК України при проведенні слідства, що не можуть

бути усунуті в судовому засіданні.

           Зокрема, судом зазначено про те, що

: на досудовому слідстві були порушені вимоги ст.98,98-2,236-8 КПК України, що

позбавило підсудну оскаржити постанову слідчого про перекваліфікацію її дій зі

ст. 366 ч.1 КК України на 358 ч.1 КК України, так як вона її не отримувала.

Необхідно допитати і інших свідків. Також, 

висновки судово-почеркознавчої експертизи  не дали відповіді на всі питання, висновки по

яким необхідні для винесення законного рішення по справі. Пред”явлене

обвинувачення підсудній не конкретне, без посилання на норми Законів.

           Не погоджуючись з рішенням суду,

прокурор, який брав участь в судовому засіданні подав апеляцію. Прокурор

вважає, що постанова суду необґрунтована і підлягає скасуванню. Свої вимоги

аргументує тим, що вищенаведені висновки суду є передчасними, зроблені ним без

повного та всебічного з”ясування всіх зібраних по справі доказів, а якщо суд

вбачає наявність недоліків по справі , то їх можливо усунути в судовому

засіданні без повернення справи на додаткове розслідування, зокрема, шляхом

призначення додаткової почеркознавчої експертизи, більш ретельного допиту

підсудної, свідків, виклику і допиту інших свідків, надання судових доручень,

вчинення інших процесуальних дій.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію, просивши

скасувати постанову суду як незаконну, дослідивши матеріали кримінальної справи

та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове

розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може

мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства

не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо суд має змогу усунути виявлені

недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш

ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків й допиту нових свідків,

проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання

судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, вчинення інших

процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування

справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове

розслідування є неприпустимим.

Висновок суду про необхідність направлення справи на додаткове

розслідування не ґрунтується на матеріалах справи.

 Суд, в разі необхідності, при

наявних суперечностях, мав змогу самостійно витребувати додаткові документи ,

надати судові доручення, згідно ст. 315-1 КПК України, а також на підставі

ретельних допитів підсудної, свідків, дослідження матеріалів справи та доказів,

здобутих в період судового слідства з'ясувати питання про обґрунтованість

пред'явленого підсудному обвинувачення.

  Щодо вирішення певних питань, на

які може дати відповідь тільки еспартиза або з незгодою з висновками судового

експерта первинної судово-почеркознавчої експертизи, то згідно ст. 310 КПК

України повторна експертиза, при необхідності, могла бути призначена судом.

 Відносто того, що ОСОБА_1була

позбавлена права оскаржити постанову слідчого про перекваліфікацію її дій, так

як їй про неї не було відомо - не дає підстав з цих обставин повертати справу

на додаткове розслідування, так як при розгляді справи по суті підсудна може

звернути увагу суду про необгрунтованість, як вона вважає, зазначеної постанови

слідчого.

 Крім того, суд не звернув увагу на

те, що на а.с.47 є повідомлення, копія якого надіслана ОСОБА_1, про винесення

зазначеної постанови. З постанови Деснянського районного суду м. Чернігова  від 16.05.2007 року також вбачається, що вона

знала про перекваліфікацію її дій, так як наголошувала про це в скарзі до суду

на постанову про порушення кримінальної справи за ст. 366 ч.1 КК України

(а.с.50). І на період розгляду її скарги, знову, на постанову про порушення

кримінальної справи за ст. 366 ч.1 КК України в Деснянському районному суді 21

червня 2007 року (а.с.78) постанова про перекваліфікацію її дій зі ст. 366 ч.1

на ст. 358 ч.1 КК України була чинна і вона допитувалася на досудовому слідстві

як підозрювана в скоєнні злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України

(а.с.62). 01 серпня 2007 року відносно неї порушена кримінальна справа за

ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України, також порушена була

кримінальна справа і за ознаками злочину, передбаченого ст. 353 КК України,

дані справи були об”єднані в одне провадження ( а.с.2-4) і  вона була постановою слідчого притягнута в

якості обвинуваченої (а.с.108). Копію постанови про порушення кримінальної за

ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України ОСОБА_1отримала 03

серпня 2007 року, про що свідчить її підпис на постанові (а.с.2) і вона мала

можливість зазначену постанову оскаржити.

Суд, розглядаючи справу по суті, в ході судового слідства, мав можливість

перевірити всі доводи підсудної щодо порушення кримінальної справи,

перекваліфікації її дій, пред”явленого їй обвинувачення і на підставі  досліджених і належно оцінених всіх доказів

по справі винести відповідне рішення.

 Таким чином, суд не обґрунтовано

направив кримінальну справу на додаткове розслідування.

                За таких обставин постанова

суду про направлення справи на додаткове розслідування  підлягає скасуванню, а справа - направленню

на новий судовий розгляд. Здобутим доказам необхідно дати відповідну оцінку і

вирішити питання про подальший рух справи.

       Керуючись ст. ст. 365, 366,

379,  КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у справі в суді 1 інстанції -

задовольнити, а  постанову

Менського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2007 року  щодо

ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд,

в іншому складі суду.

                 Запобіжний захід щодо ОСОБА_1

залишити без змін.

         Головуючий :                                                                     

Судді :