Рішення

від 13.12.2010 по справі 61/300-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р. Справа № 61/300-10

вх. № 10069/4-61

Суддя господарського суд у Рильова В.В.

при секретарі судового зас ідання Тімарєва Т.М.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1, за дов іреністю №2017 від 06.12.2010 року;

відповідача - Рисенко В.М. , за довіреністю б/н від 25.02.2010 р оку;

розглянувши справу за поз овом Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_3, м. Харків

до Відкритого акціонер ного товариства "Чугуївський молочний завод", с. Михайлівка Чугуївського району Харківс ької області

про стягнення 16997,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_3 , звернулась до господарсько го суду Харківської області з позовною заявою до ВАТ "Чугу ївський молочний завод" про с тягнення з відповідача на ко ристь позивача суми проценті в за користування безпідстав но отриманими грошовими кошт ами у розмірі 16997,71грн. Також поз ивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 07.12.2010р. б уло оголошено перерву до 13.12.2010р .

09.12.2010р. від позивача через кан целярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимо г, в якій позивач просить суд с тягнути з відповідача на кор исть позивача суму інфляційн их витрат (збитків) у розмірі 1 5077,71грн., суму 3% річних у розмірі 1795,08грн., суму штрафних санкцій за весь час користування чуж ими коштами у розмірі 5493,26грн., н а загальну суму 22366,05грн.Також п озивач просить судові витрат и покласти на відповідача.

У п.2 інформаційного листа в ід 02.06.2006р. №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у 2005р." Вищий господарський суд У країни на запитання, чи можли ва з оляду на приписи ч.4 ст.22 ГП К України одночасна зміна пі дстав і предмету позову , відп овів, що за змістом зазначено ї норми ГПК зміна позивачем п ідстав і предмету позову мож е мати місце лише альтернати вно , тому одночасна їх зміна н еможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви ), направленого на одночасну з міну предмета і підстави поз ову , господарський суд з урах уванням конкретних обставин повинен відмовити в задовол енні такого клопотання (заяв и).

Про збільшення чи зменшенн я розміру позовних вимог слі д розуміти зміну кількісних показників , в яких виражаєть ся позовна вимога (збільшенн я чи зменшення ціни позову). Пі д зміною розміру позовних ви мог не може розумітися заявл ення ще однієї чи кількох вим ог додатково до викладених у позовній заяві - така дія ква ліфікується як зміна предмет у позову.

Суд, розглянув заяву позива ча про збільшення позовних в имог та зазначає, що заява по зивача про збільшення позовн их вимог - по суті зміна підста в та предмету позову , тоді як в розумінні ст.22 ГПК України о дночасна зміна підстав і пре дмету позову не допускається , тому суд в частині зменшення суми 3% річних у розмірі 1795,08грн. приймає до розгляду, в іншій ч астині не приймає заяву до ро згляду.

В судовому засіданні 13.12.2010р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав в повному о бсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2010р. прот и позову заперечував , з підст ав викладених у відзиві на по зовну заяву, надав додаткові пояснення, які долучаються с удом до матеріалів справи.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння, дослідивши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників сторін, всебічн о та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступ не.

У січні 2008 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звер нулась до господарського суд у Харківської області з позо вною заявою, в якій просила су д стягнути з відповідача 31998,70 г рн. боргу , мотивуючи свої вимо ги тим, що на виконання умов ук ладеного між сторонами догов ору № 2а від 02.01.07 р. позивач перер ахував грошові кошти в зазна ченій сумі в якості передопл ати, однак відповідач свої зо бов' язання щодо поставки пр одукції не виконав, та грошов і кошти не повернув.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 26.02.2009р. у справі № 21/12-08, залишеним б ез змін постановою Харкісько го апеляційного господарськ ого суду від 22.04.09р., позовні вим оги задоволено та стягнуто з відповідача на користь пози вача заборгованість в сумі 31 998,70 грн.

Постановою Вищого господа рського суду від 16.09.2010р. у справ і № 21/12-08 постанову Харкіського апеляційного господарськог о суду від 22.04.09р. та рішення госп одарського суду Харківської області від 26.02.2009р. у справі № 21/12- 08 скасовано, а справу передан о на новий розгляд, з посиланн ям на передчасний висновок с удів про безпідставність отр имання грошових коштів.

