Постанова

від 15.12.2010 по справі 10/198-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2010 № 10/198-10

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кропивн ої Л.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 - паспорт серії МЕ НОМЕР_1 від 03.10.2002 року

від відповідача - Горщак О .Л. - представник за дов. №521 в ід 18.10.2010 року

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 26. 10.2010

у справі № 10/198-10 ( .....)

за позовом Фізично ї особи - підприємця ОСОБА_1

до Закритого акціонер ного товариства "Агробудмеха нізація"

про стягнення 201049,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2010 року Фізична ос оба-підприємець ОСОБА_1 (д алі - ФОП ОСОБА_1.) звернув ся до Господарського суду Ки ївської області з позовом до Закритого акціонерного това риства «Агробудмеханізація » (далі - ЗАТ «Агробудмехані зація») про стягнення 201049,00 грн. та 60 000 грн. на відшкодування м оральної шкоди, завданої поз ивачу невиконанням відпові дачем зобов' язань, внаслід ок чого погіршився фізични й та психічний стан позива ча.

Позовні вимоги були обґрун товані посиланням на ненале жне виконання відповідаче м грошових зобов' язань за Договором транспортного об слуговування №193/03-2008 від 01.08.2008 рок у , які полягали в оплаті у вс тановлені договором строки і на підставі актів виконаних робіт та рахунків визначен у договором плату, внаслідок чого виникла заборгованіст ь у розмірі 75774,00 грн . У зв' язку з тим, що належне виконання г рошових зобов' язань було з абезпечене пенею, позивач п росив стягнути з відповідач а 49741,00 грн. пені та витрат, завда них інфляційними втратами, у розмірі 15534,00 грн

Відповідач заявлених вимо г не визнавав, стверджував пр о відсутність заборгованос ті перед ФОП ОСОБА_1 , у той час, як борг останнього пере д ЗАТ «Агробудмеханізація» с тановить 3526,00 грн. Відповідач з аперечував виникнення у ньо го зобов' язань в оплаті на п ідставі наданих позивачем до позову актів виконаних р обіт № 15 від 17.09.08р., №16 від 02.10.08р. та №23 від 04.11.2008р. з тих мотивів , що в они не підписані особою, яка згідно закону та статуту ЗАТ «Агробудмеханізація» має п раво представляти вказане т овариство без довіреності. З а твердженням відповідача, особи, які підписали акти в ід імені товариства , не мали довіреностей на такі дії, від так, вказані акти не можуть в важатися належним та допусти мим доказом прийняття замов ником робіт вартістю 69 300 гр н. і не породжували у відпові дача обов' язку по їх оплаті .

Рішенням Господарського с уду Київської області від 26.10.20 10 року позовні вимоги задовол ено частково: стягнуто з відп овідача на користь позивача 6474,00 грн. заборгованості, 3516,19 грн . пені, 4655,50 грн. інфляційних втра т, 146,46 грн. державного мита, 17,20 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позо вних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, ФОП ОСОБА_1 зве рнувся до Київського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій п росив стягнути з ЗАТ «Агробу дмеханізація» 181445,00 грн. (75774,00 грн. боргу, 30137,00 грн. пені, 15534,00 грн. інфл яційних втрат, 60000,00 грн. відшкод ування моральної шкоди.

Скарга вмотивована невірн им застосуванням судом пер шої інстанції норм матеріа льного і процесуального прав а, неповним з' ясуванням обс тавин, які мали значення для с прави, невідповідністю висн овків суду дійсним обставин ам справи. На думку апелянта , господарський суд безпідст авно відмовив у задоволенні вимог про відшкодування мо ральної шкоди у обсязі 60000,00 грн ., проігнорував приписи стат ей 92 та 882 Цивільного кодексу Ук раїни (далі - ЦК України), зал ишив поза увагою і оцінкою зм інний рапорт про роботу маш ин за жовтень місяць 2008 року та акти виконаних робіт , подан і апелянтом.

24.11.2010 р. ухвалою Київського ап еляційного господарського с уду у складі колегії суддів: г оловуючої судді - Кропивної Л.В. (доповідач), суддів Буравл ьова С.І., Поляк О.І. апеляційна скарга прийнята до провадже ння. Розгляд справи було приз начено на 15.12.2010 р.

Розпорядженням Голови Киї вського апеляційного господ арського суду від 15.12.2010 року №01-23 /1/2 «Про зміну складу колегії с уддів» у зв' язку з виробнич ою необхідністю (щорічною ві дпусткою судді Буравльова С. І.) були внесені зміни до склад у суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі №10/198-10 колегії суддів у складі: головуючий суддя - К ропивна Л.В. (доповідач), судді Поляк О.І., Шапран В.В.

У судове засідання 15.12.2010 року з' явилися представники обо х сторін. Представник відпов ідача у судовому засіданні п одав відзив на апеляційну ск аргу, у якому просив у задово лені апеляційної скарги від мовити ,а законне та обґрунт оване рішення суду першої і нстанції залишити без змін. Апелянт наполягав на задово ленні його скарги.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення представників сторін , які взяли участь у судовому з асіданні, перевіривши матері али справи, дослідивши доказ и, проаналізувавши на підста ві встановлених фактичних об ставин справи правильність з астосування судом першої інс танції норм чинного законода вства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Місцевим господарським су дом встановлено і підтверджу ється матеріалами справи , що 01.08.2008 року між ЗАТ «Агробуд механізація» (Замовник) та ФО П ОСОБА_1 (Виконавець) укла дено Договір транспортного о бслуговування №193/03-2008 (а.с.13-14), за умовами п.1.1 та розділу 2 вип ливає, що виконавець за заяв ками надає замовнику автотр анспорт - автовишку АГП-22 на базі ЗІЛ-130 - технічно справн ий та екіпірований для вик онання обсягів будівельних р обіт, а Замовник зобов' язує ться оплатити його використа ння, виходячи з фактичного ча су надання автотранспорту по ціні 150,00 грн./год. без без ПДВ н а підставі актів наданих пос луг та виставлених рахунків. Розрахунок за користування транспортом проводиться пла тіжними дорученнями на р/р Ви конавця до 10 числа наступного місяця (пункти 1.1., 3.1., 3.2.).

Умовами договору передбач ався обов' язок виконавця п роводити заправку автотранс порту і механізмів паливно-м астильними матеріалами ( п 2.5. д оговору).

Проаналізувавши умови дог овору та характер відносин , які виникли між сторонами , з важаючи на те, що автовишка н а базі автомобіля ЗІЛ-130 є тех нічним самохідним спеціаль ним засобом, придатним для п ереміщення у просторі і приз наченим для виконання обся гів будівельних робіт , має я кості джерела підвищеної н ебезпеки, передавалася поз ивачем з наданням послуг з ї ї керування та технічної ек сплуатації , судова колегія дійшла до висновку, що мали місце зобов' язання з пер едачі майна у користування, а саме: оренда транспортно го засобу з екіпажем на визн ачений час ( ст.. 805 ЦК України).

З огляду на це , доводи апел янта про застосування до п равовідносин сторін норм з аконодавства , якими регулю ються правовідносини підр яду, не мають правового під ґрунтя і відхиляються суд ом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи , підставою спору, пе реданого на вирішення суду , було невиконання відпові дачем зобов' язань з опла ти за факт користування а втовишкою.

Слід зазначити , що заявок н а подачу автовишки матеріал и справи не містять.

За твердженнями , обґрунтов аними позивачем посиланн ям на акти виконаних робіт(а .с.16-19) та рахунки про оплату (а .с.41-44) , за використання протя гом 884 год автовишки відпові дач повинен був сплатити поз ивачу 132600,00 грн. , проте, з ураху ванням здійснених оплат на суму 55000,00 грн., та зарахування м у погашення заборгованост і вартості бензину 1826,00 грн , з аборгованість позивача ста новила 75 774 грн.

Утім, з поданих позивачем а ктів виконаних робіт № 11 від 01 .09.2008 р. на суму 63300,00 грн., № 15 від 17.09.2008 р . - 36600,00 грн., № 16 від 01.10.2008 р. - 23700,00 грн., № 23 від 04.11.2008 р. - 9600,00 грн., відповідач в изнав підставою для оплат и і оплатив лише акт викона них робіт № 11 від 01.09.2008 р. на суму 63 300,00 грн.

Місцевий господарський су д , погодившись із доводами відповідача , не визнав решт у наданих позивачем акті в виконаних робіт в якості доказів , на підставі яких у відповідача виник обов' яз ок по оплаті за користуван ня автовишкою, умотивувавши свій висновок тим, що ці акти не були підписані голов ою правління ЗАТ«Агробудмех анізація», а ОСОБА_3 та О СОБА_4, тобто особами, без за значення даних, які дають змо гу ідентифікувати їх посадо ве становище. Як зазначив су д попередньої інстанції , до віреностей на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якими підписа ні акти виконаних робіт № 15 ві д 17.09.2008 р. на суму 36000,00 грн., № 16 від 01.10.2 008 р. - 23700,00 грн., № 23 від 04.11.2008 р. - 9600,00 грн. , суду першої інстанції не над ано.