В процесі нового розгляду с прави № 43/27-09 (н.р.№ 21/12-08), 01 березня 2010 р оку, позивач, в порядку ст. 22 ГП К України, уточнив позовні ви моги та просив суд визнати не дійсним договір купівлі-прод ажу № 2а від 02.01.2007р. та стягнути з ВАТ “Чугуївський молочний за вод” суму безпідставно отрим аних коштів у розмірі 31 998,70 грн. В процесі розгляду справи, 01 б ерезня 2010 року, позивач, в поря дку ст. 22 ГПК України, уточнив п озовні вимоги та просив суд в изнати недійсним договір куп івлі-продажу № 2а від 02.01.2007р. та ст ягнути з ВАТ “Чугуївський мо лочний завод” суму безпідста вно отриманих коштів у розмі рі 31 998,70 грн.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 19.04.2010р. у справі № 43/27-09 (н.р.№ 21/12-08) визн ано недійсним договір № 2а ві д 02.01.07р. з моменту його складанн я та стягнуто з відповідача н а користь позивача грошові к шти в сумі 31998,70 грн.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 26.08.2010р.у справі № 43/27-09 (н.р .№ 21/12-08) встановлено, що суд перш ої інстанції дійшов правомір ного висновку, що сторони у сп ірному договорі не досягли д омовленості по цінам, кілько сті та термінам поставки мол очної продукції, у зв"язку з ч им договір є неукладеним, та н а цій підставі рішення госпо дарського суду Харківської о бласті від 19 квітня 2010 року по с праві № 43/27-09 (н.р.21/12-08) в частині виз нання договору купівлі-прода жу № 2а від 02.01.2007р. недійсним скас овано та в цій частині прийня то нове рішення, яким в позові відмовлено.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 19 квітня 2010 року по справі № 43/27-09 (н .р.21/12-08) позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на к ористь позивача 31998,70 грн. безпі дставно отриманих грошових к оштів були задоволені. Поста новою Харківського апеляцій ного господарського суду від 26.08.2010р. рішення в цій частині за лишено без змін.

З матеріалів справи вбачає ться , що відповідач , на викон ання наказу господарського с уду Харківської області пере рахував позивачу грошові кош ти на загальну суму 32436,70грн., про що свідчить додана позиваче м до позовної заяви квитанці я від 26.06.2009р.

06.08.2009р. позивач звернувся до в ідповідача з листом , в якому п росив відповідача на підстав і ст.ст. 536, 625, 1212, 1214 Цивільного коде ксу України у семиденний тер мін сплатити позивачу 17692,00грн. Загальний розмір процентів (втрат від інфляції та 3% річни х) за період 2 років, що минули , визначений позивачем у сумі 16998,00грн.

Як вказує позивач та підтве рджується матеріалами справ и, відповідач вимоги вказано го листа не виконав , вказаної позивачем заборгованості не сплатив.

Такі обставини, на думку поз ивача, свідчать про порушенн я його прав та охоронюваних з аконом інтересів і є підстав ою для їх захисту у судовому п орядку.

Обгрунтовуючи свої позовн і вимоги позивач посилається на ст.536, ст.625 Цивільного кодекс у України, на які він також пос илався і в листі від 06.08.2009р., вказ уючи , що за користування чужи ми грошовими коштами боржник зобов"язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції , а тако ж 3% річних від простроченої су ми, за весь час такого користу вання, починаючи з липня 2007р.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та пра вових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд ви ходить з наступного.

Відповідно до ст.1212 Цивільно го кодексу України особа, яка набула майно або зберегла й ого у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без доста тньої правової підстави (без підставно набуте майно), зобо в'язана повернути потерпілом у це майно. Особа зобов'язана п овернути майно і тоді, коли пі дстава, на якій воно було набу те, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка н абула майно або зберегла й ого у себе без достатньої пра вової підстави, зобов'язана в ідшкодувати всі доходи, які в она одержала або могла одерж ати від цього майна з часу, ко ли ця особа дізналася або мог ла дізнатися про володіння цим майном без достатньої п равової підстави. З цього ча су вона відповідає також за д опущене нею погіршення майна . Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без д остатньої правової підстав и, має право вимагати відшко дування зроблених нею необхі дних витрат на майно від часу , з якого вона зобов'язана по вернути доходи. У разі безпі дставного одержання чи збе реження грошей нараховують ся проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодекс у).