При цьому , в якості правов ого обґрунтування своїх ви сновків , суд першої інстанц ії послався на положення с т.92 ЦК України та Статут від повідача.

З такими висновками не пого дився апелянт, який вважав, що суд першої інстанції неві рно витлумачив норму права, надав перевагу положенням С татуту перед нормою права , не звернувши уваги на те, що у відносинах із третіми осо бами доведення того, що тре тя особа знала або за всіма обставинами справи повинна була знати про обмеження п овноважень особи, яка діял а від імені юридичної особи , підлягає доведенню цією особою.

Судова колегія вважає такі доводи апелянта хибними та відхиляє їх , виходячи з насту пного.

З умов укладеного між ст оронами договору позивач бу в обізнаний , що особою, яка д іє без довіреності , предста вляючи юридичну особу , на п ідставі положень статуту, є голова правління ЗАТ «Агроб удмеханізація» Шалімов В. І . Інших осіб, які мають повн оваження діяти від імені то вариства при виконанні дого вору без довіреності сторон и договором не визначили.

За загальним правилом вико нання зобов' язання , виклад еним у ч. 2 ст. 526 ЦК України , кожна із сторін у зобов' яза нні має право вимагати доказ ів того, що обов' язок викон ується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи упо вноваженою на це особою, і нес е ризик непред' явлення та кої вимоги.

Надаючи для підписання акт и іншим особам , на підстав і власного уявлення про те, яка особа найкраще повинн а знати і вести облік викона них на будівництві робіт, а пелянт тим самим повинен н ести ризики непред' явленн я ним вимоги надання доказ ів про того, що прийняття та підписання актів № 15 ві д 17.09.2008 р. на суму 36000,00 грн., № 16 від 01.10.2 008 р. - 23700,00 грн., № 23 від 04.11.2008 р здійсне но особами, які мають право представляти контрагента п озивача за договором.

Як правильно зазначив с уд першої інстанції , з огля ду на ст. 92 ЦК України та Ста тут відповідача , юридична особа набуває цивільних пра в та обов'язків і здійснює їх ч ерез свої органи, які діють ві дповідно до установчих докум ентів та закону.

За законною презумпцією , виконавчий орган юридичн ої особи є частиною останнь ої, в силу чого виступає у ци вільному обороті від її ім ені без довіреності. Саме т ому спростування цієї презу мпції у разі, коли установ чими документами встановле ні обмеження цьому органу діяти від імені юридичної ос оби, у відносинах із третіми особами, покладається на юр идичну особу, про що йдеться у абзаці другому частини 3 ст. 92 ЦК України.

Відповідно до п. 8.6 Статуту за критого акціонерного товари ства «Агробудмеханізація» , затвердженого протоколом зб орів акціонерів № 5 від 28.09.2004 р. (а .с.62-72) , голова правління з мето ю оперативного управління ді яльністю Товариства, поряд з іншим, без доручення предста вляє Товариство у відносинах з юридичними особами та гром адянами, видає довіреності т а доручення посадовим особам Товариства та іншим особам н а здійснення від імені та в ін тересах товариства певних ді й, які необхідні для здійснен ня господарської та іншої ді яльності Товариства.

Таким чином, судова колегі я апеляційного суду погодж ується з висновком місцево го господарського суду , що інші особи, на відміну від відомого позивачу голов и правління ЗАТ «Агробудмех анізація» , повинні були дія ти у відносинах представни цтва інтересів вказаного ЗАТ лише на підставі довіренос ті , виданої їм головою прав ління , з наявністю якої у в казаних осіб перед надання м їм для підписання актів ви конаних робіт , мав перекон атися позивач. Втім, довірен остей на ОСОБА_3 та ОСОБ А_4, підписи яких зазначені у наданих позивачем актах вик онаних робіт, голова правлін ня ЗАТ«Агробудмеханізація» не видавав, і позивач ціє ї обставини не спростував у судах першого та другого рів ня.

Таким чином, слід погодитис я з висновком суду попереднь ої інстанції, що належним і до пустимим доказом користуван ня Замовником автовишкою вважається лише акт виконани х робіт №11 від 01.09.2008 року на суму 63300,00 грн.

Інші подані позивачем а кти та письмові докази юрид ичної сили документу, який п освідчує факт користуван ня відповідачем автовишкою , і якому сторони за умовами укладеного ними договору н адали такої сили, не мають.