Статтею 536 Цивільного кодек су України передбачено, що за користування чужими грош овими коштами боржник зобо в'язаний сплачувати процен ти, якщо інше не встановлен о договором між фізичними ос обами. Розмір процентів за ко ристування чужими грошовими коштами встановлюється дог овором, законом або іншим а ктом цивільного законодавс тва.

З матеріалів справи вбачає ться, що між сторонами не було укладено договору , яким було передбачено нарахування про центів за користування чужим и грошовими коштами.

Відповідно до ст.625 Цивільно го кодексу України боржник не звільняється від відпо відальності за неможливіс ть виконання ним грошового з обов'язання. Боржник, який про строчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу креди тора зобов'язаний сплатити с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції за весь час прострочення, а т акож три проценти річних від простроченої суми, якщо ін ший розмір процентів не вста новлений договором або закон ом.

Грошове зобов"язання - це зо бов"язання боржника заплатит и кредитору певну грошову су му відповідно до цивільно-пр авового договору та на інших підставах, передбачених цив ільно-правовим законодавств ом України.

Відповідно до п.1 ст.202 Цивіль ного кодексу України, правоч ином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків.

Інфляційні збитки є наслі дком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід в важати складовою частиною основного боргу, а нарахува ння 3% річних по грошових ро зрахунках є визначеною зак оном платою боржника за ко ристування грошовими кошта ми кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річн их є способами захисту його майнового права та інтересу , суть яких полягає у відшко дуванні матеріальних втрат к редитора від знецінення грош ових коштів внаслідок інфляц ійних процесів та отриманн і компенсації (плати) від бор жника за користування утрим уваними ним грошовими кошта ми, належними до сплати креди торові.

Відповідно до ст. 11 Цивільно го кодексу України підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є д оговори та інші правочини, у в ипадках, встановлених актами цивільного законодавства, ц ивільні права та обов'язки мо жуть виникати з рішення суду .

При цьому, грошове зобов' я зання це зобов' язання боржн ика заплатити кредитору певн у грошову суму відповідно до цивільно-правового договору .

Суд вважає , що оскільки до п рийняття судом рішення (26.08.2010р .), в якому встановлено, що дого вір поставки є неукладеним , у відповідача був відсутній о бов"язок щодо повернення без підставно отриманих грошови х коштів.

У відповідача було відсутн є саме грошове зобов' язання перед позивачем, а був обов' язок по поверненню суми пере дплати за продукцію в розмір і 31998,70 грн., з підстав неналежног о виконання зобов' язань по поставці продукції.

Таким чином, суд вважає нар ахування позивачем інфляцій них в сумі 15077,71 грн. та 3% річних в сумі 1795,08грн. починаючи з періо ду 01.07.2007 року (дата першого пере рахувння позивачем грошових коштів відповідачу як предо плати за товар) неправомірни м та такими, що не підлягають з адоволенню.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м судові витрати у даній спра ві покладаються на позивача.

Крім того, державне мито, сп лачене позивачем за платіжни м дорученням №124 від 04.02.2010р. в сум і 85,09 грн. підлягає поверненню, оскільки судом не прийнято д о розгляду позовні вимоги, ро згляд яких оплачувався даним платіжним дорученням .

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Констит уції, ст.ст. 15, 16, 202, 536, 625, 1212, 1214 Цивільно го кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82- 85 Господарського п роцесуального кодексу Укра їни, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в прийнятті до розгляду судом заяви пози вача про збільшення позовних вимог .

Повернути позивачу оригі нал платіжного доручення №124 в ід 04.02.2010р . та видати довідку на п овернення державного мита в сумі 85,00 грн, сплаченого за дани м платіжним дорученням.

В задоволенні позову відмо вити в повному обсязі.

Суддя Рильова В.В.

Повний текст рішення підп исано 20.12.2010р.

Справа №61/300-10.