У зв' язку з цим , доводи ФО П ОСОБА_1 в апеляційній ск арзі на те, що судом першої інс танції не враховано поданог о позивачем змінного рапорту про роботу машин, як доказ на дання послуг, чим порушив ст.32 Господарського процесуальн ого кодексу України (далі - Г ПК України), суд апеляційної інстанції оцінює критично і не приймає в якості підс тав для виникнення у відпов ідача обов' язку з їх оплати .

За таких обставин справи , а також зважаючи на банківс ькі виписки з особового раху нку позивача (а.с.20, 21) , платіжні доручення №5457 від 28.04.2009 р., №6603 від 1 6.09.2009 р., №3830 від 09.10.2008 р. (а.с.49-51) про зді йснення відповідачем оплати 55000,00 грн., а також видаткові на кладні №РНАБ-00257 від 25.08.2008 р. і №РНА Б-00315 від 25.10.2008 р. на загальну суму 1826,00 грн. , поряд з доводами пози вача про зарахування ним в я кості припинення зобов' яз ань відповідача перед позива чем , документально доведе ною слід визнати заборгова ність відповідача, яка пі длягає стягненню з нього на користь позивача, у розм ірі 6474,00 грн., (63300,00 - 56826,00 грн.)., інші в имоги щодо тіла боргу до за доволення не підлягають.

Оскільки, як правильно вст ановлено судом першої інста нції , у строк, визначений дог овором, відповідач своїх зо бов' язань не виконав, в сил у ст. 611 ЦК України , на підста ві п.4.1. Договору та у відповід ності до ч. 2 ст. 625 ЦК України , у кредитора (позивача) виникл о право на стягнення з боржн ика, який прострочив,(відпові дача), пені та втрат від з нецінення коштів від інфля ції .

Частиною 2 ст.625 ЦК України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом

Відповідно до пункту 4.1. Дого вору транспортного обслугов ування у разі неоплати рахун ку протягом 10 банківських дні в Замовник сплачує пеню у роз мірі 0,5% від суми заборгованос ті за кожний день затримки, ал е не більше подвійної ставки НБУ.

У зв' язку з цим, Київський апеляційний господарський с уд, провівши перерахунок зая влених до стягнення пені та і нфляційних втрат, вважає обґ рунтованими і такими, що підл ягають задоволенню, вимоги п озивача у розмірі 3516,19 грн. пені , розрахованої за правилами с т.232 ГК України, і 4655,50 грн. інфляці йних втрат за заявлений пози вачем період . В іншій частин і заявлені вимоги до задов олення не підлягають.

На доведення обставин в об ґрунтування вимог про від шкодування йому моральної шк оди у обсязі 60 000 грн., ФОП ОС ОБА_1 посилався на те, що ві дповідачем не здійснено опл ати за актами № 15 від 17.09.2008 р. на суму 36000,00 грн., № 16 від 01.10.2008 р. - 23700,00 грн ., № 23 від 04.11.2008 р ., чим завдано поз ивачу моральних та фізичних страждань .

Доводи апелянта на відшкод ування моральної шкоди колег ія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Спори про відшкодування за подіяної фізичній чи юридичн ій особі моральної (немайнов ої шкоди) розглядаються , коли право на її відшкодування б езпосередньо передбачено К онституцією або випливає з ї ї положень та у випадках, пер едбачених законодавством, яке встановлює відповідаль ність за заподіяння мораль ної шкоди .

Характер договірних відн осин , у яких перебували сто рони, не передбачав права на відшкодування моральної шк оди.

За таких обставин справи та зважаючи на те , що доводи ап елянта висновків суду першо ї інстанції не спростували, підстави , встановлені ст. 105 ГПК України , для задовол ення апеляційної скарги і с касування рішення господар ського суду Київської област і від 26.10.2010 року у справі №10/198-10 відсутні.

В силу ст. 49 ГПК України держа вне мито, сплачене апелянтом при зверненні до апеляційно го суду , покладається на нього.

У судовому засіданні була о голошена вступна і резолютив на частини постанови.

З огляду на наведене та керу ючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 85, 99, 101, 102, 103, 105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарсь кого суду Київської області від 26.10.2010 року у справі №10/198-10 зали шити без змін, а апеляційну ск аргу Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1 - без задоволе ння.

2. Матеріали справи №10/198 -10 повернути до Господарськог о суду Київської області.

3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена в касаційн ому порядку

Головуючий суддя

Судді

24.12.10 (відправлено)